ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18841/25
провадження № 1-кс/753/2606/25
"10" вересня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 розглянувши клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025100020003347 від 08.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України,
Прокурор Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно за матеріалами кримінального провадження 12025100020003347 від 08.09.2025 за ознаками кримінальних правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
В клопотанні прокурор просить накласти арешт на нежитлове приміщення за адресою: на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належать: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 із забороною відчуження та розпорядження вказаним майном до постановлення у даному кримінальному провадженні кінцевого судового рішення.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав заяву про розгляд клопотання без його участі.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання розглядається за відсутності власника майна.
Вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100020003347 від 08.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено, що група невстановлених осіб, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», згідно з яким в Україні заборонено гральний бізнес - діяльність, пов'язану з організацією, проведенням та наданням можливості доступу до азартних ігор у казино, на гральних автоматах, комп'ютерних симуляторах, у букмекерських конторах, в інтерактивних закладах, в електронному (віртуальному) казино незалежно від місця розташування сервера, що дає змогу учаснику, як отримати грошовий виграш, так і не отримати його залежно від випадковості, діючи умисно, з метою отримання прибутку, організували мережу гральних закладів з метою надання доступу до азартних ігор на території м. Києва. Так, організатори усвідомлюючи, що на зайняття гральним бізнесом в Україні існує заборона, розуміючи протиправний характер своїх дій, знаючи, що самостійно реалізувати злочинний умисел, направлений на створення умов необхідних для вчинення злочинів, пов'язаних з організацією та наданням доступу до азартних ігор вони не в змозі, залучив громадян, які мають досвід у зайнятті гральним бізнесом та з якими вони погодили злочинні наміри на подальше створення організованої групи, розробивши спільний план для зайняття гральним бізнесом.
Крім того, вказані невстановлені особи з метою отримання незаконного прибутку, здійснювали забезпечення грошовими коштами учасників групи з метою відкриття гральних закладів та розширення їх мережі, координували дії учасників організованої групи під час незаконної діяльності, усували перешкоди для забезпечення діяльності гральних закладів, погоджували отримання в оренду та суму орендної плати за нежитлові приміщення, підшукані для організації діяльності гральних закладів, організовували конспірацію гральних закладів, забезпечували обладнанням для повного функціонування гральних закладів (меблями, камерами відеоспостереження, службовими мобільними телефонами, тощо), координували та контролювали роботу по наданню гравцям послуг з проведення і надання доступу до азартних ігор, здійснювали контроль за прибутками та витратами закладу як особисто, так і через учасників злочинної організації, розподіляли отримані гральним закладом незаконні прибутки між іншими співучасниками, отримували щоденні звіти у формі повідомлень щодо прибутків, сум входу, виходу, різниці грошових коштів - прибутку, чим забезпечували умови для зайняття гральним бізнесом та надання доступу до азартних ігор.
Отриманий прибуток від зайняття гральним бізнесом учасники злочинної групи розподіляють між собою, в залежності від ступеню участі, а решту витрачають на потреби функціонування та розвитку мережі гральних закладів.
Гральні заклади мережі у більшості випадків є відокремленими приміщеннями малих архітектурних форм та інших нежитлових приміщень, загальна площа яких становить від 50 до 100 м2, в яких розміщені персональні комп'ютери із встановленим програмним забезпеченням симуляції азартних ігор від 15 до 50 одиниць та які розташовані у різних районах м. Києва.
Досудовим розслідуванням встановлено, що до Дарницького управління поліції ГУНП у м. Києві надійшло повідомлення про те, що невстановлені особи організували незаконну діяльність з проведення азартних ігор у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.
Зазначені обставини також підтверджуються іншими доказами, зібраними у ході досудового розслідування кримінального провадження. У подальшому, 08.09.2025 у період часу з 15:45 по 15:48 слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні № 12025100020003347 від 08.09.2025 проведено обшук у невідкладному випадку у порядку ч. З ст. 233 КПК України іншого володіння особи, а саме приміщення за адресою: АДРЕСА_1, у ході якого виявлено та вилучено: клавіатури комп'ютерні проводні - 12 шт, опечатано бірками;-миші комп'ютерні проводні - 12 шт, опечатано бірками;-системні блоки (комп'ютери) без серійних номерів - 12 шт. (опечатано бірками);-монітори комп'ютерні без серійних номерів - 13 шт. (опечатано бірками);-столи -12 шт. (опечатано бірками);-стільці -12 шт. (опечатано бірками).
Також під час проведення моніторингу сайту «Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей» https://www.gc.gov.ua/ua/Reiestry.html встановлено відсутність адреси розташування підпільного грального закладу, а саме: АДРЕСА_1 в офіційних реєстрах, щодо наявності у суб'єктів господарювання права на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за вказаною адресою.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на праві власності належать: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .
08.09.2025 постановою слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у місті Києві, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12025100020003347 від 08.09.2025.
Накладення арешту на майно обумовлено необхідністю запобігання продовження незаконної діяльності з проведення азартних ігор та попередження настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 173 КПК України передбаченого, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Частиною 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
На переконання слідчого судді, у клопотанні належним чином не доведено той факт, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України та має значення речового доказу для кримінального провадження №12025100020003347 від 08.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України.
Аналіз наявних матеріалів клопотання свідчить про те, що прокурором не доведено правових підстав для арешту вказаного вище майна, можливість використання його як доказу в кримінальному провадженні, в межах якого подано клопотання, а так само, розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для третіх осіб, оскільки на даній стадії досудового розслідування не встановлено осіб, причетних до вчинення даного кримінального правопорушення.
Таким чином, за встановлених обставин, клопотання прокурора про арешт майна, не підлягає до задоволенню.
Керуючись ст. ст. 132, 170, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна к кримінальному провадженні № 12025100020003347 від 08.09.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-2 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: