Номер провадження № 1-кп/243/344/2025
Номер справи 243/4706/24
підготовчого судового засідання
« 10 » вересня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
- прокурора - ОСОБА_3
- обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
- захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8
- особи, яка подала Заяву про взяття обвинуваченого на особисту поруку - ОСОБА_9 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні в залі № 4 судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 220230500000004439, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 листопада 2023 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури 18 червня 2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Поросозеро Суоярвського району Республіка Карелія РФ, особи без громадянства згідно Указу Президента України № 898/2022 від 28 грудня 2022 року втратив громадянство України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не є особою з інвалідністю, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч. 2 КК України,
18 червня 2024 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за № 22023050000004439, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 листопада 2023 року з Відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч. 2 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 заявив Клопотання про повернення Обвинувального акту у зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 категорично заперечував проти проведення судового засідання у відсутності його захисника - адвоката ОСОБА_11 . Вказав, що свою думку з приводу даного Клопотання адвоката ОСОБА_8 він повідомить суду після того, як поспілкується з усіма своїми захисниками.
Захисники обвинуваченого - адвокати - ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 підтримали. Але вказали, що вважають, що відбувається порушення прав на захист обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки судове засідання проводиться без участі його захисника - адвоката ОСОБА_11 . Також вказали, що судові засідання не можуть проводитися у відсутності навіть одного захисника.
Прокурор вважав доводи заперечення проти Обвинувального акту та повернення його прокурору безпідставними, просив відмовити у його задоволенні. Наголосив, що вказаний Обвинувальний акт та Реєстр матеріалів досудового розслідування відповідають вимогам закону, а обставини на які посилається сторона захисту, не є підставами для повернення Обвинувального акту. Просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду.
Заслухавши думки захисників, обвинуваченого, позицію прокурора, дослідивши Обвинувальний акт та додані матеріали, необхідні для вирішення Клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Підготовче провадження має завданням процесуальне та організаційне забезпечення судового розгляду, у зв'язку з чим суд у підготовчому судовому засіданні повинен, зокрема, встановити відповідає чи ні вимогам КПК України Обвинувальний акт.
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 КПК України (ч. 4ст. 110 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 3ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути прокурору Обвинувальний акт у разі його невідповідності вимогам КПК України.
В судовому засіданні захисником обвинуваченого - адвокатом ОСОБА_11 порушене питання про невідповідність Обвинувального акта вимогам закону, то суд досліджує дотримання стороною обвинувачення формальних і змістовних вимог до цього процесуального рішення, наявності в ньому таких недоліків, які можуть перешкодити суду проводити судовий розгляд.
Оскільки п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України визначає можливість повернення Обвинувального акта як право, а не обов'язок суду, то підставою для такого повернення не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК України, а лише та, яка дійсно перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити чи дійсно створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність та недоліки Обвинувального акта вимогам КПК України. Вищевказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к (провадження № 51-203 км 17).
За змістом вищевказаної норми ( статті 314 частина 3 КПК України) для ухвалення рішення про повернення Обвинувального акта прокурору суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами ст. 291 КПК України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 110 та пункту 5 частини 2 статті 291 КПК України визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в Обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій (стаття 22 КПК України).
Отже, прокурор як сторона кримінального провадження, є самостійним у визначені правової кваліфікації кримінального правопорушення та доведенні її обґрунтованості у змагальному судовому процесі, тому виключно прокурор уповноважений підтримувати державне обвинувачення у суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка висловлена у Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17 кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов'язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання Обвинувальний акт у зв'язку з необхідністю проведення ряду слідчих дій тощо.
Таким чином, з урахуванням задач підготовчого провадження, суд здійснює перевірку Обвинувального акта на наявність невідповідності кримінальному процесуальному закону, яка б перешкоджала призначенню судового розгляду.
Отже повернення Обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність в ньому недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Питання про узгодженість викладення в Обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації кримінального правопорушення не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі входити в оцінку вказаних обставин.
Суд також враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у п. 33 Постанови від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к, а саме, що юридична оцінка діяння у межах висунутого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (пункт другий частини першої статті 368 КПК). Відповідне судове рішення, яке передбачено частиною другою статті 371 зазначеного Кодексу (вирок), ухвалюється у нарадчій кімнаті. До цього часу висловлювати власну позицію по суті справи, а також вчиняти будь-які дії, що є прямим або опосередкованим проявом такої позиції, суд не вправі, оскільки це може викликати обґрунтований сумнів у його неупередженості.
Вичерпний перелік обов'язкових вимог до змісту та форми Обвинувального акта, а також перелік додатків до нього визначені вимогами ст. 291 КПК України. Будь-яких інших вимог до обвинувального акта норми КПК України не містять.
Згідно з ст.110 КПК України Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам до змісту та форми передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
Згідно із ст. 291 КПК України, Обвинувальний акт складається слідчим, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з Обвинувальним актом, що був складений слідчим.
Обвинувальний акт має містити такі відомості:
1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;
2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);
4) прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;
5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;
6) обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання;
7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;
7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;
8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);
9) дату та місце його складення та затвердження.
Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
До Обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії Обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред'явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом підстав для повернення Обвинувального акту, суд зазначає, що питання про відповідність викладення матеріалу в Обвинувальному акті, власне фактичних обставин справи, а також про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, не може бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі вдаватися до оцінки вказаних обставин чи досліджувати обставини кримінального провадження або докази на їх підтвердження чи спростування.
Суд зазначає, що за приписами п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд зауважує, що під формулюванням обвинувачення слід розуміти короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактично моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Належний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків органу досудового розслідування, а й для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
При цьому, суд зауважує, що висування обвинувачення є виключною компетенцією прокурора і не може покладатися на суд. Питання, які стосуються змісту та достовірності викладених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення не підлягають розгляду у підготовчому судовому засіданні, і суд на цій стадії встановлює лише відповідність обвинувального акта вимогам КПК України, не досліджуючи при цьому суть обвинувачення.
З цього приводу, суд вважає за доцільне застосувати практику Верховного Суду у справах №751/6430/20, №159/1298/21. Відповідно до правової позиції Верховного Суду фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому. Відштовхуючись від зазначеного розуміння формулювання обвинувачення, слідчий, прокурор, викладаючи цей блок інформації, мають виходити з кримінально-правової концепції розуміння складу злочину. Тобто наведені фактичні дані в сукупності повинні створювати повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що у свою чергу дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Для забезпечення права на ефективний захист у формулюванні обвинувачення мають бути зазначені ті обставини і з такою деталізацією, які необхідні й достатні для того, аби дозволити обвинуваченому ефективно захищатися від нього. Виклад фактичних обставин вчинення кримінальних правопорушень, як і формулювання обвинувачення, з одного боку, повинен бути конкретним і зрозумілим для забезпечення здійснення ефективного захисту від такого обвинувачення, але з іншого боку, в частині способу вчинення кримінальних правопорушень, він не повинен бути настільки детальним, щоб стороння особа могла розцінити його як свого роду «методичні рекомендації» для способу вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на наведені положення КПК України, суд вважає, що позиція захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого про те, що Обвинувальний акт не містить обов'язкових складових, передбачених кримінальним процесуальним законом, та є не конкретним, не може бути визнано підставами, визначеними КПК України, для висновку про невідповідність Обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону та необхідність у зв'язку з цим повернення його прокурору.
На думку суду, фактичні обставини справи та правова кваліфікація зазначені в Обвинувальному акті є достатньо деталізовані аби дозволити обвинуваченому ефективно захищатися від нього.
Конкретність обвинувачення є оціночним критерієм та може бути перевірена лише в ході судового розгляду провадження, оскільки під час підготовчого судового засідання суд не може давати оцінку кваліфікації дій обвинуваченого, доказам чи фактичним обставинам кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.
Окрім цього, неповно викладені обставини інкримінованого правопорушення та неповне формулювання обвинувачення, не є порушенням вимог КПК України, які б перешкоджали призначенню справи до судового розгляду.
З Обвинувального акту по кримінальному провадженню за № 220230500000004439, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 листопада 2023 року вбачається, що останній містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статті закону України про кримінальну відповідальність та у ньому сформульовано обвинувачення із зазначенням дій, які були вчинені обвинуваченим, а також обставини, які, відповідно до положень КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до пункту третього частини четвертої статті 291 КПК України до обвинувального акта додається розписка підозрюваного про отримання копії Обвинувального акта і Реєстру матеріалів досудового розслідування.
Частиною першою ст. 293 КПК України встановлено, що одночасно з переданням Обвинувального акта до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати його копію і копію Реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному та його захиснику.
Виконання прокурором такого обов'язку надає можливість особі, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, бути невідкладно повідомленою про сутність і зміст висунутого проти неї обвинувачення і вжити заходів захисту від обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року) зазначено, зокрема, що обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення; а також про характер обвинувачення, тобто юридичну кваліфікацію згаданих фактів. Водночас обов'язок повідомити обвинуваченого повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, зробивши інформацію доступною, але не довівши її до відома захисту. У випадку якщо недотримання цього обов'язку трапилось з вини обвинуваченого, він не може стверджувати про порушення прав сторони захисту (рішення ЄСПЛ у справі Кемпбел та Фелл проти Сполученого Королівства від 28 червня 1984).
Судом встановлено, що Обвинувальний акт підписаний і слідчим ОСОБА_12 , і прокурором ОСОБА_13 , тобто вимоги частин 1, 3ст. 291 КПК України про те, що Обвинувальний акт складає, зокрема, слідчий та затверджує прокурор, та вони ж і підписують Обвинувальний акт, дотримані.
Інші обставини на які посилається як на підставу повернення Обвинувального акту прокурору не є підставою для повернення Обвинувального акту, в розумінні положень кримінально-процесуального закону, оскільки не є предметом розгляду на даній стадії судового процесу.
Також у Обвинувальному акті від 17 червня 2024 року наведені всі передбачені ч. 2ст. 291 КПК України відомості, які були відомі стороні обвинувачення, з урахуванням фактичних обставин кримінального провадження. Обвинувальний акт містить всі формальні і змістовні елементи, передбачені законом.
З огляду на перелік обов'язкових відомостей, які повинен містити Обвинувальний акт відповідно до статті 291 КПК України, обставини, на які наголошував захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 щодо його повернення, не можуть зумовлювати повернення Обвинувального акту прокурору.
До Обвинувального акта додані Реєстр матеріалів досудового розслідування та Розписка на той час підозрюваного ОСОБА_4 про отримання копії Обвинувального акта і Реєстру матеріалів досудового розслідування, надані на ім'я прокурора, що передбачено пунктами 1, 3 ч. 4ст. 291 КПК України.
З огляду на вказані норми КПК України та встановлені обставини, на переконання суду, Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 220230500000004439, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 листопада 2023 року за своєю формою та змістом відповідає закріпленим у статті 291 КПК України вимогам.
Вирішуючи питання стосовно тверджень захисника щодо неповноти та недостовірності відомостей, які містяться в Реєстрі матеріалів досудового розслідування, доданому до Обвинувального акту.
Суд зазначає, що за вимогами п.1 ч.4 ст.291 КПК України, до Обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.
Статтею 109 КПК України передбачено, що реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити: 1) номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; 2) реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; 3) вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.
Аналіз наведених норм кримінального процесуального законодавства свідчить про те, що за своєю суттю Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, а реєстр матеріалів досудового розслідування - формою фіксування кримінального провадження.
Повернення Обвинувального акту прокурору може мати місце у тому випадку коли при його складанні були допущені порушення вимог ч.2 ст.291 КПК України, а невідповідність Реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам закону не є підставою для повернення Обвинувального акту відповідно до КПК України.
Реєстр матеріалів досудового розслідування як процесуальний документ фіксування кримінального провадження, є інформаційним додатком до Обвинувального акту. Реєстр містить формально-довідкові відомості про шлях утворення доказової бази обвинувачення, засоби одержання доказової інформації та забезпечення кримінального провадження.
Реєстр матеріалів досудового розслідування, який зазначений у ч.4 ст.291 КПК України, є додатком до Обвинувального акту, який носить допоміжний характер і не впливає на Обвинувальний акт як такий, а тому наявність певних недоліків у такому Реєстрі не може слугувати підставою для повернення Обвинувального акту прокурору у разі, якщо ці недоліки не перешкоджають завданням підготовчого провадження та судовому розгляду.
Твердження сторони захисту про невнесення всіх процесуальних рішень і дій, вчинених під час проведення досудового розслідування, та необхідних відомостей в реєстр матеріалів досудового розслідування, то суд вважає, що вказаний документ має містити всі дані, вказані в ч.2 ст.109 КПК України, без винятку, проте неповнота такого Реєстру, за умови долучення його до Обвинувального акту, також не свідчить про наявність підстав для прийняття рішення, передбаченого п.3 ч.3 ст.314 КПК України, і може бути з'ясована в ході судового розгляду кримінального провадження.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, єдиним процесуальним документом, що підлягає дослідженню судом під час підготовчого судового засідання, є Обвинувальний акт. Додатки до обвинувального акту, визначені ч.4 ст.291 КПК України, не є і не можуть бути предметом судового контролю під час підготовчого судового засідання. Кримінальний процесуальний кодекс не визначає наявність недоліків у Реєстрі матеріалів досудового розслідування, як підставу для повернення Обвинувального акту прокурору. Відсутність у Реєстрі матеріалів досудового розслідування відомостей, на які посилається сторона захисту, не може вважатися невідповідністю Обвинувального акту вимогам кримінального процесуального закону та не може бути підставою для повернення Обвинувального акту прокурору.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки істотних порушень вимог КПК України при складанні Обвинувального акту та Реєстру матеріалів досудового розслідування судом не встановлено, Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8 яке підтримане обвинуваченим ОСОБА_4 та іншими захисниками обвинуваченого, про повернення Обвинувального акту прокурору слід відмовити, оскільки судом встановлено, що Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні повністю відповідає вимогам КПК України.
Суд не приймає до уваги ствердження обвинуваченого ОСОБА_4 в тій частині, що оскільки в судове засідання 10 вересня 2025 року о 13 годині 00 хвилин не прибув його захисник - адвокат ОСОБА_11 , то мало місце порушення права на захист обвинуваченого, оскільки в судовому засіданні дане Клопотання судом було розглянуто без присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_11 .
Положеннями частини 3 статті 46 КПК України передбачено, що одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п'яти захисників одного обвинуваченого.
Згідно з матеріалами кримінального провадження захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_4 в Слов'янському міськрайонному суді Донецької області здійснюють захисники- ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . Обвинувачений від послуг захисника - адвоката ОСОБА_11 не відмовлявся й заперечував щодо розгляду кримінального провадження 10 вересня 2025 року о 13 годині 00 хвилин за відсутності захисника ОСОБА_11 .
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_11 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, з ним була узгоджена дата судового засідання - 10 вересня 2025 року о 13 годині 00 хвилин. Однак, адвокат ОСОБА_11 не повідомив суд про причини своєї неявки до судового засідання, будь -яких Клопотань та Заяв від нього на адресу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області про відкладення розгляду кримінального провадження 10 вересня 2025 року не надходило.
Будь - яких інших клопотань або заяв адвокат ОСОБА_11 до суду не спрямовував.
В судовому засіданні 10 вересня 2025 року при розгляді даного Клопотання адвоката ОСОБА_8 були присутні чотири захисники обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме адвокати: ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .
З огляду на це, за указаних вище конкретних обставин цього кримінального провадження, суд не вбачає, що обвинувачений був позбавлений можливості реалізувати своє право на ефективний правовий захист, зокрема отримати правову допомогу й інших чотирьох своїх захисників, що відповідно до положень ст. 412 КПК України не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Суд приходить до обгрунтованого переконання, що протягом 10 вересня 2025 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області були створені достатні умови для можливості реалізації своїх функцій кожним із захисників в міру необхідності забезпечення права обвинуваченого на ефективний правовий захист за обставин конкретного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 291, 314, 369 -372 КПК України, -
У задоволенні Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_14 про повернення Обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні за № 220230500000004439, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 листопада 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 114-2 частина 2 КК України - відмовити у зв'язку з відсутністю підстав.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвалу постановлено, складено та підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий: Суддя: ОСОБА_15