ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2025Справа № 906/652/25
За позовом Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ»
про стягнення 2 898, 68 грн
Суддя Я.А.Карабань
Без виклику представників сторін (судове засідання не проводилось).
Державна установа «Житомирська установа виконання покарань (№8)» (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» (надалі-відповідач) про стягнення суми надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 2 898, 68 грн.
Позовні вимоги, з посиланням на ст. 526 та 611 Цивільного кодексу України, обґрунтовані тим, що відповідачем було безпідставно отримано суму грошових коштів у розмірі 2 898, 68 грн за придбану позивачем електричну енергію у березні, вересні та листопаді 2024 року, згідно з договорами про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-1 від 09.01.2024 і № Г-339 від 12.08.2024.
Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 26.05.2025 передано справу за позовом Державної установи «Житомирська установа виконання покарань (№8)» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» про стягнення 2 898,68 грн за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
10.06.2025 матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва та за результатами автоматизованого розподілу передані судді Карабань Я.А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 906/652/25. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
21.07.2025 від представника позивача, на виконання вимог ухвали суду, надійшла виписка банку про рух коштів, а також письмове підтвердження, що ціна позову не змінилась.
Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзиву на позов, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Про розгляд даної справи відповідач був повідомлений ухвалою суду від 16.06.2025, яка відповідно до повідомлення про доставку електронного листа була отримана відповідачем - 17.06.2025 22:14 год.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
За відсутності відзиву від відповідача суд вирішує справу за наявними матеріалами на підставі ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
Беручи до уваги наведене вище та відсутність будь-яких клопотань сторін, у яких останні заперечували проти розгляду даної справи по суті, а також зважаючи на наявність в матеріалах справи всіх документів та доказів, необхідних для повного, всебічного та об'єктивного її розгляду і вирішення цього спору, суд дійшов висновку про можливість вирішення по суті наведеної справи, призначеної до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання) за наявними в ній матеріалами.
При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України в разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Державна установа «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» листом №ГД ДКВС-4969/3 ГД/2024 від 31.12.2024 «Про закупівлю електроенергії «за вільними цінами» установами ДКВС України» повідомила установи виконання покарань та слідчі ізолятори, табори для утримання військовополонених, відділи ресурсного забезпечення Генеральної дирекції ДКВС України в регіонах, у тому числі й Державну установу «ЖИТОМИРСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№8)» (позивача), про здійснення аналізу договорів установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДКВС України (надалі - установи) про постачання електричної енергії у 2022-2024 роках, яка закуповувалась за конкурентною процедурою («вільні ціни»). За результатами аналізу встановлено, що в умовах коливання ринкових цін на електричну енергію протягом зазначеного періоду установами неодноразово укладалися додаткові угоди про підвищення ціни електроенергії, що призводило до збільшення нарахувань установам та відповідного зменшення обсягів споживання. При цьому у випадках зниження ринкової ціни протягом дії договору ціна договору в сторону зменшення не переглядалась, та, як наслідок, установами надмірно сплачувались бюджетні кошти за електричну енергію. Так, не переглядалась у сторону зменшення ціна електроенергії у періодах, у яких відбувалось зниження ціни РДН: у 2024 році (лютий, березень, серпень, вересень, жовтень, листопад), зокрема, в установах Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції: Житомирська УВП (№8) (позивач).
Враховуючи викладене, Державною установою «Генеральна дирекція Державної кримінально-виконавчої служби України» рекомендовано начальникам установ виконання покарань та слідчих ізоляторів ДКВС України, таборів для тримання військовополонених проаналізувати договори та додаткові угоди до них на постачання електроенергії, яка закуповувалась установою у 2022-2024 роках за конкурентною процедурою («вільними цінами»), щодо обґрунтованості нарахувань установі відповідно до коливань ціни на електроенергію на ринку за відповідний період. У разі невідповідності ціни за розрахунковий період середньозваженій ціні на ринку електроенергії за аналогічний період (виставлена установі ціна більша, ніж середньозважена ціна на ринку), звернутися до постачальника щодо здійснення перерахунку вартості електроенергії та повернення установі надмірно сплачених коштів, з урахуванням вимог ст.670 Цивільного кодексу України. У разі відмови постачальника щодо проведення перерахунку та повернення надмірно сплачених коштів за обґрунтованими пропозиціями установи, опрацювати питання щодо стягнення зазначених коштів у судовому порядку (а.с. 76-78).
09.01.2024 та 12.08.2024 між Державною установою «Житомирська установа виконання покарань (№8)» (надалі - споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМГАЗ СІТІ» (надалі - постачальник) укладено договори про закупівлю (постачання) електричної енергії, а саме: за результатами процедури закупівлі UA-2023-12-15-009069-a (а.с. 27-29) - договір про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-1 від 09.01.2024 (надалі - договір № Г-1 від 09.01.2024) та за результатами процедури закупівлі UA-2024-07-15-004110-a (а.с. 67-69) - договір про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-339 від 12.08.2024 (надалі - договір № Г-339 від 12.08.2024).
Зазначені вище договори про закупівлю (постачання) електричної енергії є аналогічними за своїм змістом.
Відповідно до п. 1.1. договорів, вони встановлюють порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладаються сторонами, з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 1.2. договорів, їх умови розроблені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 та Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ) та від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами.
Пунктом 2.1. договорів визначено, що постачальник зобов'язується постачати у 2024 році споживачу електричну енергію код за ДК 021:2015-09310000-5-Електрична енергія (надалі - електрична енергія/товар/електроенергія), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.
Відповідно до п. 5.1. договору № Г-1 від 09.01.2024, загальна вартість договору згідно з обсягами державного бюджетного фінансування становить 1 045 440, 00 грн, у т.ч. ПДВ - 174 240, 00 грн.
Згідно з п. 5.1. договору № Г-339 від 12.08.2024, загальна вартість договору згідно з обсягами державного бюджетного фінансування становить 747 000, 00 грн, у т.ч. ПДВ - 124 500, 00 грн.
Пунктом 5.2. договорів визначено, що споживач зобов'язаний зменшувати загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до цих договорів (п. 5.4. договорів).
Відповідно до п. 5.6. договорів, розрахунковий період за цими договорами зазначений у комерційній пропозиції та становить календарний місяць і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.
Згідно з п. 5.7. договорів, оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, за умови надання постачальником у строк до 12-го числа місяця, наступного за розрахунковим, акта про прийняття-передання та рахунку, у тому числі в особистому кабінеті споживача, розміщеному на офіційному вебсайті постачальника.
Відповідно до п. 13.2.1. договорів, вони набирають чинності з моменту підписання їх сторонами і діють до 31.12.2024, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
Згідно з пп. 2 та пп. 4 п. 13.5. договорів, істотні умови договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
«…
2) погодження зміни ціни на одиницю товару в договорі у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладання договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі на момент його укладення;
…
4) погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг)».
Відповідно до п. 13.5. договорів, у разі внесення змін до істотних умов договору у випадках, передбачених цим пунктом, споживач обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами.
У разі коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку постачальник письмово звертається до споживача з пропозицією щодо зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії). Факт коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку може підтверджуватись інформацією, що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/). Учасник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає інформацію у документальному вигляді (роздруківку із сайту), що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) та є публічною, про зміну ціни електричної енергії за період (декади, місяця, тощо). Також підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку можуть бути завірені копії довідок відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку на момент звернення постачальника до споживача.
Комерційною пропозицією № 1/23 Ф-П до договору № Г-1 від 09.01.2024, зокрема, визначено, що ціна за електричну енергію складає 4, 95 грн/кВт*год (без ПДВ).
Додатковою угодою № 1 від 22.01.2024 до договору № Г-1 від 09.01.2024 сторони дійшли згоди викласти п. 13.1. та пп.13.2.1. у новій редакції, а саме:
« 13.1. Строк (термін) постачання електричної енергії: з моменту підписання договору до 31.12.2024, але у будь-якому разі до моменту припинення фактичного постачання електричної енергії та зміни постачальника електричної енергії згідно з порядком, встановленим ПРРЕЕ»;
« 13.2.1. Договір укладається на термін з моменту підписання до 31.12.2024. Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2024, а в частині розрахунків - до їх повного виконання».
Листом від 20.05.2024 за вих. № 2005/24 відповідач повідомив позивача про коливання ціни на ринку електричної енергії, а саме коливання середньозваженої ціни електричної енергії у бік збільшення на ринку «на добу наперед» в ОЕС України, у квітні-травні 2024 року згідно з інформацією ДП «Оператор ринку». Також зазначив, що виникає необхідність зміни ціни електроенергії за договором до економічно-обґрунтованого рівня, пропорційно коливанню ціни на ринку. Вказує, що споживачу (позивачу) буде направлено для підписання додаткову угоду, в якій буде запропоновано змінити ціну за одиницю товару в межах коливання.
Листом від 27.05.2024 за вих. № 2705/24 відповідач повідомив позивача про коливання ціни на ринку електричної енергії у червні 2024 року та зазначив, що виникає необхідність зміни ціни електроенергії за договором до економічно-обґрунтованого рівня, пропорційно коливанню ціни на ринку. Вказує, що споживачу (позивачу) буде направлено для підписання додаткову угоду, в якій буде запропоновано змінити ціну за одиницю товару в межах коливання.
У відповідь на вказані листи, позивач листом від 17.06.2024 за вих. № 4/6028 повідомив відповідача, що укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою. Вказує, що при зверненні з пропозиціями підвищити ціну відповідач має обґрунтувати чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало невигідним.
Матеріали справи містять проекти додаткових угод до договору № Г-1 від 09.01.2024, якими пропонується, зокрема, внести зміни до п. 2 додатку № 2 до договору «Комерційна пропозиція» та викласти його в наступній редакції: «Ціна на електричну енергію складає 5, 366490 грн/Квт*год (без ПДВ)». Вказані додаткові угоди підписані та скріплені печаткою лише зі сторони відповідача, однак з боку позивача вони не підписані.
Додатковою угодою № 2 від 10.07.2024 до договору № Г-1 від 09.01.2024 сторони дійшли згоди припинити дію договору № Г-1 від 09.01.2024 в частині постачання електричної енергії з 22.06.2024 та зазначили, що в частині розрахунків договір діє до їх повного виконання.
Комерційною пропозицією № 1/23 Ф-П до договору № Г-339 від 12.08.2024, зокрема, визначено, що ціна за електричну енергію складає 7,5 грн/кВт*год (без ПДВ).
Додатковою угодою № 1 від 16.08.2024 до договору № Г-339 від 12.08.2024 сторони дійшли згоди викласти п. 7 договору в наступній редакції: « 7. Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу електричної енергії самостійно оператору системи розподілу».
Листом від 10.09.2024 за вих. № 1009/24 відповідач повідомив позивача про коливання ціни на ринку електричної енергії, а саме коливання середньозваженої ціни електричної енергії та виникає необхідність зміни ціни електроенергії з 01.10.2024 за договором до економічно-обґрунтованого рівня, пропорційно коливанню ціни на ринку. Вказує, що споживачу (позивачу) буде направлено для підписання додаткову угоду, в якій буде запропоновано змінити ціну за одиницю товару в межах коливання.
У відповідь на вказаний лист, позивач листом від 12.09.2024 за вих. № 4/8723 повідомив відповідача про те, що при зверненні з пропозиціями підвищити ціну відповідач має обґрунтувати чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало невигідним. Також позивач в листі зазначає, що у разі неможливості відповідачем подальшого виконання умов договору, позивач готовий до дострокового розірвання договору № Г-339 від 12.08.2024.
Додатковою угодою № 2 від 18.09.2024 до договору № Г-339 від 12.08.2024 сторони домовились, зокрема, викласти п. 5.1. договору в такій редакції: «Загальна вартість договору згідно з обсягами державного бюджетного фінансування становить 351 000, 00 грн, у т.ч. ПДВ - 58 500, 00 грн».
З урахуванням наведеного вище, на виконання умов договорів № Г-1 від 09.01.2024 та № Г-339 від 12.08.2024 за загальний період з січня 2024 року по грудень 2024 року відповідач поставив, а позивач прийняв електричну енергію на загальну суму 344 665, 80 грн:
- за договором № Г-1 від 09.01.2024 за період з січня 2024 року по червень 2024 року на загальну суму 130 204, 80 грн, що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії: № 44 від 31.01.2024 на суму 31 458, 24 грн (а.с. 81), № 1449 від 29.02.2024 на суму 32 070, 06 грн (а.с. 82), № 1561 від 31.03.2024 на суму 21 657, 24 грн (а.с. 83), № 1664 від 30.04.2024 на суму 23 463, 00 грн (а.с. 84), № 1994 від 31.05.2024 на суму 13 953, 06 грн (а.с. 85), № 2045 від 30.06.2024 на суму 7 603, 20 грн (а.с. 86);
- за договором № Г-339 від 12.08.2024 за період з серпня 2024 року по грудень 2024 року на загальну суму 214 461, 00 грн, що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії: № 2307 від 31.08.2024 на суму 21 456, 00 грн (а.с. 87), № 2391 від 30.09.2024 на суму 28 593, 00 грн (а.с. 88), № 2461 від 31.10.2024 на суму 51 912, 00 грн (а.с. 89), № 2630 від 30.11.2024 на суму 54 144, 00 грн (а.с. 90), № ПГС00001859 від 31.12.2024 на суму 58 356, 00 грн (а.с. 91).
Вказані акти прийому-передачі електричної енергії підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.
У свою чергу, позивачем за загальний період з лютого по грудень 2024 року перераховано на рахунок відповідача суму грошових коштів у загальному розмірі 344 665, 80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 91-106).
У подальшому, позивач звернувся до відповідача з листом від 29.01.2025 за вих. № 12/1019, в якому зазначив, що протягом 2024 року позивачем закуповувалась електрична енергія, постачальником якої був відповідач. В результаті коливання ринкових цін на електричну енергію протягом вказаного періоду призвело до збільшення нарахувань та відповідного зменшення обсягів споживання. При цьому, у випадках зниження ринкової ціни протягом дії договору, ціна договору в сторону зменшення не переглядалась та, як наслідок, позивачем надмірно сплачувались бюджетні кошти за електричну енергію. Так, у 2024 році 5 разів (в лютому, березні, вересні, жовтні, листопаді), що підтверджується інформацією ДП «Оператор ринку», що викладено на офіційному сайті https://www.oree.com.ua/ та є безумовним підтвердженням коливання ціни електричної енергії і підставою для її коригування. Враховуючи викладене, позивач просив відповідача надати інформацію на постачання електричної енергії, що закуповувалась позивачем у 2024 році за конкурентною процедурою (вільними цінами) щодо обґрунтованості нарахувань позивачу відповідно до коливань ціни на електричну енергію на ринку за вказаний вище період. У разі невідповідності ціни за розрахунковий період середньозваженій ціні на ринку електроенергії за аналогічний період, позивач просить відповідача здійснити перерахунок вартості електроенергії та повернути позивачу надмірно сплачені кошти, з урахуванням вимог ст. 670 Цивільного кодексу України. Однак доказів направлення вказаного листа матеріали справи не містять.
Спір у даній справі виник з підстав безпідставного отримання відповідачем суми грошових коштів у розмірі 2 898, 68 грн за придбану позивачем електричну енергію у березні, вересні та листопаді 2024 року, згідно договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-1 від 09.01.2024 і № Г-339 від 12.08.2024, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача вказану суму.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору (частини 1, 3, 5 статті 626 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-1 від 09.01.2024 і № Г-339 від 12.08.2024.
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з частинами 2, 6 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Відповідно до пункту 1.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (надалі - ПРРЕЕ), постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку.
За приписами частини 1 статті 628 та частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин 1-3 статті 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Так, у договорах про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-1 від 09.01.2024 і № Г-339 від 12.08.2024, а саме:
Відповідно до п. 5.1. договору № Г-1 від 09.01.2024, загальна вартість договору згідно з обсягами державного бюджетного фінансування становить 1 045 440, 00 грн, у т.ч. ПДВ - 174 240, 00 грн.
Згідно з п. 5.1. договору № Г-339 від 12.08.2024, загальна вартість договору згідно з обсягами державного бюджетного фінансування становить 747 000, 00 грн, у т.ч. ПДВ - 124 500, 00 грн.
Пунктом 5.2. договорів визначено, що споживач (позивач) зобов'язаний зменшувати загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору.
Споживач (позивач) розраховується з постачальником (відповідачем) за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до комерційної пропозиції, яка є додатком 2 до цих договорів (п. 5.4. договорів).
Комерційною пропозицією № 1/23 Ф-П до договору № Г-1 від 09.01.2024, зокрема, визначено, що ціна за електричну енергію складає 4, 95 грн/кВт*год (без ПДВ).
Комерційною пропозицією № 1/23 Ф-П до договору № Г-339 від 12.08.2024, зокрема, визначено, що ціна за електричну енергію складає 7,5 грн/кВт*год (без ПДВ).
Як було встановлено судом вище, на виконання умов договорів № Г-1 від 09.01.2024 та № Г-339 від 12.08.2024 за загальний період з січня 2024 року по грудень 2024 року відповідач поставив, а позивач прийняв електричну енергію на загальну суму 344 665, 80 грн: за договором № Г-1 від 09.01.2024 за період з січня 2024 року по червень 2024 року на загальну суму 130 204, 80 грн, що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії (а.с. 81-86); за договором № Г-339 від 12.08.2024 за період з серпня 2024 року по грудень 2024 року на загальну суму 214 461, 00 грн, що підтверджується актами прийому-передачі електричної енергії (а.с. 87-91).
Вказані акти прийому-передачі електричної енергії підписані та скріплені печатками з обох сторін без зауважень та заперечень.
У подальшому, позивачем за загальний період з лютого по грудень 2024 року перераховано на рахунок відповідача суму грошових коштів у загальному розмірі 344 665, 80 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 91-106).
Отже, матеріали справи, зокрема, акти прийому-передачі електричної енергії за спірний період та платіжні інструкції, свідчать про те, що позивач отримав від відповідача електричну енергію за ціною, яка була погоджена сторонами у договорах про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-1 від 09.01.2024 і № Г-339 від 12.08.2024, без будь-яких зауважень та оплатив її у повному обсязі, що свідчить про виконання вказаних договорів.
Разом з цим, як зазначає позивач у позові, згідно інформації з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) щодо результатів торгів на ринку «на добу наперед», в результаті коливання ринкових цін на електричну енергію протягом 2024 року призвело до збільшення нарахувань та відповідного зменшення обсягів споживання. При цьому, у випадках зниження ринкової ціни протягом дії договорів їх ціна в сторону зменшення не переглядалась, та, як наслідок, у 2024 році Державна установа «Житомирська установа виконання покарань (№8)» (позивач) переплатила кошти в розмірі 2 898, 68 грн за спожиту електричну енергію за договорами про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-1 від 09.01.2024 і № Г-339 від 12.08.2024, а саме:
- за договором № Г-1 від 09.01.2024: у березні 2024 року ціна згідно договору становила 4, 95 грн за кВт/год, а середньозважена ціна згідно РДН становила 3, 09 грн за кВт/год, а тому переплата за вказаний місяць складає 993, 45 грн;
- за договором № Г-339 від 12.08.2024:
1) у вересні 2024 року ціна згідно договору становила 7, 50 грн за кВт/год, а середньозважена ціна згідно РДН становила 5, 66 грн за кВт/год, а тому переплата за вказаний місяць складає 1 187, 77 грн;
2) у листопаді 2024 року ціна згідно договору становила 7, 50 грн за кВт/год, а середньозважена ціна згідно РДН становила 5, 57 грн за кВт/год, а тому переплата за вказаний місяць складає 717, 46 грн.
Оскільки, позивач визначає грошові кошти в розмірі 2 898, 68 грн, як безпідставно набуті та просить стягнути їх з відповідача в порядку статті 1212 Цивільного кодексу України, суд зазначає таке.
Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України).
Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України «Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави» застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв'язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов'язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.
Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов'язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов'язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов'язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов'язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.
Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов'язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 Цивільного кодексу України.
Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Як установлено судом вище, на виконання умов договору відповідач поставив позивачу погоджену договором електричну енергію на загальну суму 344 665, 80 грн, яку позивач повністю оплатив.
Разом з цим, суд зазначає, що згідно частини 1 статті 628, статті 629 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Згідно з пп. 2 та пп. 4 п. 13.5. договорів, істотні умови договорів не можуть змінюватися після їх підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
«…
2) погодження зміни ціни на одиницю товару в договорі у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладання договору або останнього внесення змін до договору в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі на момент його укладення;
…
4) погодження зміни ціни в договорі в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг)».
Відповідно до п. 13.5. договорів, у разі внесення змін до істотних умов договору у випадках, передбачених цим пунктом, споживач обов'язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII зі змінами.
У разі коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку постачальник письмово звертається до споживача з пропозицією щодо зміни ціни за одиницю товару (електричної енергії). Факт коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку може підтверджуватись інформацією, що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/). Учасник разом з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору надає інформацію у документальному вигляді (роздруківку із сайту), що розміщена на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) та є публічною, про зміну ціни електричної енергії за період (декади, місяця, тощо). Також підтвердженням факту коливання ціни електричної енергії на ринку можуть бути завірені копії довідок відповідних органів, установ, організацій, які уповноважені надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару (електричної енергії) на ринку на момент звернення постачальника до споживача.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, сторонами не вносилися зміни до договорів про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-1 від 09.01.2024 і № Г-339 від 12.08.2024 в частині зміни ціни за одиницю товару, як це передбачено умовами вказаних договорів, а лише додатковою угодою № 2 від 18.09.2024 до договору № Г-339 від 12.08.2024 змінили загальну вартість договору на 351 000, 00 грн.
Згідно частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Згідно із частиною 3, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із часинами 1, 2 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно пунктом 2 частини 5 статті Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
Верховний Суд у постановах від 09.06.2022 у справі №927/636/21, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, від 16.02.2023 у справі №903/383/22, від 13.04.2023 у справі №908/653/22 зауважив, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається. Така ж позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.
Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 11.08.2021 у справі №344/2483/18).
На час звернення до суду з позовом договори про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-1 від 09.01.2024 і № Г-339 від 12.08.2024, додаткові угоди до них є дійсними, оскільки не оскаржувались, не визнані недійсними, не розірвані та виконані сторонами. Доказів звернення позивача до відповідача з пропозицію внести відповідні зміни до договорів до його виконання суду не надано. Відтак підстави для розрахунку за поставлену відповідачем електричну енергію позивачу у 2024 році за іншою ціною, аніж узгоджено сторонами, відсутні.
Водночас суд зауважує, що самі лише відомості з офіційного сайту ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua/) щодо результатів торгів на ринку «на добу наперед», які взяті позивачем за основу для аналізу ціни електричної енергії у березні, вересні, листопаді 2024 року, не можуть бути безумовним підтвердженням необхідності коригування ціни електричної енергії у бік зменшення.
Факт коливання ціни на товар може підтверджувати документ, який видає компетентна організація та у якому має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін, зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Тобто відповідні документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку, повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.
При цьому навіть підтверджене коливання цін на ринку електроенергії не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду погодженої сторонами ціни за одиницю товару, оскільки сторона, яка ініціює зміну, має обґрунтувати, чому така зміна є необхідною. Схожі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №903/366/22.
Враховуючи відсутність погодження відповідачем зміни ціни електричної енергії, прийняття та повну оплату електричної енергії позивачем у спірний період по узгодженій у договорах про закупівлю (постачання) електричної енергії № Г-1 від 09.01.2024 і № Г-339 від 12.08.2024 ціні, суд доходить висновку про безпідставність тверджень позивача про те, що ним надмірно сплачено суму грошових коштів у розмірі 2 989, 68 грн за поставлену відповідачем електричну енергію.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
З огляду на викладене, оскільки обставини, на які посилається позивач у обґрунтування позовних вимог, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та позивачем не доведено факту наявності надмірної сплати за поставлену відповідачем електричну енергію у березні, вересні та листопаді 2024 року, суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позову про стягнення з відповідача суми надмірно сплачених грошових коштів у розмірі 2 898, 68 грн.
Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 129, 233, 237 - 238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Суддя Я.А.Карабань