Справа № 135/1158/25
Провадження № 22-ц/801/2041/2025
Категорія: 56
Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошина Т. В.
Доповідач:Сало Т. Б.
09 вересня 2025 рокуСправа № 135/1158/25м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Войтка Ю.Б., Голоти Л.О., секретар Луцишин О.П., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 серпня 2025 року про відмову у відкритті провадження, постановлену суддею Волошиною Т.В. у м.Ладижині, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортбуд-777» про стягнення безпідставно збережених коштів та інфляційних витрат,
встановив:
07 серпня 2025 року на розгляд Ладижинського міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортбуд-777», в якій він просив стягнути з товариства на його користь 784 000 грн безпідставно збережених коштів, 131 720,06 грн інфляційних витрат, 28 584,62 грн 3% річних та 7 554,44 грн судового збору.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 серпня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України - заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Не погодившись із вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
У скарзі зазначає, що суб'єктний склад правовідносин, у яких позивач є фізичною особою, а відповідач - юридичною особою, відповідає цивільному судочинству. Предмет спору, яким є стягнення безпідставно збережених коштів та інфляційних витрат, також відповідає цивільному судочинству. Характер спірних правовідносин у їх сукупності полягає у перерахуванні коштів саме фізичною особою на рахунок юридичної особи. Посилання суду на наявність договорів поворотної фінансової допомоги, що укладенні між фізичною особою-підприємцем та юридичною особою, як на підставу для відмови у відкритті провадження у справі є хибним, оскільки договори поворотної фінансової допомоги не підписувалися самим директором ТОВ «Комфортбуд-777». Позивачем, саме як фізичною особою, були перераховані кошти у загальному розмірі 784 000 гривень на банківський рахунок ТОВ «Комфортбуд-777».
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Комфортбуд-777» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У частині першій статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №183/4196/21, від 08 червня 2022 року у справі № 362/643/21, від 23 листопада 2021 року у справі № 641/5523/19).
У статті 1 ГПК України зазначено, що господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Завданням господарського судочинства є вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ч. 1 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Критеріями належності справи до господарського судочинства, за загальними правилами, є одночасно суб'єктний склад учасників спору та характер спірних правовідносин. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні враховувати суб'єктний склад такого спору, суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин у справі.
Згідно зі статтею 26 ЦК України всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.
Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України).
Це право закріплено й у статті 50 ЦК України, відповідно до якої право на здійснення підприємницької діяльності, не забороненої законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до статті 42 ГК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).
Отже, однією з ознак господарського договору, що дає змогу відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб'єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб'єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, тому і зобов'язання, що з нього виникають, є господарськими.
Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських.
Такий підхід Великої Палати Верховного Суду щодо співвідношення понять фізичної особи та ФОП і їх правового статусу є усталеним, що підтверджено, зокрема, у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 125/1216/20.
Матеріали справи свідчать, що звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_1 просив стягнути з ТОВ «Комфортбуд-777» безпідставно збереженні кошти у розмірі 784 000 гривень, які були сплачені ним відповідачу на виконання умов укладених восьми договорів про надання поворотної фінансової допомоги.
Встановлено, що договори про надання поворотної фінансової допомоги були укладені:
1. №22-03/24-01 від 22 березня 2024 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 (у договорах - позикодавець) та ТОВ «Комфортбуд-777» (у договорах - позичальник).
2. №16-04/24-01 від 16 квітня 2024 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Комфортбуд-777».
3. №30-04/24-04 від 30 квітня 2024 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Комфортбуд-777».
4. №25-04/24-03 від 25 квітня 2024 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Комфортбуд-777».
5. №28-06/24-02 від 28 червня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Комфортбуд-777».
6. №20-06/23-01 від 20 червня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Комфортбуд-777».
7. №25-03/24-01 від 25 березня 2024 року, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Комфортбуд-777».
8. №05-08/24-04 від 05 серпня 2024 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Комфортбуд-777».
Таким чином, п'ять із восьми договорів про надання поворотної фінансової допомоги, укладені ОСОБА_1 як суб'єктом підприємницької діяльності, тоді як інші три - укладені ним як фізичною особою.
Відтак, спір щодо стягнення коштів за договорами про надання поворотної фінансової допомоги №22-03/24-01, №16-04/24-01, №30-04/24-04, №25-04/24-03 та №25-03/24-01 є спором двох суб'єктів господарювання, а отже підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Тоді як спір щодо стягнення коштів за договорами про надання поворотної фінансової допомоги №28-06/24-02, №20-06/23-01 та№05-08/24-04 не є спором двох суб'єктів господарювання, а отже підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Викладені обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у справі як господарських, так і цивільних правовідносин.
Посилання позивача на те, що кошти ним на рахунок юридичної особи перераховувалися саме як фізичною особою, не спростовують висновків суду про те, що за п'ятьма договорами правовідносини фактично виникли у зв'язку із виконанням господарських договорів, які укладені між суб'єктами господарювання у процесі здійснення останніми господарської діяльності.
Так само не спростовують вказані висновки суду і посилання скаржника на те, що від імені юридичної особи договори не підписувалися самим директором ТОВ «Комфортбуд-777», адже ця обставина буде досліджуватися при вирішення спору по суті.
Крім того апеляційний суд бере до уваги, що у січні 2025 року ОСОБА_1 в якості фізичної особи-підприємця звертався до Господарського суду Вінницької області із позовом до ТОВ «Комфортбуд-777» про стягнення заборгованості у загальному розмірі 784 000 гривень, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами про надання поворотної фінансової допомоги в частині повернення фінансової допомоги у строки, визначені умовами договору (справа № 902/78/25).
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 06 лютого 2025 року відкрито провадження у зазначеній справі.
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18 червня 2025 року, позов залишено без розгляду через повторну неявку позивача у судове засідання.
Після цього, 07 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , вже як фізична особа, звернувся до Ладижинського міського суду Вінницької області із позовом до ТОВ «Комфортбуд-777» про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 784 000 гривень, а також інфляційних втрат та трьох процентів річних.
При цьому, ОСОБА_1 у позовній заяві не мотивує, чому він звернувся до суду із позовом з аналогічними вимогами вже у порядку цивільного судочинства.
У п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України зазначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не в повній мірі проаналізував зміст наявних у матеріалах справи договорів про надання поворотної фінансової допомоги в частині сторін договору, а відтак дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України за позовними вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів та інфляційних витрат за договорами про надання поворотної фінансової допомоги №28-06/24-02 від 28 червня 2024 року, №20-06/23-01 від 20 червня 2024 року та №05-08/24-04 від 05 серпня 2024 року.
А відтак, ухвала суду підлягає частковому скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині вказаних позовних вимог, а саме для вирішення питання про відкриття провадження. Враховуючи положення п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підстав направляти справу на новий розгляд, про що просить скаржник, не має.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду в частині відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України за позовними вимогами про стягнення безпідставно збережених коштів та інфляційних витрат за договорами про надання поворотної фінансової допомоги, які укладені між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Комфортбуд-777», підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 376, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Ладижинського міського суду Вінницької області від 11 серпня 2025 року в частині відмови у відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфортбуд-777» про стягнення безпідставно збережених коштів та інфляційних витрат за договором №28-06/24-02 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 червня 2024 року, за договором №20-06/23-01 про надання поворотної фінансової допомоги від 20 червня 2024 року та за договором №05-08/24-04 про надання поворотної фінансової допомоги від 05 серпня 2024 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині вказаних позовних вимог.
У решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 11 вересня 2025 року.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді Ю.Б. Войтко
Л.О. Голота