Справа № 127/28248/25
Провадження № 2/127/6217/25
про залишення позовної заяви без руху
10 вересня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
В залежності від предмета спору за своїм характером позовні вимоги поділяються на вимоги майнового та немайнового характеру.
Майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Водночас, під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Згідно п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», станом на 01 січня 2025 ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн) не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн); ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий та немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Оскільки, позовна заява містить вимоги як майнового (визнання права власності в порядку спадкування), так і вимогу немайнового характеру (визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності), тому вони підлягають оплаті судовим збором відповідно до вищевказаної норми.
В даному випадку за вимогу немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 1211,10 грн, та за вимогу майнового характеру - 1% ціни позову.
Аналогічні роз'яснення містяться в п. 10, 12, 13 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10.
Натомість, як слідує з матеріалів позовної заяви, в порушення вимог п.3 .ч.3 ст. 175 ЦПК України, позивач, не вказуючи ціни позову та будь-яких доказів щодо дійсної вартості спірного нерухомого майна сплатив судовий збір лише в розмірі 3368,96 грн, що не може вважитись належним підтвердженням сплати судового збору у встановленому законом розмірі відповідно до заявленого розміру позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі, якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Враховуючи, що в суду відсутня можливість встановлення ціни позову на день подання позову (в матеріалах відсутні докази щодо підтвердження дійсної вартості спірного майна), суд вважає за необхідне попередньо визначити для позивача розмір судового збору за вимогою майнового характеру в сумі 5125,00 грн.
Отже сплата позивачем судового збору в розмірі 1211,20 грн відповідно до квитанцій (АТ «Таскомбанк») від 01 червня 2025 року №9899-4097-0282-8908 та в розмірі 2157,76 грн відповідно до квитанції за кодом 9385-4594-5073-9446 (АТ КБ «Приватбанк») від 21 липня 2025 року є не повною та є розміром судового збору сплаченого за позовною вимогою немайнового характеру та частково за вимогою майнового характеру. Позивачу слід сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви за вимогою майнового характеру в розмірі, встановленому судом, а саме доплатити 2967,24 грн або ж провести його оплату виходячи з дійсної вартості майна.
При цьому, позивачу необхідно зазначити обставини та надати докази щодо дійсної вартості спірного майна (земельної ділянки), вказавши відповідну ціну позову (п.9 ч.1 ст.176, п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України).
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні: отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.
При цьому, слід звернути увагу позивачів, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
Також, відповідно до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів; у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Слід звернути увагу, що ця позовна заява подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представником позивача.
Приписами ч.5 ст.43 ЦПК України передбачено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Натомість всупереч положенням ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви будь-яких належних доказів надсилання її копії з додатками в примірнику для відповідача.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У зв'язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (несплата судового збору, зазначення та надання доказів тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності, визнання права власності в порядку спадкування - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: