Справа № 569/15206/25
10 вересня 2025 року м. Рівне
Рiвненський мiський суд Рівненської області в складі головуючого судді Кучиної Н.Г., розглянувши у письмовому провадженні в мiстi Рiвному адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 (з обслуговування міста Рівне) полку Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови за ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП від 11.07.2025, винесену відносно його поліцейським взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 (з обслуговування міста Рівне) полку Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції.
В обґрунтування позову зазначає, що постановою на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення, постанова незаконна, винесена з порушення норм КУпАП, а тому підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Зазначає, що його зупинили незаконно, оскільки такої підстави зупинки транспортного засобу як відсутність полісу обов'язкового страхування у законодавстві немає, а посвідчення водія у нього викрали разом з іншими документами, про що він надав витяг з ЄДРСР, а тому він не міг його пред'явити.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 08 серпня 2025 року прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
26 серпня 2025 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов до суду відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову.
З відеозаписів вбачається, що поліцейським було повідомлено причину зупинку, надано роз?яснення щодо суті порушення, проведено розгляд справи, ознайомлено ОСОБА_1 з даною постановою та вручено її копію.
Дослідивши матеріали справи, подані докази, суд дійшов таких висновків.
Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.07.2025 серії ДПО18 № 714627 встановлено наступне - 10 липня 2025 року, приблизно о 23:43 год., у м. Рівне, рухаючись по вул. В. Чорновола, 10, ОСОБА_1 керував авитомобілем марки "Toyota Avensis", д.н.з. НОМЕР_1 , без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі страхового полісу, а також керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, а саме: не отримував посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п. 2.1.а і п. 2.1.ґ ПДР України та ст. 15 Закону України "Про дорожній рух".
Згідно з зазначеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 гривень.
Відповідно частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов'язаний мати посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством поліс обов'язкового страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до пункту 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (надалі - Правила дорожнього руху), учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п. 2.1."а", п. 2.1."ґ" Правила дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:
a) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;
ґ) чинний страховий поліс (договір) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка";
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Позивач не заперечує в позовній заяві того факту, що при зупинці поліцейським, не мав при собі та не пред'явив для перевірки чинний страховий поліс, посвідчення водія, що складає собою об'єктивну сторону правопорушення передбаченого ч. 1, ч. 2 ст.126 КУпАП.
З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову про накладення на нього адміністративного стягнення, але не оскаржує дії поліцейського щодо законності зупинки транспортного засобу. Закон України «Про Національну поліцію», в статті 35, чітко визначає підстави, за яких поліцейський має право зупинити автомобіль, серед них - якщо водій порушив ПДР. Тобто, наявність інформації про відсутність чинного страхового полісу в єдиній централізованій базі даних Моторного (транспортного) страхового бюро України (перевірка здійснюється за реєстраційним номерним знаком) свідчить, про можливе порушення ПДР, а тому дає підстави здійснити зупинку транспортного засобу.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/ розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.
Згідно зі ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннях свідків. Обов'язок по доведені своїх вимог та заперечень покладається на сторони, які зобов'язані довести ці обставини відповідно до ст.77 КАС України.
Згідно відеозаписів із нагрудного відеореєстратора поліцейського зафіксовано факт керування транспортним засобом, підтверджено факт відсутності у позивача полісу ОСЦПВ/посвідчення водія, факт ознайомлення позивача із ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України, процедурою розгляду справи.
Частиною четвертою ст. 161 КАС України зобов'язано позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У матеріалах справи відсутні докази наявності страхового полісу чи посвідчення водія у ОСОБА_1 ані в паперовому, ані в електронному вигляді.
В частині 1 статті 77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Тож, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.
Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй постанові від 14.03.2018 по справі № 760/2846/17.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не доведено та не підтверджено належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не надано доказів, які мали б спростувати факт наявності адміністративного правопорушення чи обставин, що виключають адміністративну відповідальність.
Керуючись ст. 9, 19, 72 - 77, 241 - 246, 250, 255, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 1 (з обслуговування міста Рівне) полку Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Рівне, вул. С. Бандери, 14А.
Відповідач - Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3; ЄДРПОУ 40108646.
Суддя Н. Г. Кучина