02 вересня 2025 року м. Харків Справа № 917/1842/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Шутенко І.А.
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Гнідаш С.О.
відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "Агро Перемога" (вх.№ 1164 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 у справі № 917/1842/24 (повне рішення складено та підписано 01.05.2025 у приміщенні господарського суду Полтавської області суддею Кльоповим І.Г.)
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-2", пров. Молодіжний,1 буд. 21, с. Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Перемога", вул. Миру, 2/1, с. Гиряві Ісківці, Лохвицький район, Полтавська область, 37223
про стягнення грошових коштів
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг-2" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Перемога" про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу № 11/07/23 від 11.07.2023 у сумі 535 618,45грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором купівлі-продажу № 11/07/23 від 11.07.2023 щодо повної оплати товару.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 у справі № 917/1842/24 позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Перемога" (вул. Миру, 2/1, с. Гиряві Ісківці, Лохвицький район, Полтавська область, 37223, код ЄДРПОУ 36190829) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-2" ( пров. Молодіжний,1 буд. 21, с.Засулля, Лубенський район, Полтавська область, 37552, код ЄДРПОУ 33953024) заборгованість за Договором купівлі-продажу №11/07/23 від 11.07.2023 у сумі 535 618,45грн., а також 8 034,28грн. судового збору.
19.05.2025, тобто у встановлений статтею 256 ГПК України строк, ТОВ "Агро Перемога" подало через систему “Електронний суд» до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 у справі № 917/1842/24, в якій апелянт просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що договорі купівлі-продажу № 11/07/23 від 11.07.2023 є штучно створений з метою незаконного отримання грошових коштів від відповідача, договір купівлі-продажу №11/07/2023 від 11.07.2023 є недійсним правочином та таким, що вчинений в результаті зловмисної домовленості представників сторін; договір купівлі-продажу №11/07/2023 від 11.07.2023 є значним правочином та потребує згоди учасників товариства позивача на його укладання та підписання. Однак, на підприємстві відсутні відповідні рішення загальних зборів.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Агро Перемога" (вх.№ 1164 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 у справі № 917/1842/24. Призначено справу до розгляду на 08.07.2025.
25.06.2025 від представника ТОВ "Оберіг-2" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 у справі № 917/1842/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
07.07.2025 від представника апелянта надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського від 08.07.2025 оголошено про перерву у розгляді справи до 02.09.2025.
01.09.2025 від представника апелянта надійшли заперечення та міркування проти доводів позивача, в яких він зазначає, що матеріали справи підтверджують, що підстава позову є значним правочином, доказів згоди на укладення якого відсутні, навпаки відповідач вважає такий правочин обтяжливим для себе і невигідним, оскільки позивач фактично не виконав його не поставив товар відповідної якості.
Крім того, просить оголосити перерву у розгляді справи, у зв'язку з тим, що адвокат Сова В.В. не має можливості через участь у судовому засіданні господарського суду Полтавської області у справі №917/292/25, розгляд призначено на 02.09.2025 на 11 год 30 хв., де представляє інтереси позивача ТОВ «Агрофірма ЧБГ».
В судове засідання 13.05.2025 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, про що свідчать довідка про доставку електронного листа.
Розглянувши клопотання апелянта про оголошення перерви у судовому засіданні, колегія суддів вирішили відмовити у його задоволенні, з огляду на те, що відповідно до п. 2 ст. 2 ст. 202 ГПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Частинами 11 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Оскільки учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, апелянт не був позбавлений права забезпечити участь іншого представника в судове засідання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаної заяви.
Відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників учасників справи в судове засідання судом обов'язковою не визнавалась, у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за відсутністю зазначеного представника.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як свідчать матеріали справи, 12.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оберіг-2» (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» (Зерновий склад) укладено Договір складського зберігання № 90, відповідно до якого Зерновий склад зобов'язався за плату надати послуги по доведення зерна сільськогосподарських культур, переданого йому Поклажодавцем д відповідних кондицій згідно ДСТУ, а також надати послуги зі зберігання, сушки, очистки, приймання та завантаження товару для повернення його поклажедавцеві.
Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберіг-2» зберігало на елеваторі Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» кукурудзу урожаю 2022 року заліковою вагою 310,371 тони на підставі договору складського зберігання № 90 від 12.05.2023. Послуги за зберігання кукурудзи сплачувалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Обсріг-2» на підставі актів здачі-прийняття робіт (падання послуг) № 000000168 від 31.05.2023, № 000000184 від 30.06.2023 та № 000000222 від 31.07.2023, платіжними інструкціями № UА641, № UА642 та № UА645 від 09.08.2023.
11 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберіг-2» (Продавець/Позивач) уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» (Покупець/Відповідач) договір купівлі - продажу № 11/07/23 (Договір), за яким Продавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором зобов'язувався передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язувався прийняти й оплатити кукурудзу урожаю 2022 року (надалі Товар).
Пунктами 1.1., 2.1. Договору встановлено загальну кількість Товару - 309,664 тони.
Пунктами 1.1., 2.2. Договору встановлено ціну Товару 5586,00 гри. з ПДВ в г.ч. за одну тону, суму вартості Товару - 1 729 783.10 грн. з 1ІДВ в т.ч. та загальну суму Договору - 1 729 783,10 грн. з ПДВ 14% в розмірі 212 429,50 гри.
Пунктом 2.3. Договору визначено строк сплати вартості Товару - до 31 липня 2024 року.
Пунктом 3.3. Договору визначено, що Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем: - по якості - під час передачі Товару представнику Покупця; - по кількості - під час передачі Товару представнику Покупця згідно з даними, зазначеними у видатковій накладній.
Відповідно до п. 4.1. Договору, право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця в момент отримання і підписання представником Покупця товарно-транспортних або видаткових накладних на Товар.
Відповідно до п. 7.3. Договору строк дії цього Договору встановлюється до 31 липня 2024 року, але в будь-якому разі до виконання сторонами своїх зобов'язань по Договору в повному обсязі.
На підставі видаткової накладної № 12-00000001 від 11.07. 2023, складської квитанції БВ № 120328 та Акту приймання-передачі № 31 від 11.07.2023 року Продавець передав Товар - кукурудзу в кількості 309,664 тони Покупцю, про що свідчить підпис і печатка Покупця па видатковій накладній та Акті приймання-передачі. Під час приймання-передачі Товар знаходився на елеваторі Покупця.
Позивач зазначає, що якість і кількість Товару підтверджено Покупцем під час прийняття Товару, претензій щодо кількості і якості Товару від Покупця не надходило.
На оплату вартості Товару Продавець надав Покупцю рахунок-фактуру № 4 від 11 липня 2023 року на суму 1 729 783,10 грн. з ПДВ 14% в т. ч. в розмірі 212 429,50 грн.
Таким чином, Продавець у повному обсязі і своєчасно виконав взяті на себе зобов'язання і передав Покупцю кукурудзу урожаю 2022 року в кількості 309,664 тони разом з супроводжуючими документами - видатковою накладною, складською квитанцією і рахунком-фактурою на оплату.
Покупець сплачував вартість Товару окремими частинами: 12.07.2023 в сумі 130 000,00 грн., 19.07.2023 в сумі 200 000,00 грн., 20.07.2023 в сумі 115 000.00 гри., 09.08.2023 в сумі 450 000,00 грн., 09.08.2023 в сумі 299 164,65 грн., що підтверджується банківськими виписками відділення «Лубенське управління» АТ «Полтава-банк» по особовому рахунку ТОВ «Оберіг-2» за період з 12 липня 2023 року по 09 серпня 2023 року включно.
Всього за отриманий Товар Покупець частково сплатив грошові кошти в сумі 1 194 164,65 грн.
Також, одночасно з наданням Відповідачу видаткової накладної №12-00000001 Позивачем було виписано і зареєстровано податкову накладну від 11.07.2023 за № 1, в якій відображено господарську операцію з продажу кукурудзи на суму 1 729 783,10 грн. та визначено податкове зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 212 429,50 грн.
Сума зобов'язання зі сплати ПДВ в розмірі 212 429,50 грн. також визначена в податковій декларації Позивача з податку на додану вартість за липень 2023 року, поданій 21.08.2023 року, та сплачена ним до бюджету.
Відповідач отримав відповідно податковий кредит з ПДВ на суму 212 429, 50 грн., яким скористався в липні 2023 року.
30 липня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оберіг-2» направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» лист-нагадування про належне виконання договірних зобов'язань. Позивач зазначає, що письмової відповіді від Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Перемога» до цього часу не отримало, борг не сплатило.
Зазначене стало підставою для звернення з цим позовом
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, колегія суддів виходить з наступного.
За приписами ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Ст.11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
За змістом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Ч.1 ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 526, 530, 655, 692, 712 ЦК України містять такі положення.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін ) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ).
Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Нормами ч. 1 ст. 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до норм ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Статтями 526 та 525 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
Оцінивши фактичні обставини справи та приписи вищенаведеного законодавства, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Господарські зобов'язання між сторонами виникли на підставі укладеного господарського договору купівлі-продажу № 11/07/23 від 11.07.2023.
Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, здійснивши передачу товару відповідачу, що підтверджується дослідженими судом видатковою накладною, складською квитанцією, Актом приймання-передачі, рахунком-фактурою.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково оплатив товар позивачу, отриманий за Договором у розмірі 1 194 164,65грн. Проте, залишок не сплачених відповідачем грошових коштів становить 535 618,45 грн.
Щодо посилань апелянта на неукладеність спірного правочину через відсутність відповідного рішення вищого органу товариства про надання дозволу чи схвалення значного правочину, колегія суддів зазначає наступне.
Продавець у повному обсязі і своєчасно виконав взяті на себе зобов'язання і передав Покупцю кукурудзу урожаю 2022 року в кількості 309,664 тони разом з супроводжуючими документами - видатковою накладною, складською квитанцією і рахунком-фактурою на оплату.
Покупець сплачував вартість Товару окремими частинами: 12.07.2023 в сумі 130 000,00 грн., 19.07.2023 в сумі 200 000,00 грн., 20.07.2023 в сумі 115 000.00 гри., 09.08.2023 в сумі 450 000,00 грн., 09.08.2023 в сумі 299 164,65 грн., що підтверджується банківськими виписками відділення «Лубенське управління» АТ «Полтава-банк» по особовому рахунку ТОВ «Оберіг-2» за період з 12 липня 2023 року по 09 серпня 2023 року включно, що свідчить про схвалення правочину.
За приписами ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.
При цьому, законодавець не ставить схвалення правочину в обов'язкову залежність від наявності рішень окремих органів управління товариства, правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.
Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину.
Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України).
Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину. Така правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 05.12.2019 у справі № 910/5137/19.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідачем вчинялись дії, які свідчать про наступне схвалення правочину, вчиненого від його імені керівником.
Щодо тверджень апелянта про те, що договір купівлі-продажу №11/07/2023 від 11.07.2023 є таким, що вчинений в результаті зловмисної домовленості представників сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ст. 232 ЦК України, правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.
Під зловмисною згодою (домовленістю), слід розуміти умисну згоду представника однієї сторони з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої укладено договір.
Для визнання правочину недійсним на підставі статті 232 ЦК України необхідним є встановлення умислу в діях представника: представник усвідомлює, що вчиняє правочин всупереч інтересам довірителя та бажає (або свідомо допускає) їх настання, а також наявність домовленості представника однієї сторони з іншою стороною і виникнення через це несприятливих наслідків для довірителя.
Згідно приписів ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Апелянт в порушення наведеної норми процесуального закону не довів суду належними та допустимими доказами факт існування обставин, з якими стаття 232 ЦК України пов'язує недійсність правочину.
Так, позивача матеріали справи не містять доказів наявності зловмисної згоди колишнього директора ТОВ "Агро Перемога" ОСОБА_1 з представником.
Ціна товару за угодою і розмірі 1 729 783.10 грн. відповідає ринковій ціні зерна кукурудзи подібної якості.
Операція не є безтоварною, що підтверджується наявними у справі доказами фактичної наявності зерна кукурудзи, а саме видаткової накладної № 12-00000001 від 11.07.2023, складською квитанцією БВ № 120328 та Актом приймання-передачі № 31 від 11.07.2023.
Крім того, у поясненнях апелянта від 01.09.2025 зазначено про те, що позивач не поставив товар відповідної якості, тобто колегія суддів зазначає, що твердження апелянта є суперечливими.
Щодо зазначених апелянтом фактів про те, що спірний договір купівлі -продажу був підписаний після звільнення з посади ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що у відповідності до витягу з ЄДРПОУ, наявному в матеріалах справи, 17.08.2023 у відповідача змінився керівник з ОСОБА_1 на Некрасова К.О., тобто на день укладення спірного правочину, ОСОБА_1 був керівником відповідача.
Твердження апелянта про те, що печатка ТОВ "Агро-Перемога" перебуває у ОСОБА_2 , який нібито надавав правову допомогу відповідачу і одночасно є посадовою особою позивача, не підтверджуються матеріалами справи, витяг з єдиного реєстру досудового розслідувань не підтверджує факту перебування печатки відповідача у ОСОБА_2 .
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують висновків колегії суддів.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення позову.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваного судового рішення та не є підставою для його скасування.
З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано норми матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення повинно бути залишено без змін.
Обставин, що могли б бути визнані належною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та для відмови у задоволенні позову, в апеляційній скарзі не наведено.
За результатами апеляційного провадження колегією суддів також не було встановлено зазначених у ч.4 ст.269 ГПК України обставин, а саме, наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 270, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ "Агро Перемога" (вх.№ 1164 П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 у справі № 917/1842/24 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 24.04.2025 у справі № 917/1842/24 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 11.09.2025.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.А. Шутенко