Справа № 161/13501/25 Провадження №33/802/600/25 Головуючий у 1 інстанції:Ковтуненко В. В.
Доповідач: Клок О. М.
10 вересня 2025 року місто Луцьк
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судового засідання Тарновської О.В., потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, який не працює, на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2025 року,
Вказаною постановою судді ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, на підставі статті 36 КУпАП у вигляді адміністративного арешту на строк 10 (десять) діб.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 605,60 гривень.
Згідно із постановою судді, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21 червня 2025 року близько 14.30 годин, за місцем проживання, у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_1 , а саме - висловлював словесні образи, погрози. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, 21 червня 2025 року, близько 14.30 годин, ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем проживання, у АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дочки, ОСОБА_2 , а саме - висловлював образи, погрози, та застосував насильство, що не спричинило тілесних ушкоджень. Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції ОСОБА_3 , не оспорюючи кваліфікацію своїх дій, вважає постанову судді в частині призначеного адміністративного стягнення занадто суворим. Посилається на те, що при призначенні покарання суддею не враховано щирого каяття, визнавання вини, відсутність шкідливих наслідків, наявність на утриманні малолітньої дитини, а також те, що до адміністративної відповідальності він притягається уперше. Просить постанову судді змінити та призначити більш м'яке стягнення визначене санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_3 та потерпілих, які підтримали апеляційну скаргу і просили пом'якшити накладене на нього стягнення, доходжу такого висновку.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Висновки судді про наявність у діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.
Отже, факт вчинення ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому висновок судді у цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Під час розгляду справи апеляційним судом, ОСОБА_3 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, просив постанову судді у частині накладеного на нього стягнення змінити, призначивши йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
Потерпілі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кожен зокрема, в суді апеляційної інстанції пояснили, що пробачили ОСОБА_3 , останній просив у них вибачення. Підтримали апеляцію та просили накласти на правопорушника стягнення у виді штрафу.
Є слушними доводи ОСОБА_3 про необґрунтованість постанови судді в частині накладеного стягнення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Так, при накладенні на ОСОБА_3 адміністративного стягнення у вигляді адміністративного арешту, місцевий суд, у порушення вимог ст. 33 КУпАП, належним чином своє рішення не мотивував.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що стягнення у вигляді адміністративного арешту в даному випадку є надто суворим і його слід змінити.
Отже, враховуючи характер правопорушення, конкретні обставини справи, особу правопорушника, який вину визнав повністю, апеляційний суд вважає можливим змінити вид адміністративного стягнення, накладений судом першої інстанції, на штраф в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
На переконання суду апеляційної інстанції таке стягнення буде достатнім та необхідним для досягнення мети стягнення та попередження вчинення ОСОБА_3 нових правопорушень.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 серпня 2025 року стосовно ОСОБА_3 в частині накладеного адміністративного стягнення - змінити.
Зменшити накладене на ОСОБА_3 адміністративне стягнення до стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
В решті постанову судді залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Волинського
апеляційного суду О.М. Клок