печерський районний суд міста києва
Справа № 757/22878/25-к
пр. 1-кс-20763/25
04 вересня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю:
прокурора: не з'явився,
власника майна: не з'явився,
представника власника майна - адвоката: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про передачу арештованого майна (речових доказів) до Національного агенства України з питань розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління шляхом реалізації активів з метою збереження їх економічної вартості у кримінальному провадженні № 1202400000000568 від 20.03.2024 року, -
Прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про передачу арештованого майна (речових доказів) до Національного агенства України з питань розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління шляхом реалізації активів з метою збереження їх економічної вартості у кримінальному провадженні № 1202400000000568 від 20.03.2024 року.
Учасники судового розгляду в судове засідання не з'явились.
Прокурор у вказаному кримінальному провадженні - ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із заявою про залишення без розгляду клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про передачу арештованого майна (речових доказів) до Національного агенства України з питань розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління шляхом реалізації активів з метою збереження їх економічної вартості у кримінальному провадженні № 1202400000000568 від 20.03.2024 року.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Вивчивши клопотання та дослідивши письмові докази, слідчий суддя приходить до наступного.
Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до абзацу 7 частини 6 статті 100 КПК України, речові докази вартістю понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження, передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження або збереження їхньої економічної вартості, а речові докази, зазначені в абзаці першому цієї частини, такої самої вартості - для їх реалізації з урахуванням особливостей, визначених законом.
Частиною 7 ст. 100 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому абзацом сьомим частини шостої цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 7 КПК України та ч. 1 ст. 26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні сторонами кримінального провадження своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
За таких обставин, виходячи з принципу диспозитивності кримінального провадження, враховуючи викладені обставини та волевиявлення сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає, що клопотання про передачу арештованого майна (речових доказів) до Національного агенства України з питань розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління шляхом реалізації активів з метою збереження їх економічної вартості, слід залишити без розгляду.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 7, 26, 19, 172, 185, 309 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_2 про передачу арештованого майна (речових доказів) до Національного агенства України з питань розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів в управління шляхом реалізації активів з метою збереження їх економічної вартості у кримінальному провадженні № 1202400000000568 від 20.03.2024 року, - повернути суб'єкту звернення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1