ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
11 вересня 2025 року Справа № 903/693/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Петухов М.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Релігійної організації Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви на ухвалу господарського суду Волинської області від 24 квітня 2025 року у справі №903/693/24 (суддя Гарбар І.О.)
за позовом Волинської обласної військової (державної) адміністрації
до Релігійної організації Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Адміністрація Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир»
про зобов'язання повернути майно
Апеляційну скаргу розглянуто судом без повідомлення учасників справи, відповідно до частин 2, 10 статті 270, частини 13 статті 8 та частини 3 статті 252 ГПК України.
Волинська обласна військова (державна) адміністрація (надалі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Релігійної організації “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» (надалі - Відповідач) в якому просила суд зобов'язати релігійну громаду Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви (релігійна організація Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви) повернути Волинській обласній військовій (державній) адміністрації культові будівлі, що розташовані у м. Володимирі, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні №№84/1, 84/2, 84/3), що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання відповідного акта приймання-передачі.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 5 серпня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі в справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Адміністрацію Державного історико-культурного заповідника “Стародавній Володимир» (надалі - Третя особа; том 1, а.с. 76-77).
Рішенням Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року позов задоволено. Зобов'язано Відповідача повернути Позивачу культові будівлі, що розташовані у м. Володимирі, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні №№84/1, 84/2, 84/3), що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання відповідного акта приймання-передачі.
Постановою апеляційного господарського суду від 11 березня 2025 року рішення суду Волинської області від 12 листопада 2024 року в справі № 903/693/24 змінено, та викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення місцевого господарського суду від 12 листопада 2024 року в справі №903/693/24 залишено без змін.
24 березня 2025 року на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 березня 2025 року в справі №903/693/24 видано накази на примусове виконання рішення №1 та №2.
Разом з тим, судом першої інстанції було встановлено, що в вступних, мотивувальних та резолютивних часинах ухвал від 5 серпня 2024 року, 3 вересня 2025 року, 17 вересня 2024 року, 1 жовтня 2024 року, 31 жовтня 2024 року та рішенні від 12 листопада 2024 року допущено описку у зазначенні назви Відповідача. А саме: помилково вказано: “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви (без організаційно-правової форми - Релігійна організація) або РГ “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви»», тоді як необхідно вказати: “Релігійна організація “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви»».
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 18 квітня 2025 року виправлено описку в вступних, мотивувальних та резолютивних часинах ухвал від 5 серпня 2024 року, 3 вересня 2025 року, 17 квітня 2024 року, 1 жовтня 2024 року, 31 жовтня 2024 року та рішенні від 12 листопада 2024 року по справі №903/693/24, та вирішено вважати вірним назву Відповідача: “Релігійна організація “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви»».
Ухвалюючи дану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що в вступних, мотивувальних та резолютивних часинах ухвал від 5 серпня 2024 року, 3 вересня 2025 року, 17 вересня 2024 року, 1 жовтня 2024 року, 31 жовтня 2024 року та рішенні від 12 листопада 2024 року допущено описку у зазначенні назви Відповідача. Суд першої інстанції зазначив, що у процесуальних документах помилково вказано: “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви (без організаційно-правової форми - Релігійна організація) або РГ “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви»», тоді як необхідно вказати: “Релігійна організація “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви»».
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 8 липня 2025 року по справі №903/693/24 касаційне провадження за касаційною скаргою Релігійної організації "Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви", відкрите в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу Релігійної організації "Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви" залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 березня 2025 року в справі № 903/693/24 залишено без змін.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій із підстав висвітлених у ній, просив ухвалу господарського суду Волинської області від 18 квітня 2025 року в справі №903/693/24 про виправлення описки скасувати.
Мотивуючи дану апеляційну скаргу Відповідач звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Скаржник звертає увагу суду, що: виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Зазначає, що до таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо. Апелянт наголошує, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (постанові або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення
З даного Відповідач у поданій апеляціній скарзі виснує, що виправлення допущених у судовому рішенні описок, арифметичних чи технічних помилок допускається, якщо при цьому не зачіпається суть ухваленого судом рішення. Відповідач вважає, що зміна найменування не є опискою у розумінні частини 1 статті 243 Господарського процесуального кодексу України, оскільки змінює суть ухваленого судом рішення.
Крім того Відповідач зазначає, що суд першої інстанції оминув увагою те, що Позивач звернувся до суду з позовом саме до Релігійної громади Свято-Успенського кафедрального собору Української Православної Церкви м. Володимира-Волинська, а не до Релігійної організації. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи Рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року в справі № 903/693/24, жодних аргументів щодо неправильного найменувався відповідача не наводив.
Також апелянт в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що у даному випадку зміна найменування Відповідача є виправленням помилки юридичного характеру та стосується суті рішення, оскільки предметом позову є зобов'язання звільнити культові будівлі у зв'язку із закінченням строку дії спірного Договору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 5 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на ухвалу Господарського суду Волинської області від 18 квітня 2025 року про виправлення описки та запропоновано Позивачу подати відзив на апеляційну скаргу з доказами його надсилання Відповідачу. Повідомлено сторін про те, що розгляд справи № 902/1207/22 проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи, постанова по даній справі буде виготовлена до 4 червня 2025 року.
3 червня 2025 року на електронну пошту Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 травня 2025 року в справі №903/693/24 якою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Релігійної організації “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви» на рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 березня 2025 року в справі № 903/693/24. Вирішено здійснювати розгляд справи у судовому засіданні 8 липня 2025 року об 11:00. Крім того вищевказаною ухвалою витребувано із Господарського суду Волинської області/Північно-західного апеляційного господарського суду справу № 903/693/24.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 3 червня 2025 року провадження у справі № 903/693/24 зупинено до розгляду касаційної скарги Відповідача на рішення місцевого господарського суду від 12 листопада 2024 року та постанову суду апеляційної інстанції від 11 березня 2025 року в справі № 903/693/24 Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду. Направлено матеріали справи № 903/693/24 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Як встановлено апеляційним господарським судом, постановою Верховного Суду від 8 липня 2025 року касаційне провадження за касаційною скаргою Релігійної організації "Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви", відкрите в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу Релігійної організації "Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви" залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 березня 2025 року в справі № 903/693/24 залишено без змін.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 8 вересня 2025 року поновлено апеляційне провадження.
Північно-західний апеляційний господарський суд констатує, що відповідно до частини 1 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: у суду апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Згідно частини 2 статті 270 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Частиною 3 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
В силу дії частини 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України: апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи; з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Згідно частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України: розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Разом з тим, суд констатує, що види справ, що не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження визначені в частині 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України.
Суд констатує, що дана справа № 903/693/24 (щодо винесення оскаржуваної ухвали) не підпадає під дані винятки.
З огляду на вищевказане, колегія апеляційного господарського суду дослідивши матеріали справи на предмет їх підставності та предметності в розрізі вимог частини 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, ухвалила рішення здійснювати розгляд даної скарги без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, в такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно, ухвалою суду від 5 травня 2025 року повідомлено сторін про те, що розгляд справи № 903/693/24 проводитися в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Ухвалою суду від 8 вересня 2025 року в даній справі, після поновлення провадження по справі повідомлено сторін, що постанова буде виготовлена в строк до 11 вересня 2025 року.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд прийшов до висновку, що апеляційної скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. При цьому суд апеляційної інстанції виходив з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи Позивач звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Релігійної організації "Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви" про зобов'язання Відповідача повернути Позивачеві культові будівлі, розташовані у м. Володимирі, на вул. Соборній, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок із дзвіницею та мури з брамами (охоронні №№ 84/1, 84/2, 84/3), що є державною власністю, шляхом їх звільнення та підписання відповідного акта приймання-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у Відповідача немає правових підстав для користування пам'яткою архітектури національного значення, яка належить до державної власності, оскільки строк дії договору від 7 жовтня 2019 року № 101 про безоплатне користування релігійною громадою Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви м. Володимира-Волинського культовими будівлями, державною власністю, розташованого за адресою: м. Володимир-Волинський, вул. Соборна, 25, 27, закінчився 1 липня 2024 року.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року позов задоволено. Зобов'язано Відповідача повернути Позивачу культові будівлі, що розташовані у м. Володимирі, вул. Соборна, 25, 27, пам'ятки архітектури національного значення: Свято-Успенський собор, будинок з дзвіницею та мури з брамами (охоронні №№84/1, 84/2, 84/3), що є державною власністю, шляхом звільнення культових будівель та підписання відповідного акта приймання-передачі.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 березня 2025 року рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року в справі № 903/693/24 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року в справі №903/693/24 залишено без змін.
24 березня 2025 року на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 12 листопада 2024 року та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 березня 2025 року в справі №903/693/24 видано накази на примусове виконання рішення №1 та №2.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18 квітня 2025 року виправлено описку в вступних, мотивувальних та резолютивних часинах ухвал від 5 серпня 2024 року, 3 вересня 2025 року, 17 квітня 2024 року, 1 жовтня 2024 року, 31 жовтня 2024 року та рішенні від 12 листопада 2024 року по справі №903/693/24, та вважати вірним назву Відповідача: “Релігійна організація “Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви»».
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 8 липня 2025 року по справі №903/693/24 касаційне провадження за касаційною скаргою Релігійної організації "Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви", відкрите в частині підстави, передбаченої у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу Релігійної організації "Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви" залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 березня 2025 року в справі № 903/693/24 залишено без змін.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Згідно частини 2 статті 243 Господарського процесуального кодексу України питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
В силу дії частини 3 статті 243 Господарського процесуального кодексу України заява про внесення виправлень розглядається протягом десяти днів після її надходження.
Слід наголосити, що описка в розумінні статті 243 Господарського процесуального кодексу України - це випадкова помилка в рішенні, допущена при його викладенні.
Вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні, постанові або ухвалі), суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номеру і дати документа, найменування сторін, прізвища, імені, по батькові особи тощо), або мають технічний характер (тобто, виникли в процесі виготовлення тексту рішення).
Таким чином, виправлення допущених у рішенні, постанові, ухвалі описок, арифметичних помилок допускається, якщо, при цьому, не зачіпається суть судового рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31 травня 2022 року в справі № 870/17/21.
В даній справі виправлені описки стосувалися допущеної помилки в номері оскаржуваного рішення та змісту вимоги (без врахування заяви про зміну предмету позовних вимог) , що не впливає на зміст та розуміння судового рішення, не змінює мотивувальну та резолютивну частини рішення.
Колегія суддів відзначає, що правила статті 243 Господарського процесуального кодексу України передбачають можливість після ухвалення судового рішення у справі усунути в ньому помилки технічного (неюридичного) характеру - описки та очевидні арифметичні помилки. При цьому опискою визнається помилка, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, які мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів, цифр тощо (пропуск літери, цифри, їх перестановка тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат і строків. Не є описками граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його неправильного сприймання.
Аналогічний висновок викладено і в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі №921/730/13-г/3 та від 27 травня 2020 року в справі №904/10956/16.
При цьому, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст, суть судового рішення незалежно від його юридичного значення чи зовнішнього оцінного сприйняття (розуміння).
Відтак оскаржена ухвала є вмотивованою, місцевим судом зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки.
Окрім того, під час розгляду апеляційної скарги колегією суду враховується, що в пункті 2.3 постанови Верховного Суду зазначено: Згідно з ухвалою Господарського суду Волинської області від 18.04.2025 виправлено описку у вступних, мотивувальних та резолютивних частинах ухвал від 05.08.2024, 03.09.2025, 17.09.2024, 01.10.2024, 31.10.2024 та рішенні від 12.11.2024 у справі № 903/693/24, та зазначено, що слід вважати правильною назву відповідача: "Релігійна організація "Свято-Успенський кафедральний собор Української православної церкви"".
Також, колегією суддів враховується, що у вступній частині постанови касаційного господарського суду також зазначено найменування Відповідача із врахуванням виправлень організаційно-правової форми Відповідача у оскаржуваній ухвалі (релігійна організація). Відповідно, колегія касаційного господарського суду переглядаючи касаційно скаргу на рішення не вбачала процесуальних помилки у винесеній оскаржуваній ухвалі щодо внесення виправлень в процесуальні ухвали щодо зазначення організаційно-правової форми Відповідача.
Поміж тим, колегією суддів враховується і те, що в Ордері на надання правничої допомоги виписаному Відповідачем на представництво його інтересів, а також у всіх апеляційних скаргах самим же Відповідачем зазначається йог організаційно-правова форма, а саме як релігійна організація.
При цьому оцінюючи доводи апелянта про те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції ніби то зачіпає суть ухваленого судом рішення, суд апеляційної інстанції оцінює їх критично, адже змінюючи виключно назву особи на правильну, місцевим господарським судом не змінювалося нормативне обгрунтування прийнятого ним рішення, як і не мінявся опис підстав звернення та оцінки доказів, що слугували підставою прийняття відповідного рішення з позиції місцевого господарського суду. Відтак, зміна виключно назви Відповідача на правильну є по своїй суті описаною та по своїй суті відповідає вимогам статті 243 Господарського процесуального кодексу України, що регламентує порядок і правила прийняття рішення щодо виправлення описок та арифметичних помилок.
Звернення ж уваги суду апеляційної інстанції на неправильність оспорюваної ухвали з посиланням на те, що таке виправлення є незаконним, оскільки предметом позову є зобов'язання звільнити культові будівлі в зв'язку із закінченням строку дії Договору колегією суду також оцінюється критично, адже місцевий господарський суд в оспорюваній ухвалі не виключав обгрунтувань позову, а отже апелянт помилково вважає, що суд ніби то виключив цією ухвалою будь-яке обгрунтування прийнятого рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Враховуючи усе вищевстановлене в даному судовому рішенні, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Відповідача не підлягає до задоволення та спростовується усім вищеописаним в даній постанові, а відтак апеляційний господарський суд залишає оспорювану ухвалу без змін з огляду на її законність і обгрунтованість саме на момент її винесення, а також те, що при прийнятті даної постанови, Північно-західним апеляційним господарським судом не встановлено обставин, що б вказували на необхідність скасування даної ухвали (в розумінні частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 129, 269-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Релігійної організації Свято-Успенського кафедрального собору Української православної церкви на ухвалу Господарського суду Волинської області від 24 квітня 2025 року в справі №903/693/24 - залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 24 квітня 2025 року в справі №903/693/24 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України, дана справа не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
5. Справу № 903/693/24 Господарському суду Волинської області.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Петухов М.Г.