11.09.2025
Справа №721/745/24
Провадження 2/721/22/2025
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого - судді: Проскурняка С.П.
за участю секретаря: Помазан М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Путила Вижницького району Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення запису як батька дитини, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позову вказала, що з відповідачем перебувала у шлюбі із 2002року. 05.06.2014 року Путильським районним судом Чернівецької області шлюб розірвано. Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наданий час син ОСОБА_4 є повнолітнім, однак продовжує навчатися у Відокремленому структурному підрозділі "Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України". ОСОБА_4 , навчається на денній формі навчання та не має змоги влаштуватися на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток. Вказує, що ОСОБА_2 працює пожежником в 4 Державному пожежно-рятувальному загоні Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернівецькій області та одержує заробітну плату.
Зазначає, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей до досягнення ним 23 років, за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Просить суд стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її користь, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчатися в розмірі частки з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення двадцятитрьохрічного віку - у зв'язку з тим, яка з цих обставин настане першою.
Від позивача 10.01.2025 року надійшла зустрічна позовна заява, в якій просить виключити відомості про його батьківство з актового запису про народження, щодо ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Свої вимог аргументує, тим, що між сторонами був розірваний шлюб 05.06.2014 року Путильським районним судом Чернівецької області. Починаючи із січня 2014 року ОСОБА_5 проживає з дітьми: дочкою ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4 окремо, наданий час у неї є інший чоловік, з яким вона мала відносини, багато років перебуваючи із своїм законним чоловіком у шлюбі, що вона скривали довгий час. Всі попередні роки ОСОБА_2 проводилася сплата аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітніх дітей, заборгованості не було, сплачував кошти вчасно у відповідних розмірах відносно його заробітної плати. При цьому відповідач (позивач по первинному позову) завжди налаштовувала дітей проти нього, виставляла перед ними в негативному образі, перешкоджала їхньому спілкуванні, після чого діти почали уникати будь якого спілкування з батьком. Відповідач (позивач по первинному позову) прямо заявляла ОСОБА_2 , що він не є кровним (генетичним) батьком її сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він не брав це до уваги, щоб не травмувати неповнолітню дитину.
З врахуванням викладеного просить суд виключити відомості про ОСОБА_2 , як батька з актового запису №6, вчиненого 18 липня 2006 року виконавчим комітетом Усть-Путильської сільської ради Винницького району Чернівецької області про народження ОСОБА_4 .
Ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 29.01.2025 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення запису як батька дитини, прийнято та об'єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В судовому засіданні позивач надала пояснення аналогічні позовній заяві, також уточнила позовні вимоги, просила суд стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання починаючи з 05 серпня 2024 року до 30 червня 2025 року. Щодо заявленого зустрічного позову, заперечувала щодо його задоволення, оскільки відсутні правові підстави.
Відповідач в судовому засіданні уточненні позовні вимоги визнав та погодився з обставинами, що викладенні в позові. Зустрічні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, сторони перебували в зареєстрованому шлюбі. 05.06.2014 року рішенням Путильського районного суду Чернівецької області, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано. Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_5 змінено на дошлюбне - ОСОБА_6 . /а.с.12/.
Повнолітньому сину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 виповнилось 18 років.
Згідно довідки Відокремленого структурного підрозділу "Івано-Франківський фаховий коледж фізичного виховання Національного університету фізичного виховання і спорту України" від 23.07.2024року, ОСОБА_4 2006 року народження вступив у 2023 році до коледжу на базі повної загальної середньої освіти і вданий час навчається на другому курсі денного відділення. Термін закінчення коледжу 30 червня 2025 року /а.с.5/.
Статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Правовідносини батьків по утриманню повнолітніх дочки, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). У визначенні розміру аліментів слід враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Згідно із ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення
У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Як встановлено судом відповідач ОСОБА_2 офіційно працює, а саме сержант служби цивільного захисту пожежно-рятувального караулу 6 ДПРЧ 4 ДПРЗ тобто має регулярний, дохід /а.с.22-28/.
Відповідно до довідки Усть-Путильської сільської ради Вижницького району Чернівецької області за №11-13/391 від 23.09.2024 року, ОСОБА_2 , проживає разом із сім'єю, а саме з дружиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , сином ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою АДРЕСА_1 ./а.с.21/.
З аналізу вищенаведених норм сімейного законодавства вбачається, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При призначенні розміру аліментів, суд виходить з розумності та достатності суми, необхідної для задоволення потреб позивачки на повнолітню дитину яка продовжує навчатись, реальної можливості відповідача розмір аліментів сплачувати щомісячно, не порушуючи права останнього, тому суд вважає що позов підлягає задоволенню, а саме з ОСОБА_2 необхідно стягувати аліменти на користь позивача, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчатися в розмірі частки з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з дати подання позову та до 30 червня 2025 року включно, тобто позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню.
Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення запису як батька дитини то суд вважає, що дана вимога не підлягає до задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України не надала суду докази на підтвердження своїх доводів щодо заявленої вимоги.
Як вище встановлено судом, від спільного проживання у сторін ІНФОРМАЦІЯ_8 народився син ОСОБА_4 /а.с.8/.
В частині першій та другій, статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Відповідно до п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 року № 3, - судам слід ураховувати, що відповідно до ст. 136 СК України оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття, а в разі її смерті, не допускається.
Оспорити батьківство має право зокрема особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК), - шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька, з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка, як батька дитини.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорюванних відомостей з актового запису про народження дитини.
Європейський суд з прав людини зауважив, що ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (справа № 3451/05 "Калачова проти Російської Федерації", § 34, від 7 травня 2009 року).
Згідно висновку експертного дослідження Львівського Науково-дослідного Експертно-Криміналістичного центру від 30.06.2025 року №СЕ-19/114-25/10176-БД, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , може бути біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ймовірність даної події становить не менше ніж 99,99999 %.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зміст ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (постанова Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16-ц).
При оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність (постанова Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 910/23428/17).
На позивача покладений обов'язок з врахуванням предмету і підстав позову довести в суді ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх позовних вимог і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень чинного законодавства України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав і не ставив перед судом питання про їх витребування.
Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на те, що ОСОБА_2 належними та допустимими доказами не довів, відсутність кровного споріднення між ним та дитиною ОСОБА_4 , суд прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовної вимоги про виключення запису як батька дитини.
Також враховуючи те, що позивачка по первісному позову звільнена від сплати судового збору а тому, суд вважає, що необхідно стягнути з відповідача 1211грн. 20коп. судового збору на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.180-185,190,191,199,200 Сімейного Кодексу України, ст.ст.4,5,76-81,258,259,354,355,430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який продовжує навчатися в розмірі частки з усіх видів його заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на період навчання, а саме до 30 червня 2025 року включно, починаючи з 05 серпня 2024 року.
У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виключення запису як батька дитини - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211грн. 20коп.
Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у межах платежів за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_10 , Інд.код. НОМЕР_1 , проживає АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , Інд.код. НОМЕР_2 зареєстрований АДРЕСА_1 .
Суддя: С.П. Проскурняк