02 вересня 2025 року
м. Харків
справа № 610/4386/24
провадження № 22-ц/818/3401/25
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Тичкової О.Ю.,
суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Волобуєва О.О.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕТ"
відповідачі - Донецька селищна рада Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харків апеляційні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросет» на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 16 квітня 2025 року в складі судді Феленка Ю.А.,-
У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕТ" (далі - ТОВ) звернулось до суду із позовом про визнання протиправним та скасування: - рішення XLIX сесії VII скликання Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області № 2137-VIII від 19 жовтня 2023 року, яким було виділено ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) за рахунок земель колективної власності ЗАТ "ШЕБЕЛИНСЬКЕ" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,26 умовних кадастрових гектарів за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6320287200:02:000:0306 площею 100,6752 га, яка перебуває в оренді ТОВ "АГРОСЕТ", згідно договору оренди від 02.09.2016 та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до сертифікованої землевпорядної організації для виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної частки (паю), з наступним поданням його на погодження у порядку, передбаченому законодавством; - визнання протиправним та скасувати Рішення XLIX сесії VII скликання Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області № 2138-VIII від 19 жовтня 2023 року, яким було виділено ОСОБА_1 в натурі (на місцевості) земельну частку (пай) за рахунок земель колективної власності ЗАТ "ШЕБЕЛИНСЬКЕ" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 7,26 умовних кадастрових гектарів за межами населених пунктів на території Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 6320287200:02:000:0306 площею 100,6752 га, яка перебуває в оренді ТОВ "АГРОСЕТ", згідно договору оренди від 02.09.2016 та рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до сертифікованої землевпорядної організації для виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної частки (паю), з наступним поданням його на погодження у порядку, передбаченому законодавством (а.с. 2-14).
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16 квітня 2025 року позов залишено без розгляду. Роз'яснено позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки належним чином повідомлений представник позивача ТОВ "АГРОСЕТ" повторно не з'явився в судове засідання, не повідомив про причини неявки і від нього не надходило заяв про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду ТОВ «АГРОСЕТ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просить ухвалу скасувати та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що явка позивача не була визнана судом обов'язковою та підстав для неможливості розглянути справу без участі ТОВ «АГРОСЕТ» у суду не було. Відповідачі не заперечували про можливість розгляду справи без участі позивача. Вважає, що залишення позову без розгляду є надзвичайно суворим заходом, який обмежує право ТОВ на розгляд справи по суті, без належної оцінки фактичних обставин у справі.
Відповідно до частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що У листопаді 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОСЕТ" (далі - ТОВ "АГРОСЕТ") звернулось до суду із позовною заявою про визнання протиправними та скасування рішень сесії селищної ради про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв).
Ухвалою судді від 02.12.2024 позовну заяву ТОВ "АГРОСЕТ" залишено без руху (а.с. 47). У встановлений судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
17.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ТОВ "АГРОСЕТ" до Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень сесії селищної ради про виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв) , відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 20.01.2025 (а.с. 53).
09.01.2025 представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Радченком Є.В. подано відзив на позовну заяву.
У підготовче засідання 20.01.2025 представник позивача не прибув, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних документів - ухвали про відкриття провадження у справі від 17.12.2024 та судової повістки про виклик до суду на 20.01.2025 - до електронного кабінету позивача в системі "Електронний суд" (а.с. 54 зворот, 55).
Ухвалою суду від 20.01.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду на 04.03.2025. Копія ухвали була доставлена в електронний кабінет ТОВ "АГРОСЕТ" 22.01.2025 (а.с. 160).
04.03.2025 представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет в системі "Електронний суд", яка була доставлена позивачу 22.01.2025 (а.с. 164 зворот). У зв'язку з неявкою представника позивача судове засідання було відкладено до 16.04.2025.
16.04.2025 представник позивача повторно у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином (а.с. 178), про причини неявки суд не повідомив, заяв або клопотань від нього не надходило.
Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 16 квітня 2025 року позов залишено без розгляду. Роз'яснено позивачу право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв'язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.
При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з'явився.
Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез'явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).
З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представником подана не була.
Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19 тощо.
Поінформованість позивача та його представника про судові засідання підтверджується довідками про доставку в «Електроний кабінет» судових повідомлень. Такі повістки вважаються врученими стороні позивача належним чином.
Отже, судова колегія погоджується з висновоком суду першої інстанції, що справа неодноразово відкладалась, позивач належним чином був повідомлений про дату і час розгляду справи та дійшов обґрунтованого висновку про залишення позову без розгляду.
Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки ухвала суду постановлена з додержанням вимог закону, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, ЦПК України суд, -
Апеляійну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросет» - залишити без задоволення.
Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 16 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 11 вересня 2025 року.
Головуючий суддя О.Ю. Тичкова
Судді: О.В. Маміна
Н.П. Пилипчук