Справа № 291/911/25
Провадження №3/291/557/25
10 вересня 2025 року селище Ружин
Суддя Ружинського районного суду Житомирської області Федорчук І.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з відділу поліцейської діяльності №2 смт. Ружин, Бердичівського РВП ГУНП у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 27.07.2025 серії ЕПР1 №403858 водій ОСОБА_1 27.07.2025 о 02:40 год по вул.Молодіжній в с.Топори керував мопедом SABUR, без державного номерного знаку, з ознаками алкогольного сп'яніння (чіткий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження освідування в установленому законом порядку на встановлення стану сп'яніння відмовився.
Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення пункту 2.5 ПДР, за ч.2 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 повторно протягом року піддавався адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
У відповідності до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду особи поліцейський застосовував технічні засоби відеозапису, який долучений до матеріалів справи і про який зазначено у самому протоколі.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча вчасно та належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейській суд з прав людини в своєму рішенні по справі «Пономарев проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. З огляду на вказані положення рішення Європейського суду з прав людини та положень чинного законодавства, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до вимог Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливість своєчасно дізнатись про хід судового розгляду. Таким чином, відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності під час розгляду справи в суді зумовлена саме його пасивною поведінкою, небажанням брати участь в судовому засіданні та розцінюється судом як дії, спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути справу, за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів, тим паче, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП, під час судового розгляду справи є необов'язковою.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта тощо.
Порядок дорожнього руху на території України, згідно з положеннями Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-XII «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила дорожнього руху).
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п. 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, п. 2.5. Правил дорожнього руху, зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог цього пункту Правил передбачено адміністративну відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») [GC] no. 15809/02 і 25624/02 ECHR 29 червня 2007 року постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З огляду на наведене, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно норм, встановлених законами держави Україна.
Тобто, сама по собі відмова водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад адміністративного правопорушення та має наслідком адміністративну відповідальність.
Разом з тим, відповідно до п. 2.1 а) Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
На переконання судді винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.130 КУпАП підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення;
-актом огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного приладу Drager Alcotest 6820, із змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
-направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння від 27.07.2025;
- рапортом;
- відеозаписом з нагрудної камери поліцейського;
-постановою Ружинського районного суду Житомирської області від 28.11.2024 у справі №291/1032/24, про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та притягнення до відповідальності;
-повідомленням про наявність у порушника посвідчення водія, яке перебуває у статусі «вилучений».
За змістом ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом ч. 2 ст. 130 КУпАП, дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, повторно протягом року, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
За таких обставин, суддя дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка повторно протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинив відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП.
Досліджений відеозапис повністю підтверджує обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначені докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі та сумніву у своїй належності та допустимості не викликають.
Суд вважає, що під час складення протоколу інспектором повністю дотримано вимоги ст. 256 КУпАП, протокол складено уповноваженою особою, його форма та зміст повністю відповідають чинному законодавству.
З огляду на характер та суспільну небезпечність вчиненого правопорушення, ураховуючи особу правопорушника, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність та інші обставини у справі, суддя вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції частини 2 статті 130 КУПАП, у вигляді штрафу, у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Керування транспортними засобами особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, є грубим порушенням правил дорожнього руху, що створює підвищену суспільну небезпеку, а тому позбавлення права керувати транспортними засобами є необхідним стягненням з метою попередження спричинення такою особою шкоди через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями, тим більше, що санкція частини 2 статті 130 КУПАП щодо накладення штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами є безальтернативною.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника ОСОБА_1 слід також стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.
Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн. (тридцять чотири тисячі гривень нуль копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Штраф слід сплатити за реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Житомир обл/Житомир обл./21081300
Код отримувача ( ЄДРПОУ): 37976485
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку IBAN : UA368999980313060149000006001
Код класифікації доходів бюджету: 21081300
Найменування коду класифікації доходів бюджету:
Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
У разі несплати правопорушником штрафу не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, постанова про накладання штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Інформацію щодо рахунку для сплати судового збору можна отримати за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: https://rg.zt.court.gov.ua/sud0622/ в розділі "Громадянам" - "Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішеннями про стягнення судового збору на користь держави".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області, протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя І.В. Федорчук