адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
11.09.2025 Справа № 917/1069/25
Господарський суд Полтавської області у складі судді Тимощенко О.М., секретар судового засідання Сьомкіна А. В., розглянувши справу № 917/1069/25
за позовною заявою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго», вул. Польська, 2 а, м. Полтава, 36008,
до Фізичної особи-підприємця Чепиги Андрія Миколайовича, АДРЕСА_1
про стягнення 54 031,73 грн заборгованості
Без виклику учасників справи
встановив:
30.05.2025 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до відповідача фізичної особи - підприємця Чепиги Андрія Миколайовича про стягнення заборгованості за індивідуальним договором №3678 про надання послуг з постачання теплової енергії та індивідуальним договором №3678 про надання послуг з постачання гарячої води у розмірі 54 031,73 грн, з яких: 44 810,40 грн - основна заборгованість за постачання теплової енергії, 1 020,51 грн - основна заборгованість за постачання гарячої води, 102,50 грн - пеня, 1 859,25 грн - 3% річних, 6 239,07 грн - інфляційні втрати (вх. №1103/25).
Ухвалою суду від 19.08.2024 року було залишено позовну заяву без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви - 3 дні з дня вручення даної ухвали та зазначено спосіб усунення недоліків. Позивачу необхідно було надати суду зведений розгорнутий, обґрунтований розрахунок суми основного боргу, ідентифікувавши вихідні дані, які бралися за основу при розрахунках, а з посиланням на подані до позову докази, які б підтверджували розмір площі всіх приміщень в будинку.
09.06.2025 року на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2025 року про залишення позовної заяви без руху до суду від позивача надійшов супровідний лист з додатками (вх. №7641), відповідно до якого позивач виконав усі вимоги, зазначені в ухвалі суду від 04.06.2025 року.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.06.2025 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Аргументи учасників справи:
Викладені в позовній заяві вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач як власник нежитлового приміщення площею 29,8 м2 (що знаходиться в будинку літера "А-3") на першому поверсі житлового будинку № 1 по вул. Просвіти в м. Полтаві не здійснив оплату за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води за період з грудня 2021 р. по березень 2025 р., чим порушив умови господарських зобов'язань, встановлені зазначеними договорами та законом.
Копія ухвали про відкриття провадження у даній справі, що направлялась на адресу Фізичної особи-підприємця Чепиги А. М., вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, - АДРЕСА_2 , була повернута до суду з відміткою поштового відділення “адресат відсутній за вказаною адресою» (дата відмітки АТ "Укрпошта" - 16.06.2025 року).
Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, день належного вручення копії судового рішення може бути встановлений виключно з відповідної відмітки на поштовому повідомленні, або розписки про отримання копії судового рішення (зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №205/1129/19).
Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 10.06.2025 року є 16.06.2025 року. Отже, суд належним чином повідомляв відповідача про розгляд справи.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням згаданого вище приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Під час розгляду справи по суті суд дослідив усі письмові докази, що містяться в матеріалах справи та встановив, що їх достатньо для вирішення спору, у зв'язку з чим вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Виклад обставин справи, встановлених судом:
Як свідчать матеріали справи, основним напрямком діяльності Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» є забезпечення тепловою енергією для потреб опалення та приготування гарячої води житлового фонду, комунально-побутових та інших об'єктів на території м. Полтави та районів Полтавської області.
ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» є суб'єктом природної монополії (суміжного ринку) та діє на підставі виданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ліцензій на провадження господарської діяльності з виробництва, транспортування і постачання теплової енергії.
Основним напрямком господарської діяльності ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» є надання послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води споживачам категорії населення, які, відповідно до норм чинного законодавства, віднесені до комунальних.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ФОП Чепига А. М. є власником нежитлового приміщення площею 29,8 кв. м. за адресою вул. Просвіти (колишня вул. Лідова), 1, м. Полтава (т. 1 а. с. 11). Дана інформація також підтверджується копією договору купівлі - продажу від 06.03.2013 року (т. 1 а. с. 18, 19), витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (№1031243 від 06.03.2013 року, т. 1 а. с. 20).
Позивач вказує, що ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго» забезпечує вказаний житловий будинок послугою з постачання теплової енергії та гарячої води, а тому його співвласники зобов'язані сплачувати за обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо будинкової системи опалення та гарячого водопостачання.
За даними позивача, відповідач за вказані послуги не розрахувався, з огляду на що заявив до стягнення з Фізичної особи-підприємця Чепиги Андрія Миколайовича 54 031,73 грн, з яких 44 810,40 грн - заборгованість за послугу з постачання теплової енергії з грудня 2021 року по березень 2025 року, 1 020,51 грн - заборгованість за послугу з постачання гарячої води за період з грудня 2021 року по березень 2025 року, 102,50 грн - пеня, 6 239,07 грн - втрати від інфляції, 1859,25 грн - 3 % річних.
Перелік доказів, якими позивач обґрунтовує наявність обставин, що є предметом доказування у даній справі (копії): типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії, типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води, Інформація з Державного реєстру речових прав, витяг з ЄДР відносно відповідача, договір купівлі - продажу від 06.03.2013 року, витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 06.03.2013 року, паспорт відповідача, картка фізичної особи платника податків відповідача, свідоцтво платника єдиного податку серія А №599533, виписка з ЄДРЮОФОП серія ААВ №690996, акти перевірки системи теплопостачання від 23.10.2021 року, від 06.04.2022 року, від 21.10.2022 року, від 31.03.2023 року, від 06.11.2023 року, від 28.03.2024 року, від 02.11.2024 року, від 31.03.2025 року, акт допуску до експлуатації комерційного вузла обліку теплової енергії №498 Ж (01.10.2016 р.), акт прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії після проведення повірки №498 Ж (12.08.2020 р., 16.10.2024 р.), архівні дані (показники кількості спожитої теплової енергії) вузла комерційного обліку теплової енергії житлового будинку по вул. Просвіти, 1 в м. Полтава за період з 01.12.2021 по 31.03.2025, реєстр претензій відправлених простою кореспонденцією ВПЗ №14 м. Полтава 28.04.2023, акт №7 вартості змонтованого устаткування від 30.12.2016 року, розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в №7 на вул. Лілова, 1 ду40, акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року, за лютий 2025 року, Рішення Полтавської обласної ради №477 від 30.09.2022 року (з додатком), №286 від 21.10.2021 року (з додатком), №326 від 09.12.2021 року (з додатком), №687 від 26.09.2023 року (з додатком), №854 від 30.08.2024 року (з додатком), розрахунок основної заборгованості, розрахунки 3% річних, інфляційних втрат та пені, рахунки на оплату з доказами направлення на адресу відповідача, роз'яснення щодо порядку визначення обсягів теплової енергії, яка розподілена на нежитлове приміщення відповідача площею 29,8 м2, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Просвіти, 1, інформація щодо обсягів теплової енергії, спожитої на опалення нежитлового приміщення відповідача за період з 01.12.2021 по 31.03.2025, інформація про розмір опалювальних площ приміщень житлового будинку за адресою вул. Просвіти, 1 за період з 01.11.2024 по 31.03.2025.
Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Пунктом 1 ч.2 ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг.
Приписами ч. 1 ст. 12 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України “Про теплопостачання» теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.
Пунктом 4 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:
вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим державним органом або органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Статтею 181 ГК України унормовано, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 830 від 21.08.2019 р., надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах.
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України “Про житлово-комунальні послуги».
З пропозицією про укладення договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги») може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Також частиною 5 ст. 13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги» визначено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Матеріали справи не містять доказів того, що Фізичною особою-підприємцем Чепигою Андрієм Миколайовичем у вказаний строк прийнято рішення про вибір моделі договірних відносин та укладення відповідного договору з виконавцем комунальної послуги.
Крім того, згідно з абз. 6 п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до актів перевірки системи теплопостачання від 23.10.2021 року, від 21.10.2022 року, від 06.11.2023 року, від 02.11.2024 року у зв'язку з початками опалювальних періодів у спірний період було подано теплоносій на систему опалення житлового будинку по вул. Просвіти, 1 (т. 1 а. с. 25, 27, 29, 31).
З огляду на викладене, індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (т. 1 а. с. 5-7, далі - договір з постачання теплової енергії) та індивідуальний договір про надання послуги з постачання гарячої води (т. 1 а. с. 8 - 10, далі - договір з постачання гарячої води) між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства “Полтаватеплоенерго» та Фізичною особою-підприємцем Чепигою Андрієм Миколайовичем вважається укладеними
Відповідно до п. 5 договору з постачання теплової енергії виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження ttps://te.pl.ua/spozhivacham/yuridichnim-osobam/yakst-poslug-teplove-navantazhennya/, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», та складається з:
- обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо;
- частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку;
- та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Обсяг теплової енергії, спожитої в будинку № 1 по вул. Просвіти в м. Полтаві, визначається за показами вузла комерційного обліку, який встановлено в будинку та допущено до експлуатації з 01.10.2016 р. по 02.05.2020 р. на підставі акта допуску до експлуатації комерційного вузла обліку теплової енергії рег №498Ж (т. 1 а. с. 33). Відповідно до вказаного акту дані приладів обліку:
- теплообчислювач SKS - 3 №018717;
- водомір WPD 40/150 №16750492;
- комплект термоперетворювачів опору Ts-200/Pt-500/2m №16/46238/1,2.
Відповідно до актів прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку теплової енергії рег. №498 Ж після проведення повірки вузол комерційного обліку теплової енергії прийнятий на абонентський облік з 12.08.2020 р. по 31.07.2024 р. та з 16.10.2024 р. по 04.10.2028 р. (т. 1 а. с. 34, 35).
Відповідно до акту №7 вартості змонтованого устаткування, що придбавається замовником від 30.12.2016 року, позивачем було прийнято роботи з влаштування вузлів обліку теплової енергії в абонентських вводах на об'єкті - вул. Лідова, 1 ду40, а саме: встановлення лічильника тепла Ду 40 SKS-3, WPD 40/150 M-BUS (т. 1 а. с. 47 - 51).
Відповідно до Акту приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2017 року на вузлі обліку теплової енергії (по вул. Лідова, 1) були виконані роботи з встановлення модему (т. 1 а. с. 52-55).
В лютому 2025 року на вузлі обліку теплової енергії (об'єкті за адресою вул. Лідова, 1 (нова назва вулиці - Просвіти)) були виконані роботи по заміні терміналу передачі даних, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2025 року (т. 1 а. с. 56 - 58).
Пунктом 30 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця: https://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb-nshih-spozhivachv/.
У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).
Згідно з п.п. 32, 33 договору з постачання теплової енергії розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.
Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.
Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за оплатою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.
Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Відповідно до п. 5 договору з постачання гарячої води виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України “Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».
Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. № 315 (далі - Методика розподілу).
Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Згідно з п. 12 договору з постачання гарячої води обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг гарячої води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу.
Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розраховується відповідно до Методики розподілу.
Одиницею вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води є куб. метр. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал).
Відповідно до п. 30, 32, 33 договору з постачання гарячої води споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 14, ст. 550) - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. № 1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку;
плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу;
плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlyapotreb-nshih-spozhivachv/
Розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Виконавець формує та надає споживачу рахунок на оплату спожитої послуги та обсягів теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, зокрема за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.
Статтею 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" передбачено, що рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.
Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини третьої цієї статті, надається споживачу не менше двох разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини третьої цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них.
На виконання зазначених положень договорів позивач направив на адресу ФОП Чепиги А. М. рахунки на оплату за послуги з постачання теплової енергії (умовно - постійна та умовно - змінна частини двоставкового тарифу), на оплату за абонентське обслуговування у розрахунку на 1 абонента (з урахуванням витрат на обслуговування вузлів комерційного обліку теплової енергії) та на оплату за абонентське обслуговування у розрахунку на 1 абонента (без витрат на обслуговування та зміну вузлів комерційного обліку гарячої води) згідно з індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії №3678 та згідно з індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води №3678 за період з 01.12.2021 року по 31.03.2025 року на загальну суму 45 830,91 грн, що підтверджується реєстрами згрупованих поштових відправлень, відомостями на просту письмову кореспонденцію та фіскальними чеками (т. 1 а. с. 85 - 236).
При цьому, відповідно ст. 8 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію:
1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги;
2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім'я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг;
3) період, за який здійснюється нарахування;
4) загальна сума до сплати;
5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач);
6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання;
7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги;
8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у тому числі заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення);
9) середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;
10) рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації.
Рахунки на оплату теплової енергії та гарячої води за період з грудня 2021 року по березень 2025 року, що направлялись на адресу відповідача, містять найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги, адресну інформацію та найменування споживача, загальну суму до сплати, обсяг спожитої теплової енергії та тариф на комунальну послугу.
Крім того, частинами 1, 2 ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" передбачено, що зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.
Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором.
Згідно з п. 23 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) розподільного обліку теплової енергії (приладів-розподілювачів теплової енергії) здійснюється щомісяця споживачем, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" у разі якщо зняття показань вузлів обліку, а також приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника.
У такому разі виконавець зобов'язаний забезпечити можливість самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення представника споживачів (представника об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку) з показаннями вузла комерційного обліку через інтерфейс такого вузла обліку та всіх споживачів через електронну систему обліку розрахунків споживачів.
Крім того, згідно з ч. 5 ст. 8 ЗУ "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" інформація, зазначена в пунктах 6-10 частини третьої цієї статті, може надаватися виконавцем як додаток до рахунка на оплату комунальних послуг та/або надаватися споживачам за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Зазначена інформація має надаватися також за зверненням споживача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином оформлено рахунки на оплату теплової енергії та гарячої води за період з грудня 2021 року по березень 2025 року та направлено їх відповідачу.
Крім того, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за поставлений товар, надані послуги чи виконані роботи, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити вартість наданих послуг.
Дана позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19.
Протягом спірного періоду діяли наступні тарифи, встановлені рішеннями Полтавської обласної ради:
- №326 від 09.12.2021 року "Про коригування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" для категорії споживачів "інші споживачі (крім населення)" та "релігійні організації";
- № 477 від 30 вересня 2022 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго";
- № 669 від 28 липня 2023 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго";
- № 687 від 26 вересня 2023 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго";
- № 854 від 30 серпня 2024 року "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, що надаються ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго".
Інформація про тарифи є загальнодоступною та перебуває у вільному цілодобовому доступі на сайті Полтавської обласної ради https://oblrada-pl.gov.ua/ та на сайті ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" http://te.pl.ua/ в розділі "ТАРИФИ", далі "Тарифи для потреб інших споживачів" (за посиланням http://te.pl.ua/tarifi/tarifi-dlya-potreb- nshih-spozhivachv/).
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення у кожному розрахунковому періоді розподіляється на потреби безпосередньо опалення житлових/нежитлових приміщень, забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення будівлі/будинку та сумарного обсягу теплової енергії, що надходить до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Згідно з абз. 5 п. 2 р. І Методики загальнобудинкові потреби на опалення - витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення.
Абзацом 2 п. 3 р. І Методики передбачено, що розподіл обсягів спожитих у будівлі/будинку комунальних послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням, вбудованих, вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом).
Згідно з п. 12 р. ІV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Пунктом 34 спірних договорів передбачено, що споживач здійснює оплату за договорами щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до матеріалів справи, нежитлове приміщення ФОП Чепиги А. М. знаходиться на першому поверсі житлового будинку, розташованого за адресою: м. Полтава, вул. Просвіти, 1. Спірне приміщення підключене до загальнобудинкової системи опалення будинку та не оснащене індивідуальним вузлом розподільного обліку теплової енергії (ВРО Т/Е).
Загальна площа будинку - 1414,1 м2, площі з автономним опаленням - 85,0 м2, опалювальна площі - 1329,1 м2 (1414,1 - 85,0), площа спірного нежитлового приміщення відповідача - 29,8 м2 .
Як стверджує позивач, Фізичною особою-підприємцем Чепигою А. М. не сплачено заборгованість за індивідуальними договорами про надання послуги з постачання теплової енергії №3678 у розмірі 44 810,40 грн та за індивідуальними договорами про надання послуги з постачання гарячої води №3678 у розмірі 1 020,51 грн.
Судом здійснено перевірку наданого позивачем розрахунку обсягу теплової енергії за спірний період пропорційно площі нежитлового приміщення ФОП Чепига А. М. та встановлено, що він є обґрунтованим.
Доказів на підтвердження виконання зобов'язань щодо здійснення оплати у вказаному розмірі відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, з огляду на встановлені законом принципи змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та вірогідності доказів, згідно з яким наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 44 810,40 грн заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по березень 2025 року та заборгованості за послуги з постачання гарячої води за період з грудня 2021 року по березень 2025 року у розмірі 1 020,51 грн підтверджені документально та нормами матеріального права, не спростовані відповідачем, а тому в цій частині підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.
За змістом ст. 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що максимальний розмір пені, визначений Законом та погоджений сторонами у договорі, пов'язаний із розміром облікової ставки Національного банку України.
Пунктами 45 спірних договорів визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Позивачем наведено розрахунок пені за несвоєчасне здійснення платежів за індивідуальними договорами про надання послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води у загальному розмірі 102,50 грн (розрахунок в матеріалах справи, а. с. 84).
Перевіряючи розмір заявлених позивачем до стягнення пені суд звертає увагу на наступне.
Перевірка правильності розрахунку пені здійснена за допомогою програми Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга: закон".
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настання якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Згідно ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Частиною 5 ст. 254 ЦК України передбачено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Водночас, як зазначено вище, у пункті 34 індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Сторони узгодили, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
З наданого розрахунку вбачається, що позивач починає нараховувати пеню на прострочену заборгованість:
- за липень 2024 року - з 01.09.2024 року, однак оскільки 31.08.2024 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 03.09.2024 року;
- за жовтень 2024 року - з 02.12.2024 року, однак оскільки 30.11.2024 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 03.12.2024 року.
Таким чином, позивачем невірно вказано початки нарахувань пені на заборгованість за липень 2024 р. та жовтень 2024 р., оскільки кредиторські вимоги про сплату боргу на той момент ще не настали.
За розрахунком суду є правомірною та підлягає задоволенню вимога про стягнення 102,33 грн пені. В іншій частині вимог про стягнення пені (0,17 грн) суд відмовляє.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем приведено розрахунок інфляційних втрат в загальному розмірі 6 239,07 грн за період з лютого 2022 року по березень 2025 року) (розрахунок в матеріалах справи, т. 1 а. с. 82 - 83).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.
Водночас, суд здійснив перерахунок розміру відсотків річних за несвоєчасне здійснення платежів за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води та дійшов висновку, що позивач допустив аналогічну помилку, як і при нарахуванні пені, а саме: невірно вказав початок прострочення заборгованості за зобов'язаннями липня 2024 та жовтня 2024 року, а також березня 2022 року, червня 2022 року, листопада 2022 року, березня 2023 року, серпня 2023 року, листопада 2023 року, лютого 2024 року, травня 2024 року.
Отже, з наданого розрахунку 3% річних вбачається, що позивач починає нараховувати проценти на прострочену заборгованість:
- за березень 2022 року - з 01.05.2022 року, однак оскільки 30.04.2022 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 03.05.2022року;
- за червень 2022 року - з 01.08.2022 року, однак оскільки 31.07.2022 року припадає на неділю (вихідний день), відповідно початком прострочення є 02.08.2022року;
- за листопад 2022 року - з 02.01.2023 року, однак оскільки 31.12.2022 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 03.01.2023року;
- за березень 2023 року - з 01.05.2023 року, однак оскільки 30.03.2023 року припадає на неділю (вихідний день), відповідно початком прострочення є 02.05.2023 року;
- за серпень 2023 року - з 02.10.2023 року, однак оскільки 30.09.2023 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 03.10.2023 року;
- за листопад 2023 року - з 01.01.2024 року, однак оскільки 31.12.2023 року припадає на неділю (вихідний день), відповідно початком прострочення є 02.01.2024 року;
- за лютий 2024 року - з 01.04.2024 року, однак оскільки 31.03.2024 року припадає на неділю (вихідний день), відповідно початком прострочення є 02.04.2024 року;
- за травень 2024 року - з 01.07.2024 року, однак оскільки 30.06.2024 року припадає на неділю (вихідний день), відповідно початком прострочення є 02.07.2024 року;
- за липень 2024 року - з 01.09.2024 року, однак оскільки 31.08.2024 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 03.09.2024 року;
- за жовтень 2024 року - з 02.12.2024 року, однак оскільки 30.11.2024 року припадає на суботу (вихідний день), відповідно початком прострочення є 03.12.2024 року.
Здійснивши перерахунок позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних, суд встановив, що правомірними річні відсотки, загальний розмір яких становить 1 858,40, грн. В іншій частині вимог про стягнення пені (0,85 грн) суд відмовляє (розрахунок в матеріалах справи).
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 13 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Крім того, згідно зі ст. 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Також у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Трофимчук проти України» від 28.10.2010 р. № 4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі “Проніна проти України» за заявою № 63566/00 суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
У даному випадку, дослідивши та оцінивши докази, наявні у матеріалах справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Чепиги Андрія Миколайовича 44 810,40 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по березень 2025року, 1 020,51 грн заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з грудня 2021 року по березень 2025року, 102,33 грн пені, 6 239,07 грн втрат від інфляції та 1 858,40 грн 3 % річних. Вимоги про стягнення 0,17 грн пені та 0,85 грн 3% річних не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд враховував, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 3 027,94 грн.
Керуючись ст. 129, 231, 232, 233, 237, 238, 252 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Чепиги Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства “Полтаватеплоенерго» (36008, м. Полтава, вул. Польська, 2а, код ЄДРПОУ 03338030) 44 810,40 грн заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 року по березень 2025 року, 1 020,51 грн заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з грудня 2021 року по березень 2025 року, 102,33 грн пені, 6 239,07 грн втрат від інфляції, 1 858,40 грн 3 % річних та 3 027,94 грн судового збору.
Видати наказ з набранням чинності цим рішенням.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення складено та підписано 11.09.2025 р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.257 ГПК України).
Суддя О. М. Тимощенко