Справа № 2-1323/11
Провадження № 2/461/1/25
10.09.2025 року місто Львів
Галицький районний суд м. Львова у складі: головуючого судді Стрельбицького В.В., розглядаючи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» про визнання правочину недійсним,
встановив:
У провадженні Галицького районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» про визнання правочину недійсним.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09 листопада 2011 року провадження у справі зупинене до розгляду кримінальної справи №141-3097.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 05 травня 2025 року провадження у справі поновлено.
Вирішуючи питання відновлення провадження у справі, суд виходив з наступних мотивів.
З метою здійснення належного контролю за провадженням у справі та дотримання розумних строків, судом неодноразово скеровувались відповідні запити до судових інстанцій задля отримання інформації щодо розгляду наведеного вище кримінального провадження. Так, зокрема судом встановлено, що кримінальне провадження №141-3097 на даний час розглядається Залізничним районним судом міста Львова.
З встановлених на даний час обставин суду не відомо про завершення розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції, оскільки, згідно наявних у справі повідомлень, розгляд ще триває.
Суд виходив з того, що тривалий нерозгляд справи може призвести до порушення прав учасників провадження на справедливий судовий розгляд упродовж розумного строку. Також, суд відзначає, що протягом усього часу на який зупинене провадження жодних повідомлень від його учасників не надходило і фактично усі дії щодо встановлення обставин які перешкоджають розгляду справи ініційовані і вчинені судом. Тобто жоден з учасників провадження не звертався до суду із заявами чи клопотаннями, які вказують на зацікавленість у подальшому провадженні у справі та відновленні такого.
Наведені факти, за переконанням суду, зумовлюють необхідність перевірки фактичної актуальності позову та можливості його розгляду за участю учасників провадження на даний час, з обговоренням цього питання безпосередньо у судовому засіданні, адже очевидним є те, що за такий тривалий проміжок часу обставини, які зумовлюють неможливість розгляду справи могли змінитись.
Крім того, за час зупинки змінені положення процесуального законодавства, які наділяють учасників провадження певними додатковими правами, зокрема встановлено види заяв до суду (відзив, відповідь на відзив), які не були передбачені чинним законодавством на момент зупинення провадження у справі.
Суд також виходив з наступного.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України, розумні строки розгляду справи є однією з основних засад судочинства.
Частиною 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини, прийнятої Радою Європи 4 листопада 1950 року встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, справи мають бути розглянути впродовж розумного строку.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини (до прикладу, рішення від 27 червня 2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції") включає:
1) складність справи;
2) поведінку заявника;
3) поведінку органів державної влади (насамперед суду);
4) важливість справи для заявника.
Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Статтями 3 та 4 ЦПК України гарантовано кожній особі право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Зазначене право особа може реалізувати в порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового розгляду.
Статтею 121 ЦПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.
15.05.2025, шляхом формування документів у підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» представником відповідача Куришом В.І. подано до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
02.07.2025 ухвалою Галицького районного суду м. Львова явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання, яке призначене на 31.07.2025 о 10:00 визнано обов'язковою.
06.08.2025 ухвалою Галицького районного суду м. Львова явку позивача ОСОБА_1 в судове засідання, яке призначене на 10.09.2025 о 11:30 повторно визнано обов'язковою.
Позивач у судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовими відправленнями рекомендованої кореспонденції в порядку ст. 128 ЦПК України.
Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. ст. 13, 43 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми процесуальними правами на власний розсуд. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права та виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 1 статті 44 ЦПК України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Згідно ч.1 ст.128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги той факт, що позивач не подав заяви про розгляд справи у його відсутності, незважаючи на те, що його явка у судове засідання визнана обов'язковою на виклик суду не прибув, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без розгляду, що не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з аналогічним позовом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 43, 128, 223, 257 ЦПК України,
постановив :
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райфайзен Банк Аваль» про визнання правочину недійсним залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою з того самого питання.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний тексту хвали складено 10.09.2025 року.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )
відповідач - Акціонерне товариство «Райффайзен Банк»
(адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 4-А; ЄДРПОУ: 14305909)
представник відповідача - Куриш Василь Іванович
(60312, Чернівецька обл., Чернівецький р-н, с. Рідківців, вул. Гагаріна, 14; РНОКПП: НОМЕР_2 )
Головуючий суддя В.В. Стрельбицький