ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
про повернення апеляційної скарги
"10" вересня 2025 р. Справа № 918/1221/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Олексюк Г.Є.
судді Мельник О.В.
судді Гудак А.В.
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.07.2025 у справі № 918/1221/20 (суддя Пашкевич І.О.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут"
про стягнення 82 877 349, 09 грн
До Північно - західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.07.2025 у справі № 918/1221/20, в якій відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким закрити провадження у справі.
Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи у складі головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Мельник О.В., суддя Гудак А.В.
Листом від 12.08.2025 з Господарського суду Рівненської області витребувано матеріали справи.
22.08.2025 матеріали справи надійшли до суду.
Ухвалою Північно - західного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.07.2025 у справі № 918/1221/20 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та подати докази сплати судового збору в розмірі 882 840 грн.
04.09.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору у справі. Дане клопотання мотивоване тим, що відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі; господарську діяльність з постачання природного газу побутовим споживачам заявник проводив лише до 30.04.2022, відтак з травня 2022 товариство не отримує дохід від даного виду діяльності, оскільки не проводить господарську діяльність з постачання природного газу, що підтверджено постановою НКРЕКП від 27.05.2025 № 769 "Про зупинення дії ліцензії з постачання природного газу", виданої ТОВ "Рівнегаз збут". Фактично, починаючи з 2022 товариство, не здійснюючи жодну господарську діяльність та не отримуючи жодних прибутків, виключно проводить повернення переплат побутовим споживачам та здійснює заходи щодо стягнення дебіторської заборгованості споживачів перед товариством за попередні періоди надання послуг. Наразі товариство забезпечує свою діяльність лише за рахунок коштів, які надходять за результатом проведення претензійно-позовної роботи щодо стягнення заборгованості за попередні періоди з побутових споживачів. При цьому стягнення заборгованості з боржників в судовому порядку є тривалим процесом та ускладнюється тим, що така заборгованість виникла ще до травня 2022, а враховуючи те, що з моменту виникнення боргу пройшов тривалий період часу та змінилось багато обставин (боржник виїхав за межі України, помер, продав нерухомість, змінив місце реєстрації тощо), часто товариство не в змозі взагалі стягнути такий борг.
Також значно вплинуло на діяльність товариства ще й те, що починаючи з 2023 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, Регулятор) проводились позапланові перевірки ТОВ "Рівнегаз збут" щодо нарахування та виплати товариством споживачам компенсації за недотримання мінімальних стандартів та вимог до якості обслуговування споживачів та постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 21.09.2017 № 1156, у зв'язку з несвоєчасним поверненням товариством переплат побутовим споживачам. Товариство надавало НКРЕКП пояснення про те, що неможливість своєчасного повернення переплат зумовлена форс-мажорними обставинами, відтак, компенсація споживачам за недотримання мінімальних стандартів не підлягає нарахуванню. Однак, такі доводи НКРЕКП не взяті до уваги, як і отриманий ТОВ "Рівнегаз збут" сертифікат про форс-мажорні обставини № 5600-23-4656 від 11.12.2023 у зв'язку з чим Регулятором винесено значну кількість постанов про накладення на ТОВ "Рівнегаз збут" штрафів та прийнято розпорядження про зобов'язання сплатити компенсацію побутовим споживачам.
Відповідач вказує, що не менш важливою обставиною, яка істотно вплинула на діяльність товариства є військова агресія російської федерації проти України. Так, через військову агресію російської федерації проти України та введення на території України воєнного стану, відбулось значне скорочення штату працівників товариства.
Відповідач просить врахувати висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 щодо того, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату.
Розглянувши подану заяву про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для такого відстрочення, з огляду на таке.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї статті зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що:
1) законодавець, застосував конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначивши, що питання, зокрема, щодо звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення;
2) умови застосування диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 висловлена наступна правова позиція:
у пункті 39 "Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена";
у пункті 41 "Окремо слід зазначити, що встановлений статтею 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особа може бути звільнена від сплати судового збору, також є вичерпним".
Водночас відповідно до положення пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до відповідача - фізичної особи за наявності відповідної підстави, визначеної зазначеною нормою. (пункти 61, 70 постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 906/308/20).
Предметом позову у справі № 918/1221/20 є вимога про стягнення із відповідача 82 877 349,09 грн заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу. Тобто, предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а є стягнення коштів.
Апеляційний господарський суд зазначає, що за приписами статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
При цьому необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статті 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Також суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке саме собою є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі "Шишков проти Росії" ("Shishkov v. Russia") від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Отже, суд висновує, що судовий збір сам по собі не обмежує право особи на справедливий суд.
При цьому суд наголошує, що право застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" у контексті розстрочки, відстрочки та звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб Велика Палата Верховного Суду висловлювалася послідовно і неодноразово.
Суд звертає увагу на пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18: "При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю".
Разом з тим, судом посилання заявника на те, що: відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі; з травня 2022 товариство не отримує дохід від своєї діяльності, накладення на ТОВ "Рівнегаз збут" штрафів та прийняття розпоряджень про зобов'язання сплатити компенсацію побутовим споживачам, військову агресію російської федерації проти України, відхиляються з огляду на статтю 7 ГПК України, в силу якої правосуддя здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин, ця справа за предметом позову не є про захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, заявник є юридичною особою, а дія умов частин першої, другої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не розповсюджується саме на юридичних осіб, а тому не може бути умовою для звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення сплати судового збору, адже не базується на статті 8 Закону України "Про судовий збір", правових висновків Великої Палати Верховного Суду щодо її застосування, ураховуючи суб'єктний склад сторін і характер спірних правовідносин, а наведені аргументи в цьому контексті не будуть умовою, яка є підставою для відстрочення судового збору щодо юридичних осіб.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відстрочення відповідачу сплати судового збору, оскільки обставини, наведені скаржником у заяві про відстрочення сплати судового збору, не передбачені Законом України "Про судовий збір" для такого відстрочення сплати судового збору, до того ж відповідач у справі є юридичною особою, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, предметом спору у цій справі є стягнення коштів за договором, а наведені аргументи в цьому контексті не є умовою, яка є підставою для звільнення від сплати судового збору щодо юридичних осіб, не узгоджується зі статтею 7 ГПК України та статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Отже, у заяві скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі суд відмовляє.
Колегія суддів зазначає, що копія ухвали суду від 26.08.2025 про залишення апеляційної скарги без руху була доставлена відповідачу в Електронний кабінет - 26.08.2025 о 17:09 год.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, останнім днем для усунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі суду від 26.08.2025, було 08.09.2025.
Однак, станом на дату винесення даної ухвали апелянт не усунув виявлені при подані апеляційної скарги недоліки. Колегія суддів вважає, що судом вжито необхідних заходів щодо належного повідомлення скаржника про існуючі недоліки його апеляційної скарги.
Згідно ч. 2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про повернення апеляційної скарги вирішується судом апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи те, що скаржник не усунув виявлені при подані апеляційної скарги недоліки протягом встановленого строку, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.07.2025 у справі № 918/1221/20 підлягає поверненню скаржнику.
Керуючись ст. ст. 174, 234, 258, 260 ГПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.07.2025 у справі № 918/1221/20.
2. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" на рішення Господарського суду Рівненської області від 17.07.2025 у справі № 918/1221/20 повернути заявнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.
4. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.
Головуючий суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Гудак А.В.