10.09.2025 Єдиний унікальний номер 205/3202/25
Провадження №2-о/205/122/25
10.09.2025 року м.Дніпро
Суддя Новокодацького районного суду міста Дніпра Курбанова Н.М., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою,
заінтересована особа: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), -
У провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою.
Ухвалою суду від 03.03.2025 р. прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у даній справі.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що заява повинна бути залишена без руху виходячи з наступного.
За приписами ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України,якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Розглядаючи вказану справу суд дійшов висновку, що подана заява не відповідає вимогам, встановленим ст.177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до положень ч. 11 ст. 187 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Заявник дає назву заяві про встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та про оголошення фізичної особи померлою, в прохальній частині просить оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - померлою - місце смерті м. Маріуполь Донецької області, яка фактично настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою подальшої реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного свідоцтва про смерть, а в подальшому в своїх заявах просить зазначити в резолютивній частині рішення суду про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України повний перелік відомостей, що містить актовий запис про смерть.
Частиною першою статті 293 ЦПК України встановлено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Суд розглядає в порядку окремого провадження, серед іншого, справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою (пункт 3 частини другої статті 293 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку (частина перша статті 306 ЦПК України).
Варто також зазначити, що особливості цієї категорії справ, є те що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Як роз'яснено у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», необхідно відрізняти оголошення особи померлою від встановлення факту смерті особи. На відміну від факту смерті особи, який встановлюється судом за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин, громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав безвісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.
Відтак, з наведених вище норм права вбачається, що оголошення особи померлою та встановлення факту смерті особи є різними категоріями справ.
Оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть даної особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Оголошення особи померлою має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася щодо правовідносин за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідомо. Підставою для оголошення особи померлою є не факти, які підтверджують загибель особи, а обставини, що дають підстави припускати смерть особи.
При цьому, встановлення факту смерті можливо, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, обставини, за яких настала смерть і факт неможливості реєстрації органом державної РАЦС факту смерті.
Суд звертає увагу заявника, що порядок розгляду заяви про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України передбачено статтею 317 ЦПК України, за якою заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Також варто зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 293 ЦПК України, розгляд справи про оголошення фізичної особи померлою здійснюється судом у складі одного судді і двох присяжних, а справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються у складі одного судді.
Таким чином, заявнику необхідно визначитися із належним способом захисту своїх прав.
Враховуючи загальні засади здійснення цивільного судочинства, зокрема розгляду цивільних справ в порядку окремого провадження, суд дійшов висновку, що вказані обставини перешкоджають розгляду заяви ОСОБА_3 для ухвалення законного, мотивованого обгрунтованого та справедливого рішення.
Таким чином, судом визначається заявнику спосіб усунення недоліків, а саме: 1) визначити коло заінтересованих осіб у цьому провадженні; 2) подати суду заяву у новій редакції з урахуванням обставин, зазначених у цій ухвалі, зокрема щодо підстав та предмету розгляду, а також копії такої заяви відповідно до кількості заінтересованих або підтвердження про її направлення відповідно до вимог частини сьомої статті 43 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, слід дійти висновку про залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про оголошення фізичної особи померлою - залишити без руху.
Для усунення недоліків заявнику надати строк терміном п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків в строк наданий судом, заява буде вважатись неподаною і буде повернута.
Копію ухвали надіслати заявнику за вказаної ним адресою.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Курбанова Н.М.