Справа №638/5699/23
Провадження № 1-кп/638/1801/25
10 вересня 2025 року м.Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні у м. Харкові, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 ,-
В провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022220000000696 від 10.11.2022 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.
Прокурором подано до суду клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою. В обґрунтування клопотання прокурор посилався на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ОСОБА_5 , будучи громадянином України, маючи можливість вільного пересування та контактів, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, може вчинити дії направлені на переховування від суду з метою уникнення від притягнення до кримінальної відповідальності. Це підтверджується й тим, що за час перебування на окупованій території останній спілкувався зі значною кількістю осіб, які підтримують військову агресію РФ проти України та можуть допомогти ОСОБА_5 уникнути покарання та залишити територію України, переховуючись на території РФ, зокрема з вересня 2022 року, після деокупації, він залишив місце свого постійного мешкання та перебував поза його межами. Незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки йому відомі їх анкетні дані, місце мешкання, та вони надали викривальні покази його злочинної діяльності за час окупації території с. Бабенкове Бригадирівського старостинського округа Ізюмського району Харківської області, зокрема разом з окупантами проводив обшуки у місцевих мешканців. Вчинити інше кримінальне правопорушення проти основ національної безпеки України, що підтверджується тим, що ОСОБА_5 добровільно погодився співпрацювати з збройними формуваннями держави - агресора російської федерації, усвідомлюючи свої дії та розуміючи покарання, яке загрожує йому у разі притягнення його до відповідальності та визнання винним. Це свідчить про те, що останній не має міцної громадянської позиції і в подальшому може продовжити допомагати державі-агресору будь-яким чином. Також прокурор зазначив, що вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що йому загрожує, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовільнити.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на його необґрунтованість та недоведеності ризиків.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд, розглянувши клопотання прокурора, вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, встановила наступне.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , в ході досудового розслідування 21 березня 2023 року було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 19 травня 2023 року без визначення застави. В подальшому ухвалами слідчих суддів Київського районного суду м.Харкова, Шевченківського районного суду м. Харкова та Харківського апеляційного суду строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 продовжувався на шістдесят днів, востаннє 17 липня 2025 року- до 14 вересня 2025 року.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого чч.5 ст.111-1 КК України, який у відповідності до положень статті 12 КК України є тяжким злочином.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Ізюм, Ізюмського району Харківської області, громадянин України, має середньо-спеціальну освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий.
Судом при вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого, враховано тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання винним в вчиненні вказаного кримінального правопорушення, обставини, що характеризують обвинуваченого, та вважає, що ризики, які передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду, незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, які на даний час ще не допитані, вчинення нового злочину чи продовження кримінальних правопорушень в яких обвинувачується, та у даному випадку не зменшилися та продовжують існувати.
При цьому, доцільність продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою судом виправдовується відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, про що викладено правову позицію в рішенні ЄСПЛ «Летельє проти Франції» оскільки у разі доведеності вини обвинуваченого передбачено можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий строк, що може викликати загрозу втечі обвинуваченого.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, статті 95, 224 КПК).
Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, оскільки на даний час судом ще не допитані всі свідки.
Зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого виду запобіжного заходу.
Отже, враховуючи вищенаведені відомості у суду не виникає сумнівів щодо обґрунтованості та доведеності ризиків, якими прокурор обґрунтовував необхідність продовження такого запобіжного заходу, як тримання ОСОБА_5 під вартою, оскільки ризики, які існували на час обрання запобіжного заходу не зменшилися, а їх доведеність об'єктивно вбачається з обставин кримінального провадження.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак такі відомості не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, запобігти яким в даному випадку може лише застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою без визначення застави.
Доводи сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу не спростовують вищевказаних висновків суду.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.217, 314-316, 335 КПК України, суд,
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 08 листопада 2025 року включно, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали встановити до 08 листопада 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду в термін 5 днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 10 вересня 2025 року о 16 годині 45 хвилин.
Суддя ОСОБА_1