Справа № 127/25843/25
Провадження №11-сс/801/678/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
04 вересня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вінницького міськогосуду Вінницької області від 20.08.2025 року про продовження у кримінальному провадженні № 12025020050000362 внесеного до ЄРДР 03.06.2025 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Селище,Літинського району, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8
захисника: ОСОБА_6
підозрюваного: ОСОБА_7
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.08.2025 року клопотання слідчого відділення Відділу поліції №3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_9 задоволено.
Продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_7 в межах строку досудового розслідування, тобто до 23.09.2025 включно.
Згідно клопотання слідчого 27.04.2025 близько о 20:30 год. ОСОБА_7 , разом із особою, матеріали стосовно якої розслідувались у окремому провадженні, перебуваючи на території АЗС «АВАНТАЖ 7», розташованого за адресою: вул. Центральна, 2-а, с. Селище Літинської територіальної громади Вінницького району Вінницької області, побачили автомобіль марки «Mercedes-Benz Citan» реєстраційний номер НОМЕР_1 , до якого присіли раніше незнайомі їм ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , після чого у ОСОБА_7 та особою, матеріали стосовно якої розслідувались у окремому провадженні, виник злочинний умисел на безпричинне спричинення тілесних ушкоджень останнім.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_7 та особа, матеріали стосовно якої розслідувались у окремому провадженні, усвідомлюючи, що вони перебувають у громадському місці, а саме на території між вищевказаним АЗС «АВАНТАЖ 7» та кафе «Корона», де в цей час від'їжджав автомобіль «Mercedes-Benz Citan» реєстраційний номер НОМЕР_1 , у якому знаходилися пасажири, реалізовуючи спільний злочинний умисел, діючи умисно, узгоджено, опираючись на дії один одного, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки та моральні принципи у суспільстві, використовуючи малозначний привід, прагнучи показати зневагу до оточуючих, виявити свою грубу силу та самоствердитися за рахунок приниження інших осіб вчинили груповий напад на ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .
Так, особа матеріали стосовно якого розслідувались у окремому провадженні, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на порушення громадського порядку та вчинення хуліганських дій, жестами рук зупинив автомобіль «Mercedes-Benz Citan» реєстраційний номер НОМЕР_1 , з якого вийшов ОСОБА_11 , щоб запитати причину зупинки, на що дана особа з хуліганських спонукань, не пояснюючи причин, кулаками рук почав наносити тілесні ушкодження по голові та тулубу ОСОБА_11 , який, у свою чергу, захищаючись від нападу даної особи, намагався чинити йому опір, на що звернув увагу ОСОБА_7 , та підійшовши до них, приєднався до побиття ОСОБА_11 спільно з особою, матеріали стосовно якого розслідувались у окремому провадженні
У цей час із салону автомобіля «Mercedes-Benz Citan» реєстраційний номер НОМЕР_1 вийшов водій ОСОБА_10 , який, шляхом умовляння нападників припинити протиправне посягання на потерпілого, почав припиняти хуліганські дії відносно ОСОБА_14 , чим викликав на себе агресивну поведінку ОСОБА_7 та особи, матеріали стосовно якої розслідувались у окремому провадженні.
В цей же момент, ОСОБА_7 та особа, матеріали стосовно якої розслідувались у окремому провадженні, не реагуючи на зауваження ОСОБА_10 та усвідомлюючи своє перебування у громадському місці та відкритість своїх дій, демонструючи свою зневагу до оточуючих та ігноруючи їх, підійшли до ОСОБА_10 , та шляхом нанесення ударів кулаками обох рук, а також ногами по голові та тулубу повалили останнього на землю, після чого продовжували наносити лежачому на землі ОСОБА_10 удари руками та ногами в область обличчя, голови, шиї, спричиняючи численні тілесні ушкодження, не реагуючи при цьому на спроби ОСОБА_12 , яка спостерігала злочинні дії ОСОБА_7 та особи, матеріали стосовно якого розслідувались у окремому провадженні, припинити такі злочинні дії, що виражались у намаганнях ОСОБА_12 відвести останніх від ОСОБА_10 та припинити нанесення йому тілесних ушкоджень з хуліганських спонукань.
Не реагуючи на заклики ОСОБА_12 та її фізичні спроби припинити хуліганські дії, вчиняючи їй в тому числі фізичний опір, ОСОБА_7 та особа, матеріали стосовно якої розслідувались у окремому провадженні, вже за відсутності ОСОБА_11 , який в той же момент пішов кликати на допомогу працівників АЗС «АВАНТАЖ 7», продовжували спричиняти тілесні ушкодження ОСОБА_10 з хуліганських спонукань, аж до моменту виклику на місце пригоди працівників поліції.
Після того, ОСОБА_7 , почувши про виклик працівників поліції ОСОБА_11 та їхній приїзд на місце події, продовжуючи свій злочинний умисел та діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, ігноруючи загальноприйняті норми поведінки та моральні принципи у суспільстві, використовуючи малозначний привід, прагнучи показати зневагу до оточуючих, виявити свою грубу силу та самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, умисно пошкодив шляхом нанесення одного удару кулаком правої руки скло задньої дверки багажного відділення автомобіля «Mercedes-Benz Citan» реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Після чого, ОСОБА_7 та особа, матеріали стосовно якої розслідувались у окремому провадженні, припинили свої хуліганській дії та покинули місце вчинення кримінального правопорушення.
Внаслідок спільних злочинних дій ОСОБА_7 та особи, матеріали стосовно якої розслідувались у окремому провадженні:
- потерпілому ОСОБА_11 завдані тілесні ушкодження у вигляді синця на лобі справа, правій виличній ділянці, підборідді справа, лівій виличній ділянці та щоці, садна на лобі справа та правій кисті, крововилив на нижній губі, що згідно висновку судово-медичної експертизи належать до легких тілесних ушкоджень;
- потерпілому ОСОБА_10 завдані тілесні ушкодження у вигляді поверхневої травми голови, забою м'яких тканин голови з наявністю підшкірних гематом, множинних саден обличчя, рваної рани перенісся, забою грудної клітки, вираженого цефалічного синдрому, що згідно висновку судово-медичної експертизи належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Захисник ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, просив ухвалу від 31.07.2025 року скасувати, постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_7 відмовити, або обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту або визначити розмір застави.
Вимоги апеляційної скарги захисника, мотивовано тим, що слідчим не було надано суду жодного доказу, який би підтверджував факти, викладені в повідомленні про підозру, а саме наявності події злочину, інкримінованого ОСОБА_7 . Слідчий не послався ні на один з ризиків, зазначених у статті 177 КПК України і відповідно не навів підстав про їх наявність з посиланням на докази, яких також немає. Слідчим також зовсім не було обґрунтовано неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу.
ОСОБА_7 має на утриманні трьох малолітніх дітей, хворіє на важку
форму псоріазу і потребує лікування в умовах спеціалізованого лікувального закладу, є ветераном війни з Росією.
Обираючи, підозрюваному найсуворіший запобіжний захід суд без будь-яких законних підстав відмовив у визначені застави, що суперечить вимогам ст. 183 КПК України.
Заслухавши доповідача, прокурора ОСОБА_8 , який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, ухвалу слідчого судді залишити без змін, захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу сторони захисту, підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.199 ч.3 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Під час апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції перевіряє дотримання слідчим суддею вимог ст.ст.177, 178, 199 КПК України, бере до уваги сукупність усіх чинників і обставин, передбачених зазначеними нормами кримінального процесуального закону.
На думку апеляційного суду, оскаржувана ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
В кримінальному провадженні №12025020050000362 внесеного до ЄРДР 03.06.2025 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК України.
Обгрунтованість підозри слідчим суддею перевірено належним чином.
Доводи викладені в апеляційній скарзі захисника є безпідставними.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Постановою керівника окружної прокуратури ОСОБА_15 від 15.08.2025 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025020050000362 внесеного до ЄРДР 03.06.2025 продовжено до трьох місяців, тобто до 23.09.2025 року.
При розгляді апеляційної скарги, виконуючи вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Приймаючи рішення, щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував особу підозрюваного ОСОБА_7 , який має постійне місце проживання, одружений, офіційно непрацевлаштований, раніше судимий, підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, вчиненого під час іспитового строку, та дійшов вірного висновку, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
З висновками слідчого судді погоджується апеляційний суд, оскільки більш м'який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_7 та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Твердження апеляційної скарги захисника, що слідчим суддею не враховано всі обставини, що враховуються при продовженні запобіжного заходу відповідно до вимог ст. 178 КПК України є необгрунтованими.
Апеляційний суд вважає, що, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя виконав вимоги ст. 199 КПК України, та прийняв обґрунтоване рішення про продовження строку тримання під вартою.
Слідчий суддя, оцінюючи в сукупності обставини, які враховуються при продовженні запобіжного заходу, з урахуванням конкретних обставин та обсягу слідчих дій, які необхідно виконати у кримінальному провадженні, та виходячи з того, що досудове розслідування продовжено, зважаючи на суспільний інтерес вчиненого кримінального правопорушення, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ у справі «Летельє проти Франції», прийняв законне, обгрунтоване рішення про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
З вказаним висновком слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
При постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд в дотримання вимог п.1 ч.4 ст.183 КПК України врахував те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 вчинено із застосуванням насильства та прийняв законне рішення без визначення розміру застави у кримінальному провадженні
З вказаними висновками слідчого судді погоджується і суд апеляційної інстанції.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 20.08.2025 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4