2/130/663/2025
130/298/25
"21" серпня 2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Порощука П.П.,
при секретарі судових засідань Маліщук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог - Служба у справах дітей Жмеринської міської ради Вінницької області про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягуваних аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав та зміну способу стягуваних аліментів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду від 18.11.2013 р., було розірвано. Сторони разом з відповідачем не проживають, ніяких стосунків не підтримують. З двохрічного віку сина відповідач з ним не бачився, не спілкується з ним та не цікавиться як батько. Згідно виконавчого листа від 04.09.2013 року на утримання сина присуджено аліменти в розмірі 700 грн щомісячно, починаючи з 25.05.2013 року і досягнення сином повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на 31.12.2024 року заборгованість становить 131595,22 . Син зареєстрований з позивачем та перебуває на її утриманні. Він навчається в ВСП «Барський фаховий коледж транспорту та будівництва НТУ» на 1 курсі денного відділення, проживає в гуртожитку в місті Бар. Позивач вважає, що відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню до сина ОСОБА_3 . Просила позбавити батьківських праві відповідача відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та змінити спосіб стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , з 700 грн щомісячно на ? частини його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення повноліття.
Ухвалою від 14.02.2025 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
24.04.2025 року до суду надійшов висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
28.04.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_5 заявлені позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, до суду повернувся конверт з відміткою про причини повернення «Адресат відсутній за вказаною адресою», причини його неявки суду невідомі, будь-яких заяв та клопотань суду не надав.
Згідно з положеннями ч.7 та 8 ст.128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, відзиву на позовну заяву не надіслав.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки і піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області Лавриненко Ю.В. в судове засідання не з'явилася, попередньо надала заяву в якій просила справу розглядати у без її участі, при вирішенні спору поклалась на розсуд суду.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суду пояснили, що проживають в одному селі з позивачем. Їм відомо, що сім'я складається з позивача, її чоловіка та двох дітей. Її старший син від першого шлюбу, його батька після їх розлучення взагалі не бачили, до сина він не приїзжає, дитиною не цікавиться та з ним не спілкується. Вітчим займається його вихованням.
Неповнолітній ОСОБА_3 суду пояснив, що свого рідного батька ОСОБА_2 він не пам'ятає, з ним не бачиться та не спілкується, за батька вважає вітчима.
Заслухавши позивача, свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення; обов'язковість судового рішення.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В судовому засіданні встановлено, що сторони з 01.03.2009 року по 18.11.2013 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який за рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 18.11.2013 року розірвано (а.с.43). Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.38), який зареєстрований разом з позивачем (а.с.41). До складу сім'ї позивача входить чоловік ОСОБА_9 , син ОСОБА_3 , 2009 року народження та син ОСОБА_10 , 2016 (а.с.42). Син ОСОБА_3 ,2009 року проживає разом з матір'ю, перебуває на її утриманні (а.с.44), навчається в ВСП «Барський фаховий коледж транспорту та будівництва НТУ» (а.с.45). За рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 16.07.2013 року з відповідача на користь позивача присуджено стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , 2009 року народження щомісяця, починаючи з 25.05.2013 року та до досягнення сином повноліття , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Однак, аліменти не сплачує, у зв'язку з цим утворилася заборгованість, яка станом на грудень 2024 року становить 131595,22 грн. (а.с.46-49).
Відповідно до висновку, орган опіки та піклування виконавчого комітету Жмеринської міської ради вирішив, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є доцільним (а.с.56-58).
Дослідивши вищезазначені докази, встановлено, що між сторонами виник спір із сімейних правовідносин щодо ухилення батьком від виконання своїх батьківських обов'язків відносно його дитини.
У відповідності до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Згідно ст.164 СК України, в разі ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав.
Відповідно до положень діючого Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не вливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За роз'ясненнями п., п.15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав", ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками і є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що позов обґрунтований, стверджений доказами, які не суперечать один одному, є належним та допустимими та підлягає частковому задоволенню, виходячи із таких норм права, що регулюють зазначені спірні правовідносини.
Згідно з ч.1 ст.192 СК України - розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Ст.182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд звертає увагу, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також зобов'язані забезпечити необхідні умови життя, навчання та виховання дитини, готувати її до самостійного життя, на що, в тому числі, необхідні й фінансові витрати. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, відповідно до ч. 1 ст.155 СК України.
Відповідно до ч.3 ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 7 статті 7 СК України).
Частинами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини, прийнятої 20.11.1989 року, яка набрала чинності для України 27 вересня 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Статтею 5 Протоколу №7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають із вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
З огляду на дослідженні в судовому засіданні докази в суду немає сумнівів щодо справжності обставин, викладених у позовній заяві позивачем. Оскільки відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву у визначені судом строки не подав, а тому суд вважає, що він повністю погодився із позовом і не заперечував викладені в ньому обставини та не наполягав на їх доведенні згідно вимог ст.81 ЦПК України.
Суд враховує, що дитина проживає разом з матір'ю, а тому, виходячи із засад справедливості, розумності та пропорційності, зважаючи на обов'язок обох батьків утримувати дитину до її повноліття, розмір гарантованого законодавством України прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, те, що відповідач здорова, працездатна особа, суд вважає за необхідне змінити спосіб стягнення аліментів, визначених рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16.10.2018 року з розміру не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини віком 6 до 18 щомісячно та до повноліття дитини на 1/4 частину від доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повноліття.
З урахуванням часткового задоволення позову на користь позивача з відповідача слід стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн. за позовну вимогу немайнового характеру - про позбавлення батьківських прав та на користь держави 1211,20 грн. судового збору за позовну вимогу про зміну розміру аліментів, за яку позивач звільнена від її сплати при зверненні до суду з вказаною вимогою.
Керуючись статтями ст.263 -265 ЦПК України, п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківський прав" від 30 березня 2007 року, суд,
Позов задовольнити частково.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Змінити спосіб стягнення аліментів, який було встановлено рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 16.07.2013 року з 700 грн. щомісяця та до повноліття дитини на частину від доходу.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ід.н. НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ід.н. НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили даним рішенням і до досягнення дитиною повноліття.
Після набрання законної сили цим рішенням відкликати виконавчий лист у справі №130/1566/13-ц та видати новий виконавчий лист.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ід.н. НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ід.н. НОМЕР_2 , мешканки АДРЕСА_2 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ід.н. НОМЕР_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 на користь на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Порощук П.П.