Справа № 462/5271/25
іменем України
11 вересня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д., за участю за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, місце проживання: АДРЕСА_1
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановила:
ОСОБА_1 07.07.2025 року о 11.49 год. у м. Львові на вул. Щирецька, 36, керуючи транспортним засобом «Mersedes -Benz», номерний знак НОМЕР_1 , не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснила наїзд на припаркований автомобіль «BMW Х5», win НОМЕР_2 , що призвело до пошкодження вказаних транспортних засобів. Таким чином, ОСОБА_1 порушила вимоги п.13.1 ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину заперечила та пояснила, що дійсно 07.07.2025 року о 11.49 год. у м. Львові на вул. Щирецька, 36, керувала транспортним засобом «Mersedes -Benz», номерний знак НОМЕР_1 , однак дорожньо-транспортна пригода настала саме внаслідок порушення правил дорожнього руху працівниками служби охорони, які на службовому автомобілі рухались на даній ділянці дороги з порушенням правил дорожнього руху,внаслідок чого вона не змогла належним чином здійснити маневр та дотриматись бокового інтервалу. Окрім того причиною дорожньо-транспортної пригоди також є дії водія автомобіля «BMW Х5», НОМЕР_3 ,який здійснив зупинку з порушенням правил дорожнього руху. За наведеногопросила провадження закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що належний їй автомобіль «BMW Х5», win НОМЕР_2 був припаркований на станції технічного обслуговування. З переглянутого відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 під час руху автомобілем «Mersedes -Benz», номерний знак НОМЕР_1 бачила його, чого остання не заперечила. Саме на водія, що здійснює рух, покладено обов'язок дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу. У разі виникнення перешкоди для руху остання мала зупинитись, а натомість вона продовжила рух і не дотрималась бокового інтервалу, внаслідок чого здійснила наїзд на припаркований автомобіль. Просила визнати остнню винною у даній ДТП.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та інші, наявні у суду докази, заслухавши думку учасників справи, доходжу наступного висновку.
Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
У п. 2.3. б) ПДР України вказано, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 10.1. ПДР України перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Згідно із п. 13.1 ПДР України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 384102 від 07.07.2025 року, схему місця ДТП, яка відбулась 07.07.2025 року, письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 від 07.07.2025 року, відеозапис події, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Суд критично оцінює твердження ОСОБА_1 з приводу того, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки з наданого нею відеозапису та інших доказів вбачається протилежне, та, зокрема, те, що внаслідок порушення саме ОСОБА_1 правил дорожнього руху відбувся наїзд автомобіля під її керуванням на транспортний засіб, що здійснив зупинку.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, які обтяжують та пом'якшують відповідальність, вважаю, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно із п. 5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму працездатних осіб.
Із врахуванням наведеного, з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. в дохід держави.
Керуючись статтями 40-1, 124, 221, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 /вісімсот п'ятдесят/ грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 605 грн 60 коп. судового збору в дохід держави.
У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, при примусовому виконанні постанови суду згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І.Д. Іванюк