Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/12326/2025
09 вересня 2025 року місто Київ
справа №761/47694/24
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів cудової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Рейнарт І.М.,Ратнікової В.М.
перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Савчук Ю.Н., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,-
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 12 травня 2025 року позов ОСОБА_3 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 27 травня 2025 року подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду через систему «Електронний суд».
28 травня 2025 року та 31 липня 2025 року Київським апеляційним судом до Шевченківського районного суду міста Києва було направлено запити про витребування справи № 761/47694/24.
11 серпня 2025 року вказана цивільна справа надійшла до Київського апеляційного суду.
Проте, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню апелянту виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.58 ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч.4 ст. 62 ЦПК України, повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів:
1) довіреністю;
2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;
3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
Згідно із п.1 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються: довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо апеляційна скарга подана представником і ці документи раніше не подавалися.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, вона підписана адвокатом Чорним Є.О. як представником ОСОБА_1
ОСОБА_2 додано до апеляційної скарги копію ордеру про надання правничої допомоги серії АI №1785532 від 07 січня 2025 року на представництво інтересів ОСОБА_1 адвокатом Чорним Є.О. у Шевченківському районному суді міста Києва.
Інших документів на підтвердження повноважень адвоката Чорного Є.О. діяти в інтересах ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції матеріали справи не містять.
Згідно з п.1 ч.5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Оскільки, ОСОБА_2 не надав відповідних документів згідно з вимогами ч.4 ст.62 ЦПК України на підтвердження його повноважень подавати та підписувати апеляційну скаргу від імені ОСОБА_1 , а тому згідно з п.1 ч.5 ст.357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає відповідачу повторному зверненню з апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦПК України за своїм підписом або подану через представника.
У зв'язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, відповідач має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.
Керуючись ст.357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 12 травня 2025року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Савчук Ю.Н., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно - повернути апелянту.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: