вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
08.09.2025м. ДніпроСправа № 904/2650/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В. за участю секретаря судового засідання Савенко В.А.
за позовом Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача-1: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Дніпропетровська область, м. Дніпро
позивача-2: Слов'янської сільської ради, Дніпропетровська область, с. Слов'янка
до Фермерського господарства "Джал", Харківська область, с. Вільхуватка
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровська область, м. Дніпро
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Дергеокадастру Дніпропетровської області, м. Дніпро
про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Представники:
від прокуратури: Камлер А.В.;
від позивача-1: не з'явився;
від позивача-2: не з'явився;
від відповідача: Нагаєць Д.В.;
від третьої особи - 1: не з'явився;
від третьої особи - 2: не з'явився;
Шахтарська окружна прокуратура в інтересах держави в особі позивача-1: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), позивача-2: Слов'янської сільської ради звернулась до господарського суду з позовною заявою до Фермерського господарства "Джал", в якій просить суд:
- усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» шляхом визнання недійсним договору оренди землі №14/ДО-15 від 22.10.2015, укладеного між ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (орендодавець) та Фермерським господарством «Джал» (орендар) щодо передачі в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га, яка розташовується на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, проведену за Фермерським господарством «Джал» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державним реєстратором Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 04.11.2015 (номер запису про інше речове право: 11954942);
- усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га шляхом зобов'язання Фермерського господарства «Джал» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради.
Суд ухвалою від 26.05.2025 позовну заяву Шахтарської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача-1: Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), позивача-2: Слов'янської сільської ради залишив без руху. Запропонував Шахтарській окружній прокуратурі усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог із зазначенням повного місцезнаходження Шахтарської окружної прокуратури, а також повного найменування юридичної особи відповідача у строк до 09.06.2025 включно.
27.05.2025 до господарського суду від прокурора надійшла уточнена позовна заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2025 про залишення позовної заяви без руху.
Суд ухвалою від 30.05.2025 прийняв позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження. Залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Призначив підготовче засідання на 23.06.2025.
09.06.2025 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Суд ухвалою від 09.06.2025 клопотання відповідача задовольнив.
10.06.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що до позову не додані ані протокол про адміністративне правопорушення, ані акт перевірки, ані навіть акт візуального огляду, фото- або відеозйомки земельної ділянки, які хоча б візуально підтверджували невідповідний стан земельної ділянки. Доданий до позову витяг з ЄРДР № 12020040480000198 від 27.05.2020, який свідчить про знаходження невідомої особи у селі Миронове (а не Межове, де знаходиться спірна земельна ділянка) на об'єкті природно-заповідного фонду не доводить, що цей кримінальний злочин скоєний представником відповідача. Відповідач заявляє, що жодного разу за 10 років не користувався спірною земельною ділянкою як ріллєю, а користувався як пасовищем, як це визначено у спірному договорі. Це підтверджується відсутністю жодних актів перевірки за ці роки, протоколів про адміністративне правопорушення, актів огляду спірної земельної ділянки тощо. Навпаки, в разі проведення візуального огляду земельної ділянки можна встановити, що спірна земельна ділянка не змінила свого стану з моменту укладання спірного договору оренди землі за ці роки перебування у користуванні відповідача. Жодного разу позивач-2 не звертався до суду про примусове стягнення орендної плати з відповідача. Позивач-2 за 10 років існування спірного договору була обізнана про спеціальний статус земельної ділянки, але не вчинила жодної дії по встановленню спеціального режиму її користування для відповідача. Про те, що спірна земельна ділянка знаходиться на території заказника, відповідач дізнався лише у квітні 2025 року з рішення позивача-2 про відмову у надання спірної ділянки в суборенду № 978-35/VIII від 16.04.2025. Однак даний статус не змінює його право користування, оскільки згідно ч.2 ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд» вказує, що оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів. По-третє, ані позивачем-1, ані позивачем-2 не зафіксовано жодного факту використання відповідачем земельної ділянки з порушенням діючого законодавства. Як зазначалося раніше, відповідач жодного разу за 10 років не користувався земельною ділянкою як ріллєю, але належним чином сплачував орендну плату Позивачу-2 за її користування. Таким чином, відповідач вважає, що жодного разу не порушив права власника спірної земельної ділянки, а твердження Шахтарської окружної прокуратури не відповідають дійсності. Відповідач просить звернути увагу суду, що позивач-2, власник земельної ділянки - Слов'янська сільська рада Дніпропетровської області охоронним зобов'язанням № 165/23-м від 07.04.2023 прийняла на себе зобов'язання за дотриманням встановленого режиму ландшафтний заказник «Долина річки Бик», згідно з яким позивач-2 забезпечує охорону та збереження об'єкта природно-заповідного фонду. Однак при цьому позивачу-2 було відомо, що у 2015 році при відведенні спірної земельної ділянки перед аукціоном та затверджені її проекту землеустрою були погоджені з позивачем-2 її межі та, враховуючи той факт, що -2 при цьому було відомо про оголошення зазначених територій заказником рішенням Дніпропетровської обласної ради від 19.03.2002 №525-22/ХХІІІ та рішенням Дніпропетровської обласної ради №440/19-VI від 21.06.2013, можна встановити що позивач-2 знав про відведення земельної ділянки на території заказника, але сам своїми діями віддав її на аукціон та за 10 років не попередив відповідача про наявність такого заказника та не запровадив жодного обмеження з цього приводу. Позивач-1 відповідно не надав приписів щодо зупинення чи припинення дії в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів (абз. 4 п. 4 Положення). Враховуючи вищевикладене, твердження про вирощування сільськогосподарських культур відповідачем на території заказника не відповідає дійсності та доданим доказам в справі, позовні вимоги протирічать ч.2 ст.25 Закону України «Про природно-заповідний фонд» та є безпідставними та протизаконними, порушують права відповідача як добросовісного користувача спірної земельної ділянки та повинні бути відхилені судом. У зв'язку із чим відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
11.06.2025 відповідач подав до суду клопотання про залучення третьої особи.
12.06.2025 прокурор подав до суду відповідь на відзив.
12.02.2025 прокурор подав до суду заперечення на клопотання про залучення третьої особи.
16.06.2025 відповідач подав до суду заперечення.
23.06.2025 відповідач подав до суду клопотання про застосування наслідків недійсності правочину.
В підготовче засідання 23.06.2025 з'явився прокурор та представник відповідача. Представники позивачів-1,2 та третьої особи в підготовче засідання не з'явились. В судовому засіданні 23.06.2025 представник відповідача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Суд ухвалою від 23.06.2025 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів до 28.08.2025 включно. Відклав підготовче засідання на 07.08.2025. Залучив до участі у справі в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Головне управління Дергеокадастру Дніпропетровської області. Ухвалив провести судове засідання у справі з Фермерським господарством "Джал" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В підготовче засідання 07.08.2025 з'явився прокурор та представник відповідача. Представники позивачів-1,2 та третіх осіб-1,2 в підготовче засідання не з'явились.
07.08.2025 прокурор подав до суду заяву про зміну предмету позову, в якій просить суд:
- усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га, яка розташовується на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, проведену за Фермерським господарством «Джал» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державним реєстратором Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 04.11.2015 (номер запису про інше речове право: 11954942).
- усунути перешкоди власнику Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75.2689 га шляхом зобов'язання Фермерського господарства «Джал» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради.
Господарський суд прийняв зменшення позовних вимог прокурором.
Суд ухвалою від 07.08.2025 закрив підготовче провадження та призначив справу для судового розгляду по суті у судове засідання на 20.08.2025.
12.08.2025 прокурор подав до суду заперечення на клопотання.
20.08.2025 відповідач подав до суду пояснення на заяву позивача про зміну позовних вимог.
В судове засідання 20.08.2025 з'явилися прокурор та представник відповідача. Представники позивачів-1,2 та третіх осіб-1,2 в підготовче засідання не з'явились. Представник відповідача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Суд ухвалою від 20.08.2025 відклав судове засідання на 05.09.2025. Постановив провести судове засідання у справі № 904/2650/25 з Фермерським господарством "Джал" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
В судове засідання 05.09.2025 з'явилися прокурор та представник відповідача. Представники позивачів-1,2 та третіх осіб-1,2 в підготовче засідання не з'явились. В судовому засіданні відповідач вказав про намір заявити відвід судді Мілєвої І.В. від розгляду справи. Також представник відповідача заявив усне клопотання, в якому просить суд забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.
Суд ухвалою від 05.09.2025 відклав судове засідання на 08.09.2025. Постановив провести судове засідання у справі № 904/2650/25 з Фермерським господарством "Джал" в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
05.09.2025 прокурор подав до суду заяву, в якій просить суд залишити без розгляду клопотання про залучення співвідповідача від 25.06.2025.
08.09.2025 відповідач подав до суду заяву про відвід судді, в якій просить суд відвести суддю Мілєву І.В. від розгляду справи № 904/2650/25.
В судове засідання 08.09.2025 з'явилися прокурор та представник відповідача. Представники позивачів-1,2 та третіх осіб-1,2 в підготовче засідання не з'явились.Ухвалою суду від 08.09.2025 відмовленно у задоволенні заяви про відвід.
В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
Прокурор зазначає, що Дніпропетровська обласна рада рішенням від 19.03.2002 № 525-22/ХХІІІ затвердила перелік цінних природних територій, що резервуються для подальшої організації об'єктів природно-заповідного фонду області, до якого увійшов об'єкт природно-заповідного фонду «Долина річки Бик», розташований у Межівському районі Дніпропетровської області.
Рішенням Дніпропетровської обласної ради «Про створення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення» від 21.06.2013 № 440-19/VI (т. 1 а.с. 32) на території Межівського (Синельниківського) району Дніпропетровської області створено ландшафтний заказник місцевого значення «Долина річки Бик», який розташований на території Слов'янської об'єднаної територіальної громади.
Проект створення ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» у межах Межівського району Дніпропетровської області розроблено Дніпропетровським національним університетом на замовлення Головного управління промисловості Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Відповідно до проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» він розташований у межах Межівського району Дніпропетровської області на території Новогригорівської та Слов'янської сільських рад. До його складу включені землі лісового та водного фонду, а також землі природоохоронного призначення (пасовища), що займають прибережні ділянки. Загальна площа ландшафтного заказника «Долина річки Бик» становить 2758,3 гектара. Режим використання: на території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню та загрожує збереженню природного комплексу даної території. На території заказника заборонено будь-яке будівництво, випалювання сухої рослинності, стихійний відпочинок, автомобільні стоянки, розведення вогнищ за винятком місць, спеціально відведених для цих цілей.
Прокурор зазначає, що не зважаючи на створення вказаного об'єкту природно-заповідного фонду і фактичного віднесення земельних ділянок, на яких він розташований, до категорії земель природно-заповідного фонду, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.08.2015 № 4-5/27-15-СГ (т. 1 а.с. 79) затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав оренди на неї на земельних торгах, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Слов'янської сільської ради Межівського (Синельниківського) району Дніпропетровської області, загальною площею 75,2689 га, з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 426557491 від 13.05.2025 (т. 1 а.с. 78): 02.07.2021, право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га зареєстровано за Слов'янською сільською радою Дніпропетровської області (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 709851212226).
Прокурор зазначає, що за результатами проведення земельних торгів 22.10.2015 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області (орендодавець) уклало з Фермерським господарством «Джал» (орендар) договір оренди земельної ділянки № 14/ДО-15 з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964, площею 75,2689 га, відповідно до якого земельна ділянка надана в оренду на 14 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із видом угідь пасовища. Відповідно до 2.3 договору категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер нерухомого майна 709851212226) 04.11.2015 право оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 зареєстроване державним реєстратором Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області Кошарною С.С. на підставі договору оренди землі № 14/ДО-15 від 22.10.2015 за Фермерським господарством «Джал» (ЄДРПОУ 33369342), номер запису про інше речове право: 11954942 індексний номер рішення: 25962367 від 09.11.2015.
Таким чином, як зазначає прокурор, Фермерське господарство «Джал» набуло право оренди на земельну ділянку площею 75,2689 га з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. З урахуванням вказаних обставин, є беззаперечним факт використання Фермерським господарством «Джал» вищевказаної земельної ділянки з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва для вирощування сільськогосподарських культур. Разом з тим, набуття права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 відбулося з порушеннями норм статей 20, 93, 117, 122, 150, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» статей 7, 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин), статей 203, 204, 215 Цивільного кодексу України. Зазначена вище земельна ділянка має особливий статус цільового призначення (особливо цінних земель природно-заповідного фонду), а також згідно з положеннями цивільного законодавства відноситься до земель обмеженої оборотоздатності.
Прокурор зазначає, що моніторингом відкритих даних Державного земельного кадастру України встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га знаходиться в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик», створеного рішенням Дніпропетровської обласної ради № 440-19/VI від 21.06.2013. Вказаним рішенням останньому надано статус об'єкта природно-заповідного фонду місцевого значення.
Прокурор наголошує, що за результатами опрацювання відкритих даних земельного кадастру України за посиланням https://kadastr.1іve/dzk встановлено, що у басейні р. Самара у межах долини р. Бик Межівського району Дніпропетровської області визначено територію ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик». Також за результатами опрацювання даних модуля Національної кадастрової системи з доступом до відомостей Державного земельного кадастру за посиланням https://nks.dzk.gov.ua (з одночасним накладенням фільтру вкладки «природно-заповідний фонд») визначено територію ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик». Разом з тим, як зазначає прокурор, із застосуванням вищевказаних інформаційних ресурсів встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га входить в межі території об'єкту природно-заповідного фонду ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик».
Прокурор посилається на лист ФОП Руденко Сергій Миколайович (сертифікованого інженера-геодезіста (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезіста №010591)), згідно з яким проведено топографо-геодезичні роботи, в результаті яких встановлено, що земельна ділянка площею 75,2689 га з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» (т. 1 а.с. 104-106).
Як зазначає прокурор, розташування спірної земельної ділянки в межах об'єкта природно-заповідного фонду також підтверджується проекцією земельної ділянки в межах шару «Природно-заповідний фонд» Національної кадастрової системи, а також відповідно до порівняння з картографічною документацією ландшафтного заказника. Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації листом від 08.05.2025 №2-1939/0/261-25 (т. 1 а.с. 86) підтвердив, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик».
При цьому, як зауважує прокурор, неприйняття сільською радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимоги законодавства, не впливає на її правовий режим. Також незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду в натурі цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.
Прокурор зазначає, що розташування у межах ландшафтного заказника місцевого значення земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 , площею 75,2689 га, на яку наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, яка в подальшому на підставі договору оренди землі за результатами проведеного аукціону була надана в оренду Фермерському господарству «Джал» згідно з чинним законодавством свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду. Вказане унеможливлює перебування цієї ділянки в користуванні (оренді) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або для будь-якої іншої діяльності, що суперечить її цільовому природно-заповідному призначенню.
Прокурор наголошує, що Фермерське господарство «Джал», яке отримало спірну земельну у користування на умовах оренди, проявивши розумну обачність, могло і повинно було знати про те, що ця ділянка перебуває у межах об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення. Тому оформлення документів про перехід земельної ділянки у його користування є таким порушенням закону, про яке він міг та повинен був знати на час набуття права оренди земельної ділянки.
На підставі викладеного прокурор просить суд:
- усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га, яка розташована на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, проведену за Фермерським господарством «Джал» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державним реєстратором Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 04.11.2015 (номер запису про інше речове право: 11954942).
- усунути перешкоди власнику Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га шляхом зобов'язання Фермерського господарства «Джал» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради.
Статтею 178 Цивільного кодексу України, якою врегульовано питання оборотоздатності об'єктів цивільних прав, передбачено, що об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті.
Відповідно до частини другої цієї статті, види об'єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об'єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі. Види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об'єкти, обмежено оборотоздатні), встановлюються законом.
Статтею 43 Земельного кодексу України передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Згідно зі ст. 44 Земельного кодексу України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).
Статтею 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» закріплено аналогічний перелік об'єктів природно-заповідного фонду України. Заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.
Ділянки суші та водного простору, природні комплекси й об'єкти, які мають особливу екологічну, наукову, естетичну й економічну цінність і призначені для збереження природної різноманітності, генофонду видів тварин і рослин, підтримання загального екологічного балансу та фонового моніторингу навколишнього природного середовища, вилучаються з господарського використання повністю або частково й оголошуються територією чи об'єктом природно-заповідного фонду України. До складу природно-заповідного фонду України входять державні заповідники, природні національні парки, заказники, пам'ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні та зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, заповідні урочища (ст. 61 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").
Таким чином, заказники належать до природно-заповідного фонду України.
Згідно зі ст. 25 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
Відповідно до ст. 45 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.
Відповідно до п. 2.1 Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Долина річки Бик» (надалі - Положення) (затвердженого розпорядженням голови облдержадміністрації від 20.07.2022 № Р-143/0/3-22) заказник створено з метою збереження і відтворення цінного природного ландшафту та відновлення чисельності популяцій багатьох рідкісних видів рослин і тварин.
Основними завданнями заказника відповідно до п. 2.2 Положення є збереження в природному стані цінної екосистеми і геологічних утворювань; збереження характерного даному ландшафту генетичного фонду тварин і рослин, особливо рідкісних та зникаючих; підтримка загального екологічного балансу в регіоні; поширення еколого-освітніх знань.
Режим території ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» визначений у п. 3.1 Положення. Так, відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на території Заказника забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану та суперечить меті та завданням заказника, передбаченим цим Положенням, в тому числі: будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об'єктів транспорту і зв'язку, що може вплинути на зміну характеру місцевості, ландшафтів, які не пов'язані з охороною території Пам'ятки природи та надання земельних ділянок під забудову чи у господарське використання; розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, пересування механічних транспортних засобів (крім службового транспорту землекористувача) за винятком шляхів загального користування; геологорозвідувальні і підривні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву, гідрологічного і гідрохімічного режимів, руйнування геологічних відслонень, меліоративні роботи; засмічення території заказника, зберігання отрутохімікатів, твердих побутових та інших відходів; знищення та пошкодження дерев, чагарників, трав'яної рослинності; суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності; полювання; збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень; у період масового розмноження диких тварин, з 1 квітня до 15 червня проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою (пальба, проведення вибухових робіт, феєрверків, санітарних рубок лісу, використання моторних маломірних суден, проведення ралі та інших змагань на транспортних засобах); інші види робіт, що можуть призвести до порушення природних зв'язків та ходу природних процесів, втрати наукової, естетичної цінності природного комплексу, що охороняється.
Необхідно зазначити, що цільове призначення земельної ділянки варто розуміти як визначений законодавством правовий режим її експлуатації (використання). Водночас поширення на відповідну територію режиму природно-заповідного фонду, передбаченого законом, обтяжує цю земельну ділянку тими обмеженнями, які встановлюються для збереження та охорони цих земель.
За таких обставин, установлене спірній земельній ділянці цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - не передбачає можливості її справжнього використання за таким призначенням, оскільки з часу створення заказника «Долина річки Бик» ця територія має статус природно-заповідного фонду та її правовий режим і цільове призначення визначаються фактом розташування на ній вказаного об'єкта.
Статтею 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, який не передбачає використання територій природно-заповідного фонду для сільськогосподарських потреб, а заготівля сіна та випасання худоби можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню таких територій.
Відповідно до ст. ст. 53, 54 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами. Зміна меж, категорії та скасування статусу територій та об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51-53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.
Статтею 5 Закону України «Про екологічну мережу України» передбачено, що території та об'єкти природно-заповідного фонду є складовою екомережі.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про екологічну мережу України» екомережа - це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.
У ст. 4 Закону України «Про екологічну мережу України» вказано, що збереження цілісності екомережі здійснюється відповідно до принципів забезпечення цілісності екосистемних функцій складових елементів екомережі, збереження та екологічно збалансованого використання природних ресурсів на території екомережі.
Згідно зі ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" території та об'єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об'єкти, визначені відповідно до законодавства України, підлягають особливій державній охороні.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що території та об'єкти природно-заповідного фонду наділені надважливими функціями і завданнями, мають особливий статус та перебувають під особливою державною охороною.
Практика Верховного Суду свідчить про запровадження юридичної конструкції, за якою землі, перехід права володіння якими до фізичних та юридичних осіб неможливий, зважаючи на пряму вказівку законодавця, вважаються такими, що залишилися у володінні законного власника (держави або територіальної громади), і в такому разі їх державна реєстрація, використання і розпорядження іншою особою розцінюються як триваюче порушення прав власника, не пов'язане із позбавленням права володіння.
У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов'язаний із фактом знаходження на ній об'єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не з рішенням органу місцевого самоврядування.
Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимог законодавства, не впливає на її правовий режим.
Розглянувши та проаналізувавши проектну документацію щодо створення ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик», площею 2758,3 га, на підставі рішення голови Дніпропетровської обласної ради № 440-19/VІ від 21.06.2013, який розташований в межах Слов'янської сільської територіальної громади (колишні землі КСП ім. Петровського, Слав'янське, ім. Леніна), інженер-геодезист Руденко С.М. (кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезіста № 010591) зробив висновок, що за результатами проведення топографо-геодезичних робіт, встановлено, що земельна ділянка площею 75,2689 га з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» (т. 1 а.с. 104-106).
Департамент екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом від 08.05.2025 №2-1939/0/261-25 (т. 1 а.с. 86) підтвердив, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 розташована в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик».
Розташування земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га у межах ландшафтного заказника місцевого значення свідчить про її належність до земель природно-заповідного фонду, що унеможливлює перебування цієї ділянки в оренді для ведення товарного сільськогосподарського виробництва або для будь-якої іншої діяльності, що суперечить її цільовому природно-заповідному призначенню.
Земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964, яка зареєстрована на праві оренди за Фермерським господарством "Джал", належить до земель природно-заповідного призначення у зв'язку з розташуванням на ній об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик", що узгоджується із зазначеними вище висновками Верховного Суду.
Окрім того, у постанові від 07.10.2020 у справі № 910/2323/18 Верховний Суд вказав, що незалежно від завершення процедури встановлення меж об'єкта природно-заповідного фонду цільове призначення відповідних територій як земель природно-заповідного фонду є незмінним.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" режим територій та об'єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.
Статтею 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачено, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
Аналогічні положення містяться і в розділі "Режим використання" вказаного вище Проєкту, в якому зазначено, що на території заказника забороняється діяльність, що суперечить його цільовому призначенню та загрожує збереженню природного комплексу даної території.
У статтях 317, 319 Цивільного кодексу України визначено, що саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
Згідно з ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Способи захисту суб'єктивних земельних прав слід розуміти як закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.
За змістом ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Предмет негаторного позову становить вимога власника, який володіє майном, до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном та факти, які підтверджують дії відповідача щодо створення позивачу перешкод у здійсненні цих правомочностей.
Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки, яка має закріплений у законодавстві статус обмежено оборотоздатної.
При цьому поняття перешкод у реалізації прав користування і розпорядження є загальним поняттям і може охоплювати не тільки фактичну відсутність доступу до земельної ділянки та можливості використати її за цільовим призначенням, а й будь-які інші неправомірні дії порушника прав, а також рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, договори, інші правочини, у зв'язку з якими розпорядження і користування майном ускладнене або повністю унеможливлене.
Законний власник може вимагати усунути такі порушення шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.
Способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов'язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).
Таким чином, власник і законний володілець земельної ділянки, яка входить у межі об'єкта природно-заповідного фонду, яким у цій справі є держава в особі Слов'янської об'єднаної територіальної громади, може вимагати усунення порушення його права власності на цю ділянку, оспорюючи відповідні рішення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договори або інші правочини та вимагаючи повернути цю ділянку.
Земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 наразі зареєстрована на праві власності за Слов'янською сільською радою та передана в оренду Фермерському господарству «Джал», проте, з огляду на положення чинного законодавства, вона не може передаватись в оренду для здійснення товарного сільськогосподарського виробництва, тому права власника на реалізацію всіх правомочностей щодо земельної ділянки, а саме користування і розпорядження нею, підлягають захисту шляхом зобов'язання Фермерського господарства «Джал» повернути ділянку площею 75,2689 га з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради.
Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Право власності та користування на землю набувається та реалізується фізичними та юридичними особами в порядку і на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964, площею 75,2689 га, розташована у Межівському районі Дніпропетровської області, знаходиться в межах території ландшафтного заказника місцевого значення "Долина річки Бик", тобто є земельною ділянкою природно-заповідного призначення комунальної власності, право розпорядження якою належить Слов'янській об'єднаній територіальній громаді.
Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не мало повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення комунальної власності.
Відповідно до ч. 3 ст. 93 Земельного кодексу України, не підлягають передачі в оренду земельні ділянки, штучно створені у межах прибережної захисної смуги чи смуги відведення, на землях лісогосподарського призначення та природно-заповідного фонду, розташованих у прибережній захисній смузі водних об'єктів, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, Фермерському господарству «Джал» передано в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га, розташовану у межах ландшафтного заказника місцевого значення заказника «Долина річки Бик», всупереч положень чинного законодавства.
В той же час вимога про визнання вказаного договору недійсним не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призведе до відновлення володіння Слов'янською сільською радою відповідною земельною ділянкою.
Отже, право або інтерес позивача, який є власником земельної ділянки, порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності за іншим суб'єктом та права оренди.
Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб'єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.
Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. (ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). (ч.3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав.
Крім того, необхідно зазначити, що навіть у випадку якщо буде встановлено, що суб'єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову.
Вказана позиція також викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 04.08.2018 у справі №915/127/18.
Таким чином, державна реєстрація права оренди земельної ділянки 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині усунення перешкод власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га, яка розташовується на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, проведену за Фермерським господарством «Джал» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державним реєстратором Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 04.11.2015 (номер запису про інше речове право: 11954942) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги прокурора про усунення перешкод власнику Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га шляхом зобов'язання Фермерського господарства «Джал» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради господарський суд зазначає наступне.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ст. 321 Цивільного кодексу України).
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).
Зайняття земельної ділянки особою, за якою не зареєстроване право власності на таке майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. У таких випадках підлягає застосуванню ст. 391 Цивільного кодексу України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов). Зайняття земельних ділянок, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов'язаним із позбавленням власника його володіння цими ділянками. Тож у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельних ділянок вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення таких ділянок. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.
З огляду на викладене, вимога прокурора про усунення перешкод власнику Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом зобов'язання Фермерського господарства «Джал» повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради - є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи, тому відхиляються господарським судом.
Господарський суд зазначає, що враховуючи положення ч.1 ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994, пункт 29).
У рішенні Суду у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини також зазначено, що вимога щодо обґрунтованості рішень не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Тому суд вважає за необхідне відзначити, що інші доводи та міркування учасників справи судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
23.06.2025 відповідач подав до суду клопотання, в якому просить суд застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені абз. 2 ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України у справі № 904/2650/25 та зобов'язати Слов'янську селищну раду повернути отриману орендну плату у сумі 45 915,17 грн та ГУ Держгеокадастру Дніпропетровської області повернути отриману орендну плату у сумі 63 037,88 грн.
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).
Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України).
Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою (ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України).
Господарський суд зазначає, що фактичне користування майном на підставі договору оренди в разі визнання його недійсним (нікчемним) унеможливлює застосування наслідків недійсності правочину відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України, оскільки використання майна - «річ» безповоротна, і відновити первісне положення сторін практично неможливо, адже відповідач де-факто отримав у користування орендоване майно і таке користування вже ним реалізоване.
Отже, специфіка правовідносин за договором оренди полягає в тому, що здійснити подвійну реституцію в разі недійсності (нікчемності) такого правочину, зважаючи на закладений у частині першій статті 216 Цивільного кодексу України зміст, у спірних правовідносинах із дотриманням принципів рівноправності, пропорційності, справедливості неможливо.
Таким чином, фактичне користування майном на підставі договору оренди унеможливлює у разі його недійсності (нікчемності) проведення між сторонами двосторонньої реституції, тому такий договір є недійсним з моменту його вчинення, а зобов'язання (права та обов'язки) за цим недійсним (нікчемним) правочином - припиняються на майбутнє (що узгоджується зі змістом вимог статті 236 Цивільного кодексу України).
За вказаних обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, щодо застосування наслідків недійсності правочину, передбачених ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України.
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що Слов'янська сільська рада набула право власності на спірну земельну ділянку 02.07.2021, оскільки державним реєстратором Петропавлівської селищної ради за Слов'янською сільською радою було зареєстроване право комунальної власності на спірну земельну ділянку. Враховуючи той факт, що позивачу-2 було відомо, що у 2015 році при відведенні спірної земельної ділянки перед аукціоном та затверджені її проекту землеустрою були погоджені з позивачем-2 її межі та при цьому було відомо про оголошення зазначених територій заказником рішенням Дніпропетровської обласної ради від 19.03.2002 №525-22/ХХІІІ та рішенням Дніпропетровської обласної ради №440/19-VI від 21.06.2013, можна встановити, що позивач-2 знав про відведення земельної ділянки на території заказника ще до моменту отримання права власності на неї, але з моменту отримання такого права власності жодного разу за три роки не скористався своїм правом на звернення до суду та регулярно отримував орендну плату згідно спірного договору. Про свої начебто порушені права Слов'янська сільська рада згадала лише після того як відповідач звернувся до неї з клопотанням про надання спірної земельної ділянки у квітні 2025 року в суборенду та повідомила відповідача про наявність заказника на території спірної ділянки. Таким чином, відповідач вважає, що позов поданий до суду із порушенням строків позовної давності та просить суд врахувати цей факт при винесенні рішення по справі.
Господарський суд зазначає, що до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред'явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення.
Отже, строк звернення до суду з даним позовом прокурором пропущено не було, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності.
Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).
Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів».
Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.
В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:
"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."
Шахтарською окружною прокуратурою до Слов'янської сільської ради надіслано запит від 28.04.2025 №64/1-450вих-25 (т. 1 а.с. 90-91).
Слов'янська сільська рада листом від 05.05.2025 №02-494/0/2-25 (т. 1 а.с. 92) повідомила окружну прокуратуру про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 з 20.01.2021 передана до комунальної власності Слов'янської територіальної громади. Дана земельна ділянка входить до земель ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» та перебуває на правах оренди у ФГ «Джал». У зв'язку з відсутністю коштів та юриста, сільська рада не має можливості для здійснення захисту інтересів громади та не заперечує щодо пред'явлення позовної заяви окружною прокуратурою.
Крім того Шахтарською окружною прокуратурою до Слов'янської сільської ради надіслано запит від 12.05.2025 №64/1-493вих-25 (т. 1 а.с. 130-131) щодо вжитих заходів представницького характеру в питанні повернення земельних ділянок природно-заповідного фонду.
Згідно з листом Слов'янської сільської ради №02-537/0/2-25 від 13.05.2025 (т. 1 а.с. 132) претензійно-позовна робота стосовно повернення земельних ділянок, розташованих на території ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик», не проводилась.
Отже, як зазначає прокурор, починаючи з дати отримання вказаних запитів, будучи поінформованою про порушення прав територіальної громади, Слов'янською сільською радою не вжито жодних заходів в порядку претензійно-позовної роботи щодо повернення спірної земельної ділянки.
Разом з тим Шахтарською окружною прокуратурою на адресу Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) направлено запит № 64/1-454вих-25 від 28.04.2025 (т. 1 а.с. 87-88) про надання інформації стосовно вжитих заходів щодо перевірки дотримання земельного законодавства відносно законності передачі в оренду вищевказаної земельної ділянки, розташованої у межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик», а також щодо проведеної претензійно-позовної роботи стосовно усунення зазначених порушень.
У своїй відповіді за №3-3504-8 від 09.05.2025 (а.с. 89) Державна екологічна інспекція Придніпровського округу вказує, що заходи державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства об'єкту природно-заповідного фонду, а саме, ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик», не здійснювались, в зв'язку з чим у неї відсутні законні підстави для звернення із позовною заявою до суду.
Отже, як зазначає прокурор, органами, уповноваженими державою на представництво її інтересів, у даному випадку, є Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), а також Слов'янська сільська рада Синельниківського району Дніпропетровської області.
На виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Шахтарською окружною прокуратурою листами № 64/1-510ВИХ-25 від 14.05.2025 (т. 1 а.с. 133) та № 64/1-512ВИХ-25 від 14.05.2025 (т. 1 а.с. 134) повідомлено Слов'янську сільську раду та Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
25.06.2025 прокурор подав до суду заяву, в якій просить суд залучити до участі у справі співвідповідача - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.
05.09.2025 прокурор подав до суду заяву, в якій просить суд залишити без розгляду клопотання про залучення співвідповідача від 25.06.2025.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом (ч. 3 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає за доцільне залишити клопотання прокурора про залучення співвідповідача від 25.06.2025 без розгляду.
За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Господарський суд зазначає, що позовна заява подана до суду в електронній формі. При зверненні з позовом до суду прокурор сплатив судовий збір в розмірі 7267,20 грн згідно з платіжною інструкцією № 1322 від 20.05.2025 (за три немайнові вимоги 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8) х 3). В подальшому прокурор подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зменшив кількість немайнових вимог до двох. Отже за подання до суду такого позову підлягав сплаті судовий збір у розмірі 4844,80 грн (2422,40 грн х 2). Таким чином, при зверненні з позовом до суду прокурор надмірно сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн. У заяві про зміну позовних вимог прокурор просить повернути зайво сплачений судових збір у розмірі 2422,40 грн.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи викладене надмірно сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн підлягає поверненню прокурору з державного бюджету України.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь прокурора в розмірі 4844,80грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Усунути перешкоди власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради (52911, Дніпропетровська область, с. Слов'янка, вул. Центральна, буд. 36, ідентифікаційний код 04340264) - у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою в межах ландшафтного заказника місцевого значення «Долина річки Бик» шляхом скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га, яка розташована на території Слов'янської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, проведену за Фермерським господарством «Джал» (62620, Харківська область, с. Вільхуватка, вул. Харченка, буд. 8, ідентифікаційний код 33369342) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва державним реєстратором Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області 04.11.2015 (номер запису про інше речове право: 11954942).
Усунути перешкоди власнику Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради (52911, Дніпропетровська область, с. Слов'янка, вул. Центральна, буд. 36, ідентифікаційний код 04340264) у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою природно-заповідного призначення з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75.2689 га шляхом зобов'язання Фермерського господарства «Джал» (62620, Харківська область, с. Вільхуватка, вул. Харченка, буд. 8, ідентифікаційний код 33369342) повернути земельну ділянку з кадастровим номером 1222688800:01:002:0964 площею 75,2689 га власнику - Слов'янській об'єднаній територіальній громаді в особі Слов'янської сільської ради (52911, Дніпропетровська область, с. Слов'янка, вул. Центральна, буд. 36, ідентифікаційний код 04340264), про що видати наказ.
Стягнути з Фермерського господарства «Джал» (62620, Харківська область, с. Вільхуватка, вул. Харченка, буд. 8, ідентифікаційний код 33369342) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 4844,80 грн, про що видати наказ.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (реквізити отримувача: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) із державного бюджету України судовий збір розмірі 2422,40 грн, перерахований згідно з платіжною інструкцією № 1322 від 20.05.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 11.09.2025
Суддя І.В. Мілєва