Іменем України
10 вересня 2025 року м. Кропивницький
справа № 403/560/19
провадження № 22-ц/4809/1352/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Дуковський О. Л., Письменний О. А.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградське обласне управління АТ «Ощадбанк»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17 червня 2025 року (суддя Атаманова С.Ю.), -
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17 червня 2025 року зупинено провадження у цивільній справі №403/560/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 405/2063/25 (провадження №2/405/590/25) за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання відсутнім обов'язку поручителя за договором поруки.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що в обгрунтування вимог позову у даній справі позивач посилається, зокрема, на укладення 19 лютого 2019 року між АТ «Ощадбанк» (Кредитор), ОСОБА_1 (Боржник) та ОСОБА_2 (Поручитель) договору поруки №1_121, за умовами якого Поручитель зобов'язалась перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені або можуть бути укладені в майбутньому.
Судом встановлено, що 11 квітня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовною заявою до відповідача АТ «Державний ощадний банк України» про визнання відсутнім обов'язку поручителя за договором поруки від 19 лютого 2019 року №1_121, посилаючись на обставину підписання договору поруки не нею особисто, а іншою особою з наслідуванням її дійсного підпису. До позовної заяви додані клопотання про витребування від банку оригіналу договору поруки та про призначення судової почеркознавчої експертизи підпису позивачки, що міститься у вказаному договорі.
Ленінським районним судом м. Кіровограда позовну заяву ОСОБА_2 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 405/2063/25.
Враховуючи викладене, а також те, що предметом спору у справі №405/2063/25 є вимоги щодо правочину, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у справі №403/560/19, на переконання суду першої інстанції, наявні підстави для зупинення провадження у справі згідно з п.6 ч.1 ст. 251 ЦПК України з огляду на об'єктивну неможливість розгляду даної справи до ухвалення рішення у справі №405/2063/25.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Згідно з поданою апеляційною скаргою просить ухвалуУстинівського районного суду Кіровоградської області від 17 червня 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Вважає, щовисновки суду першої інстанції, наведені в оскаржуваній ухвалі, суперечать вимогам процесуального закону.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо ухвалити рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Разом з тим, суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, належним чином не обґрунтував, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи, та чому зібрані у справі № 403/560/19 докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, а лише посилався на неможливість збирання судом доказів, до яких належить висновок експерта, з власної ініціативи. Наголошує, що суд не позбавлений можливості з власної ініціативи призначити експертизу для з'ясування питання, що потребує спеціальних знань, у тому числі щодо підпису відповідачкою договору поруки.
Позивач вважає, що оскільки відповідачкою у справі, що розглядається, не надано жодних доказів, які спростовують укладення нею договору поруки, та навіть не заявлено жодних заперечень з цього приводу, матеріали справи № 403/560/19 містять достатньо доказів, що дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Звертає увагу, що всупереч приписам ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом першої інстанції не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 26 січня 2021 року у справі 522/1528/15-ц щодо застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, у відповідності до яких саме у справі про стягнення коштів відповідачка має захищати себе, заперечуючи проти відповідного позову банку, наприклад, і з тих підстав, що обов'язок поручителя відсутній, чого остання протягом майже семи років не здійснює.
Зазначає, що поведінка відповідачки свідчить про намір останньої затягнути розгляд даної справи, чого судом першої інстанції враховано не було.
Короткий зміст заперечень проти вимог і доводів апеляційної скарги
У поданому до апеляційного суду відзиві на апеляційну скаргу відповідачка просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Обґрунтовуючи свої доводи, вказує, що суд першої інстанції дійшов висновку про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що обставина наявності або відсутності у відповідачки обов'язків поручителя за договором поруки №1_121 від 19 лютого 2019 року має значення для справи №403/560/19, оскільки входить до предмета доказування. Зважаючи на те, що суд не може збирати докази, до яких належить висновок експерта, з власної ініціативи, відповідно наявні підстави для зупинення провадження у справі №403/560/19 до з'ясування (підтвердження або спростування) обставини підпису ОСОБА_2 договору поруки в іншому процесі.
Вважає, що за вказаних обставин, однозначно вбачається наявність об'єктивної неможливості розгляду справи №403/560/19 до вирішення в порядку цивільного судочинства іншої справи №405/2063/25, яка перебуває на розгляді Подільського районного суду міста Кропивницького. Оскільки імперативними положеннями п.6. ч.І ст.. 251 ЦПК України чітко визначено обов'язок суду зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, Устинівський районний суд Кіровоградської області дійшов обґрунтованого та законного висновку про необхідність задоволення клопотання відповідачки та зупинення провадження у справі (а.с. 180- 181 том 3).
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 07 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17 червня 2025 року; встановлено строк для подання відзиву на скаргу.
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 11 липня 2025 рокузакінчено підготовчі дії; постановлено розгляд справи за апеляційною скаргою здійснювати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
На підставі відповідних наказів голови Кропивницького апеляційного суду, головуючий суддя Дьомич Л. М. та суддя Письменний О. А. перебували у відпустці у період з 11 серпня 20205 року по 29 серпня 2025 року включно, а суддя Дуковський О. Л. - у період з 11 серпня 2025 року по 05 вересня 2025 року включно.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, з урахуванням того, що розгляд даної справи здійснювався у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, за наступного.
Обставини справи, встановлені судами
З 15 листопада 2019 року в провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської області перебуває цивільна справа №403/560/19 за позовом Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 521794,72 грн.
Звертаючись до місцевого суду з позовом у даній справі позивач обґрунтував свої вимоги тим, що 19 лютого 2019 року між Акціонерним товариством «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №2_121 (за продуктом «Зелена енергія») на суму 515750 грн., строком на 72 місяці з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 19 лютого 2025 року та зі сплатою процентів за користування кредитом на умовах цього договору.
Позивач також вказує, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 19 лютого 2019 року між АТ «Ощадбанк» (Кредитор), ОСОБА_1 (Боржник) та ОСОБА_2 (Поручитель)було укладено договір поруки №1_121 (далі - Договір поруки), за умовами якого Поручитель зобов'язалась перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником зобов'язання за кредитним договором, а також додатковими договорами до нього, що укладені або можуть бути укладені в майбутньому.
Згідно з доводами банку, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свої зобов'язання за укладеними договорами належним чином не виконували, у результаті чого виникла заборгованість, з метою солідарного стягнення якої з відповідачів пред'явлено позов у даній справі.
16 червня 2025 року ОСОБА_2 звернулась до місцевого суду із клопотанням про зупинення провадження у даній справі №403/560/19 до набрання законної сили судовим рішенням, ухваленим у справі №405/2063/25 за її позовом до АТ «Державний Ощадний банк України» про визнання відсутнім обов'язку поручителя за договором поруки (а.с. 134-135 том 3). В обґрунтування заявленого клопотання вказала, що звернулась до Подільського районного суду міста Кропивницького із позовом про визнання відсутнім у ОСОБА_2 обов'язку поручителя за Договором поруки. Зазначає, що не пам'ятає, щоб вона особисто підписувала Договір поруки та нікого не уповноважувала на вчинення таких дій. Одночасно із пред'явленням позову до суду було подано клопотання про призначення у справі судової - почеркознавчої експертизи з огляду на обставину підписання Договору поруки не особисто ОСОБА_2 , а іншою особою з наслідуванням її дійсного підпису. Повідомила, що ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 14 квітня 2025 року відкрито спрощене провадження у цивільній справі № 405/2063/25 за позовною заявою ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання відсутнім обов'язку поручителя за договором поруки. Оскільки предметом спору у справі №405/2063/25 є вимоги щодо правочину, на підставі якого позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у справі №403/560/19, вважає, що має місце об'єктивна неможливість розгляду даної справи до ухвалення рішення у справі №405/2063/25.
За результатом розгляду заявленого ОСОБА_2 клопотання судом першої інстанції було постановлено оскаржувану ухвалу (а.с. 152-153 том 3).
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На переконання колегії суддів, оскаржувана ухвала суду першої інстанції у даній справі зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає.
Згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як зазначив Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19, метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду справи.
Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Основним критерієм відповідно до вказаного пункту визначення наявності підстав для зупинення провадження у справі є неможливість розгляду справи.
У постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі № 903/636/20, від 29 грудня 2021 року у справі № 910/5610/21 акцентовано увагу на тому, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному випадку з'ясовувати, зокрема, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпечення сторонам розумних строків розгляду їх справ.
При цьому сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі.
Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, зокрема, у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому суду.
Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст.251 ЦПК України суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У справі, що переглядається, встановлено, що дана справа знаходиться у провадженні Устинівського районного суду Кіровоградської областіз 15 листопада 2019 року та перебуває на стадії підготовчого провадження, завданнями якого, за положеннями ч. 1 ст. 189 ЦПК України, є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Однак, місцевий суд у даній справі на порушення вимог п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України, зазначивши конкретну іншу справу, до вирішення якої зупиняється провадження у справі, в якій встановлюються обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, не врахував, що ще з листопада 2019 року відповідачка достеменно знала як про наявність спору щодо стягнення кредитної заборгованості, так і те, що однією з підстав пред'явленого позову у даній справі є Договір поруки, про обставину підписання якого, як стверджується, вона не пам'ятає.
Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, належним чином не обґрунтував, у чому полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи, та чому зібрані у справі № 403/560/19 докази не дають можливості самостійно встановити та оцінити обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, а лише посилався на неможливість збирання судом доказів з власної ініціативи.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що за період з листопада 2019 року по квітень 2025 року відповідачкою не вчинено жодної процесуальної дії, спрямованої на спростування доводів позову, як то: подання обґрунтованого відзиву на позов, надання висновку експерта, виконаного на її замовлення; заявлення до суду клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи тощо.
Відповідачка також не скористалась своїм процесуальним правом на подання зустрічної позовної заяви.
Крім того, відповідачкою не наведено жодної обставини, яка завадила їй надати до суду у даній справі докази, які б дозволили встановити та оцінити обставини (факти), на яких ґрунтуються її доводи, викладенні у клопотанні про зупинення провадження у справі.
Варто зауважити, що колегія суддів погоджується зі скаржником у тому, що наявність відповідного боргу чи його відсутність, як і відсутність підстав для нарахування боргу, є предметом доказування у спорі про стягнення з відповідача коштів. Такі доводи ґрунтуються на висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, який, однак, безпідставно не взятий до уваги судом першої інстанції.
Таким чином, суд першої інстанції зробив помилковий висновок про зупинення провадження і оскаржена ухвала суду є такою, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
За викладеного, апеляційний суд вважає обґрунтованими та приймає аргументи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Розподіл судових витрат апеляційним судом не здійснюється, з огляду на те, що дане судове рішення апеляційної інстанції не є остаточним вирішенням спору по суті.
При цьому, колегією суддів враховано правову позицію Об'єднаної палати Верховного Суду, викладену у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 530/1731/16-ц.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» задовольнити.
Ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 17 червня 2025 року скасувати як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Цивільну справу № 403/560/19 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Кіровоградського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором направити до Устинівського районного суду Кіровоградської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді О. Л. Дуковський
О. А. Письменний