Справа № 392/1776/25
Провадження № 2-а/392/42/25
08 вересня 2025 року м. Мала Виска
Суддя Маловисківського районного суду Кіровоградської області, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа Управління державної казначейської служби України у Новоукраїнському районі Кіровоградської області про скасування рішення Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, відповідно якого просив: скасувати рішення Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області № 891 від 21 серпня 2025 року та зобов'язати селищну раду розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 липня 2025 року.
В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач зазначає, що 01 вересня 2025 року отримав на електрону поштову скриньку Рішення Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області від 21 серпня 2025 року, куди звернувся 22 липня 2025 року для отримання власності на отриманому праві того, що був у основному списку колгоспників колгоспу ім. Кірова Маловисківського району Кіровоградської області на момент розпаювання. Смолінська селищна Рада рішенням від 21 серпня 2025 року № 891 відмовила у розгляді його заяви неправомірно, вказавши на Указ Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", не вказавши жодного пункту, не вказавши жодного доказу своїй відмові та придумавши власну думку про нібито існування порядку судового розгляду у випадку його відсутності у додатку до державного акту права колективної власності на землю.
Дослідивши позовну заяву суддя вважає, що дана заява повинна бути передана на розгляд іншого адміністративного суду, а саме до Кіровоградського окружного адміністративного суду, з наступних підстав.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР.
Згідно частини 1 статті 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
Згідно частини 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно з змістом статті 19 Конституції України, суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції, і лише держава шляхом законодавчого регулювання, визначає його завдання, межі його повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України).
Згідно з пунктами 2, 7 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; суб'єкт владних повноважень це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
В даній справі суддею встановлено, що між ОСОБА_1 та Смолінською селищною радою, виник спір щодо надання земельної ділянки, частки (паю) у власність. Виходячи зі змісту заявлених позовних вимог предметом судового розгляду є саме невиконання належними чином суб'єктом владних повноважень (відповідачем) своїх дискреційних повноважень.
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція. Визначення підсудності передбачає в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав зацікавлених осіб.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Згідно пунктом 4 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, у тому числі, чи: належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 КАС України адміністративний суд - це суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.
Статтею 20 КАС України визначено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо:
оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій;
уточнення списку виборців;
оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум;
оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо:
примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства;
примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України;
затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства;
затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
2. Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Вказаний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Таким чином, даний спір є публічно-правовим та адміністративним спором, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства з врахуванням прав, наданих позивачеві статтею 5 КАС України та з врахуванням положень ст. 245 КАС України. Однак дана позовна заява за предметною юрисдикцією не підсудна Маловисківському районному суді Кіровоградської області, а підсудна Кіровоградському окружному адміністративному суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 1 статті 318 КАС України, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, порушення адміністративним судом правил як предметної, так і територіальної підсудності є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Наведене дає підстави стверджувати, що процесуальний закон забороняє адміністративним судам розглядати справи, які йому територіально не підсудні, і зобов'язує суд направити таку справу на розгляд за встановленою законом підсудністю.
Згідно частиною 5 статті 29 КАС України питання про передачу адміністративної справи, крім випадків, визначених пунктами 4-6 частини першої цієї статті, розглядається судом у порядку письмового провадження або, за ініціативою суду, в судовому засіданні.
За таких обставин, враховуючи, що заявлені позивачем позовні вимоги не підсудні Маловисківському районному суді Кіровоградської області як адміністративному суду, суддя дійшов висновку, що адміністративну справу необхідно направити за підсудністю до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 5, 19, 20, 29, 171, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, третя особа Управління державної казначейської служби України у Новоукраїнському районі Кіровоградської області про скасування рішення Смолінської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області та зобов'язання вчинити дії передати за підсудністю до Кіровоградського окружного адміністративного суду.
Передачу адміністративної справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього адміністративного апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кратко Д.М.