10 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/2590/23 (922/1419/25)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Істоміна О.А., суддя Попков Д.О.
розглянувши апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельна компанія "Уровень"
до Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25) позов задоволено повністю; стягнуто з ДЕПАРТАМЕНТУ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА ХАРКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (Адреса: Україна, 61003, Харківська обл., місто Харків, Конституції майдан, будинок 7, код ЄДРПОУ - 43927048) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ДОРОЖНЬО-БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ “УРОВЕНЬ» (адреса 61153, Харківська обл., м. Харків, просп. Ювілейний, буд. 56, код ЄДРПОУ 36986775) 1 577 775,86 грн заборгованості за договором №790 від 01.10.2020, з яких 915 798,00 грн вартості виконаних робіт, 138 621,37 грн інфляційних втрат, 32 526,56 грн річних, 490 819,93 грн забезпечення виконання договору.
Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 23 червня 2025 року по справі 922/2590/23 (922/1419/25) та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Також заявник просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25).
У якості причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявник посилався на наступні обставини:
- обізнаність про винесення рішення у справі лише 11.08.2025 у зв'язку з поданням наказів на виконання до Державного казначейства;
- численність ракетно-бомбових ударів по м. Харкову з початку відкритої військової агресії, руйнація адмінбудівель міста, в тому числі, міської ради та її виконавчих органів;
- масованість таких ударів з 24.06.2024, аварійні відключення електричної енергії, повітряні тривоги, необхідність вжиття заходів безпеки шляхом переходу до спеціально улаштованих укриттів;
- постійні технічні збої в роботі комп'ютерно-офісної техніки;
- знаходження відділів та управлінь за різними адресами.
Ухвалою суду від 21.08.2025 року визнано неповажними причини пропуску Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025, апеляційну скаргу залишено без руху, апелянту встановлений 10-денний строк для зазначення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25) з наданням доказів, що їх підтверджують.
Судовою колегією встановлено, що рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25) надіслане скаржнику до його електронного кабінету та доставлено останньому 26.06.2025 о 18:05.
Посилання скаржника на масовані ракетні, бомбові обстріли та атаки ударними дронами по об'єктам критичної інфраструктури, аварійні відключення електроенергії, повітряні тривоги, необхідність переходу до спеціально улаштованих укриттів. Судова колегія встановила такими, що не зумовлюють неможливість дотримання строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки вони мають загальний характер та не визначають конкретних об'єктивних перешкод в поданні стороною апеляційної скарги у передбачений законом строку на апеляційне оскарження даного судового рішення.
Також обставини руйнування майна відповідача мали місце задовго до виникнення права на оскарження, а з урахуванням дії електронного кабінету фізичне місцезнаходження представника учасника справи не має значення для належної реалізації його процесуальних прав, отже доводи щодо факту віддаленої від місцезнаходження відповідача роботи його працівників також не є поважними причинами пропуску зазначеного строку.
Представником Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради було подано заяву про усунення недоліків, за змістом якої останній посилається на перебування у відпустці з 05.07.2025 по 19.07.2025 відповідальної особи, за якою було закріплено персональний комп'ютер для здійснення входу та роботи з підсистемою з належним програмним та технічним забезпеченням, у зв'язку з чим установа не знала про існування цього рішення і тому не мали можливості підготувати апеляційну скаргу в строки встановлені законом.
На адресу суду від Позивача надійшла заява про відмову у відкритті апеляційного провадження. Позивач вважає, що посилання Відповідача на факт перебування Коротич К.В. у щорічній відпустці як поважна причина неможливості подання апеляційної скарги є необґрунтованим та невмотивованим: Відповідач є юридичною особою із штатною чисельністю працівників, а тому у зв'язку із перебуванням певної особи у відпустці та існування ризику пропуску строків на подання апеляційної скарги, відповідне керівництво могло і повинно було передоручити моніторинг стану розгляду цієї справи іншому працівнику, такі обставини мають виключно суб'єктивний характер. Також Позивач зазначив, що Коротич К.В. перебував у відпусті з 05.07.2025 по 19.07.2025 року, тобто у період вже після отримання юридичною особою судового рішення у Електронному кабінеті в підсистемі ЄСІТС.
Дослідивши заяву та викладені в ній причини, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до частин 1,2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Наведене кореспондується з положеннями частини першої статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Положення ГПК України не визначають вичерпного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку, тому у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити, чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому з огляду на вимоги статей 13, 74 Господарського процесуального кодексу України заявник повинен довести обставини, на які він посилається як на поважні причини пропуску встановленого законом строку, шляхом подання відповідних доказів. Без доведення заявником таких обставин підстави для поновлення пропущеного строку та розгляду відповідної заяви у суду відсутні.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові від 30 вересня 2022 року у cправі №910/21285/21.
Верховний Суд у постановах від 18 серпня 2023 року у справі №32/257-10 та від 03 квітня 2023 року у справі № 906/1357/20 дійшов висновку про те, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Виходячи зі змісту наведених норм законодавства, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначена в Господарському процесуальному кодексі України вимога саме до заявника при зверненні до суду дотримуватися строку подання апеляційної скарги, незважаючи на те, чи є заявник стороною у справі.
При цьому законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк. У разі пропуску строку на апеляційне оскарження заявник повинен: 1) порушити питання про поновлення цього строку шляхом заявлення відповідного клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги; 2) клопотання повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку.
При цьому, поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій.
За змістом ст.116 ГПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, його ухвалено 23.06.2025, повне рішення підписано 26.06.2025 року, отже кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25) є 16.07.2025.
Як вбачається з довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, яка сформована за допомогою Комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25) було надіслане скаржнику до його електронного кабінету та доставлено останньому 26.06.2025 о 18:05.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25) скаржник звернувся 19.08.2025, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
За умовами частини сьомої статті 6 Господарського процесуального кодексу України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В силу пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (далі Положення) особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 37 глави 2 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.
Таким чином, з 05.10.2021, тобто з дати початку функціонування таких підсистем ЄСІТС як "Електронний кабінет" та "Електронний Суд", зазнав змін існувавший до цього порядок вчинення процесуальних (або інших) дій, передбачений, зокрема, підпунктами 17.1, 17.5, 17.14 підпункту 17 пункту 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, у тому числі порядок вручення судових рішень. Відтак з 05.10.2021 вручення судом судових рішень особам, які зареєстрували Електронний кабінет, здійснюється в електронній формі шляхом надсилання судових рішень до електронного кабінету таких осіб.
У випадку, якщо особа (учасник справи) зареєструвала свій Електронний кабінет, електронна форма вручення їй судових рішень є обов'язковою та пріоритетною щодо письмової форми вручення, яка, на відміну від електронної форми, може бути реалізована судом у зазначеному випадку лише за окремою заявою учасника справи.
Саме така правова позиція суду касаційної інстанції викладена в ухвалах Верховного Суду від 06.03.2023 у справі №916/3104/21 та від 17.05.2023 у справі №910/15120/20.
У пункті 2 частини шостої статті 242 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
З огляду на викладене, датою вручення Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25) є саме 27.06.2025, відтак останній безпідставно наголошує на тому, що оскаржуване рішення ним було отримано 17.07.2025.
Враховуючи викладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне оскарження Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25), з огляду на наведені скаржником доводи, не зумовлене обставинами, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення апелянта та пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення зазначеної процесуальної дії.
Щодо щорічної відпустки відповідальної особи, то по перше, сама наявність відпустки працівника не є поважною причиною пропуску строку оскарження, оскільки апелянтом є юридична, а не фізична особа; по друге - визначений період відпустки зазначеної особи лише частково співпадає зі строком оскарження; по трете - вимоги процесуального законодаства не обмежують можливість участі представників лише на засадах самопредставництва посадовими особами, з такою метою в державі діє інститут адвокатури.
Оскільки скаржником було суттєво пропущено процесуальний строк оскарження, а наведені ним причини не свідчать про об'єктивну неможливість своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що зазначені апелянтом в обґрунтування відповідного клопотання, не є поважними для поновлення процесуального строку на оскарження рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25).
В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10 2010 у справі "Устименко проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані".
Європейський суд з прав людини в рішенні від 13.03.2018 у справі "Кузнєцов та інші проти Росії" підкреслив, що поновлення строків на оскарження означає відступ від принципу res judicata, а тому особи, які оскаржують рішення за межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.
Отримання даного судового рішення в електронному кабінеті 26.06.2025 о 18:05 спростовує доводи заявника про можливість ознайомлення з його наявністю тільки 11.08.2025 року, крім того, за даними програми судові документи щодо даного судового розгляду отримувалися ним раніше (24.04.2025, 25.04.2024), отже він мав знати про її існування, за таких обставин доводи про те, що він не приймав участі у розгляді зазначеної справи - є безпідставними.
Таким чином, враховуючи визнання наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними за ухвалою суду від 21.08.2025 та ненадання суду апеляційної інстанції інших обґрунтованих причин об'єктивної неможливості звернення (існування незалежних від волі апелянта перешкод) до суду з апеляційною скаргою раніше, судова колегія в силу положень п.4 ч.1 ст. 261 Господарського процесуального кодексу України відмовляє у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за даною апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст.234, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Визнати зазначену в клопотанні Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради причину пропуску строку на апеляційне оскарження-неповажною.
Відмовити у задоволенні клопотання Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на рішення господарського суду Харківської області від 23.06.2025 у справі №922/2590/23(922/1419/25).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Д.О. Попков