вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"11" вересня 2025 р. м. Київ
Справа № 911/3359/24
Господарський суд Київської області у складі:
cудді Ейвазової А.Р.,
розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Коцюбинський» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Коцюбинський», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія Коцюбинське» про стягнення 1 351 627,28грн, без виклику представників сторін,
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.07.2025 у даній справі відмовлено повністю у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - позивач, ПрАТ «АК «Київводоканал») до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Коцюбинський» (далі - відповідач, ОСББ «ЖК Коцюбинський»), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія Коцюбинське» про стягнення 1 351 627,28грн -боргу за послуги з водопостачання, 100 800,58грн - втрат від інфляції та 43 379,10грн - 3% річних (т.3 а.с.10-32).
14.07.2025 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від ОСББ «ЖК Коцюбинський» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
У поданій заяві ОСББ «ЖК Коцюбинський» просить суд стягнути з ПрАТ «АК «Київводоканал» 117 797грн в рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (т.3 а.с.36-37).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2025: прийнято заяву ОСББ «ЖК Коцюбинський» про ухвалення додаткового рішення; встановлено позивачу строк для реалізації права на подання заперечень або клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з наданням доказів направлення копій іншим учасникам судового процесу - 5 днів з дня отримання ухвали (т.3 а.с.45-46).
Відповідна ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників 16.07.2025 о 15:01, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (т.3 а.с.47-49).
Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), є видом судового рішення.
В силу п.2 ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Таким чином, відповідна ухвала вважається врученою учасникам 16.07.2025.
21.07.2025, у встановлений судом строк, до суду надійшла заява позивача - ПрАТ «АК «Київводоканал» про зменшення розміру судових витрат на професійну правову допомогу до 21 000грн (т.3 а.с.50-53).
Позивач вважає витрати відповідача неспівмірними із складністю справи та обсягом виконаних робіт, значно завищеними, а також сумнівається, що відповідні послуги фактично надавались відповідачу адвокатом.
В силу ч.3 ст.244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Оскільки суд вирішує лише питання про судові витрати, розгляд поданої заяви здійснено без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат позивача на професійну правничу допомогу виходить з наступного.
Як визначено п.12 ч.3 ст.2 ГПК України, одним із принципів господарського судочинства є принцип відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, що установлено ч.1 ст.123 ГПК України. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, як передбачено п.1 ч.3 такої норми, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Реалізація права на відшкодування судових витрат відбувається у порядку, визначеному ГПК України, який передбачає декілька етапів.
Так, відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно ч.2 ст.126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Як унормовано ч.3 такої норми, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Порядок розподілу судових витрат визначений ст.129 ГПК України, в силу ч.8 якої розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази, що встановлено ч.8 ст.129 ГПК України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Таким чином, ГПК України визначає послідовність та час вчинення дій учасниками з метою реалізації права на відшкодування судових витрат, що відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідний порядок застосування визначений: постановою Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19; постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/18250/16, 19.08.2021 у справі №910/11547/19, 26.10.2022 у справі №911/3001/21, 22.12.2022 у справі № 910/13060/21, 17.01.2023 у справі № 922/4812/21, 09.01.2024 у справі №922/1253/23, 17.01.2024 у справі №910/2158/23; додатковими постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.11.2022 у справі №916/1010/21, 27.02.2024 №922/1075/23, 16.09.2024 №922/3611/23; постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.
В силу ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У першій заяві по суті - відзиві відповідач повідомив, що його орієнтовні витрати на професійну правничу допомогу становлять 85 000грн (т.1 а.с.112,зворот), та повідомив, що обґрунтування та розрахунок підтвердження понесених витрат на оплату правничої допомоги будуть подані до суду разом із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
Як визначено ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач надав наступні докази:
договір від 27.12.2024 про надання правової допомоги, укладений між відповідачем (далі - довіритель) та адвокатом Невмержицькою Іриною Миколаївною (далі - адвокат) (далі - договір; т.3 а.с.39-41);
акт приймання-передачі наданих послуг від 11.07.2025 на суму 117 797грн (далі - акт приймання-передачі; т.3 а.с.42).
Відповідні докази надані у строк, визначений ч.8 ст.129 ГПК України, разом з тим, частина відповідних доказів могла бути подана відповідачем до закінчення судових дебатів (договір), а частина - не могла бути подана до закінчення судових дебатів (акт приймання-передачі). При цьому, відповідач не повідомив, які об'єктивні причини позбавили його можливості надати частину доказів (договір) до закінчення судових дебатів.
Досліджуючи відповідні докази, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п.1.1. договору його предметом є надання правничої допомоги та представництво інтересів довірителя в Господарському суді Київської області з метою представництва інтересів довірителя під час розгляду позову ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСББ «ЖК Коцюбинський» про стягнення заборгованості в розмірі 1 385 911,12грн, інфляційних втрат в розмірі 100 800,58грн, трьох процентів річних в розмірі 43 379,10грн, судових витрат в розмірі 18 361,10грн.
На виконання п.1.1 договору, як визначено його п.2.1, адвокат за дорученням і в інтересах довірителя має право надавати наступні види послуг, зокрема: вивчати матеріали, надані довірителем (пп.2.1.1); звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб), для отримання інформації відносно прав та інтересів довірителя (пп.2.1.2); представляти і захищати права, свободи та інтереси довірителя у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, прокуратурі, органах досудового розслідування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами (пп.2.1.3); складати, подавати та підписувати будь-які заяви, скарги, клопотання, позовні заяви, апеляційні скарги, касаційні скарги, відзиви на апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку, з метою захисту прав та законних інтересів довірителя (пп.2.1.5).
Згідно з п.4.1 договору після закінчення надання послуг по кожному етапу сторони підписують акт прийому-передачі наданих послуг.
Як визначено п.п.5.1-5.4 договору: за вивчення матеріалів справи, документів наданих довірителем, аналіз правової позиції Верховного Суду та існуючої судової практики, узгодження із клієнтом правової позиції по справі, складання та направлення до суду відзиву на позов з додатками, передбаченої п.1.1 цього договору, інших процесуальних документів по справі, в суді першої інстанції довіритель сплачує адвокату суму на підставі акту приймання-передачі наданих послуг; за участь адвоката в одному судовому засіданні довіритель сплачує адвокату 4 000грн (вказана сума включає витрати адвоката на прибуття до суду); за підготовку та подання апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, касаційну скаргу, відзиву на касаційну скаргу довіритель сплачує адвокату 15 000грн за кожен процесуальний документ; замовник здійснює оплати, передбачені п.п.5.1,5.2. цього договору, з моменту набрання чинності рішення суду, на підставі рахунку та акту приймання-передачі наданих послуг.
Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.9.5. договору).
Згідно акту прийому-передачі адвокат надав, а довіритель отримав послуги, вартість яких оцінена сторонами відповідного договору в розмірі 117 797грн, а саме:
вивчення матеріалів, наданих довірителем, - 238 аркушів, витрачено - 18год, вартість - 9 000грн;
аналіз правової позиції Верховного Суду та іншої судової практики, витрачено - 8год , вартість - 4 000грн;
аналіз претензійної практики НКРЕКП - 432 аркуші, витрачено - 12год, вартість - 6 000грн;
узгодження з клієнтом правової позиції по справі, витрачено - 4год, вартість - 4 000грн;
складання відзиву на позовну заяву - 9 аркушів, витрачено - 5год, вартість - 15 000грн;
відбір та виготовлення копій (додатків) до відзиву - 79 аркушів, витрачено - 6год, вартість - 3 000грн;
складання заперечень на відповідь на відзив - 5 аркушів, витрачено - 3год, вартість - - 6 000грн;
- відбір та виготовлення копій (додатків) до відповіді - 3 аркуші, витрачено - 1год, вартість - 500грн;
складання клопотання про витребування доказів - 2 аркуші, витрачено - 1год, вартість - 2 000грн;
підготовка адвокатського запиту на НКРЕКП від 07.03.2025 - 2 аркуші, витрачено - 4год, вартість - 8 000грн;
підготовка клопотання про долучення доказів по справі від 02.04.2025 - 6 аркушів, витрачено - 3год, вартість - 6 000грн;
вивчення матеріалів, пов'язаних із залученням третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє власних вимог, згідно ухвали суду від 02.05.2025 - 107 аркушів, витрачено - 8год, вартість - 4 000грн;
складання заяви згідно ухвали суду від 02.05.2025 - 1 аркуш, витрачено - 1год, вартість - 2 000грн;
підготовка та збір витребуваних документів до заяви згідно ухвали суду від 02.05.2025 - 98 аркушів, витрачено - 6год, вартість - 3 000грн;
узгодження з клієнтом правової позиції по справі, у зв'язку із залученням третьої особи, витрачено - 2год, вартість - 2 000грн;
підготовка запиту на витребування відповідних матеріалів та інформації від ПрАТ «АК «Київводоканал» - 3 аркуші, витрачено - 2год, вартість - 2 000грн;
підготовка запиту та витребування відповідних матеріалів та інформації від ТОВ УК «Коцюбинське» - 3 аркуші, витрачено - 2год, вартість - 2 000грн;
складання відповіді на пояснення третьої особи - 6 аркушів, витрачено - 3год, вартість - 6 000грн;
відбір та виготовлення копій (додатків) до відповіді - 6 аркушів, витрачено - 1год, вартість - 500грн;
підготовка клопотання про долучення доказів по справі від 19.05.2025 - 3 аркуші, витрачено - 2год, вартість - 4 000грн;
відбір та виготовлення копій (додатків) до клопотання - 8 аркушів, витрачено - 1год, вартість - 500грн;
підготовка заяви до справи від 26.05.2025 - 3 аркуші, витрачено - 1год, вартість - 2 000грн;
відбір та виготовлення копій (додатків) до заяви - 8 аркушів, витрачено - 1год, вартість - 500грн;
підготовка клопотання про відкладення судового зсідання від 04.06.2025 - 3 аркуші, витрачено - 1год, вартість - 2 000грн;
підготовка пропозиції та опрацювання умов мирової угоди для обговорення на спільній нараді з керівництвом ПрАТ «АК «Київводоканал», витрачено - 3год, вартість - 6 000грн;
остаточне узгодження позиції, складання промови на дебати, витрчено - 2год, вартість - 2 000грн;
використання копіювальної техніки (2грн/копія) - 248 аркушів, вартість - 496грн;
гонорар успіху (1% від суми первинного позову) - 15 301грн.
Доказів повної або часткової оплати послуг адвоката згідно вказаного акту приймання-передачі на момент прийняття додаткового рішення у справі не надано, однак, строк для оплати таких послуг, встановлений договором, не закінчився станом на момент подання заяви про ухвалення додаткового рішення.
У вирішенні питання щодо відшкодування відповідачу відповідних витрат на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 117 797грн, які, як вказує відповідач, він має понести, суд виходить з наступного.
Як визначено ч.4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст.126 ГПК України унормовано, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, у розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо на її думку, недотримано вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, ціною позову та значенням її для сторін. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Відповідно до ч.6 ст.126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч.4 ст.126 ГПК України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (правова позиція викладена у: постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №916/1283/17, 30.07.2019 у справі №902/519/18, 21.01.2020 у справі №903/390/18, 21.01.2020 у справі №916/2982/16, 07.07.2020 у справі № 914/1002/19, 03.04.2024 у справі №915/436/23, 30.04.2024 у справі №914/1508/23: додаткових постановах Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №911/471/19, 20.09.2022 у справі №912/423/20, 25.10.2022 у справі №907/438/21, 24.09.2024 у справі №910/13177/23, 23.10.2024 у справі №910/6224/23, 21.05.2025 у справі №910/2014/23).
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Як визначено ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»: гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У п.п.19, 20 постанови від 07.07.2021 №910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Як зазначено в постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №910/23210/17, 13.02.2019 у справі № 911/739/15, 01.08.2019 у справі № 915/237/18, додаткових постановах Верховного Суду від 23.07.2023 у справі № 924/746/22, 21.06.2023 у справі №908/3387/21, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумним та виправданим. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16; постанови Верховного Суду від 30.03.2021 у справі №906/432/19, 21.02.2023 у справі №4/40/5022-387/2012, 02.03.2023 у справі №910/1864/21, 19.09.2023 у справі №905/1191/21, 06.11.2023 у справі №938/466/21; додаткові постанови Верховного Суду від 12.03.2024 у справі №910/3567/23, 05.03.2024 у справі №916/2266/22, 18.06.2024 у справі №910/466/22, 08.10.2024 у справі №907/878/23, 31.10.2024 у справі №912/2308/23, 13.03.2025 у справі №910/18717/23, 29.04.2025 у справі №910/2697/24).
У п.7.50 постанови Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20 викладено висновок, відповідно до якого: вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації; зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд вказав, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат; суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, 16.11.2022 у справі №922/1964/21; постанови Верховного Суду 16.11.2022 у справі №922/1964/21, 27.02.2024 у справі №916/2239/22, 05.03.2024 №912/3432/23, 15.05.2024 у справі №922/2738/21, 15.04.2025 у справі №910/6138/24; додаткові постанови Верховного Суду у складі колегії судді Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі №912/1025/20, 12.07.2024 у справі №913/205/23).
Відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України визначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 вказано, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України, однак, ч.5 наведеної норми визначає критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У відповідній постанові зазначено, що на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6,7,9 ст.129 ГПК України.
Як роз'яснено у відповідній постанові, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст.126 ГПК України). Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст.129 ГПК України може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, як вказано у вищезгаданій постанові, керуючись ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки щодо застосування ч.4 ст.126, ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України також викладені у постанові Верховного Суду від 01.05.2025 у справі №910/9107/20.
У даній справі позивач скористався своїм правом, подавши заперечення на заяву у якій вказував на неспівмірність розміру таких витрат, зазначаючи, що розмір витрат відповідача на професійну правничу допомогу у даній справі, є неспівмірним. Крім того, у поданих запереченнях позивач посилався на те, що всі процесуальні документи відповідач подавав через систему «Електронний суд» з власного електронного кабінету, зареєстрованого в підсистемі ЄСІТС, а не з кабінету адвоката, що ставить під сумнів реальність надання відповідачу таких послуг адвокатом.
В контексті зазначеного, суд погоджується з запереченнями позивача, враховуючи наступне.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст.1312 Конституції України: для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
В силу п.4 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Інші види правничої допомоги, що визначено п.6 цієї статті, - це види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуальному закону. Витрати на оплату робіт та послуг адвоката, про відшкодування яких заявлено вимогу, мають бути виконані саме тим адвокатом, з яким укладено договір про надання правової допомоги, інакше суд не матиме підстав для вирішення питання про їх відшкодування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 №911/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Однак, у даній справі відсутні підстави вважати, що відповідачу надавалися послуги адвокатом, у зв'язку з розглядом справи і такі послуги були дійсно необхідними, враховуючи наступне.
З матеріалів справи вбачається, що всі документи відповідача у даній справі, окрім адвокатського запиту від 07.03.2025 вих.№18/25, підписані безпосередньо керівником відповідача - Євсігнєєвим В.М. та подані через систему «Електронний суд» з зареєстрованого в підсистемі ЕСІТС електронного кабінету ОСББ «ЖК Коцюбинський». При цьому, представництво інтересів в суді здійснював безпосередньо сам керівник відповідача - Євсігнєєв В.М. і з виступів такої особи, реплік, запитань/відповідей вбачалося, що така особа повністю володіла змістом поданих сторонами процесуальних документів, долучених до них доказів, необхідними знаннями для представництва відповідача у справі в суді щодо спірних правовідносин.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що надання послуг з професійної правничої допомоги, у т.ч підготовку всіх процесуальних документів для відповідача здійснював саме адвокат, з яким укладений договір, - Невмержицька І.М. При цьому, адвокат Невмержицька І.М. не представляла інтереси відповідача у жодному із судових засідань. Такий адвокат не знайомився з матеріалами справи, у т.ч. через систему «Електронний суд», та у даній справі не надано навіть ордеру, виданого на підставі вказаного договору, на представництво інтересів відповідача в суті згаданим адвокатом.
В силу ч.4 ст.60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
В матеріалах справи відсутній будь-який, визначений ч.4 ст.60 ГПК України, документ на підтвердження повноважень адвоката Невмержицької І.М., який би підтверджував повноваження такої особи представляти інтереси відповідача саме в Господарському суді Київської області. Поряд з цим, ордер АІ №1031951 від 07.03.2025 (т.3 а.с.12,зворот), який надано відповідачем, свідчить про надання правничої (правової) допомоги відповідачу адвокатом Невмержицькою І.М. виключно у Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ст.ст.126, 129 ГПК України (висновок викладений в п.63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19).
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважати, що адвокат Невмержицька І.М., дійсно надавала відповідачу весь обсяг правової допомоги, який зазначений в акті приймання-передачі, під час розгляду справи в суді.
Сам по собі акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже факти її надання мають бути реальними, а розмір витрат на її оплату, доведеним.
Фактично підтвердженим є лише факт надання правової допомоги відповідачу адвокатом в частині звернення з адвокатським запитом до НКРЕКП.
Разом з тим, суд вважає неможливим покладення на позивача витрат у розмірі 8000грн по оплату послуг з підготовки адвокатського запиту до НКРЕКП від 07.03.2025, оскільки не вбачає дійсної необхідності в поданні такого запиту, враховуючи, що у такому запиті адвокат просив НКРЕКП надати інформацію відносно ліцензованої діяльності позивача, яка є у загальному доступі, а також обсягу прав позивача щодо здійснення відповідної діяльності, в чому адвокат, як професійний представник, міг розібратись самостійно. Окрім того, долучені до клопотання від 02.04.2025 документи у копіях - адвокатський запит від 07.03.2025 вих.№18/25 та відповідь НКРЕКП від 14.03.2025 вих.№2985/21.3/7-25 ухвалою від 04.04.2025, яка занесена до протоколу підготовчого засідання, не прийняті судом до уваги відповідно до ч.8 ст.80 ГПК України.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про покладення на позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідача у розмірі 117 797грн, у зв'язку з відсутністю підстав вважати, що відповідачу надавалась правова допомога адвокатом Невмержицькою І.М. під час розгляду справи в суді, а направлення адвокатського запиту в інтересах відповідача до НКРЕКП не мало характеру дійсно необхідного, а витрати на оплату послуг адвоката у відповідній частині неминучими.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 232-233, 237-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Коцюбинський» про ухвалення додаткового рішення (вх.№6333 від 14.07.2025) щодо покладення на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 117 797грн.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.
Суддя А.Р. Ейвазова