61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
10.09.2025 Справа №905/580/25
Суддя Господарського суду Донецької області Хабарова М.В., розглянувши матеріали справи
За позовомАкціонерного Товариства «Укргазвидобування»
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Добробудъ»
простягнення 1079,58 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Акціонерне Товариство «Укргазвидобування» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробудъ» про стягнення збитків у розмірі 1079,58 грн.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідач не зареєстрував податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим позбавив позивача права на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 1079,58 грн за надані послуги за Договором на надання послуг №ЛІКВО-118-пс-24 від 20.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/580/25, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників сторін.
Стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно відповіді №1453444 від 05.06.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою реєстрації відповідача є 61047, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд.30.
Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 09.06.2025 було направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу його місцезнаходження.
Однак, вказане поштове відправлення повернулось на адресу суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» та надійшло до суду 18.06.2025.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 роз'яснено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Відповідно до п. 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.
Верховний Суд у постанові від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, здійснивши аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Крім того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом було також надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження на електронну пошту, а саме: tovdobrobudt@gmail.com (вказана електронна пошти зазначена у витязі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).
Згідно довідки про доставку електронного листа ухвала суду про відкриття провадження у справі від 09.06.2025 була доставлена на електронну адресу відповідача 09.06.2025.
Крім того, 10.06.2025 суд намагався здійснити телефонограму відповідачу за номерами телефону, що містяться в матеріалах справи та в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, телефонограму передати не виявилося можливим, оскільки не вдалося встановити зв'язок.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач станом на день прийняття рішення не реалізував своє право на подання відзиву, будь-яких заяв чи клопотань як по суті справи, так і з приводу процесуальних питань від відповідача не надходило.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
У подальшому строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та станом на даний час строк дії воєнного стану продовжено.
В той же час, судом враховано, що ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).
При цьому, від відповідача впродовж всього строку розгляду Господарським судом Донецької області справи №905/580/25 не надходило будь-яких повідомлень щодо обставин неможливості подати відзив на позов.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (п. 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд Донецької області
20.05.2024 між Акціонерним товариством «Укргазвидобування» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Добробудъ» (виконавець, відповідач) укладено Договір на надання послуг № ЛІКВО-118-пс-24, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується на свій ризик, своїми силами, засобами, а також необхідними матеріалами, устаткуванням за Технічним завданням і кошторисною документацією Замовника (додатки №9 і №1 до Договору) надати послуги (код ДК 021:2015-454500006 Інші завершальні будівельні роботи) з «Поточний ремонт об'єкту замовника» в порядку визначеному Договором, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити належним чином надані послуги.
Вид послуги - поточний ремонт (п. 1.2. Договору).
Об'єкт надання послуги - система витяжної вентиляції зварювальної дільниці будівлі літ. Г-1. Місцезнаходження об'єкта замовника: м. Харків, вул. Сінна, буд. 32 (п. 1.3. Договору).
Предмет закупівлі: «Послуги з поточного ремонту системи витяжної вентиляції зварювальної дільниці будівлі літ. Г-1 розташованої за адресою м. Харків, вул. Сінна, буд. 32 (додаткові послуги) (п. 1.4 Договору).
Відповідно до п.п 3.1-3.2 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником в безготівковому порядку в національній валюті України протягом 30 календарних днів з дати підписання сторонами Акту і довідки про вартість виконаних робіт та витрат (ф.КБ-3) на рахунок виконавця.
Вартість включає в себе вартість необхідних для надання послуг, матеріалів та/або обладнання, інших витрат виконавця, пов'язаних з наданням послуг відповідно до договірної ціни і кошторисної документації, що є невід'ємними частинами цього договору.
Згідно з пунктом 4.1 Договору загальна ціна (сума) договору сформована на підставі кошторисної документації, Технічного завдання (додатки №1 і №9 до Договору) та розроблена відповідно до кошторисних норм України «Настанови з визначення вартості будівництва», інших стандартів, та не може перевищувати 6477,48 грн, в т.ч. ПДВ 1079,58грн.
Пунктом 4.5 Договору встановлено, що взаєморозрахунки проводяться за фактично наданий обсяг послуг та їх вартість, відповідно до договірної ціни на послуги.
Строки надання послуг - не більше 10 робочих днів з дати передачі замовником виконавцю об'єкту за актом приймання-передачі. До цього строку включається період необхідний сторонам для прийняття послуг по договору і усунення недоліків в разі їх наявності (п .5.1 Договору).
Пунктом 5.6. Договору визначено порядок приймання-передачі наданих послуг, який здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 31 липня 2024 року, а в частині зобов'язань, які залишились невиконаними - до повного виконання сторонами зобов'язань (п. 6.1 Договору).
Пунктом 7.1 Договору визначено обов'язки замовника, серед яких зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги в порядку та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 7.3 Договору закріплено обов'язки виконавця, серед яких забезпечити надання послуг у строки та в порядку визначеному договором, якість яких відповідає умовам, установленим розділом ІІ цього договору, надавати податкові накладні в електронній формі, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в установлені строки із зазначенням в них наступних податкових реквізитів замовник - Акціонерне товариство «Укргазвидобування» філія Спеціалізована аварійно рятувальна (газорятувальна) служба «ЛІКВО» Акціонерного товариства «Укргазвидобування». ІПН-300197726657, місцезнаходження - вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053. При наданні замовнику податкової накладної в електронній формі обов'язково вказувати код філії: для САРС «ЛІКВО» -11 (включається у випадку, коли виконавець - платник ПДВ).
Відповідно до п. 8.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.
У разі якщо виконавець не зареєстрував, неправильно або несвоєчасно зареєстрував податкову/і накладну/і в системі електронного адміністрування податку на додану вартість чи вчинив інші дії/бездіяльність, в результаті чого замовник втрати права на податковий кредит, виконавець зобов'язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми оперції/й по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову/і накладну/і (для платників ПДВ) (П.8.7 договору).
Розділом ХІV визначено перелік додатків 1-11 до договору, які є його невід'ємною частиною.
Договір та додатки підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін.
На виконання умов договору виконавець надав передбачені договором послуги, а замовник прийняв та оплатив, що підтверджується платіжною інструкцією №1000042372 від 28.06.2024 на суму 6477,48. Призначення платежу «оплата за поточний ремонт РМД зг.дог.№ЛІКВО-118-ПС-24 від 27.05.2024, в т.ч. ПДВ в сумі 1079,58 грн. Без тендеру»
Позивач 01.08.2024 направив відповідачу вимогу, в якій зазначив, що відповідно до п.7.3.2 договору відповідач зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, нереєстрація/невчасна реєстрація податкових накладних позбавляє САРС «ЛІКВО» права на податковий кредит. У зв'язку з вищевикладеним вимагає від відповідача протягом 10 днів провести реєстрацію податкових накладних.
31.12.2024 позивач надіслав вимогу відповідачу, в якій зазначив, що виконавець не виконав свого обов'язку щодо реєстрації податкової накладної та за таких умов замовник втрати право на податковий кредит. У зв'язку з невиконанням умов договору позивач вимагає протягом 7 днів від дня пред'явлення вимоги сплатити штраф у розмірі 1295,50грн розрахований відповідно до п. 8.7 Договору.
Вказані вимоги були направлені засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення за адресою відповідача, однак повернулися на адресу позивача без вручення із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Вказані вимоги відповідачем виконані не були, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача збитків у розмірі 1079,58 грн
Спір у справі виник внаслідок того, що в порушення п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відповідачем за укладеним між сторонами договором не було виконано обов'язку щодо своєчасної реєстрації податкових накладних, у зв'язку з чим у позивача відсутня можливість включити суму ПДВ до податкового кредиту, а відповідно, зменшити податкове зобов'язання на зазначену суму.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а тому до вищевказаних відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних. Відповідно, виключно податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платника податку в установлені законодавством терміни скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Саме зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, в установленому законодавством порядку, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, саме на відповідача покладено обов'язок в установленому законом порядку здійснити реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі Податкових накладних.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Щоб застосувати такий вид відповідальності як стягнення збитків обов'язковою умовою є наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1)протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2)шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає (п. 14 постанови об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками (Постанова Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22).
Як вбачається з матеріалів справи, податкову накладну за господарськими операціями з позивачем відповідач не зареєстрував, внаслідок чого позивач був позбавлений права включити до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у складі вартості за надані відповідачем послуги, та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання з ПДВ.
При цьому, хоча обов'язок виконавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед замовником, невиконання такого обов'язку фактично завдало позивачу збитків (постанова Верховного Суду від 10.01.2022 у справі № 910/3338/21).
Це є підтвердженням прямого причинно-наслідкового зв'язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання ним обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту позивача, та зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17, від 31.01.2023 у справі № 904/72/22.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування вини відповідача щодо не реєстрації ним податкових накладних.
Суд зазначає, що витягом з Єдиного реєстру податкових накладних № 471767 на запит від 08.04.2025 №471767 підтверджено, що за 27.05.2024 (інформація по філії 11) не було отримано податкової накладної.
Крім того, зі скріншоту електронного кабінету податкових накладних вбачається, що за період з 27.05.2024 по 02.06.2025, продавцем з податковим номером 31798269 не було зареєстровано податкову накладну, складену 27.05.2025.
Таким чином, відповідачем не зареєстровано податкову накладну за фактом платіжної операції на загальну суму ПДВ - 1079,58 грн.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідачем було порушено вимогу пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, та п.7.3.2 Договору на надання послуг, оскільки він не зареєстрував податкову накладну, а позивач, в свою чергу, був позбавлений права на включення суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 1079,58 грн.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що податкова накладна, яка підтверджує здійснення оплати за Договором надання послуг №ЛІКВО-118-ПС-24 від 20.05.2025 на суму ПДВ 1079,58 грн не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому позивачем втрачено право на податковий кредит, а тому вказана сума є збитками позивача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробудъ» (61047, Донецька обл., Краматорський р-н, м. Краматорськ, бул. Машинобудівників, буд. 30, ідентифікаційний код 31798269) на користь Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, буд.26/28, ідентифікаційний код 30019775) збитки у розмірі 1079 (одна тисяча сімдесят дев'ять) грн 58 коп. та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя М.В. Хабарова