вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.09.2025м. ДніпроСправа № 904/1863/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО БАЛКАНКАР" , м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЛІУМ БУД", м. Дніпро
про відшкодування збитків
Представники:
Від позивача: Степанов Олександр Сергійович, довіреність № 2-25 від 03.01.2025, адвокат
Від відповідача: Братцева Надія Сергіївна, посвідчення № 2086 від 14.11.2011, адвокат
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "СТО БАЛКАНКАР" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЛІУМ БУД" (далі - відповідач) грошові кошти, в якості відшкодування заподіяних збитків за договором оренди навантажувальної техніки № ОТ-418 від 29.08.2024р. у загальному розмірі 184 022,48 грн.
Ухвалою від 21.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
29.04.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшло клопотання про надання доступу до матеріалів справи у електронному вигляді.
15.05.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить:
- визнати поважними причини пропуску строку на подання цього відзиву на позовну заяву.
- відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО Балканкар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЛІУМ БУД" про відшкодування збитків у повному обсязі.
19.05.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій просить:
- долучити до матеріалів справи № 904/1863/25 дану Відповідь на відзив.
- залишити без розгляду відзив на позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЛІУМ БУД", в зв'язку із пропуском процесуальних строків його подачі та вирішити справу за наявними документами в матеріалах справи.
- задовольнити позовні вимоги Позивача у справі № 904/1863/25, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО БАЛКАНКАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЛІУМ БУД" про відшкодування збитків - у повному обсязі.
- судові витрати, у тому числі на правову допомогу Відповідача - покласти на Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЛІУМ БУД".
Ухвалою від 30.06.2025 здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 904/1863/25 за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 14.07.2025.
03.07.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.
14.07.2025 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. у відпустці.
Ухвалою від 21.07.2025 клопотання відповідача про визнання поважними причини пропуску строку на подання відзиву задоволено. Прийнято відзив до розгляду. Клопотання позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Призначено підготовче засідання на 18.08.2025.
05.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.
18.08.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли пояснення по справі.
В судовому засіданні 18.08.2025 позивач проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечив.
Відповідач свого представника в судове засідання не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 18.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 08.09.2025.
08.09.2025 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.
Сторони підтримали свої правові позиції.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
08.09.2025 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням Відповідачем зобов'язань, взятих на себе по Договору №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки від 29.08.2024 року в частині неналежної експлуатації техніки та відшкодування заподіяних збитків, в зв'язку із погіршенням технічного та зовнішнього стану наданих в оренду навантажувачів.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що за змістом Повідомлення про розірвання договору оренди з претензійними вимогами вих. №573/юр від 09.12.2024 р. про розірвання договору оренди підставою дострокового розірвання договору зазначається виникла економічна ситуація та начебто порушення Відповідачем п.2.5. п.2.6. п.4.6. п.4.10 договору оренди, однак зазначене повідомлення не містить посилання на п. 5.3.3 договору оренди, яким передбачено, що Орендар повинен експлуатувати орендовану техніку в суворій відповідності з її цільовим призначенням і умовами даного Договору, довіряти управління Технікою виключно водіям, які мають відповідне посвідчення на право управління навантажувальною технікою, проводити відповідні інструктажі водіїв, яка управляють технікою.
Відповідач вважає, що позиція Позивача зазначена у позові відносно нецільового використання Відповідачем техніки не кореспондується зі змістом Повідомлення про розірвання договору оренди з претензійними вимогами вих. №573/юр від 09.12.2024 р., у якому Позивач, як на підставу дострокового розірвання договору зазначає економічну ситуацію та пункти договору, у яких не йдеться про цільове або нецільове використання техніки.
Відповідач звертає увагу на відсутність у договорі, погодженої Сторонами договору процедури, за якою Сервісна служба Позивача виявляє факти нецільового використання техніки.
Відповідач вказує, що до позовної заяви серед інших доказів, Позивач долучає акт приймання-передачі техніки з оренди від 25.12.2024 р. (додаток № 5-2 до договору оренди), в якому відсутній підпис директора ТОВ "БК "Алліум Буд" та зазначається, що Деніс Васін від підпису відмовився та прийняття техніки з недоліками здійснила комісія у складі представника служби охорони ТОВ "Логістик Форкліфт" та т.в.о. начальника відділу сервісу ТОВ "СТО Балканкар", у той час як така процедура прийняття техніки з оренди умовами договору оренди не передбачена, у зв'язку з чим, на думку відповідача, не можна вважати інформацію зазначену у вказаному акті приймання-передачі техніки з оренди від 25.12.2024 р. належним та допустимим доказом, що підтверджує стан техніки, повернутої Відповідачем Позивачу з оренди.
Відомості приймання техніки з оренди від 25.12.2024 р. (додаток № 3-2, додаток № 4-1, додаток № 4-3) у роздлі 3.12. "Інше зауваження" містить зауваження сервісної служби, у той час як умовами договору не передбачено процедуру фіксування недоліків та зауважень сервісною службою, до того ж фотографії, долучені у якості додатків містять ПІБ та підпис Максименко О.В, повноваження якого на приймання техніки з оренди у Відповідача не підтверджені Позивачем, що свідчить про порушення Позивачем процедури прийняття техніки з оренди та недотримання саме Позивачем умов договору оренди, що виключає можливість стверджувати про доведеність нецільового використання Відповідачем техніки та завдання збитків.
Щодо зазначення позивача про те, що неправомірними діями Відповідача йому були завдані збитки, відповідач вказує, що позивач повністю уникає у своєму позові дотримання конструкцій норм статей 22, 611, 623 Цивільного кодексу України, хоча зазначає, що обрав спосіб захисту-стягнення збитків та робить у позові лише посилання на ст. 509 Цивільного кодексу України.
Відповідач звертає увагу, що сам по собі факт виставлення рахунку Позивачем із посиланням на п. 4.12. договору оренди не дорівнює обґрунтованості всіх складових виставленого рахунку на підтвердження збитків і завдання збитків Відповідачем, оскільки Позивачем не доведені усі елементи збитків.
Натомість Відповідач має припущення, що подання цього позову до суду має на меті зловживання своїми процесуальними правами, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
ДОДАТКОВІ ПОЯСНЕННЯ ПОЗИВАЧА.
Позивач вказує, що в ході приймання техніки з оренди було встановлено та відображено в Відомостях приймання техніки з оренди, що в автонавантажувачах, повернутих з оренди по Договору №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки від 29.08.2024 року, є значні пошкодження технічного та зовнішнього стану.
На підставі п.4.12 Договору №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки від 29.08.2024 року Позивач, 17.01.2025 року, виставив Відповідачу рахунки на відшкодування заподіяних збитків.
Позивач вручив Відповідачу Вимогу про відшкодування вартості відновлювального ремонту (вих. №579/юр), підтвердження факту вручення кореспонденції Відповідачу наведено в позовній заяві; письмовий доказ - долучено до матеріалів справи №904/1863/25.
В ході передачі техніки з оренди, Відповідачем не підписаний один з Актів приймання-передачі техніки з оренди, а саме - стосовно автонавантажувача марки ТOYOTA, моделі 8FDL-25, 2013 року випуску, № шасі: НОМЕР_5, код по складу 53692. Техніка, у відповідності до п.4.11 Договору №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки від 29.08.2024 року - прийнята комісійно, за участю: представника Орендодавця (Генерального директора С. Дерця); експерта Орендодавця (т.в.о. Начальника сервісного відділу ТОВ "СТО БАЛКАНКАР" О. Максименка); представника охорони Орендодавця (Начальника служби охорони ТОВ "Агенство економічної безпеки та охорони "ЛОГІСТІК ФОРКЛІФТ" І. Твердохліба); при цьому Відомість приймання-передачі техніки з оренди, з переліком та фотографіями пошкоджень автонавантажувача марки ТOYOTA, моделі 8FDL-25, 2013 року випуску, № шасі: НОМЕР_5, код по складу 53692 - підписана директором Орендаря, без жодних зауважень.
Позивач також зазначає, що максимальний строк призначення експертизи, який прийнятий обома сторонами Договору №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки від 29.08.2024 року вичерпаний; експертиза - не призначалась; зауважень, щодо Відомостей та Актів приймання-передачі техніки з оренди від Відповідача до Позивача - не надходило.
Позивач вважає, що Вимога про відшкодування вартості відновлювального ремонту (вих. №579/юр від 10.02.2025 року) - є узгодженою Сторонами, та не підлягає подальшому оскарженню.
ПОЯСНЕННЯ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач вважає, що з боку Позивача прослідковується зловживання принципом свободи договору щодо укладеного договору, оскільки укладений між Позивачем договір, а саме п.4.11 та 4.12. Договору, містить несправедливі, нерозумілі та суперечливі умови, наслідком чого стало намагання Позивача використати укладений договір для досягнення невиправданих цілей.
Відповідач наполягає, що при складанні акту приймання-передачі техніки з оренди від 25.12.2024 р. (додаток № 5-2 до договору), з боку Позивача порушені умови п. 4.11 Договору, оскільки у цьому акті відсутній підпис Відповідача, а з боку Позивача не було здійснено комісійне приймання техніки з оренди, враховуючи, що експерт Орендодавця був відсутній у переліку осіб, що підписали зазначений акт, отже зафіксовані у п. 2 та 3 акту приймання-передачі техніки з оренди від 25.12.2024 р. (додаток № 5-2 до договору) недоліки та пошкодження не доведені належними та допустимими доказами збитків, які намагається стягнути Позивач, до того ж зазначений акт був складений за відсутності Відповідача та про його наявність Відповідач дізнався лише після отримання позовної заяви по цій справі.
Відповідач стверджує, що:
- рахунок Позивача від 17.01.2025 р. № 137003 від 17.01.2025 р. на суму 9.000 грн. не може бути належним та допустимим доказом, завдання Позивачу збитків, оскільки не містить посилання на номер та дату договору; рахунок підписаний ОСОБА_1 , посада якого не зазначена та до матеріалів справи не долучені докази, що ця особа є уповноваженою Позивачем; послуги з миття навантажувача, загальної діагностики автонавантажувача не можуть бути віднесені до категорії збитків, оскільки входять до обслуговування авторанспортних засобів Позивача, як власника транспортних засобів; послуга з покраски бокової частини не конкретизована, оскільки не зазначено якої бокової частини транспортного засобу, правої чи лівої, обсяг покраски тощо.
- рахунок Позивача від 17.01.2025 р. № 137005 від 17.01.2025 р. на суму 23 615,04 грн. не може бути належним та допустимим доказом, завдання Позивачу збитків, оскільки: не містить посилання на номер та дату договору; рахунок підписаний ОСОБА_1 , посада якого не зазначена та до матеріалів справи не долучені докази, що ця особа є уповноваженою Позивачем; послуги з миття навантажувача автонавантажувача не може бути віднесена до категорії збитків, оскільки входить до обслуговування авторанспортних засобів Позивача, як власника транспортних засобів; позиції у рахунку "дзеркало" та "вентилятор" взагалі є не зрозумілими, тим більше не зазначено яке конкретно дзеркало та вентилятор (відсутні розміри, не зазначений виробник цих комплектуючих тощо); позиція "заміна дзеркала заднього виду" не містить конкретизації його місця розташування, оскільки не зазначено, яке саме дзеркало заднього виду з правої або лівої сторони транспортного засобу, не зазначений розмір дзеркала, виробник дзеркала тощо; позиції "покраска бокової частини", "покраска капота", "покраска противовеса" не містить конкретизації місця розташування, оскільки не зазначено, який саме бокової частини, який саме противовес, не зазначена площа фарбування, що начебто підлягає покраски, не зазначений обяг фарби, виробник фарби тощо.
- рахунок Позивача від 17.01.2025 р. № 136998 від 17.01.2025 р. на суму 151 407,44 грн. не може бути належним та допустимим доказом, завдання Позивачу збитків, оскільки: не містить посилання на номер та дату договору; рахунок підписаний ОСОБА_1 , посада якого не зазначена та доматеріалів справи не долучені докази, що ця особа є уповноваженою Позивачем; позиції у рахунку "мастило ланцюгових передач", "підшипник шарнірний", "ремкомплект ціліндра руля", "серьга керованого моста" , "вісь", "подушка кріплення радіатора", "радіатор", "глушник", "подушка моста керованого", "очісник універсальний Presto 500 мл", "ротатор", "рідина охолоджуюча GNL G 12 (Україна)", "мастило пластичне TEXACO Delo Starplex EP2 04,кг", "ремкомплект шкворня", "ікло вил (2 а)" просто перелічені у рахунку та не зрозумло за яким принципом зазначені позиції віднесені Позивачем до категорії збитків; позиції у рахунку "встановлення ротатору", "демонтаж/монтаж радіатора у зборі", "демнтаж/монтаж глушника та передньої/задньої випусних вихлопних трубок", "заміна рульового накінечника/рульової тяги поворотнього циліндра", "демонтаж/монтаж балки керованого мосту", "заміна шкворня керованого мосту", "розкочування стріли триплекс стандарт", "Ікло вил, 2 а, 120Х40Х1500" просто перелічені у рахунку та не зрозумло за яким принципом зазначені позиції віднесені Позивачем до категорії збитків.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 184 022,48 грн.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТО БАЛКАНКАР" (Орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЛІУМ БУД" (Орендар, відповідач) укладено Договір №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки (далі по тексту - Договір) 29.08.2024 року з додатками.
28.11.2024 року до Договору №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки від 29.08.2024 року укладена Додаткова угода №1, з додатками.
05.12.2024 року до Договору №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки від 29.08.2024 року укладена Додаткова угода №2, з додатками.
Згідно п. 1.1. договору в редакції Додаткової угоди №2 від 05.12.2024, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове, платне орендне користування: автонавантажувач марки ТOYOTA, моделі 02-8FGF-18, 2012 року випуску, № шасі: НОМЕР_9, № двигуна НОМЕР_10, дані лічильника мотогодин 20121,5,код по складу 54400,
- орендодавець додатково передає, а орендар приймає в строкове, платне орендне користування: автонавантажувач марки ТOYOTA, моделі 8FDL-25, 2013, року випуску, № шасі: НОМЕР_5, № двигуна 1DZ; №-НОМЕР_11, дані лічильника мотогодин 2910,5, код по складу 53692, (п. 1.1.1 договору);
- орендодавець додатково передає, а орендар приймає в строкове, платне орендне користування: автонавантажувач марки JAC, моделі CPQYD20, 2023 року випуску, № шасі: НОМЕР_1 , № двигуна НОМЕР_2 ; №-НОМЕР_12, дані лічильника мотогодин 394,8, код по складу 54957, (п. 1.1.2. договору);
- орендодавець додатково передає, а орендар приймає в строкове, платне орендне користування: автонавантажувач марки GOODSENSE, моделі FD-25, вантажопідйомністю 2,5т., висотою підйому4500мм, 2018 року випуску, № шасі: НОМЕР_3 , № двигуна НОМЕР_4 ; №-НОМЕР_13, дані лічильника мотогодин 13036,1, код по складу 38242, (п.1.1.3. договору), далі по тексту «техніка», для використання за цільовим призначенням (вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування вантажу на незначні відстані), у відповідності з умовами даного договору та додатків до нього. Орендодавець попереджає орендаря, що техніка не реєструвалася у відповідності до "Порядок відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів" затвердженим Постановою КМУ №8 від 06.01.2010 із змінами та доповненнями. Орендодавець Орендарю право на тимчасову реєстрацію Техніки, на період оренди.
Погоджена сторонами відновна вартість техніки складає 632 320,00 грн. без ПДВ, зазначена вартість техніки є оціночною величиною вартості її відновлення та вірогідною ціною продажу. Вказана відновна вартість техніки є сталою величиною на протязі всього часу дії даного договору та не залежить від фізичного зносу техніки та проведених амортизаційних відрахувань. (п. 1.2. договору).
Погоджена сторонами відновна вартість техніки, зазначеної в п.п. 1.1.1. складає 668800,00 грн. без ПДВ.
Погоджена сторонами відновна вартість техніки, зазначеної в п.п. 1.1.2. складає 824087,00,00 грн. без ПДВ.
Погоджена сторонами відновна вартість техніки, зазначеної в п.п. 1.1.3. складає 738429,00 грн. без ПДВ.
Згідно п. 2.1. договору на підтвердження факту передачі техніки Орендодавцем Орендарю, згідно умов даного договору, складається двосторонній Акт приймання-передачі (Додаток №1), який є невід'ємною частиною даного договору.
Додаткові вимоги з експлуатації техніки викладені в "Правилах експлуатації техніки" (Додаток №3), які є невід'ємною частиною договору.
Порушення орендарем вимог, викладених в додатку №3, розцінюється як істотне порушення умов даного договору і тягне за собою повну матеріальну відповідальність орендаря перед орендодавцем, передбачену положеннями договору, додатків до нього та чинним в Україні законодавством (п.п. 2.4.-2.5. договору).
Відповідно до п. 2.6. договору, у разі якщо вимоги та/або дії орендаря щодо орендодавця (його техніки) не відповідають вимогам цього договору, додатків до нього та/або чинного в Україні законодавства, орендодавець має право виступити ініціюючою стороною, щодо дострокового припинення дії договору, при цьому орендар зобов'язується відшкодувати збитки, понесені внаслідок його незаконних дій по відношенню до орендодавця (його техніки), і оплатити збитки орендодавця у повному обсязі.
Орендна плата за користування технікою становить 34 944,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% що в еквіваленті до долара США (еквівалентний розмірі орендної плати) становить 840 доларів США, за один календарний місяць оренди техніки - при умові напрацювання технікою не більше 200 мотогодин за місяць; при перевищенні ліміту в 200 мотогодин на місяць додатково сплачується в гривневому еквіваленті з ПДВ 20% - 4,00 долари США за кожну надмірно напрацьовану мотогодину.
Орендна плата за користування технікою, зазначеною в п.п. 1.1.1. договору становить 36357,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% що в еквіваленті до долара США (еквівалентний розмірі орендної плати) становить 870,00 доларів США, за один календарний місяць оренди техніки - при умові напрацювання технікою не більше 200 мотогодин за місяць; при перевищенні ліміту в 200 мотогодин на місяць додатково сплачується в гривневому еквіваленті з ПДВ 20% - 5,00 доларів США за кожну надмірно напрацьовану мотогодину.
Орендна плата за користування технікою, зазначеною в п.п. 1.1.2. договору становить 38656,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% що в еквіваленті до долара США (еквівалентний розмірі орендної плати) становить 925,00 доларів США, за один календарний місяць оренди техніки - при умові напрацювання технікою не більше 200 мотогодин за місяць; при перевищенні ліміту в 200 мотогодин на місяць додатково сплачується в гривневому еквіваленті з ПДВ 20% - 5,00 доларів США за кожну надмірно напрацьовану мотогодину.
Орендна плата за користування технікою, зазначеною в п.п. 1.1.3. договору становить 36357,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% що в еквіваленті до долара США (еквівалентний розмірі орендної плати) становить 870 доларів США, за один календарний місяць оренди техніки - при умові напрацювання технікою не більше 200 мотогодин за місяць; при перевищенні ліміту в 200 мотогодин на місяць додатково сплачується в гривневому еквіваленті з ПДВ 20% - 5,00 доларів США за кожну надмірно напрацьовану мотогодину. (п. 3.1, п.п. 3.1.1.-3.1.3 договору).
Згідно п. 3.4. договору, форма оплати за договором: 100% передоплата, в розмірі місячної суми орендної плати, зазначеної у п. 3.1.договору, яка вносить ся орендарем у день підписання цього договору, до отримання техніки в оренду.
В подальшому, орендна плата, зазначена в. п.3.1. договору, сплачується орендарем щомісяця, у строк до 28-го числа кожного місяця оренди ,за наступний місяць оренди, шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок орендодавця, зазначений в реквізитах даного договору. Додаткову орендну плату, за перевищення встановленого в даному договорі ліміту мотогодин орендодавець сплачує у строк до 10 числа кожного місяця оренди. За минулий місяць, але у будь-якому разі, проводить повну оплату до повернення техніки з оренди. (п. 3.5. договору).
Відповідно до п. 4.6. договору, сторони прийшли до взаємної згоди надати орендодавцю право розірвати даний договір в односторонньому порядку, з обов'язковим попереднім, у термін за 3 календарні дні, до дати передбачуваного розірвання, повідомленням орендаря; при цьому орендодавець не несе обов'язку надати орендарю іншу техніку і не тягне для орендодавця негативних наслідків, у вигляді сплати штрафів, пені, збитків, втраченої вигоди та інше.
У разі порушення зобов'язань, які виникають за цим договором (надалі іменується "порушення договору"), сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. (п. 6.1. договору).
Згідно п. 9.1. договору, даний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2024. Строк фактичної оренди техніки закінчується в момент підписання сторонами Додатку №5 (Акт приймання-передачі техніки з оренди). Сторони дійшли взаємної згоди вважати, що в разі підписання додатку №5 після закінчення строку дії договору - він буде вважатись автоматично продовженим, по дату підписання Акту приймання-передачі техніки з оренди.
На виконання умов договору, Позивач передав в оренду
- автонавантажувач марки ТOYOTA, моделі 02-8FGF-18, 2012 року випуску, № шасі: НОМЕР_9, код по складу 54400,
- автонавантажувач марки JAC, моделі CPQYD20, 2023 року випуску, № шасі: НОМЕР_1 , код по складу 54957, автонавантажувач марки ТOYOTA, моделі 8FDL-25, 2013 року випуску, № шасі: НОМЕР_5 , код по складу 53692,
- автонавантажувач марки GOODSENSE, моделі FD-25, 2018 року випуску, № шасі: НОМЕР_3 , код по складу 38242,
а Відповідач прийняв техніку в оренду, що підтверджується актами приймання-передачі техніки в оренду від 29.08.2024, від 29.11.2024, від 05.12.2024 та відомостями передачі техніки в оренду (а.с.17-19,21-23,25-26).
Вказані акти приймання-передачі та відомості передачі техніки в оренду підписані сторонами та скріплені печатками без заперечень.
Позивач вказує, що в грудні 2024 року, від його сервісної служби, стало відомо про нецільове використання наданої в оренду техніки, її значні пошкодження, в тому числі - при перевертанні навантажувачів із вантажем та інше.
В зв'язку із цим, Позивач, після огляду техніки, керуючись п.2.5, п.2.6, п.4.6, п.4.10 Договору, повідомив Відповідача про розірвання Договору №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки від 29.08.2024 року через три календарні дні з дня отримання відповідного повідомлення.
Повідомлення про розірвання договору з претензійними вимогами № 573/юр від 09.12.2024 направлено відповідачу 11.12.2024 (а.с. 27).
В ході приймання техніки з оренди було встановлено та відображено в Відомостях та Актах приймання техніки з оренди, що:
- в автонавантажувачі марки JAC, моделі CPQYD20, 2023 року випуску, № шасі: НОМЕР_1 , код по складу 54957: підлягають заміні два дзеркала заднього виду; на вилах - приварені крюки; відсутній вентилятор; навантажувач знаходиться в брудному стані та потребує ретельної мийки а також часткового фарбування;
- в автонавантажувачі марки ТOYOTA, моделі 8FDL-25, 2013 року випуску, № шасі: НОМЕР_5, код по складу 53692: відсутній ключ; на вилах сліди привареного металу; навантажувач знаходиться в брудному стані та потребує ретельної мийки а також фарбування бокової частини;
- в автонавантажувачі марки GOODSENSE, моделі FD-25, 2018 року випуску, № шасі: НОМЕР_3 , код по складу 38242: деформація навісного обладнання в результаті перевертання навантажувача, а саме - ротатору; ротатор - під заміну; деформація капоту та сидіння водія; на вилах - сліди навареного металу; навантажувач знаходиться в брудному стані та потребує ретельної мийки.
25.12.2024 сторони підписали акти приймання-передачі техніки з оренди та Відомості приймання техніки з оренди, окрім акту приймання-передачі техніки з оренди автонавантажувача марки ТOYOTA, моделі 8FDL-25, 2013, року випуску, № шасі: НОМЕР_5, № двигуна 1DZ; №-НОМЕР_11, дані лічильника мотогодин 2929, код по складу 53692, від підпису якого представник відповідача відмовився, у зв'язку з чим було здійснено комісійне приймання. (а.с. 28-40).
10.02.2025 Позивач направив Відповідачу Вимогу вих. №579/юр про відшкодування вартості відновлювального ремонту автонавантажувачів, пошкоджених Відповідачем за час знаходження техніки в користуванні по Договору №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки від 29.08.2024 року разом з рахунками на оплату, в яких зазначено розмір відновлювального ремонту техніки:
- по автонавантажувачу марки JAC, моделі CPQYD20, 2023 року випуску, № шасі: НОМЕР_1 , код по складу 54957: рахунок № НОМЕР_6 , на загальну суму 23615,04 грн., з ПДВ 20%;
- по автонавантажувачу марки ТOYOTA, моделі 8FDL-25, 2013 року випуску, № шасі: НОМЕР_5 , код по складу 53692: рахунок № НОМЕР_7 , на загальну суму 9000,00 грн., з ПДВ 20%;
- по автонавантажувачу марки GOODSENSE, моделі FD-25, 2018 року випуску, № шасі: НОМЕР_3 , код по складу 38242: рахунок № НОМЕР_8 , на загальну суму 151407,44 грн., з ПДВ 20%;
всього на суму 184022,48 грн.(а.с.41-45).
Відповідач відповіді на вимогу не надав, вартість відновлювального ремонту в розмірі 184022,48 грн. не сплатив.
Вказане стало причиною звернення позивача до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Приписами до ч. 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові: 1) неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; 2) наявність шкоди, під якою потрібно розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду; 4) вину заподіювача шкоди (яка презюмується).
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справах №910/13118/21 та №904/3867/21, від 18.08.2022 у справі №918/685/21, від 25.07.2022 у справі №922/2860/18 та інших.
Як вбачається з умов п.п.2.3-2.6 Договору, сторони погодили, що техніка передається Орендодавцем і використовується Орендарем відповідно до її цільового призначення, а також вимог чинного в Україні законодавства, щодо такого роду правовідносин.
Додаткові вимоги з експлуатації Техніки викладені в «Правилах експлуатації техніки» (Додаток №3), які є невід'ємною частиною Договору. 2.5. Порушення Орендарем вимог, викладених в Додатку №3, розцінюється як істотне порушення умов даного Договору і тягне за собою повну матеріальну відповідальність Орендаря перед Орендодавцем, передбачену положеннями Договору. Додатків до нього та чинним в Україні законодавством.
У разі якщо вимоги та/або дії Орендаря щодо Орендодавця (його Техніки) не відповідають вимогам цього Договору, Додатків до нього та/або чинного в Україні законодавства, Орендодавець має право виступити ініціюючою Стороною, щодо дострокового припинення дії Договору; при цьому Орендар зобов'язується відшкодувати збитки, понесені внаслідок його незаконних дій по відношенню до Орендодавця (його Техніки), і оплатити збитки Орендодавця - у повному обсязі.
Орендована Техніка повинна бути повернута Орендодавцю в повній комплектації, в якій вона була отримана Орендарем (п.4.8 Договору).
Як зазначено вище, позивач, у зв'язку з пошкодженням та неналежним використанням техніки розірвав Договір та нарахував відповідачу збитки на підставі п. 4.12 Договору.
Враховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Визначення поняття доказів, вимоги щодо доказів, властивостей доказів та порядку їх оцінки урегульовано у главі 5 "Докази та доказування" Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17 та аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Всебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення ЄСПЛ від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").
Суд не приймає заперечення відповідача з наступних підстав.
Щодо посилання відповідача на те, що "п. 4.12 договору є дискримінаційним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, оскільки він не виключає можливість застосування зловживання своїми правами Позивача щодо свого контрагента з можливістю посягання на незаконне збагачення шляхом виставляння необгрунтованих рахунків."
Як вбачається з умов цього пункту договору "У разі виявлення Орендодавцем при прийманні Техніки з оренди, погіршень її технічного або зовнішнього стану, Орендар зобов'язаний відшкодувати заподіяні збитки в повному обсязі, протягом трьох банківських днів, з моменту звернення Орендодавця з відповідною вимогою. Сторони дійшли взаємної згоди встановити, що під збитками в даному пункті розуміється вартість відновлювального ремонту Техніки (запасних частин, вузлів, мастильних матеріалів, роботи по їх заміні, інше), яку розраховує сервісна служба Орендодавця та надає у вигляді рахунку на оплату; при цьому «Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затверджена Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 - не застосовується. В разі невизнання вимоги Орендодавця щодо розміру збитків - Орендар призначає незалежну експертизу, яка проводиться експертами ТПП України. Строк призначення експертизи не повинен перевищувати десяти календарних днів, з дня отримання вимоги Орендодавця, про відшкодування збитків; в протилежному випадку вимога Орендодавця про відшкодування збитків, з визначеною сумою є узгодженою Сторонами, та не підлягає оскарженню. Вартість експертизи ТПП України оплачує Орендар.»
У статті 627 Цивільного кодексу Україна закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 зазначеного кодексу - сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу Україна, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу Україна визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Свобода договору, відповідно до статті 3 Цивільного кодексу Україна, є однією із засад цивільного законодавства.
Згідно із статтею 203 Цивільного кодексу України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 3 статті 215 вказаного Кодексу передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17 зазначено, що частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України визначає загальні вимоги до волевиявлення учасника правочину, яке повинне відповідати внутрішній волі та бути вільним від факторів, що викривляють уявлення особи про зміст правочину при формуванні її волевиявлення чи створюють хибне бачення існування та змісту волевиявлення. Підстави недійсності правочинів, коли внутрішня воля особи не відповідає правовим наслідкам укладеного правочину, визначено у статтях 229-233 Цивільного кодексу України.
Отже, сторони самі без жодних заперечень погодили умови договору, доказів оскарження спірного пункту договору, або внесення змін до договору відповідачем суду не надано, тобто договір є чинним.
Окрім того, відповідач в разі незгоди з розмірами збитків, обрахованими позивачем, міг призначити незалежну експертизу відповідно до умов п.4.12 Договору або в процесі розгляду справи заявити клопотання про призначення судової експертизи, чого ним також зроблено не було.
Щодо заперечень відповідача проти твердження Позивача про нецільове використання наданої в оренду техніки, яке на думку відповідача "не кореспондується зі змістом Повідомлення про розірвання договору оренди з претензійними вимогами вих. №573/юр від 09.12.2024 р., у якому Позивач, як на підставу дострокового розірвання договору зазначає економічну ситуацію та пункти договору, у яких не йдеться про цільове або нецільове використання техніки." та стосовно непідписання одного з Актів приймання-передачі техніки з оренди відповідачем і його неналежного оформлення з боку позивача.
Факти пошкодження технічного та зовнішнього стану орендованої техніки зафіксовано актах повернення техніки з оренди і продубльовано у Відомостях приймання техніки з оренди, підписаних без заперечень з боку відповідача директором та завірених печатками підприємства відповідача.
В повідомленні Позивача про розірвання договору також зазначено, що "У зв'язку із виниклою економічною ситуацією та неправомірними діями Орендаря щодо орендованої техніки, ТОВ "СТО БАЛКАНКАР", керуючись п.2.5, п.2.6, п.4.6, п.4.10 Договору повідомляє ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЛІУМ БУД" про розірвання Договору №ОТ-418 оренди навантажувальної техніки від 29.08.2024 року, через три календарні дні, з дня отримання даного Повідомлення." (а.с.27).
Щодо пунктів договору, на які посилається позивач у своєму повідомленні, то вони прямо вказують на право позивача розірвати договір у зв'язку з порушенням орендарем умов користування технікою:
" 2.5. Порушення Орендарем вимог, викладених в Додатку №3 (Правил експлуатації техніки), розцінюється як істотне порушення умов даного Договору і тягне за собою повну матеріальну відповідальність Орендаря перед Орендодавцем, передбачену положеннями Договору. Додатків до нього та чинним в Україні законодавством.
2.6. У разі якщо вимоги та/або дії Орендаря щодо Орендодавця (його Техніки) не відповідають вимогам цього Договору, Додатків до нього та/або чинного в Україні законодавства, Орендодавець має право виступити ініціюючою Стороною, щодо дострокового припинення дії Договору; при цьому Орендар зобов'язується відшкодувати збитки, понесені внаслідок його незаконних дій по відношенню до Орендодавця (його Техніки), і оплатити збитки Орендодавця - у повному обсязі."
Крім того, відповідно до умов п. 4.11. Договору Сторони досягли взаємної згоди встановити,що в разі відмови представника Орендаря від підписання Відомості приймання Техніки з оренди та/або Акту приймання-передачі Техніки з оренди, чи його не прибуття для здачі Техніки - про це робиться відповідний запис в зазначених документах та призначається комісійне приймання Техніки з оренди. Комісійне приймання здійснюється за участю: представника Орендодавця; експерта Орендодавця; представника служби охорони Орендодавця: ТОВ «Агенство економічної безпеки та охорони «ЛОГІСТІК ФОРКЛІФТ», код 38432324).
З матеріалів справи вбачається, що Відповідачем не підписаний один Акт приймання-передачі техніки з оренди - автонавантажувача марки ТOYOTA, моделі 8FDL-25, 2013 року випуску, № шасі: НОМЕР_5, код по складу 53692, у зв'язку ч чим автонавантажувач прийнятий комісійно, за участю: представника Орендодавця (Генерального директора С. Дерця); експерта Орендодавця (т.в.о. Начальника сервісного відділу ТОВ "СТО БАЛКАНКАР" О. Максименка); представника служби охорони Орендодавця (Начальника служби охорони ТОВ "Агенство економічної безпеки та охорони "ЛОГІСТІК ФОРКЛІФТ" І. Твердохліба) (а.с.36).
Щодо заперечень відповідача відносно того, що "рахунки на оплату виставлені Позивачем, не можуть вважатись належними та допустимими доказами заподіяних Позивачу збитків", суд зазначає, що ці рахунки підписані начальником сервісного відділу ТОВ "СТО БАЛКАНКАР", завірені печаткою підприємства позивача, та є додатками до Вимоги позивача про відшкодування вартості відновлюваного ремонту , яка була направлена відповідачу в лютому 2025 (а.с 41-43), при цьому, питання щодо належного підпису з боку позивача на самій вимозі у відповідача не виникало.
Слід також зауважити, що роботи, зазначені в рахунках відповідають пошкодженням, зазначеним в відомостях та актах повернення техніки позивачу і містять посилання на назву та марку техніки.
Доказів направлення позивачу заперечень на цю вимогу відповідачем не надано, окрім того, в судовому засіданні представник відповідача пояснив, що відповідач намагався в телефонному режимі врегулювати з позивачем питання з оплати збитків, однак до консенсусу сторони не дійшли.
Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на вищезазначений стандарт доказування та положення чинного законодавства, за результатами аналізу всіх наявних у справі доказів у їх сукупності, суд доходить висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту нанесення позивачу збитків відповідачем та наявності зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу збитки є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності збитків, спричинених діями відповідача позивачу, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування, оскільки відповідач проти факту неналежного використання та пошкодження техніки позивача не заперечив, зазначивши лише, що позивач не довів належними доказами понесення збитків, заподіяних позивачу відповідачем.
За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у розмірі 184 022,48 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до п.1, п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).
Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (ст. 9 Закону України "Про судовий збір").
При зверненні до господарського суду заявлено вимогу майнового характеру в розмірі 184 022,48грн., таким чином, розмір судового збору становить, враховуючи подання позовної заяви в електронній формі, 2 422,40 грн.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028,00 грн., про що свідчить платіжна інструкція № 3613 від 16.04.2025.
Таким чином, позивачем сплачена сума судового збору у більшому розмірі, яка повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду (п.1 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір").
Отже, поверненню з Державного бюджету України підлягає судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Поряд з цим, суд зауважує, що 07.01.2025 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 "Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок), яким змінений механізм повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону "Про судовий збір".
Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.
Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до суду оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Так, відповідно до пункту 5 розділу 1 Порядку заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету складається та подається платником до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з платежу, який підлягає поверненню, із обов'язковим зазначенням інформації в такій послідовності: найменування платника (суб'єкта господарювання) (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), дата та номер судового рішення, яке набрало законної сили (у разі повернення судового збору, за виключенням помилково зарахованого), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті) та номер контактного телефону (за згодою), сума коштів, що підлягає поверненню (перерахуванню), причина повернення (перерахування) коштів з бюджету, найменування банку або небанківського надавача платіжних послуг, місцезнаходження банку (у разі повернення коштів в іноземній валюті (латиницею)), в якому відкрито рахунок отримувача коштів, та реквізити такого рахунка (латиницею у разі повернення коштів в іноземній валюті), номер карткового рахунка отримувача коштів (за наявності).
За умови інформаційно-технологічних можливостей органу, що контролює справляння надходжень бюджету, платник може подати заяву до такого органу в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. В електронній заяві також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку платнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним.
Заява про повернення (перерахування) коштів з бюджету в електронній формі подається з обов'язковим накладанням електронного підпису платника або уповноваженої особи, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". До заяви одночасно подається копія: платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету, судового рішення, засвідчена належним чином (у разі повернення грошового стягнення за адміністративні правопорушення), документа, що підтверджує відповідні повноваження уповноваженої особи, засвідчена належним чином.
Разом із заявою про повернення (перерахування) коштів з бюджету платником подається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.
Форма заяви про повернення судового збору розміщена на вебсайті Судової влади України та доступна за посиланням:
https://court.gov.ua/storage/portal/sud5005/%D0%97%D0%90%D0%AF%D0%92%D0%90.doc
Враховуючи викладене, для здійснення фактичного повернення судового збору з Державного бюджету України, заявнику необхідно подати до суду заяву встановленої форми з відповідними реквізитами.
Суд не вирішує питання повернення судового збору в цій частині, оскільки клопотання про його повернення позивачем не надавалось.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО БАЛКАНКАР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЛІУМ БУД" про відшкодування збитків задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АЛЛІУМ БУД" (вул. Богдана Хмельницького, буд.16, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 42962762) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТО БАЛКАНКАР" (вул. Академіка Белелюбського, буд. 36-а, м. Дніпро, 49019, код ЄДРПОУ 24990361) збитки в розмірі 184 022,48 грн., судовий збір у розмірі 2 422,40 грн., про що видати наказ.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 11.09.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко