Справа № 640/16626/22 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.
09 вересня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.
Суддів: Беспалова О.О., Вівдиченко Т.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
30.09.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, апелянт, пенсійний орган), у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 02.12.2019;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 02.12.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах з підстав відсутності достатнього спеціального стажу. За результатами судового оскарження відповідача було зобов'язано зарахувати спірні періоди роботи позивача до спеціального стажу. На виконання рішення суду, що набрало законної сили, відповідач вимагає повторно звернутися з заявою про призначення пенсії, оскільки згідно з судовим рішенням його не було зобов'язано повторно розглянути його заяву про призначення пенсії або безпосередньо призначити пенсію на пільгових умовах. Позивач уважає таку вимогу безпідставною та надмірно формальною, оскільки єдиною підставою для відмови у призначенні пенсії була відсутність необхідного спеціального стажу, але у судовому порядку було підтверджено належну кількість спеціального стажу для призначення пенсії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо нездійснення повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 від 02.12.2019.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 від 02.12.2019.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві подало апеляційну скаргу.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішенням суду Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві було зобов'язано зарахувати до спеціального стажу спірні періоди роботи, проте рішення про відмову у призначенні пенсії залишилося чинним та не було скасоване, у зв'язку з чим відсутня можливість реалізувати рішення суду за відсутності відповідного нерозглянутого звернення особи про призначення пенсії.
Відповідач також зазначає про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2025 року та 03 червня 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Керуючись частинами 1 та 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до фактичних обставин справи, 02.12.2019 позивач звернувся із заявою до відповідача, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У призначенні пенсії позивачеві було відмовлено з огляду на відсутність необхідного спеціального стажу роботи на посадах за Списком № 1. При цьому, періоди роботи з 01.04.1990 по 10.01.1993 на посаді баночника в скляному цеху Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики та з 11.01.1993 по 03.01.1994, з 24.05.1994 по 07.07.1996, з 03.03.1997 по 17.09.2001, з 09.10.2001 по 10.12.2001, з 28.02.2004 по 11.10.2005 на посаді видувальника скловиробів в скляному цеху Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики не були зараховані до спеціального стажу, оскільки уточнююча довідка видана неналежним органом.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №640/10574/20 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в підтвердженні права позивача на зарахування періоду роботи за професією баночника та видувальника скловиробів у періоди з 01.04.1990 по 10.01.1993, з 11.01.1993 по 03.01.1994, з 24.05.1994 по 07.07.1996, з 03.03.1997 по 17.09.2001, з 09.10.2001 по 10.12.2001, з 28.02.2004 по 11.10.2005 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати період роботи позивача за професією баночника та видувальника скловиробів у періоди з 01.04.1990 по 10.01.1993, з 11.01.1993 по 03.01.1994, з 24.05.1994 по 07.07.1996, з 03.03.1997 по 17.09.2001, з 09.10.2001 по 10.12.2001, з 28.02.2004 по 11.10.2005 до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
Листом від 26.01.2022 № 2600-0303-8/13868 відповідач повідомив позивача, що для відпрацювання зазначеного рішення суду необхідно звернутися з повторною заявою про призначення пенсії та оригіналами документів.
Листом від 03.08.2022 № 2600-0308-8/93493 відповідач повідомив позивача, що рішенням суду зобов'язано лише зарахувати спірні періоди до спеціального стажу, а не зобов'язано призначити пенсію за віком на пільгових умовах, а тому для виконання рішення суду необхідно повторно звернутися із заявою про призначення пенсії.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов частково суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимога повторного подання заяви про призначення пенсії є необґрунтованою, оскільки саме рішення суду вже зобов'язує відповідача до перегляду підстав відмови у призначенні пенсії та врахування раніше поданої заяви позивача; єдина підстава відмови у призначенні пенсії позивачу була визнана незаконною судом, і ця обставина є вирішальною у справі; відповідач не має законних підстав вимагати від позивача повторного подання заяви, оскільки наявна заява вже була розглянута та відхилена на підставі обставин, які згодом визнані протиправними.
Таким чином, дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на підставі незарахування раніше спірних періодів до стажу роботи на пільгових умовах є протиправними, а тому суд вважав за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії та призначити пенсію з урахуванням періодів роботи, які зараховано до спеціального стажу відповідно до рішення суду у справі № 640/10574/20.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з пунктом 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
За змістом пункту 1.8 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV.
Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Відповідно до пункту 1.9 Порядку № 22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.8 цього розділу.
Згідно з підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
- документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
- для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01.07.2000 орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
За приписами частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2021 у справі №640/10574/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати період роботи ОСОБА_1 за професією баночника та видувальника скловиробів, у періоди з 01.04.1990р. по 10.01.1993р.; з 11.01.1993р. по 03.01.1994р.; з 24.05.1994р. по 07.07.1996р.; з 03.03.1997р. по 17.09.2001р.; з 09.10.2001р. по 10.12.2001р.; з 28.02.2004р. по 11.10.2005р. до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
З наведеного вбачається, що питання зарахування спірних періодів до стажу роботи позивача вирішувалось з метою визначення його права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судова колегія погоджує висновки суду першої інстанції про те, що оскаржувана вимога пенсійного органу щодо повторного подання позивачем заяви про призначення пенсії є необґрунтованою, оскільки саме рішення суду вже зобов'язує відповідача до перегляду підстав відмови у призначенні пенсії та врахування раніше поданої заяви позивача.
Відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму ВАС України № 7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі», у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом.
Так, колегія суддів акцентує увагу, що доводи апелянта зводяться лише до відсутності підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Втім, дані вимоги залишені судом першої інстанції без задоволення.
При цьому, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не містить жодних мотивів та заперечень висновку суду першої інстанції щодо обов'язку самостійно переглянути раніше прийняте рішення про відмову у призначенні пенсії та призначити пенсію з урахуванням зарахованих до спеціального стажу періодів роботи позивача.
Крім того, апеляційна скарга також не містить вимог щодо зміни рішення суду першої інстанції у мотивувальній або резолютивній частинах щодо позовних вимог, залишених судом без задоволення.
Таким чином, судова колегія висновує, що доводи апеляційної скарги не корелюються зі змістом оскаржуваного рішення, зокрема його резолютивною частиною; зміст апеляційної скарги повністю дублює відзив на позовну заяву (а.с.40-47).
Суд відхиляє за безпідставністю доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, оскільки останній звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва 30.09.2022 з вимогою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 02.12.2019, яка оформлена листом від 03.08.2022 №2600-0308-8/93493 (а.с.19), що відповідно свідчить про дотримання шестимісячного строку звернення до суду.
На підставі вищенаведеного у сукупності, колегія суддів зауважує, що доводи апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року - без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович
Судді: О.О. Беспалов
Т.Р. Вівдиченко