Справа № 240/9214/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
10 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Кузьмишина В.М. Залімського І. Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, в якому просив:
- визнати протиправним наказ Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 16.05.2019 №152 про відмову йому у затвердженні проекту землеустрою з відведення земельної ділянки площею 14,1000 га за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області в оренду;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області затвердити проект землеустрою з відведення земельної ділянки площею 14,1000 за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області та надати її в оренду ОСОБА_1 терміном на 7 років;
- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення згідно чинного законодавства;
- задовольнити клопотання про забезпечення позову.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, позовні вимоги задоволено.
На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 цим судом 20.02.2020 було видано виконавчий лист для звернення його до примусового виконання.
Крім того, в подальшому, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.11.2024 заяву ОСОБА_1 задоволено в частині заміни боржника у виконавчому провадженні. Замінено боржника у виконавчому провадженні ВП №6137019 з виконання виконавчого листа № 240/9214/19, виданого Житомирським окружним адміністративним судом 20.02.2020, з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на Станишівську сільську раду Житомирського району Житомирської області.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 Станишівській сільській раді Житомирського району Житомирської області встановлено строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 в адміністративній справі № 240/9214/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії терміном тридцять днів з дня набрання даною ухвалою суду законної сили.
На адресу суду 10.01.2025 надійшов звіт Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про виконання судового рішення, який був надісланий на адресу суду 02.01.2025.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року прийнято звіт Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі № 240/9214/19.
ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Постановляючи ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що посилання органу місцевого самоврядування на обставини, які зазначені у поданому звіті, достатні для його прийняття судом.
Суд зазначає, шо ОСОБА_1 ознайомився з поданим Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області звітом 13.01.2025, що підтверджується його заявою. Заперечень на звіт позивач не подав.
Підсумувавши все наведене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що звіт Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі №240/9214/19 слід прийняти.
ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою задовольнити його клопотання та скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 про відмову в задоволенні заяви про накладення на голову Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_2 штрафу в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що рішення суду виконане не було, фактична передача земельної ділянки позивачу здійснена не була, що є порушенням права на отримання земельної ділянки відповідно до судового рішення.
Також, скаржник вказує на ігнорування зобов'язань нового боржника. Зазначає, що Станишівська сільська рада, як правонаступник у виконавчому провадженні, не вжила жодних заходів для виконання рішень, що відповідають нормам чинного законодавства та судовій практиці.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів частини другої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Невиконання судового рішення спричиняє відповідальність, встановлену законом.
Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Згідно ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена правова норма КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами її застосування є саме невиконання судового рішення.
Разом з тим, вказаною нормою статті 382 КАС України передбачено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, вирішувати питання прийняття звіту, вирішувати питання про накладення штрафу.
Тобто, суд наділений правом, а не обов'язком прийняти рішення про подання звіту, прийняття звіту, накладення штрафу.
В той же час, такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Верховний Суд у постанові від 3 травня 2018 року у справі № 805/402/18 зазначив, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 травня 2020 року у справі № 800/320/17 зазначила, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.12.2024 Станишівській сільській раді Житомирського району Житомирської області встановлено строк для подання звіту про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 в адміністративній справі № 240/9214/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії терміном тридцять днів з дня набрання даною ухвалою суду законної сили.
На адресу суду 10.01.2025 надійшов звіт Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про виконання судового рішення, який був надісланий на адресу суду 02.01.2025.
В поданому звіті орган місцевого самоврядування посилається на те, що земельну ділянку площею 14,1000 га за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області ГУ Держгеокадастром у Житомирській області було розформовано та передано у приватну власність громадянам. Таким чином, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 у Державному земельному кадастрі відсутні. Крім того, згідно відомостей ГУ Держгеокадастру у Житомирській області земельна ділянка з кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 Станишівській сільській раді Житомирського району Житомирської області не передавалась, як і не приймалось рішення про надання її у власність або користування. Державна реєстрація вищевказаної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі скасована, а відомості про неї набули статусу архівних. Водночас, постановою головного державного виконавця Житомирського районного відділу державної виконавчої служби від 23.12.2022 виконавче провадження по виконанню рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 було закінчено на підставі пункту 11 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та більше не відновлювалось.
ОСОБА_1 ознайомився з поданим Станишівською сільською радою Житомирського району Житомирської області звітом 13.01.2025, що підтверджується його заявою. Заперечень на звіт позивач не подав.
При цьому, апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені ст. 317 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню, оскільки доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції про наявність підстав для прийняття поданого звіту.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звіт Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.10.2019 у справі №240/9214/19 слід прийняти.
Колегія суддів зазначає, що у поданому звіті наведені достовірні відомості про те, що земельну ділянку площею 14,1000 га за кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 для ведення фермерського господарства на території Коднянської сільської ради Житомирського району Житомирської області ГУ Держгеокадастром у Житомирській області було розформовано та передано у приватну власність громадянам. Таким чином, відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 у Державному земельному кадастрі відсутні. Крім того, згідно відомостей ГУ Держгеокадастру у Житомирській області земельна ділянка з кадастровим номером 1822083500:01:001:0392 Станишівській сільській раді Житомирського району Житомирської області не передавалась, як і не приймалось рішення про надання її у власність або користування.
Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.
VI. ВИСНОВКИ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
Відповідно до вимог ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивача колегією суддів не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Кузьмишин В.М. Залімський І. Г.