Справа № 638/8844/25
Провадження № 2/638/4835/25
09 вересня 2025 року м. Харків
Шевченківський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
представника позивача Панкратова М.М.,
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
У провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова знаходиться цивільна справа за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
До початку розгляду справи по суті ОСОБА_1 заявила клопотання про здійснення переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та про витребування доказів.
В судовому засіданні відповідач клопотання підтримала, представник позивача проти клопотань відповідача заперечувала.
Заслухавши учасників справи, дослідивши заявлені клопотання та оглянувши матеріали в межах доводів клопотання, суд дійшов наступних висновків.
Щодо клопотання про здійснення переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 187 ЦПК України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 1 ст. 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи.
Відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України малозначними справами є справи про справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову у цій справі складає 31772,48 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ухвалі суду від 20 травня 2025 року суд зазначив, що ця справа є малозначною відповідно до закону та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін.
З часу відкриття провадження у справі не було внесено змін до ЦПК України щодо зазначеної категорії справи, справа на теперішній час також є малозначною відповідно до вимог закону та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Окрім того в ухвалі суду від 20 травня 2025 року роз'яснено відповідачу право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з наведенням обґрунтувань такої вимоги. Однак, відповідач, всупереч зазначеним вище вимогам, жодним чином не обґрунтувала необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Заперечення відповідача окрім формального посилання на складність обставин справи, не містять обґрунтованих аргументів, що цю справу недоцільно розглядати в порядку спрощеного позовного провадження. До того, ж враховуючи предмет та підстави позову, суд критично сприймає доводи відповідача про складність справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заперечень відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, а тому не знаходить підстав для задоволення заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Щодо клопотання про витребування доказів.
У клопотанні відповідач просила суд витребувати у ПрАТ «Харківенергозбут» надання фотознімків показників лічильника електричної енергії ЕІС 62Z832360471073 за період з 01.12.2022 року по 01.04.2025 року за особовим рахунком № НОМЕР_1 за відповідними датами, зазначеними в Довідці.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.
Згідно з ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Клопотання відповідача не містить доказів того, що докази, про які зазначено у клопотанні перебувають у володінні позивача.
Водночас, за приписами ПРРЕЕ, обсяги спожитої електричної енергії встановлюються оператором системи, яким в даному випадку є Акціонерне товариство «Харківобленерго».
АТ «Харківобленерго» наділене виключним правом як адміністратор комерційного обліку та постачальник послуг комерційного обліку визначати обсяги електричної енергії, що спожита споживачем, шляхом отримання від споживача або самостійного здійснення зняття показників засобів обліку електричної енергії.
Відповідно до пункту 9.1.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії затвердженого Постановою НКРЕКП № 311 від 14.03.2018, (далі - ККОЕЕ), обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.
Отже зняття показів з приладу обліку електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ «Харківенергозбут».
З урахуванням того, що докази, які просить витребувати відповідач, не перебувають у володінні ПрАТ «Харківенергозбут», тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Окрім того, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 помер помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи.
Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження.
У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.
У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов'язки може пов'язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку.
Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті
У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.
Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом.
Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом.
Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства.
Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 ЦПК передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Аналіз вказаних норм процесуального права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 чинного ЦПК України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб'єктність. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 чинного ЦПК України).
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц.
У справі, що розглядається, відповідач ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тоді як позовну заяву подано 13 травня 2025 року, а провадження у справі відкрито 20 травня 2025 року.
За таких обставин, враховуючи, що на час відкриття провадження, суду не було відомо про те, що відповідач помер, тому провадження у справі підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
При цьому слід наголосити, що положення «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 186, пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України) стосується як позовів, які не підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, так і тих позовів, які суди взагалі не можуть розглядати (постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 757/43355/16-ц).
Таким чином, в судовому порядку неможливе вирішення спору до померлої особи, оскільки відповідач у такому випадку не має цивільної процесуальної правосуб'єктності.
З урахуванням викладеного суд закриває провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Керуючись ст. 19, 76-81, 84, 255, 259-260, 274, 277 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - відмовити.
Провадження у справі № 638/8844/25 за позовом Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - закрити в частині позовних вимог до ОСОБА_2 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 11 вересня 2025 року.
Суддя І.П. Латка