Ухвала від 11.09.2025 по справі 308/13004/25

Справа № 308/13004/25

1-кс/308/5344/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження №12024071060000633, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Представник власника майна ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження №12024071060000633, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.

В обґрунтування клопотання представник власника майна посилається на те, що 20 серпня 2024 року ОСОБА_4 звернувся до Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області із заявою про викрадення його автомобіля ISUZU червоного кольору, типу мікроавтобус, 1989 року випуску з реєстраційним знаком НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . Згодом даний автомобіль було знайдено за адресою: с. Страбичово, вул. Центральна, 173, Мукачівського району, та слідчим подано клопотання про арешт даного автомобіля, яке задоволено ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 23.08.2024 року № 297/3515/24, а автомобіль на даний момент знаходиться на спеціального майданчику Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області. У подальшому підслідність провадження була змінена з Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області на Шостий відділ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові, адже викрадачем був військовослужбовець. Постановою старшого слідчого в ОВС Шостого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові від 16.07.2025 року кримінальне провадження № 12024071060000633 від 21.08.2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України, - закрито.

На підставі наведеного, просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду від 23.08.2024 року №297/3515/24 в рамках кримінального провадження № 12024071060000633 від 21.08.2024 року на автомобіль ISUZU червоного кольору, типу мікроавтобус, 1989 року випуску з реєстраційним знаком НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , повернувши такий особі, від якої був викрадений ОСОБА_4 .

Слідчий у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений.

Власник майна, його представник в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, представник подав клопотання про розгляд без їх участі.

Дослідивши клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгород) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, у кримінальному провадженні №12024071060000633, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.

Ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.08.2024 у справі №297/3515/24 клопотання задоволено. Накладено арешт на речі, які були вилучені 20.08.2024 в період часу 20:05 годин по 20:55 годин за адресою: Закарпатська область, Мукачівський район, с. Страбичово, вул. центральна, буд. 173 в ході проведення огляду місця події, а саме: автомобіля марки «ISUXU» червоного кольору, типу мікроавтобус, 1989 року випуску з реєстраційним знаком НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , в ході якого було виявлено та вилучено: змив із поверхні керма, упаковано в паперовий конверт НПУ СУ №1 зберігати в кімнаті речових доказів Берегівського РВП; змив із поверхні перемикача коробки передач, упаковано в паперовий конверт НПУ СУ №2 зберігати в кімнаті речових доказів Берегівського РВП; змив із поверхні внутрішньої ручки водійських дверей, упаковано в паперовий конверт НПУ СУ №3 зберігати в кімнаті речових доказів Берегівського РВП; змив із поверхні внутрішньої ручки передніх пасажирських дверей, упаковано в паперовий конверт НПУ СУ №4, зберігати в кімнаті речових доказів Берегівського РВП; автомобіля марки «ISUXU» червоного кольору, типу мікроавтобус, 1989 року випуску з реєстраційним знаком НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , поміщено на спец-майданчик Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області.

Постановою ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, від 16.07.2024 про закриття кримінального провадження кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12024071060000633 від 21.08.2024 закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України. Відомості про скасування даної постанови у матеріалах справи відсутні.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України зазначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно ч.1 ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Згідно ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявляти клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з'ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1 Європейської конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (п. 46 рішення у справі "Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі "Рябих проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справах Sperrong and Lonnroth v Sweden» від 23.09.82, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Слідчим суддею встановлено, що на даний час необхідність в арешті майна, а саме: автомобіля ISUZU червоного кольору, типу мікроавтобус, 1989 року випуску з реєстраційним знаком НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 - відпала.

Виходячи із вищезазначеного, враховуючи зміст клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя вважає клопотання про скасування арешту майна обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: зокрема, у разі скасування арешту.

Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника власника майна ОСОБА_3 , який діє в інтересах власника майна ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у рамках кримінального провадження №12024071060000633, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 23.08.2024 року (справа № 297/3515/24) на автомобіль ISUZU червоного кольору, типу мікроавтобус, 1989 року випуску з реєстраційним знаком НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1

Попередній документ
130120096
Наступний документ
130120098
Інформація про рішення:
№ рішення: 130120097
№ справи: 308/13004/25
Дата рішення: 11.09.2025
Дата публікації: 15.09.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; скасування арешту майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (11.09.2025)
Дата надходження: 08.09.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
11.09.2025 13:05 Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЛОГОЙДА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА
суддя-доповідач:
ЛОГОЙДА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА