Номер провадження № 1-кп/243/344/2025
Номер справи 243/4706/24
підготовчого судового засідання
« 10 » вересня 2025 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області, у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
- секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
- прокурора - ОСОБА_3
- обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
- захисників обвинуваченого - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
- особи, яка подала Заяву про взяття обвинуваченого на особисту поруку - ОСОБА_8 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що забезпечує функціонування електронного судочинства в Україні в залі № 4 судових засідань Слов'янського міськрайонного суду Донецької області кримінальне провадження за № 220230500000004439, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 листопада 2023 року з Обвинувальним актом та додатками, яке надійшло з Відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури 18 червня 2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Поросозеро Суоярвського району Республіка Карелія РФ, особи без громадянства згідно Указу Президента України № 898/2022 від 28 грудня 2022 року втратив громадянство України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не є особою з інвалідністю, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч. 2 КК України,
18 червня 2024 року до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області надійшло кримінальне провадження за № 22023050000004439, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 21 листопада 2023 року з Відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Донецької обласної прокуратури по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 114-2 ч. 2 КК України.
У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_10 заявив Клопотання щодо захисту прав людини в порядку передбаченому ст. 206 КПК України - обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що він повідомить суду свою думку стосовно даного Клопотання тільки після зустрічі та співбесіди з захисником - адвокатом ОСОБА_10 . У відсутності адвоката ОСОБА_10 та адвоката ОСОБА_11 він відмовляється висловлювати свою думку з приводу даного Клопотання. Якщо суд прийме рішення про задоволення цього Клопотання, то він бажає, щоб стан його здоров'я перевіряли у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_10 та Депутата Верховної Ради України - ОСОБА_8 .
Захисники обвинуваченого - адвокати - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 вважають, що Клопотання щодо захисту прав людини в порядку, передбаченому статтею 206 КПК України - захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 не може розглядатися за відсутності адвоката ОСОБА_10 . Також вказали, що свою думку стосовно даного Клопотання вони доведуть суду тільки після того, як адвокат ОСОБА_10 вискаже свою думку за цим Клопотанням.
Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими вважав, що Клопотання (Скарга) захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 в частині необхідності лікування обвинуваченого ОСОБА_4 є обґрунтованою і не заперечував проти задоволення.
Заслухавши думки захисників, обвинуваченого, позицію прокурора, дослідивши Обвинувальний акт та додані матеріали, необхідні для вирішення Клопотання, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.
Згідно з ч. 6 ст. 206 КПК України, якщо під час будь- якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя зобов'язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи;
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством.
Слідчий суддя зобов'язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі слідчому судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (ч. 7 ст. 206 КПК України).
Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст. 3 Конституції України). Цією ж нормою закріплюється обов'язок держави утверджувати і забезпечувати права і свободи кожної людини. Це підкреслюється і в міжнародно-правових документах.
Ст.3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), так само і ст. 5 Загальної декларації прав людини і ст. 7 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права чітко проголошує: «Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню», або «поганого поводження», як узагальнено його визначає Європейський суд з прав людини (далі Суд).
Зміст положень ст. 3 Конвенції полягає у наступному: 1) кожній особі, гарантовано право на повагу до своєї гідності та захист від катувань і неналежного поводження з боку посадових осіб органів державної влади, (рішення у справі «Сьорінг проти Сполученого Королівства» 1989 р.); 2) дотримання положення розглядуваної статті ЄКПЛ не можуть бути обмежені або скасовані навіть під час війни, надзвичайного стану, проведення антитерористичної операції або виникнення чи подолання іншої суспільної небезпеки, що загрожує життю особи, громаді чи загалом нації.
Згідно зі ст. 15 Конвенції, держава зобов'язана їх постійно дотримуватися; 3) жодна із підстав (захист публічної безпеки, боротьба з тероризмом або організованою злочинністю чи розкриття злочинів) не може бути виправданням для застосування катувань (рішення Суду у справі «Томазі проти Франції» 1992 р.); 4) будь-яке застосування фізичної сили щодо незаконного позбавлення волі особи, принижує людську гідність і є порушенням права, що визначено у ст. 3 Конвенції (рішення у справі Рібітч проти Австрії 1995 p.). Таким чином ст. 3 Конвенції формулює абсолютну заборону катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність та поводженню з особою.
Погане поводження з особою передбачає, що певне фізичне чи психічне насильство застосовується з незаконною метою та/або непропорційно до законної мети. Слід відмежовувати положення ст. 3 Конвенції від законних дій (затримання особи, застосування спеціальних засобів) або дій обмежуючого характеру, викликаних необхідністю (здійснити привід особи, затримання з метою приводу, обрання запобіжного заходу). У такому випадку певні фізичні чи моральні страждання особи можуть складати невід'ємний елемент, однак відповідають законності мети та підстав їх застосуванню, пропорційності рівню суспільної небезпеки особи або її поведінки.
Як підтверджується матеріалами даної Скарги, у тому числі й беручи до уваги наданий під час розгляду скарги прокурором лист щодо необхідності забезпечення негайного медичного обстеження обвинуваченого ОСОБА_4 суддя вбачає наступне:
Положення ст. 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» зобов'язує адміністрацію місць попереднього ув'язнення, серед іншого, забезпечити належну охорону та режим тримання осіб, взятих під варту.
Європейський суд з прав людини вважає і неоднаразово зазначав, що у особи, що перебувають під вартою мають отримувати вичерпну та належну медичну допомогу, користуватися повним захистом, не зазнавати незаконних дій відносно себе, не піддаватися катуванням, перебувати під дієвим захистом закону під час тримання під вартою.
Відповідно до Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від O4 квітня 2013 року N Ss i-550/0/4-13, Суд повинен вживати заходів щодо усунення підстави для надходження до ЄСПЛ заяв проти України, спричинених проблемою, що вже була предметом розгляду в ЄСПЛ та сумлінно виконувати обов'язки щодо загального захисту прав людини у порядку ст. 206 КПК України.
Відповідно до ст. 49 Конституції України:
Кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.
Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» встановлено:
Особам, взятим під варту, забезпечуються побутові умови, що відповідають правилам санітарії та гігієни.
Норма площі в камері для однієї взятої під варту особи не може бути менше 2,5 квадратного метра, а для вагітної жінки або жінки, яка має при собі дитину, - 4,5 квадратного метра.
Особам, взятим під варту, надаються безплатно за єдиними нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України, харчування, індивідуальне спальне місце, постільні речі та інші види матеріально-побутового забезпечення. В необхідних випадках їм видається одяг і взуття встановленого зразка.
Медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.
Порядок надання ув'язненим медичної допомоги, використання з цією метою не підпорядкованих органам, що здійснюють попереднє ув'язнення, державних та комунальних закладів охорони здоров'я, залучення їх медичного персоналу та проведення медичних експертиз визначається Кабінетом Міністрів України.
Крім того, положення ст. 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» зобов'язує адміністрацію місць попереднього ув'язнення, серед іншого, забезпечити осіб, взятих під варту, медичним обслуговуванням.
Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 14 червня 2019 року № 1769/5 затверджено Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктами 1, 2, 3 частини 1 розділу Х зазначених Правил передбачено, що відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в СІЗО організовуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я. Для цього на території СІЗО функціонує медична частина. Медична частина забезпечує надання первинної лікувально-профілактичної допомоги ув'язненим і засудженим, яка включає консультацію медичного працівника, діагностику і лікування захворювань, травм та отруєнь, профілактичні заходи, направлення хворого ув'язненого чи засудженого для надання спеціалізованої та високоспеціалізованої допомоги. Основними завданнями медичної частини є, зокрема: організація і проведення медичних оглядів, обстежень, здійснення диспансерного нагляду.
Пунктом 3 частини 2 Правил визначено, що у СІЗО здійснюються медичний контроль за станом здоров'я ув'язнених і засуджених шляхом проведення медичних оглядів та обстежень, виявлення осіб, які потребують лікування та постійного медичного нагляду, проведення щодо них лікувально-оздоровчих заходів з метою збереження здоров'я і працездатності, амбулаторне і стаціонарне лікування відповідно до системи стандартів у сфері охорони здоров'я, клінічних протоколів надання медичної допомоги в порядку, передбаченому законодавством.
Підсумовуючи все вищевикладене, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, Конституції України, суддя вважає, що в даному випадку необхідно негайно провести медичне обстеження обвинуваченого ОСОБА_4 в Дніпровській багатопрофільній лікарні №4 філії Державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально - виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях.
Таким чином, беручи до уваги вищезазначене, суд вважає, що Клопотання щодо захисту прав людини в порядку, передбаченому статтею 206 КПК України - захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_10 підлягає задоволенню.
Суд не приймає до уваги ствердження обвинуваченого ОСОБА_4 в тій частині, що оскільки в судове засідання 10 вересня 2025 року о 13 годині 00 хвилин не прибув його захисник - адвокат ОСОБА_10 та о 13 годині 30 хвилин судове засідання покинув захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_11 то мало місце порушення права на захист обвинуваченого, оскільки в судовому засіданні дане Клопотання судом було розглянуто без присутності захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_10 та захисника обвинуваченого - ОСОБА_11 .
Положеннями частини 3 статті 46 КПК України передбачено, що одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п'яти захисників одного обвинуваченого.
Згідно з матеріалами кримінального провадження захист інтересів обвинуваченого ОСОБА_4 в Слов'янському міськрайонному суді Донецької області здійснюють захисники- ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . Обвинувачений від послуг захисника - адвоката ОСОБА_10 не відмовлявся й заперечував щодо розгляду кримінального провадження 10 вересня 2025 року о 13 годині 00 хвилин за відсутності захисника ОСОБА_10 . Також обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти розгляду даного Клопотання у відсутності його захисника - адвоката ОСОБА_11 , який о 13 годині 30 хвилин покинув судове засідання ( відключився від відео конференції)
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_10 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду кримінального провадження, з ним була узгоджена дата судового засідання - 10 вересня 2025 року о 13 годині 00 хвилин. Однак, адвокат ОСОБА_10 не повідомив суд про причини своєї неявки до судового засідання, будь -яких Клопотань та Заяв від нього на адресу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області про відкладення розгляду кримінального провадження 10 вересня 2025 року не надходило.
Крім того, особисто захисник обвинуваченого ОСОБА_10 з червня місяця 2025 року по теперішній час не спрямовував до суду будь -яких Заяв чи Клопотань про залишення без розгляду його Клопотань - Клопотання про повернення Обвинувального акту у зв'язку із його невідповідністю вимогам КПК України та Клопотання щодо захисту прав людини в порядку передбаченому ст. 206 КПК України - обвинуваченого ОСОБА_4 .
Будь - яких інших клопотань або заяв адвокат ОСОБА_10 до суду не спрямовував.
В судовому засіданні 10 вересня 2025 року при розгляді даного Клопотання ( Скарги) були присутні три захисники обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме адвокати: ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .
З огляду на це, за указаних вище конкретних обставин цього кримінального провадження, суд не вбачає, що обвинувачений був позбавлений можливості реалізувати своє право на ефективний правовий захист, зокрема отримати правову допомогу й інших трьох своїх захисників, що відповідно до положень ст. 412 КПК України не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Суд приходить до обгрунтованого переконання, що протягом 10 вересня 2025 року Слов'янським міськрайонним судом Донецької області були створені достатні умови для можливості реалізації своїх функцій кожним із захисників в міру необхідності забезпечення права обвинуваченого на ефективний правовий захист за обставин конкретного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 206, 314, 369 -372, 376 КПК України, -
Клопотання щодо захисту прав людини в порядку передбаченому ст. 206 КПК України захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_10 в порядку статті 206 КПК України, - задовольнити.
Зобов'язати Державну установу "ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 4)" та її службових осіб, Дніпропетровську багатопрофільну лікарню № 4 філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях, та її службових осіб вжити заходів для надання обвинуваченому ОСОБА_4 медичної допомоги в обсязі необхідному для відновлення здоров?я.
Витребувати з Державної установи "ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 4)" та її службових осіб, Дніпропетровська багатопрофільна лікарня № 4 філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях інформацію, щодо обсягу наданої медичної допомоги обвинуваченому ОСОБА_4 за час його перебування в Державній установі "ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 4)", в тому числі лікарську та медичну інформацію, включаючи інформацію про медичні огляди, виписані рецепти, видані медичні препарати.
Зобов'язати керівника Дніпропетровська багатопрофільна лікарня № 4 філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях забезпечити судово - медичне обстеження обвинуваченого - ОСОБА_4 .
Зобов'язати Державну установу « Дніпровська установа виконання покарань ( №4)» забезпечити належне лікування обвинуваченого ОСОБА_4 .
Зобов'язати Державну установу "ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 4)" та її службових осіб, Дніпропетровська багатопрофільна лікарня № 4 філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях, та її службових осіб забезпечити додержання прав обвинуваченого - ОСОБА_4 на охорону здоров'я та на отримання необхідного медичного лікування, шляхом невідкладного проведення медичного обстеження особи, що перебуває під вартою та забезпечення її лікуванням, призначеним за результатами вказаного обстеження.
Направити копії ухвали для виконання до Державної установи "ДНІПРОВСЬКА УСТАНОВА ВИКОНАННЯ ПОКАРАНЬ (№ 4)" та її службових осіб, Дніпропетровська багатопрофільна лікарня № 4 філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» у Дніпропетровській та Донецькій областях та сторонам кримінального провадження.
Захід забезпечення кримінального провадження обвинуваченому ОСОБА_12 залишити без змін - «тримання під вартою в Державній установі « Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвалу постановлено, складено та підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Головуючий: Суддя: ОСОБА_13