ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про закриття провадження у справі
11.09.2025Справа № 910/16207/24
Суддя Господарського суду міста Києва Котков О.В., розглянувши матеріали
позовної заяви Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка»
до Приватного акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія»
про стягнення грошових коштів
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка» (далі - ПрАТ “СК “Уніка», позивач) до Приватного акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія» (далі - ПрАТ “УТСК», відповідач) про стягнення страхового відшкодування в розмірі 78 628,52 грн. в порядку суброгації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки. Цією ж ухвалою було зобов'язане Моторне (транспортне) страхове бюро України у строк до 25.01.2025 надати відомості про страхову компанію, якою видано поліс № ЕР/217873648, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи станом на 04.11.2024.
10.01.2025 від МТСБУ надійшла витребувана ухвалою суду від 06.01.2025 інформація.
21.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній вказав про сплату ПрАТ “УТСК» заявленої суми страхового відшкодування. У цій же заяві просив судові витрати, пов'язані з роглядом справи, покласти на позивача.
17.01.2025 від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, у якій позивач просив стягнути з ПрАТ “УТСК» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн.
22.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній вказав, що не підтримує своїх вимог внаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, а тому просить покласти судові витрати на відповідача відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України.
31.03.2025 від ПрАТ “УТСК» надійшли додаткові пояснення по суті справи.
Розглянувши заяви сторін та дослідивши надані докази, суд прийшов до висновку, що провадження у справі необхідно закрити з наступних підстав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Як вбачається із матеріалів справи, заявлена до стягнення сума 78 628,52 грн. була сплачена відповідачем після відкриття провадження у справі, що підтверджується наданими платіжними інструкціями № 12091 від 21.01.2025, № 12047 від 20.01.2025, № 12007 від 17.01.2025, № 11961 від 16.01.2025, № 11906 від 15.01.2025, № 11858 від 14.01.2025, № 11809 від 13.01.2025.
Отже, предмет спору припинив своє існування, а значить - провадження у справі підлягає закриттю.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
У своїх заявах позивач просив здійснити розподіл судових витрат відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України (заява від 16.01.2025) та згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України (заява від 22.01.2025), а саме - судовий збір за подачу позову в сумі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в сумі 7 000,00 грн, стягнути з ПрАТ “УТСК».
Розглянувши заяви сторін по суті, суд виходив з такого.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Тобто, вказана норма передбачає випадки розподілу судових витрат, до яких віднесено витрати на професійну правову допомогу, лише за результатами розгляду справи по суті.
Проте, суд зазначає, що у справі, що розглядається, провадження було закрите саме у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Разом з цим, як вбачається зі змісту статті 130 ГПК України, саме вона врегульовує спосіб та порядок розподілу судових витрат за різних підстав закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду з урахуванням особливостей зазначених процесуальних дій.
Системний аналіз цієї статті свідчить про те, що її приписи сформовані з урахуванням особливостей процесуальної поведінки позивача, яка у подальшому призвела до закриття провадження у справі (звернення у порядку господарського судочинства з позовом, що не підлягає розгляду у такому порядку, подання позову за відсутності його предмета, наявність судового рішення між тими ж сторонами з того ж предмета спору, розгляд аналогічного спору іншим судом тощо).
Враховуючи наведене, законодавець у статті 130 вказаного кодексу передбачив способи та особливості розподілу судових витрат у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи, укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, у разі відмови позивача від позову, якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
При цьому, суд зазначає, що друге речення частини третьої статті 130 ГПК України, зокрема, щодо присудження судом до стягнення понесених позивачем судових витрат з відповідача у разі не підтримання позивачем своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, повинно застосовуватися у системному зв'язку із першим реченням, де йдеться про відмову позивача від позову.
Отже, закриття провадження у справі з підстав відсутності предмета спору не є підставою відповідно до частини третьої статті 130 ГПК України для стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним судових витрат, оскільки така норма застосовується лише у разі, коли позивач відмовився від позову з причин задоволення відповідачем позовних вимог.
Отже, оскільки провадження у вказаній справі закрито з підстав п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, то підстав для покладення на відповідача судових витрат згідно з ч. 3 ст. 130 ГПК України у даному випадку немає.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем було здійснено виплату страхового відшкодування у строк, встановлений спеціальними нормами чинного законодавства, чим жодним чином не порушено прав позивача на отримання страхового відшкодування, в той час, як позивач, не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування і фактично спору у даній справі не існувало навіть в момент подачі позову до суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача щодо стягнення витрат судового збору та витрат на професійну правничу допомогу з відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 130, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Закрити провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “Уніка» до Приватного акціонерного товариства “Українська транспортна страхова компанія» про стягнення грошових коштів.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання та з цього дня може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів до суду апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали складений та підписаний 11 вересня 2025 року.
Суддя Котков О.В.