Справа № 165/1151/25 Провадження №33/802/585/25 Головуючий у 1 інстанції:Ференс-Піжук О. Р.
Доповідач: Денісов В. П.
10 вересня 2025 року місто Луцьк
Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю секретаря Прус Я.А., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Сидоренка В.В., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника на постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 12 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 ,
Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, застосувавши адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
ОСОБА_1 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що вона 01 квітня 2025 року о 20 год. 52 хв. по вул. Перемоги в селищі Благодатне керувала транспортним засобом автомобілем марки "Шкода Октавіа", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, чим порушила вимоги п.2.9 «а» ПДР України, тобто вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі захисник вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що ОСОБА_1 повідомила, що вживала ліки о 20:50 год, а огляд пройшла о 20:56, тобто було не дотримано абз.2 п.3.1.1. Розділу з Керівництва з експлуатації Драгер Алкотест 6820 та таким чином порушено процедуру огляду. Вказує на те, що в матеріалах справи відсутні об'єктивні дані на підтвердження того, що у працівника поліції була законна підстава для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .. Посилається на те, що до суду не надано доказу того, що підтверджує калібрування приладу Драгер Алкотест 6820, з якого проводився огляд ОСОБА_1 .. Також зазначає, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують проходження інспектором відділу поліцейської діяльності №1 (сел.Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Брись І.В. навчання по використанню та експлуатації приладу Drager Alkotest 6820. Просить постанову судді скасувати та закрити справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Сидоренка В.В., який підтримував подану апеляційну скаргу, просив постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити, доходжу висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, об'єктивно стверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288056 від 01 квітня 2025 року складеного щодо неї за порушення вимог п.2.9А ПДР (а.с.1), актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатом тесту 0,89‰, згоду з яким у акті огляду засвідчила особистим підписом водій ОСОБА_1 (а.с.4), роздруківкою чеку з приладу Драгер (а.с.5,107), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.6), поясненнями ОСОБА_1 (а.с7), письмовим зобов'язанням ОСОБА_1 на підтвердження відсторонення її від керування транспортними засобами та зобов'язання не керувати транспортним засобом протягом 24 годин або до повного витверезення (а.с.8), рапортом (а.с.9), відеофайлами, які знаходяться на DVD-R диску (а.с.11), а також іншими матеріалами справи.
Пункт 1.3 ПДР передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п.2.9 «а» ПДР забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, настає за ч.1 ст.130 КУпАП.
Процедура проведення огляду на визначення в особи стану алкогольного сп'яніння повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів, які регламентують це питання.
Так, відповідно до змісту ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі Інструкції), якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
А тому, оскільки на місці зупинки транспортного засобу у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя (а.с.4), поліцейський мав право запропонувати їй пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан сп'яніння.
В той час, відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, під час проходження проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, або такий огляд проводиться у присутності двох свідків
Згідно приписів частини 3 цієї статті КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
Зазначені нормативно-правові акти дають зробити висновок, що для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія транспортного засобу в закладах охорони здоров'я є дві підстави, а саме незгода водія на проведення огляду на стан сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу та незгода водія з його результатами.
Відеозаписи, які містяться у матеріалах справи, вказують на те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано належним чином.
Як вбачається з відеозапису з бодікамер працівників поліції, поліцейський, який здійснював оформлення адміністративного правопорушення, після зупинки автомобіля водію ОСОБА_1 повідомив причину зупинки, а саме несправність правого стоп-сигналу автомобіля, згодом у неї було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя, а тому їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного приладу, на що вона відповіла, що випила ліки - корвалол та квас на березовому соку, погодилася пройти огляд. Після проходження водієм огляду встановлено показник 0,89‰. Поліцейським повідомлено ОСОБА_1 , що вона перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки допустима норма становить 0,2‰, при цьому вона була згідна з результатом огляду. ОСОБА_1 було роз'яснено права, передбачені ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України та була відсторонена від керування транспортними засобами до повного витвереження, про що надала письмове зобов'язання (а.с.11).
Отже, переглядом відеозапису з бодікамер працівників поліції встановлено, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння зафіксовано безперервною відеофіксацією.
Зазначені відеозаписи події відповідають вимогам ст.251 КУпАП, згідно якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Надані відеозаписи відображають подію адміністративного правопорушення та містять відомості, що підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому обґрунтовано судом взяті до уваги.
Є безпідставними посилання захисника про те, що в матеріалах справи відсутні докази причин зупинки ОСОБА_1 поліцейськими, оскільки останній було повідомлено поліції причину зупинки, а саме несправність правого стоп-сигналу автомобіля.
Більше того, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв'язку з обов'язком водія транспортного засобу не керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд відповідно до п.2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Також, поліцейський ОСОБА_3 в місцевому суді пояснив, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була зумовлена технічною несправністю автомобіля. Зокрема, не працював правий стоп-сигнал, в зв'язку з чим водієві було винесено усне попередження. За встановлення інспектором відділу поліції ознак алкогольного сп'яніння, вказаних у акті огляду, водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, а в разі незгоди - у медичному закладі. ОСОБА_1 погодилась на проходження такого огляду на місці зупинки за допомогою сертифікованого газоаналізатора Drager Alkotest 6820. З результатами тестування водій погодилась, ОСОБА_1 була відсторонена від керування транспортним засобом. Стосовно неї складено протокол за порушення п.2.9. «а» ПДР України, відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
Отже, вказані доводи апелянта є безпідставними, і ніяким чином не впливають на висновок керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння та на вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Щодо доводів апелянта про те, що до суду не надано доказу того, що підтверджує калібрування приладу Драгер Алкотест 6820, з якого проводився огляд ОСОБА_1 то вони є необґрунтованими з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, було долучено копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатора «Alcotest 6820» Зав.№ ARPK-0043 з якого вбачається, що він відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019, а вищевказане свідоцтво чинне до 13 червня 2025 року (а.с.113).
Доводи сторони захисту про те, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують проходження інспектором відділу поліцейської діяльності №1 (сел.Іваничі) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області лейтенантом поліції Брись І.В. навчання по використанню та експлуатації приладу Drager Alkotest 6820, є безпідставними, оскільки згідно відповіді на лист до Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ними було долучено довідку про закінчення первинної професійної підготовки ОСОБА_3 та відомості про результати первинної професійної підготовки ОСОБА_3 , з яких вбачається, що останній проходив ознайомлення та навчання по експлуатації та використанню приладу Драгер Алкотест під час навчання в ДУ «Рівненська академія патрульної поліції» (а.с.108-110).
Твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 перед проходженням огляду вживала ліки - корвалол є голослівними, не беруться апеляційним судом до уваги та суд розцінює наведене, як спосіб уникнення від притягнення до адміністративної відповідальності з огляду на таке.
Так, ОСОБА_1 дійсно повідомляла працівників поліції, що випила ліки корвалол, однак згідно матеріалів справи та пояснень поліцейського Брись І.В., у ОСОБА_1 було виявлено запах саме алкоголю з порожнини рота, а показник технічного пристрою, який складає 0,89‰ алкоголю у видихувану повітрі, який в 4,5 рази перевищує допустиму норму, жодним чином не підтверджує її версію про випиття 30 крапель корвалолу.
Також слід відмітити, що сама ОСОБА_1 на місці зупинки погодилась із такими результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується відеозаписом та її письмовими поясненнями (а.с.11, 7).
З урахуванням наведеної сукупності обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими і такими, що свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути накладення на неї безальтернативного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, які містяться в матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги не беруться апеляційним судом до уваги, оскільки не спростовують зазначеної вище сукупності доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке ставиться їй у провину, та не можуть бути безумовними підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у даній справі. Крім того, такі доводи були предметом перевірки під час розгляду справи місцевим судом, і на них надані обґрунтовані спростування.
При накладенні адміністративного стягнення, місцевий суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу порушниці та обґрунтовано застосував безальтернативне адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у даній справі з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу захисника Сидоренка В.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Нововолинського міського суду Волинської області від 12 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду В.П. Денісов