Справа № 953/4372/25
н/п 2/953/2237/25
10 вересня 2025 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова в складі: головуючого судді Кіндера В.А., за участі секретаря судового засідання Сергієнко К.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження, з викликом сторін, у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що 26 вересня 2009 року він зареєстрував шлюб із відповідачкою у Відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1963, про що видано свідоцтво про шлюб від 26 вересня 2009 року серії НОМЕР_1 . У шлюбі у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наразі у нього та дружини різні погляди на сімейне життя, вони втратили почуття любові та поваги один до одного. З березня 2022 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, сторони однією сім'єю не проживають, спільне господарство не ведуть, а тому просив суд шлюб розірвати. Позивач вказував, що спору щодо порядку та способу утримання дітей, їх місця проживання, поділу майна подружжя між сторонами немає, час для примирення не потрібен.
В судове засідання позивач не з'явився. Відповідно до заяви від 25 серпня 2025 року просив розглянути справу без його участі.
Відповідачка, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явилася. Відповідно до клопотання від 21.08.2025 просила призначити шестимісячний строк для примирення, обґрунтовуючи тим, що останні три тижні після повернення в Україну вона разом з позивачем та дітьми проживали однією сім'єю, вели спільний побут, а тому вважає, що збереження сім'ї є можливим, необхідний час для примирення, заперечує проти розлучення з чоловіком.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що між сторонами 26.09.2009 Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис №1963. Сторони мають спільних малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останньої серія НОМЕР_2 , а також ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження останньої серія НОМЕР_3 . Сторони тривалий час проживають окремо, відповідачка разом з дітьми перебувають в Німеччині, де отримали тимчасовий захист.
Згідно зі статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Тлумачення статті 111 СК України свідчить, що примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов?язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя. Надання додаткового строку для примирення є виключно правом суду, а не його обов?язком. (Постанова Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц).
Суд не може формально застосовувати інститут примирення подружжя. Заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об'єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ (Постанова Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі 127/16963/22-ц).
В заяві від 25.08.2025 позивач зазначив, що відповідачка разом з малолітніми дітьми приїжджала в Україну строком на три тижні для того, щоб останній мав можливість побачити дітей. Водночас, спільний побут не вели, як сім'я не проживали. 22.08.2025 відповідачка разом із дітьми повернулася до Німеччини. Стверджує, що час на примирення не потрібен.
Зважаючи на послідовне заперечення сторони позивача щодо доцільності встановлення судом строку для примирення, повернення відповідачки для перебування на території Німеччини, суд не вбачає, що призначений судом строк для примирення буде дієвим та зможе призвести до примирення сторін.
Суд звертає увагу, що призначенні судові засідання неодноразово відкладались у зв'язку із клопотанням відповідачки щодо надання можливості сторонам для особистої зустрічі та узгодження позиції щодо розірвання шлюбу. Водночас, незважаючи на особисту зустріч та проведений спільний час, ОСОБА_1 в заяві від 25.08.2025 вчергове висловив свою категоричну позицію щодо наявності підстав для розірвання шлюбу та неможливість збереження сім'ї, відсутності доцільності призначення часу для примирення. Відтак, суд вважає, що призначення недієвого часу для примирення порушуватиме розумність строку розгляду цієї справи.
Суд зауважує, відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У частинах третій та четвертій статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв?язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
З'ясувавши фактичні взаємини подружжя, обставини життя подружжя, суд вважає, що позов необхідно задовольнити.
Керуючись ст. ст. 263-265, 279 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112, 113 Сімейного Кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований у Відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 1963 - розірвати.
В задоволенні клопотання відповідачки про надання строку для примирення - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) або через відповідний суд (п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України) до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Повний текст рішення складено 09.09.2025.
Сторони та учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: Кіндер В.А.