пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
10 вересня 2025 року Справа № 903/534/24 (161/6332/25)
Господарський суд Волинської області у складі судді Слободян О.Г.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства “Таскомбанк»
до відповідача: ОСОБА_1
про стягнення 90799грн 36коп
в межах розгляду справи 903/534/24
за заявою фізичної особи ОСОБА_1
про неплатоспроможність
встановив: 03.04.2025 позивач - АТ “Таскомбанк» звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (відповідача) 90799грн 36коп з яких: 49913грн 16коп заборгованості по тілу кредиту та 40886грн 20коп заборгованості за процентами. Також просив суд стягнути з відповідача 2422грн 40коп витрат зі сплати судового збору.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2025 постановлено передати до Господарського суду Волинської області Цивільну справу за позовом акціонерного товариства “Таксомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості для розгляду в межах справи №903/534/24 про неплатоспроможність боржника - ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 14.07.2025 справу №903/534/24 (161/6332/25) передано для розгляду судді Слободян О.Г.
Суд зазначає, що ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.07.2024 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ); введено процедуру реструктуризації боргів боржника; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; керуючим реструктуризацією боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 призначено арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича.
У відповідності до положень Кодексу України з процедур банкрутства 10.07.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України судом здійснено оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (дата публікації на сайті ВГСУ 10.07.2024 №73592).
Ухвалою суду від 15.10.2024 затверджено план реструктуризації боргів боржника у справі №903/534/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у редакції, поданій керуючим реструктуризацією Хомичем Р.В.
Ухвалою суду від 17.07.2025 справу №903/534/24 (161/6332/25) прийнято до провадження для подальшого розгляду в межах справи про неплатоспроможність №903/534/24. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено позивачу строк в 5 днів з дня отримання відзиву, для подання відповіді на відзив в порядку ст.166 ГПК України. Встановлено відповідачу строк до 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позов в порядку ст.ст. 165, 178 ГПК України.
Ухвала суду була надіслана та доставлена до електронного кабінету учасників справи 17.07.2025, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.
Відповідач відзиву на позов до господарського суду не подав, позову не оспорив.
Клопотань та заяв від сторін не надійшло.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Оскільки суд виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд встановив наступне.
04.08.2020 ОСОБА_1 підписав заяву-анкету №166195 щодо приєднання до Публічної пропозиції на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank".
06.10.2021 між АТ "Таскомбанк" та ОСОБА_1 підписано заяву-анкету N 1166195 щодо приєднання до публічної пропозиції АТ "Таскомбанк" на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank".
Відповідач з 06.10.2021 є власником поточного рахунку, який відкрито до заяви-анкети N 1166195 з номером кредитного договору N 002/11894569-SP.
Відповідно до п.2 заяви-анкети №166195 відповідач підтвердив, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) АТ "Таскомбанк" на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank", яка розміщена разом з додатками, в тому числі, але не виключно, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, паспортом споживчого кредиту на сайті Банку.
За результатами підписання заяви-анкети відповідачу було відкрито поточний рахунок в національній валюті, а також було надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного рахунку (що складає 100000грн), а саме надані кредитні кошти в сумі 50000грн., процентна ставка за встановленим кредитним лімітом - 0,01 %, строк кредитування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією, цільове призначення - на споживчі потреби.
Відповідно до п. 8.1 Публічної пропозиція (оферти) АТ "Таскомбанк" на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту "Sportbank", затвердженої рішенням Правління АТ «Таскомбанк» 15.06.2021, Клієнт підписанням заяви-анкети або заяви про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції приймає в повному обсязі умови публічної пропозиції (разом з усіма додатками), в тому числі умови щодо кредитування рахунку та приймає (підписує) паспорт споживчого кредиту. При цьому, сторони погоджуються, що у мови договору в частині кредитування рахунку, які приймає Клієнт містять всі істотні умови договору про надання споживчого кредиту, обов'язковість яких визначена законодавством України, в тому числі загальний ліміт кредитування рахунку, в межах якого відповідно до умов договору Банком для Клієнта встановлюється ліміт кредитування рахунку.
Згідно п. 8.5 Публічної пропозиція (оферти) підтвердження погодження Клієнтом встановленого ліміту кредитування рахунку/зміни ліміту кредитування є здійснення клієнтом операції з розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів та/або здійснення безготівкового переказу після встановлення або зміни ліміту кредитування рахунку.
Відповідно до п. 8.6 Публічної пропозиція (оферти) Клієнт може відмовитися від одержання кредиту шляхом недопущення здійснення операцій за рахунком за рахунок кредиту та/або ініціювати скасування ліміту кредитування рахунку шляхом направлення відповідного повідомлення узгодженим каналом зв'язку.
Згідно п. 8.10 Публічної пропозиція (оферти) за користування кредитом Клієнт сплачує банку проценти. Тип процентної ставки фіксована. Ти процентної ставки - фіксована. Розмір процентної ставки вказується в тарифах та залежить від виду операцій, які здійснює клієнт за рахунок кредиту та терміну фактичного користування кредитом. Розмір процентної ставки, що вказаний в тарифах, може бути змінений шляхом внесення змін до даної Публічної пропозиції в порядку, передбаченому розділом 11 Публічної пропозиції. Такі зміни застосовуються виключно до кредитної заборгованості, що виникає в межах ліміту кредитування рахунку, після внесення таких змін. До заборгованості, що виникла в межах ліміту кредитування рахунку, до моменту внесення змін в розмір процентної ставки, застосовується процентна ставка визначена тарифами, які діяли на момент виникнення кредитної заборгованості.
Кредитні кошти були надані відповідачу у спосіб, зазначений у кредитному договорі, що підтверджується випискою по особовим рахункам кредитного договору за період з 06.10.2021 по 04.03.2025 щодо Жулавського В.І.
Водночас відповідач умови договору належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
З метою мирного врегулювання спору, 23.01.2025 АТ «Таскомбанк» надіслало відповідачу повідомлення-вимогу про погашення заборгованості по кредиту та процентах. Надіслання вимоги підтверджується фіскальним чеком Укрпошти, списком згрупованих відправлень та описом вкладення у цінний лист від 23.01.2025. Вимога була залишена відповідачем без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, якими є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (абзац другий частини другої статті 639 ЦК України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно положень статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
У постанові від 16.12.2020 у справі N 561/77/19 Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив: "Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.) Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним у письмовій формі.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України). Особливості укладення кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 р. у справі N 732/670/19, від 23 березня 2020 р. у справі N 404/502/18, від 7 жовтня 2020 р. у справі N 127/33824/19.
Таким чином, електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т. ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму.
Згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію", якщо відповідно до акта цивільного законодавства чи за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Суд зазначає, що у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (справа №903/534/24) ОСОБА_1 було вказано, що він уклав кредитні договори, по яких існує заборгованість, в тому числі з АТ «Таскомбанк».
Згідно розрахунку позивача за період з 06.10.2021 по 28.02.2025 заборгованість ОСОБА_1 по тілу кредиту (в тому числі прострочена) становить 49913грн 16коп; заборгованість по процентах (в тому числі прострочені) 40886грн 20коп, всього 90799грн 36грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі N 444/9519/12 зазначено, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною 2 статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі N 686/13446/15.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина 1 статті 1050 ЦК України).
Сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування за користування кредитними коштами (стаття 1048 ЦК України),
На день розгляду спору заборгованість ОСОБА_1 по тілу кредиту (в тому числі прострочена) на суму 49913грн 16коп та заборгованість по процентах (в тому числі прострочені) на суму 40886грн 20коп (всього 90799грн 36грн) не погашена та не оспорена. Зазначена заборгованість підтверджується матеріалами справи, є підставною, а позов підлягає до задоволення.
З огляду на зазначене позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Згідно із ч.ч. 2-4 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 13, 86, 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Таскомбанк» (01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 09806443) 90799грн 36коп (з яких: 49913грн 16коп заборгованості по тілу кредиту та 40886грн 20коп заборгованості за процентами), а також 2422грн 40коп витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 10.09.2025.
Суддя О. Г. Слободян