10 вересня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1942/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),
суддів: Кругового О.О., Шлай А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року (суддя Момонт Г.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року, з урахуванням ухвали суду від 30 січня 2025 року про внесення виправлень, позов задоволено частково.
Суд вирішив визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області (м. Покровськ, вул. Мандрика, 7, код ЄДРПОУ 40109058) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 82 088,46 грн (вісімдесят дві тисячі вісімдесят вісім грн 46 коп.).».
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Відповідачем подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, суд не врахував, що стаття 117 Кодексу законів про працю України, якою обґрунтовано позовні вимоги, не розповсюджується на правовідносини, що виникають у порядку виконання судового рішення про присудження виплати заробітної плати.
Нормами спеціального законодавства не передбачено виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до пункту 3 частини 1 ст.311 КАС України в порядку письмового провадження, на підставі наявних у ній доказів.
Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як було встановлено судом першої інстанції, наказом Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 18.10.2022 р. №471 о/с «По особовому складу» майора поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора з особливих доручень відділу організації діяльності груп реагування управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Донецькій області звільнено зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу), з 18 жовтня 2022 року.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2023 р. у справі №340/3517/23, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.11.2023 р., адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції у Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 - 2019 роки (56 днів) та основної щорічної відпустки за 2015 рік (4 дні); зобов'язано Головне управління Національної поліції у Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2019 роки (56 днів), передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» та основної щорічної відпустки за 2015 рік (4 дні), виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення із служби; в задоволені решти позовних вимог відмовлено.
09.03.2024 р. ГУ НП в Донецькій області на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.08.2023 р. у справі №340/3517/23 виплачено ОСОБА_1 26 953,15 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного остаточного розрахунку при звільнені, а саме ненарахування та невиплату компенсації за всі дні невикористаної відпустки, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем правомірність бездіяльності не було доведено.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується.
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII, поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.
У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Згідно зі ст.117 КЗпП України, у редакції Закону України від 01.07.2022 р. №2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Наведена редакція статті 117 КЗпП України набрала законної сили з 19.07.2022 .
Суд було вірно враховано, що статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладається обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплативши всі суми, що йому належать, а у разі невиконання такого обов'язку виникає відповідальність передбачена статтею 117 КЗпП України.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника під час його звільнення, зокрема захист права працівника на своєчасну оплату праці за виконану роботу. При цьому відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України спрямоване на компенсацію працівнику майнових витрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.
Виплата середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні обмежений строком виплати у 6 місяців.
Як встановив суд першої інстанції, правовідносини у даній справі виникли після набрання чинності Законом №2352, яким внесено зміни до статті 117 КЗпП України.
Затримка розрахунку при звільненні за період з 19.10.2022 по 09.03.2024 становить 1 рік 4 місяці 20 днів.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що з огляду на приписи ст.117 КЗпП України, середній заробіток за період з 19.10.2022 по 09.03.2024 обмежений шістьма місяцями, а тому становить 82 088,46 грн (13 681,41 грн х 6) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують.
Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлено відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, з метою забезпечення рівності прав та принципу недискримінації у трудових відносинах, суд дійшов вірного висновку про можливість застосування норм статті 116 та 117 КЗпП України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які складаються під час звільнення.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. ст. 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Постанова у повному обсязі складена 10 вересня 2025 року.
Головуючий - суддя А.А. Щербак
суддя О.О. Круговий
суддя А.В. Шлай