02 вересня 2025 року
м. Харків
справа № 953/3107/24
провадження № 22-ц/818/3805/25
Харківській апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів -Маміної О.В., Пилипчук Н.П.
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
сторони справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційну скаргу ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2025 року у складі судді Муратової С.О.,
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання договору позики, укладеного 20.06.2018 між відповідачем та позивачем недійсним.
07.05.2025 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сисоєвої К.М. про призначення судово-почеркознавчої експертизи, в якому просить клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи задовольнити; призначити в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити експертам Національного наукового центру «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ; на вирішення судової почеркознавчої експертизи поставити наступні питання: 1. Чи виконано рукописний напис та підпис від імені ОСОБА_1 в заяві про фактичне отримання грошових коштів від 20.06.2018 особисто ОСОБА_1 ?; оплату за проведення судової почеркознавчої експертизи покласти на позивача, ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); роз'яснити сторонам положення ст. 109 ЦПК України; зобов'язати керівника експертної установи направити до суду засвідчені печаткою експертної установи копії тексту присяги експертів, розписки про ознайомлення їх із правами і обов'язками експерта та про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків; надати в розпорядження експертів матеріали цивільної справи №953/3107/24; провадження в цивільній справі № 953/3107/24 зупинити на час проведення судової почеркознавчої експертизи.
На обґрунтування клопотання зазначено, що 20.06.2018 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір про наступне: відповідно до п. 1 Договору - позикодавець передає у власність позичальнику, а позичальник приймає у власність від позикодавця грошові кошти в сумі 925 625,54 грн., що є еквівалентом 35 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України, встановленого на момент укладення даного договору, та зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у національній валюті - гривні, що буде еквівалентом 35 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на момент повернення грошових коштів, не пізніше ніж через 1,5 (півтора) роки з моменту укладення даного договору, тобто до 20.12.2019 року в порядку та строки, визначені Договором. Відповідно до п. 3 Договору, сума позики визначена п.1 цього Договору, отримана позичальником у позикодавця до моменту підписання даного договору в повному обсязі, підтверджується його власноручно написаною заявою. Згідно з п. 5 Договору, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві суму позики, визначену в п.1 даного Договору. Позика вважається повернутою в момент передання грошової суми, зазначеної в п. 1 Договору, позикодавцю готівкою в м. Харкові, про що свідчитиме особиста власноручно написана розписка позикодавця. Договір позики вважається укладеним з моменту передання грошей або речей. У разі відсутності цієї істотної умови договір вважається неукладеним. Сам по собі факт підписання сторонами тексту договору, без передачі грошей або речей, не породжує в майбутнього позичальника обов'язку повернути обумовлену угодою суму грошей або кількість визначених родовими ознаками речей. Таким чином, факт отримання Позичальником грошових коштів, момент їх отримання (як певний проміжок часу) є обов'язковою та істотною умовою договору позики, яку повинен встановити суд у справах цієї категорії. При встановленні факту неотримання Позичальником грошей або речей від позикодавця договір позики вважається неукладеним. Позивач, ОСОБА_1 , категорично заперечує факт написання вищезазначеної заяви. У своїх поясненнях він зазначає, що грошові кошти від ОСОБА_2 в розмірі 35 000 доларів США не отримував, ні до підписання договору, ні під час укладення договору, ні після укладення та підписання договору позики. Заяви про фактичне отримання грошових коштів власноруч не писав та не підписував. Вважає, що для встановлення істини в справі та підтвердження справжності рукописного напису та підпису, а саме: заяви про фактичне отримання грошових коштів від 20.06.2018, необхідно провести судову почеркознавчу експертизу, оскільки заява від 20.06.2018 вчинена не відповідачем, а іншою невідомою особою. Тому для з'ясування даних обставин необхідні спеціальні знання у сфері ідентифікації виконання рукописного напису та підпису. Оплату витрат на проведення експертизи просить покласти на позивача.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2025 рокуклопотання задоволено.
Призначено по цивільній справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Національного наукового центру «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (Україна, 61177, Харківська область, місто Харків, вулиця Золочівська, будинок 8-А).
На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлені наступні питання:
1. Чи виконано рукописний напис та підпис від імені ОСОБА_1 в заяві про фактичне отримання грошових коштів від 20.06.2018 особисто ОСОБА_1 ?
Оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Направлено експертам матеріали цієї цивільної справи № 953/3107/24 та копію ухвали для виконання.
Роз'яснено експертам, що після зупинення провадження по справі суд позбавлений можливості на час такого зупинення проводити судові засідання та приймати процесуальні рішення по справі.
Роз'яснено учасникам справи положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі.
Провадження по цивільній справі зупинено до отримання висновку експерта.
Ухвала мотивована тим, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо необхідно задовольнити клопотання.
Не погодившись з ухвалою суду ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що призначення експертизи у дійсній справі достатньо належних та допустимих доказів для вирішення спору по суті. Оспорюваний договір позики укладений у письмовій формі і підписаний позивачем особисто, що позивач визнає. За змістом підписаного позивачем договору позики, гроші за цим договором позивач отримав до його підписання. Тому сам факт підписання або не підписання ним розписки не має правового значення для правильного вирішення справи. Суду надано достатньо доказів, що клопотанням представника позивача направлено лише на затягування розгляду справи про повернення позичених позивачем грошей та намаганням уникнути відповідальності. А саме, судом не враховано обставини цивільної справи № 642/5615/21 за позовом ОСОБА_4 (третьої особи по дійсній справі), яка у справі намагалась отримати право власності на заставне майно за договором іпотеки та позики від 20.06.2018 року, боржником за яким був позивач та не дослідив підстави постановлення рішення по справі та обставини справи, які доводять факт того, що договори позики та іпотеки визнані судом укладеними, а підстави та позовні вимоги ОСОБА_4 є недоведеними. Крім цього, судом була розглянута справа № 642/5615/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення різниці від суми при задоволенні вимог кредитора при накладення стягнення на предмет іпотеки № 3142 від 20.06.2018, а саме: рішенням Київського районного суду м. Полтави від 27.11.2024 справа Позовні вимоги ОСОБА_4 (матері позивача) до ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації та визнання права власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 45,2 кв.м., житловою 27,1 кв.м залишені без задоволення за недоведеністю. Даний спір виник у зв'язку із зверненням стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 3142 від 20.06.2018, який є похідним від договору позики, який є предметом спору у справі 953/3107/24 та за яким боржником є позивач ОСОБА_1 по справі 953/3107/21. У зазначеній справі суд визнав законним та обґрунтованим звернення стягнення на предмет іпотеки, визнавши право власності за ОСОБА_2 , як кредитором, що свідчить про належне укладення договору позики від 20.06.2018 та похідного від нього договору іпотеки № 3142 від 20.06.2018 та підтверджує факт отримання позивачем грошових коштів. В провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа № 953/14107/21 про стягнення коштів з позивача різниці між фактичною вартістю майна набутого кредитором на підставі договору іпотеки та фактично отриманими боржником коштами на дату укладання договору позики від 20.06.2018. При розгляді цієї справи адвокат Сисоєва К.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 заявила клопотання про призначення по справі судово-почеркознавчої експертизи розписки, проте у його задоволенні їй було двічі відмовлено. Проте суд зазначеним обставинам суд належної оцінки не надав та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для призначення експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 просить скаргу залишити без задоволення, а ухвалу залишити без змін. Вважає що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Оскільки договорі позики є реальним правочином, єдиним належним доказом на підтвердження неукаладення між сторонами цього договору є доведення факту не отримання позивачем грошей за цим договором. Факт отримання грошей підтверджується розпискою, яку позивач не підписував.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін у справі, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи позивач в позовній заяві просить визнати недійсним договір позики, укладений 20.06.2018 між відповідачем та позивачем, з посиланням на те що гроші за цим договором він фактично не отримував, заяву від 20.06.2018, згідно якої ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 35000 дол. США по договору позики від 20.06.2018 не підписував (т. 2 а.с. 54).
07.05.2025 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сисоєвої К.М. про призначення судово-почеркознавчої експертизи.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2025 рокуклопотання задоволено.
Призначено по цивільній справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Національного наукового центру «ІНСТИТУТ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ІМ. ЗАСЛ. ПРОФ. М.С. БОКАРІУСА» МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ (Україна, 61177, Харківська область, місто Харків, вулиця Золочівська, будинок 8-А).
На вирішення судової почеркознавчої експертизи поставлені наступні питання:
1. Чи виконано рукописний напис та підпис від імені ОСОБА_1 в заяві про фактичне отримання грошових коштів від 20.06.2018 особисто ОСОБА_1 ?
Задовольняючи клопотання та призначаючи експертизу, районний суд керувався положеннями ст.103 ЦПК України, оскільки прийшов до висновку, що для з'ясування обставин, які мають значення для справи, потрібні спеціальні знання.
Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Висновок експерта є одним із видів доказів і має відповідати критеріям належності і допустимості доказів. Тому розглядаючи клопотання про призначення експертизи суд має його задовольнити саме у випадку, якщо обставини, про з'ясування яких заявлене клопотання, мають значення для справи та якщо їх з'ясування потребує спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо та лише для встановлення даних, які входять в предмет доказування у справі.
Відповідно до положень статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1). Збирання доказів у цивільних справа не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 2). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина 3).
Згідно з положеннями статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (частина 2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3). Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 3, 4 частини 5).
Передбачене статтями 12, 13, 49, 81 ЦПК України право сторін на подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості щодо обставин, які мають значення для вирішення справи, кореспондується з обов'язком суду сприяти здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Загальними вимогами процесуального права визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
При вирішенні клопотання позивача про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи для встановлення належності підпису ОСОБА_1 суд не врахував наявність інших наявних в матеріалах справи інших доказів на підставі яких можливо встановити істину у справі, пояснення відповідача про те, що обставини укладення договору позики між сторонами були досліджені при вирішенні інших цивільних справ, в яких надана оцінка обставинам укладення та змісту договору позики, що є предметом дійсного спору.
Ухвали суду щодо необхідності та доцільності призначення судової почеркознавчої експертизи належним чином не обґрунтована, а поставлені перед експертом питання не впливатимуть на вирішення справи по суті, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення справи.
За правилами ст. п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду, відповідно до вимог ст. 379 ЦПК України - скасуванню, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 103, 104, 367, ч. 1 п. 6, ч.1 п. 1, 4 374, 379 ЦПК України, суд
Апеляційну Сосунова Євгена Валерійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22 травня 2025 року - скасувати.
В задоволенні клопотання ОСОБА_6 ,яка діє в інтересах ОСОБА_1 про призначення судово-почеркознавчої експертизи - відмовити.
Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 вересня 2025 року.
Головуючий О.Ю.Тичкова
Судді О.В.Маміна
Н.П.Пилипчук