ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2025Справа № 910/707/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., розглянувши зауваження на протокол судового засідання від 28.08.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Подол»
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Подол»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч і ЕС Консалтінг»
про стягнення 419521,90 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Подол» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч і ЕС Консалтінг» (далі - відповідач) про стягнення 419521,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оренди нерухомого майна №01.01.2024-303 від 01.01.2024 не у повному обсязі здійснив платежі, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення основний борг по орендній платі у розмірі 137600,00 грн, борг по компенсаційним витратам у розмірі 15647,50 грн, пеню у розмірі 16272,42 грн та штраф у розмірі 250001,98 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 відкрито провадження у справі №910/707/25 та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03.03.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч і ЕС Консалтінг» надійшла заява про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву, з огляду на необхідність ознайомлення з матеріалами справи та збору додаткових доказів, для висловлення ґрунтовної позиції відповідача у даній справі.
03.03.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Подол» надійшли заперечення на заяву про продовження процесуального строку, у якій позивач наголосив, що строк на подання відзиву на позовну заяву є строком встановленим статтею 251 Господарського процесуального кодексу України, тобто цей строк не підлягає продовженню в порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України, а тому у задоволенні заяви відповідача про продовження строку слід відмовити.
11.03.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейч і ЕС Консалтінг» надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечив, просив поновити строк на подачу заперечень проти розгляду справи у спрощеному провадженні та здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження або у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2025 призначено судове засідання у справі.
У судовому засіданні 28.08.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначення підготовчого засідання у справі на 18.09.2025.
03.09.2025 року до відділу діловодства суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» від Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Подол» надійшли зауваження на протокол судового засідання від 28.08.2025, які зареєстровані Господарським судом міста Києва 04.09.2025.
Розглянувши зауваження позивача щодо протоколу судового засідання від 28.08.2025 у справі №910/707/25, суд дійшов наступного висновку.
Частиною 14 статті 8 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти.
За приписами статті 222 Господарського процесуального кодексу України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу). Фіксування судового засідання технічними засобами здійснює секретар судового засідання. Повне або часткове відтворення технічного запису судового засідання здійснюється на вимогу учасника справи або за ініціативою суду. Технічний запис судового засідання та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання та долучення його до матеріалів справи визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно статті 223 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу судового засідання, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 223 Господарського процесуального кодексу України у протоколі судового засідання зазначаються такі відомості: 1) рік, місяць, число і місце судового засідання; 2) найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання; 3) справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших учасників справи; 4) порядковий номер вчинення процесуальної дії; 5) назва процесуальної дії; 6) час вчинення процесуальної дії; 7) ухвали суду, постановлені в судовому засіданні без оформлення окремого документа; 8) інші відомості, визначені цим Кодексом.
Протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання, і приєднується до справи (пункт 3 статті 223 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч. 3 ст. 63 ГПК України помічник судді за дорученням судді (головуючого у судовій колегії) може за відсутності секретаря судового засідання здійснювати його повноваження. Під час здійснення таких повноважень помічнику судді може бути заявлено відвід з підстав, передбачених цим Кодексом для відводу секретаря судового засідання.
Відповідно до частини 4 статті 223 Господарського процесуального кодексу України під час здійснення повного фіксування судового засідання технічними засобами, а також проведення судового засідання в режимі відеоконференції протокол судового засідання створюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Протокол судового засідання скріплюється електронним підписом секретаря судового засідання і приєднується до справи.
Статтею 224 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право ознайомитися з технічним записом судового процесу, протоколом судового засідання та протягом п'яти днів з дня підписання протоколу у справі подати до суду письмові зауваження з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання. Суд розглядає зауваження щодо технічного запису судового процесу та протоколу судового засідання не пізніше п'яти днів з дня їх подання і за результатами розгляду постановляє ухвалу, якою враховує зауваження або мотивовано відхиляє їх. У разі пропуску строку подання зауважень і відсутності підстав для його поновлення суд залишає їх без розгляду.
28.08.2025 року фіксування судового засідання по справі № 910/707/25 здійснювалося за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС «Електронний суд».
Протокол судового засідання №5037815 від 28.08.2025 у справі №910/707/25 складений та підписаний помічником судді Крисько О.А., що за дорученням головуючого судді здійснює повноваження секретаря судового засідання - 28.08.2025, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, тому саме з 28.08.2025 розпочато перебіг п'ятиденного строку, встановленого статтею 224 ГПК України для подання до суду письмових зауважень з приводу неповноти або неправильності технічного запису або відомостей, вміщених у протоколі судового засідання.
Отже, останнім днем для подання зауважень на цей протокол було 02.09.2025, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Близької за змістом позиції дотримується і Верховний Суд в ухвалі від 12.09.2019 у справі №914/2441/15.
З матеріалів справи вбачається, що у судовому засіданні 28.08.2025 року був присутній представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Подол» - Костюченко О.В.
Проте, із зауваженнями на протокол судового засідання заявник звернувся лише 03.09.2025 року, тобто з пропуском встановленого статтею 224 ГПК України строку, при цьому, вказані зауваження не містять клопотання про поновлення процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії.
Відтак, враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення без розгляду зауважень Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Подол» на протокол судового засідання від 28.08.2025.
Керуючись статтями 42, 222, 223, 224, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Зауваження Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Центр «Подол» на протокол судового засідання від 28.08.2025 залишити без розгляду.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
СуддяТ.В. Васильченко