Номер провадження 22-ц/821/1243/25Головуючий по 1 інстанції
Справа № 707/744/25 Категорія: 304090000 Баронін Д.Б.
Доповідач в апеляційній інстанції
Сіренко Ю. В.
09 вересня 2025 року
м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Сіренка Ю.В., Гончар Н.І., Фетісова Т.Л.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подала апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 - адвокат Мотильова-Кравець Валерія Юріївна,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
ТОВ «Коллект Центр» звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначало, що 13.08.2021 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2661815 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Після цього, 29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 29-11-102, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі, за договором № 2661815. У подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» був укладений договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за кредитними договорами, у тому числі, за договором № 2661815.
Отже, до ТОВ «Коллект Центр» відповідно до укладеного Договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023, перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2661815 у розмірі 105000 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 91800 грн; заборгованість за комісіями - 1200 грн. Разом з тим, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 72600 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 59400 грн.; заборгованість за комісіями - 1200 грн.
Враховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просив стягнути з відповідачки на його користь суму заборгованості за договором № 2661815 в загальному розмірі 72600 грн.
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2661815 від 13.08.2021 в загальному розмірі 52800,00 грн, яка складається з: заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 39600 грн; заборгованість за комісіями - 1200 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору в сумі 1761,81 грн та витрати на отримання правової допомоги в сумі 5818,40 грн.
Мотивуючи прийняте рішення, суд першої інстанції зазначив, що матеріали справи містять достатні докази, що підтверджують наявність боргу відповідачки перед первісним кредитором за договором про надання споживчого кредиту № 2661815 від 13.08.2021 в сумі 12000 грн тіла кредиту.
Нарахування відповідачці комісії в сумі 1200 грн узгоджується з п. 1.5.1 кредитного договору та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», де вказано, що комісії кредитодавця, пов'язані з наданням кредиту, включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Тобто, нарахування комісії за сам факт надання кредиту, в разі погодження такої комісії сторонами договору, є цілком законним.
Стосовно нарахування розміру відсотків поза межами 30-денного строку кредитування суд зазначав, що сторони кредитного договору в п. 2.3.1.2 договору погодили збільшення строку кредитування ще на 60 днів після закінчення первинного строку кредитування в разі, якщо відповідачка не поверне кредитні кошти. Відсоткова ставка у цей 60-денний період складає згідно з умовами договору 5% на день.
Разом з тим, суд вважав неправильним розрахунок відсотків, який надано представником позивача. Зокрема, згідно з умовами кредитного договору відсотки могли нараховуватися лише протягом 30-денного первинного строку кредитування, виходячи зі ставки 1% на день, та протягом 60-денного строку пролонгації, виходячи зі ставки 5% на день. Таким чином, загальна сума відсотків складає 39600 грн (3600 грн за перші 30 днів та 36000 грн за 60 днів пролонгації). Інші суми нарахованих відсотків нараховані всупереч умовам кредитного договору та стягненню не підлягають.
Відтак, суд зазначив, що за відповідачкою утворилася заборгованість в загальній сумі 52800 грн (12000 грн тіло кредиту + 39600 грн відсотки + 1200 грн комісія), яку слід стягнути з відповідачки на користь позивача. Інша сума заборгованості, заявлена до стягнення, необґрунтована.
Не погодившись з рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2025 року, представник ОСОБА_1 - адвокат Мотильова-Кравець В.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила вказане рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що визначений ТОВ «Коллект центр» до стягнення розмір заборгованості по нарахованих та несплачених процентах за користування позикою за договором включає період, який виходить за межі строку кредитування. Оскільки сторони договору № 2661815 від 13.08.2021 обумовили строк кредиту - 30 днів, тобто до 12.09.2021, та процентну ставку в цей період - 1 %, то розмір відсотків за період з 13.08.2021 до 12.09.2021 становить 3600,00 грн. Крім того, вказаним договором та графіком платежів передбачена сума до повернення 16800,00 грн.
Враховуючи, що після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договорами проценти, тому заявлені ТОВ «Коллект центр» вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по відсотках за користування позикою за період, який виходить за межі строку кредитування, є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Належних доказів пролонгації кредитного договору від 13.08.2021 матеріали справи не містять.
Крім того, скаржник зазначає, що наступне відступлення фактором права вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Тобто наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу.
Однак, у даному випадку, відступлення фактором права вимоги до боржника за договором факторингу переривалося договором відступлення права вимоги, а відтак договір відступлення права вимоги не є договором факторингу, тому позивачем не доведено перехід до нього права вимоги до боржника.
11.06.2025 до Черкаського апеляційного суду через підсистему «Електронний суд» від ТОВ «Коллект центр» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що договором про споживчий кредит сторонами погоджено, що строк користування кредитом продовжується у разі наявності непогашеної заборгованості, а таке продовження не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника. Підписанням даного договору відповідач погодився на зазначені умови, отже, ним було надано згоду на автопролонгацію договору у разі наявності заборгованості. Таким чином, кредитором нараховано заборгованість відповідно до умов укладеного договору.
Крім того, у відзиві вказано, що суб'єктний склад договору відступлення прав вимоги не відрізняється від суб'єктного складу договору факторингу, оскільки сторони як одного, так і іншого договору є фінансовими установами, які мають відповідні ліцензії на здійснення фінансової діяльності, зокрема факторингу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Для цілей цього кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Зважаючи на те, що ціна позову становить 72600,00 грн та не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.
Із матеріалів справи судом апеляційної інстанції встановлено, що на підставі анкети-заяви від 13.08.2021, між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 13.08.2021 укладено договір про споживчий кредит № 2661815, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах та в строк, визначені договором, надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше остаточного погашення заборгованості та виконати інші зобов'язання у повному обсязі.
Відповідно до п. 1.2-1.5 Договору умови надання кредиту є такими: сума кредиту становить 12000 грн. Кредит надається загальним строком на 30 днів з 13.08.2021. Термін повернення кредиту 12.09.2021. Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 4800 грн в грошовому виразі та 5,896 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка). Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 16800 грн. Комісія за надання кредиту складає 1200 грн, яка нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово.
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована (п. 1.6-1.7 договору).
Згідно з п. 2.1 вказаного вище Договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
У п. 2.2.2 Договору вказано, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування з урахуванням можливих пролонгацій.
Пунктом 2.3.1.2 договору визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке продовження загалом не може перевищувати 60 днів.
13.08.2021 відповідачка також підписала електронним підписом паспорт споживчого кредиту № 2661815, який містить загальну інформацію щодо наданого кредиту.
Відповідно до довідки про ідентифікацію, ОСОБА_1 , з якою укладено договір № 2661815 від 13.08.2021, ідентифікована ТОВ «Мілоан» за одноразовим ідентифікатором J99804.
Відповідно до довідки від 07.02.2025, ТОВ «ФК «Елаєнс» через підсистему «FONDY» було перераховано на карту за № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 12000 грн.
Згідно з листом АТ «Універсал банк» від 10.04.2025 № БТ/Е-2510, який було надано на виконання ухвали суду першої інстанції, ОСОБА_1 було емітовано кредитну картку НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_3 .
Відповідно до виписки про рух коштів з рахунку ОСОБА_1 у АТ «Універсал банк», 13.08.2021 відповідачка отримала суму в розмірі 12000 грн., у графі «Деталі операції» вказано «Cash2cardP2PCredit».
29.11.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 29-11-102.
Згідно з п. 2.1. Договору факторингу, клієнт - первісний кредитор зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 102 560 106 грн 92 коп., а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послут, укладеними між клієнтом і боржниками.
Відповідно до п. 6.1.4. Договору факторингу, право вимоги переходить до фактора після оплати фінансування з моменту підписання сторонами Акта приймання-передавання Реєстру Боржників (Додаток № 2) який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
Згідно з платіжним дорученням № 308250005 від 03.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» здійснив платіж на користь ТОВ «Мілоан» відповідно до договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 у сумі 4593071,73 грн.
Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 29-11-102 ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняло реєстр боржників кількістю 4700.
Відповідно до Реєстру боржників № 3 до Договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 2661815 від 13.08.2021 у загальній сумі 52800 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн; заборгованість за процентами - 39600 грн; заборгованість за комісією - 1200 грн.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр», укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023.
Згідно з п. 2.1. Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - Боржники, зазначених у Додатках №1 та №3 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором.
Згідно з п. 5.2. Договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, права вимоги вважаються відступленими Первісним кредитором та набутими Новим кредитором в день належного підписання сторонами Акта приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді.
Відповідно до акта прийому-передачі реєстру боржників за договором про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» передав, а ТОВ «Вердикт Капітал» прийняв реєстр боржників кількістю 207307, після чого, з урахуванням умов Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, від Первісного кредитора до Нового кредитора переходять права вимоги заборгованості від боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно до Реєстру боржників до Договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 266815 у загальній сумі 105000 грн (заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн; заборгованість за процентами - 91800 грн; заборгованість за комісіями - 1200 грн).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 266815 від 13.08.2021 заборгованість ОСОБА_1 у загальній сумі становить 105000 грн, яка складається з такого: заборгованість за тілом кредиту - 12000 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 91800 грн; заборгованість за комісіями - 1200 грн.
Разом з тим, позивач, керуючись принципом розумності, співмірності і пропорційності, прийняв рішення про часткове списання заборгованості позичальника та просить стягнути з відповідачки лише частини боргу, а саме 72600 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом складає 12000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами в сумі 59400 грн; заборгованість за комісіями - 1200 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч. 1ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
У частині 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» вказано, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідачем не спростована презумпції правомірності кредитного договору, а тому всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сторонами було укладено кредитний договір, зобов'язання за яким щодо повернення кредитних коштів позичальник не виконав, що спонукало позивача звернутися до суду за захистом своїх прав.
Із матеріалів справи, зокрема, довідки ТОВ «ФК «Елаєнс», судом апеляційної інстанції встановлено перерахування позивачем відповідачу коштів у сумі 12000,00 грн на карту НОМЕР_1 .
Листом АТ «Універсал банк» від 10.04.2025 № БТ/Е-2510 підтверджено, що ОСОБА_1 було емітовано кредитну картку НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_3 .
Зі змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що скаржницею сам факт отримання кредитних коштів на карту НОМЕР_1 в сумі 12000,00 грн не заперечується. Скаржниця не погоджується з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами і вважає, що оскільки матеріали справи не містять іншого розрахунку вартості позики, ніж той, що наданий первісним кредитором, відтак позовні вимоги, на думку відповідача, не підлягають задоволенню.
Однак, колегія суддів зазначає, що незгода боржника (відповідача) з наданим позивачем розрахунком заборгованості, не є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та не позбавляє відповідача можливості надати свій контррозрахунок.
В апеляційній скарзі зазначено, що сторони договору обумовили строк кредиту 30 днів, за які нараховуються проценти за користування кредитом за ставкою 1 %, тобто 3600,00 грн за період з 13.08.2021 до 12.09.2021 з розрахунку 12000,00 грн*1%*30 днів. На думку скаржниці, нарахування процентів за користування кредитом поза межами 30-денного строку є неправомірним, а вимоги про стягнення з відповідача процентів за ст. 625 ЦК України, ТОВ «Коллект Центр» у позові не заявляло. При цьому, належних та допустимих доказів пролонгації кредитного договору від 13.08.2021 матеріали справи не містять.
З такими твердженнями скаржниці колегія суддів погодитися не може, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2.3.1.2 Договору про споживчий кредит № 2661815 від 13.08.2021 Пролонгація на стандартних умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли Позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.
Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведені в п. 1.6 Договору.
У випадку, якщо Позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.
З викладеного вище, колегія суддів висновує, що сторонами договору про споживче кредитування чітко погоджений розмір процентної ставки, який нараховується протягом строку кредитування (30 днів) - 1 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а також розмір процентної ставки, який нараховується у разі пролонгації строку кредитування на 60 днів на стандартних (базових) умовах - 5 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
При чому, пролонгація договору на базових умовах не потребує вчинення сторонами договору додаткових дій, а відбувається шляхом продовження користування позичальником кредитними коштами.
Колегія суддів також звертає увагу, що умовами вказаного договору визначено не одноразова можливість пролонгації такого договору на 60 днів, а узгоджено, що у разі закінчення пролонгованого строку договору і продовження користування позичальником кредитними коштами, кредитний договір продовжується на чергові 60 днів.
Таким чином, за умовами договору кредиту та з урахуванням норм цивільного законодавства, що регулюють такі правовідносини, проценти за користування кредитними коштами після спливу 30-денного строку нараховуються на базових умовах в розмір 5 % або до моменту фактичної сплати позичальником заборгованості в повному обсязі, або до вчинення позичальником дій для продовження строку кредитування на пільгових умовах, або до моменту пред'явлення кредитодавцем вимоги про погашення заборгованості.
Відтак, враховуючи, що скаржником факт підписання договору про споживчий кредит № 2661815 від 13.08.2021 не заперечується в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить висновку, що сторони договору погодили визначені в ньому умови, у тому числі, щодо автоматичної пролонгації договору та розміру процентної ставки відповідно до типу пролонгації (базова/пільгова).
Отже, доводи скаржника щодо неправомірного нарахування позивачем процентів за користування кредитним коштами після спливу 30-денного строку користування, за ставкою 5 %, є необґрунтованими.
Разом з тим, як встановлено з матеріалів справи, на момент відступлення ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» на підставі Договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021, у тому числі, за договором про споживчий кредит № 2661815 від 13.08.2021, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Мілоан» складала 52800,00 грн, що підтверджується відомістю ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення станом на 11.11.2021, реєстром боржників до Договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021.
Вказаний розрахунок колегія суддів вважає таким, що відповідає умовам договору споживчого кредиту, оскільки за період з 13.08.2021 до 12.09.2021 (30 днів) процентна ставка складала 1 %, що дорівнює 3600,00 грн, а за період з 13.09.2021 до 11.11.2021 (60 днів) процентна ставка складала 5 %, що дорівнює 36000,00 грн. Крім того, загальна сума заборгованості також включає розмір тіла кредиту - 12000,00 грн та комісію за надання кредиту - 1200,00 грн, погоджені сторонами в договорі про споживчий кредит.
Нарахування процентної ставки після відступлення прав вимоги за договором факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021 є неправомірним, оскільки відповідно до п.п. 2.3 вказаного договору, клієнт (ТОВ «Мілоан») відступає факторові (ТОВ «Вердикт Капітал») право грошової вимоги до боржників виключно в частині тих сум заборгованості, що визначені в реєстрах боржників.
Щодо доводів скаржниці про те, що наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу, а оскільки між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Цент» був укладений договір про відступлення прав вимоги, до останнього не перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 2661815 від 13.08.2021, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1083 ЦК України, наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо договором факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, воно здійснюється відповідно до положень цієї глави.
Згідно з п. 2.5 Договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021, фактор має право здійснити наступне відступлення прав вимоги будь-якій третій особі, але не раніше оплати повного фінансування фактором придбаного у клієнта права вимоги в порядку та на умовах, передбачених цим договором.
Кваліфікуючи договір відступлення права вимоги, укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» № 10-01/2023 від 10.01.2023, колегія суддів вважає, що оспорюваний договір за своєю юридичною природою (незважаючи на його назву як договір про відступлення права вимоги) є договором факторингу, з огляду на те, що за цим договором відступлено грошову вимогу в обмін на грошові кошти, тобто фактично відбулося фінансування однієї особи іншою за рахунок передачі останній грошової вимоги до третьої особи (боржника), що є основною ознакою договору факторингу.
З укладенням договору про відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 відбулася заміна первісного кредитора ТОВ «Вердикт Капітал», яке є фінансовою установою, на нового кредитора ТОВ «Коллект Центр», яке також є фінансовою установою, що можуть надавати фінансові послуги, у тому числі, й у формі факторингу. Тобто вказаний правочин не суперечить приписам цивільного законодавства щодо суб'єктного складу договору факторингу.
Відтак, підстав для висновку про те, що до ТОВ «Коллект Цент» на підставі договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 не перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладені вище обставини в сукупності, колегія суддів дійшла висновку про законність рішення суду першої інстанції. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та нормами чинного законодавства. Скаржник в апеляційній скарзі не навів жодного доводу для скасування чи зміни судового рішення, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мотальової-Кравець Валерії Юріївни залишити без задоволення.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 29 квітня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Судді Ю.В. Сіренко
Н.І. Гончар
Т.Л. Фетісова