07.12.06 р. Справа № 45/193пд
Суддя Плотніцький Б.Д.
розглянувши матеріали за адміністративною позовною заявою:
Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія», м. Київ
до відповідача: Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк
про зупинення продажу орендованого майна, та відновлення його продажу відповідно до наданої раніше згоди
за участю представників:
від позивача: Перепелиця С.Є. (довіреність б/н від 27.07.2006р.)
від відповідача: Писанка І.О. - гол.спец.юрисконс. (довіреність №168 від 07.08.2006р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія», м. Київ звернулось до суду з адміністративним позовом до Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк про визнання нечинним рішення Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області про зупинення продажу орендованого майна, викладеного в листі №09-5732 від 01.08.2005р., спонукання відповідача відносити продаж орендованого позивачем майна, відповідно до наданої раніше згоди, викладеної у листі №09-2459 від 08.04.2005р.
Заявою б/н від 07.09.2006р. позивач збільшив позовні вимоги та просить суд:
- визнати не чинним рішення Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області про зупинення продажу орендованого майна, викладеного ним в листі №09-5732 від 01.08.2005р.;
- спонукати відповідача відновити продаж орендованого ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» майна, відповідно до наданої раніше згоди, викладеної ним в листі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області №09-2459 від 08.04.2005р.;
- зобов'язати Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області поновити дію довіреності №77 від 08.04.2005р.;
- визнати договір доручення №20 від 08.04.2005р. дійсним.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що під час оренди державного майна у відповідача за договором оренди №343/99 від 01.05.1999р. виникла необхідність відчуження орендованого майна, на що від відповідача по справі був отриманий письмовий дозвіл та доручення, а також був укладений договір про продаж орендованого державного майна №20 від 08.04.2005р., але під час підготовки до прилюдних торгів відповідач заборонив відчуження майна. Таким чином, відповідач порушив умови договору про продаж орендованого державного майна №20 від 08.04.2005р.
Відповідач у відзиві на позовну заяву №14-7080 від 31.07.2006р. та у відзиві на заяву про збільшення позовних вимог №14-8638 від 27.09.2006р. позовні вимоги позивача не визнає та просить суд відмовити позивачу.
В обгрунтування своїх доводів відповідач посилається на відсутність предмету позову, оскільки даний спір був розглянутий в порядку господарського процесуального судочинства України та наявне рішення господарського суду Донецької області від 14.10.2005р. по справі №32/197пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія», м. Київ до Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк про спонукання виконати дії, зокрема про спонукання відповідача здійснити дії, направлені на отримання позивачем дозволу на відчуження 21 одиниці устаткування орендованого державного майна.
07.12.2006р. господарським судом отримане повідомлення прокуратури Донецької області №05/1-36пр-06 від 07.12.2006р. про вступ прокурора у розгляд справи №45/193пд.
В обґрунтування поданого повідомлення прокурор посилається на те, що Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області є спеціальним уповноваженим органом, який представляє державу у сфері приватизації та оренди державного майна, на отримання звернення Фонду Державного майна України до Генеральної прокуратури України про перевірку додержання законодавства при оренді цілісного майнового комплексу «Слов'янський солевиварювальний завод №2» та представництва інтересів держави при розгляді господарським судом Донецької області справ, які стосуються вказаного державного майна.
У відповідності з вимогами ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор може здійснювати представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим кодексом та іншими законом на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Прокурором в засіданні суду 07.12.2006р. підтримана позиція відповідача за цим позовом - Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши надані сторонами докази, господарським судом встановлено наступне:
01.05.1999р. між Донецьким регіональним відділенням Фонду Державного майна України та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» укладений договір оренди державного майна за №343/99.
Згідно з умовами вказаного договору відповідачем за цим позовом передане в строкове платне володіння та користування державне майно цілісно - майновий комплекс «Слов'янський солевиварювальний завод №2».
01.09.2003р. між сторонами була підписана додаткова угода №7 до вказаного договору, відповідно до якої п.1.1 договору оренди був викладений в іншій редакції, зокрема по договору оренди відповідачем передавалось в строкове платне користування цілісно - майновий комплекс «Сіль завод №2», вартість якого визначена у відповідності із додатками до договору оренди, проколом про результати інвентаризації та передавальним балансом підприємства, складеним станом на 31.12.2002р., вартість якого визначена в 639 219 грн. 19 коп.
Договором оренди державного майна №343/99 від 01.05.1999р. п.6.2 розділу 6 договору «Права орендаря» передбачене право продавати, обмінювати, займати за згодою орендодавця окремі види орендованого майна, якщо ці дії не перешкоджають виконанню умов договору.
При цьому, кошти, які отримані від цих операцій, є власністю орендодавця та направляються на відтворювання основних засобів.
Внаслідок зношення майна, яке було передане відповідно до спірного договору у складі цілісного майнового комплексу йому в оренду, позивач звернувся до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області з пропозицією щодо відчуження цього майна.
Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Донецькій області на адресу позивача за цим позовом направлений лист №09-2459 від 08.04.2005р., яким був наданий дозвіл на відчуження 21 одиниці основних засобів, які є об'єктами права власності та знаходяться у складі цілісного майнового комплексу «Слов'янський солевиварювальний завод №2» відповідно до договору оренди №343/99 від 01.05.1999р.
Одночасно вказаним листом відповідач за цим позовом дозволив позивачу здійснити продаж відповідно до умов Договору доручення про продаж орендованого майна №20 від 08.04.2005р., укладеного між Регіональним відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія».
08.04.2005р. між сторонами був підписаний договір доручення №20 про продаж орендованого державного майна, предметом якого є укладення Повіреним (позивачем) від імені Довірителя (відповідача) договору купівлі-продажу орендованого державного майна, переданого повіреному за договором оренди №343/99 від 01.05.1999р. відповідно до Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю.
Перелік майна, яке підлягало продажу, включає в себе 21 одиницю:
1. котел ДКВР 10/13, інв.№213;
2. котел ДКВР 10/13 інв.№206;
3. економайзер ЭП-1-330 інв.№ 211;
4. економайзер ЭП-1-330 інв.№214;
5. економайзер ЭП-1-330 інв.№ 210;
6. деаератор термічний ДОА-25 інв.№222;
7. котел паровий ДЕ-25-14 інв.№1364;
8. вентилятор ВД-10, інв.№245;
9. вентилятор ВД-10 з електродвигуном інв.№218
10. димосос ДП-11,2 з електродвигуном інв.№219;
11. димосос ДП-11,2 з електродвигуном інв.№220;
12. апарат стальний інв.№8980;
13. центрифуга 1/2 ФГП401к інв.№865;
14. фільтр МГР-50 інв.№8680;
15. фільтр МГР-50 інв.№868;
16. апарат стальний інв.№898;
17. центрифуга 1/2 ФГП401к інв.№864;
18. турбокомпресор ТВ200-1,12 інв.№872;
19. насос 300 Д40 інв.№817;
20. насос 200/150 інв.№883;
21. конденсатор змішання інв.№795.
За умовами договору доручення №20 про продаж орендованого державного майна від 08.04.2005р. продаж вказаного майна повинен бути здійснений через біржі на аукціоні.
08.04.2005р. Регіональним відділенням Фонду Державного майна України по Донецькій області на підставі Положення про регіональне відділення Фонду Державного майна України, затвердженого Постановою КМУ №412 від 15.06.1994р. видана Товариству з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія» довіреність №77 на підписання договорів купівлі-продажу державного майна, зазначеного вище переліку (21 одиниці).
Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк на адресу позивача направило лист №09-5732 від 01.08.2005р., яким було повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Слов'янська солевидобувна компанія», що окремим дорученням Голови Фонду Державного майна України №К/48 від 05.04.2005р. було заборонено здійснення дій щодо відчуження майна об'єктів права державної власності, до вилучення їх з переліку підприємств, що не підлягають приватизації.
Оскільки «Слов'янський солевиварювальний комбінат», до складу якого входить завод №2, не підлягає приватизації згідно з Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», відповідачем були відкликані лист №09-2459 від 08.04.2005р., договір - доручення про продаж орендованого державного майна №20 від 08.04.2005р. та анульована довіреність №77 від 08.04.2005р.
За таких підстав, позивач звернувся до суду з позовом про визнання не чинним рішення Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області про зупинення продажу орендованого майна, викладеного ним в листі №09-5732 від 01.08.2005р.; спонукання відповідача відновити продаж орендованого ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» майна, відповідно до наданої раніше згоди, викладеної ним в листі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області №09-2459 від 08.04.2005р.; зобов'язання Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області поновити дію довіреності №77 від 08.04.2005р. та визнання договору доручення №20 від 08.04.2005р. дійсним.
Господарський суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
За змістом ст.33 Закону України «Про власність» державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і збереження довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.
У відповідності із вимогами ст.33 Закону України «Про власність» Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області, як орендодавець спірного майна здійснює управління державним майном, що знаходиться в оренді та вирішує питання розпорядження та використання цього майна.
Згідно з умовами пп.6.2 договору оренди №343/99 від 01.05.1999р. позивачу був наданий дозвіл здійснювати відчуження окремих основних засобів листом №09-2459 від 08.04.2005р.
Стаття 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює, що передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.
Таким чином, після надання дозволу на відчуження майна Регіональне відділення Фонду державного майна право власності на державне майно не втратило.
Окремим дорученням Голови Фонду Державного майна України №К/48 від 05.04.2005р. було заборонено здійснення дій щодо відчуження майна об'єктів права державної власності, до вилучення їх із переліку підприємств, що не підлягають приватизації, затвердженому Законом України №2657ІІІ від 07.12.2001р.
За змістом ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
При цьому у відповідності із ч.ч.1,2 ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Таким чином, господарський суд дійшов до висновку про правомірність відкликання Регіональним відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області листа №09-2459 від 08.04.2005р, яким був наданий дозвіл на відчуження 21 одиниці основних засобів.
Оскільки п.6.2 договору оренди №343/99 від 01.05.1999р. позивачу надане право за згодою відповідача на відчуження орендованого державного майна, то господарський суд вважає, що у зв'язку з відсутністю такої згоди відповідача позивач не має право відчужувати основні засоби.
На підставі викладеного, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.
Стосовно вимог позивача про визнання дійсним договору доручення №2 від 08.04.2005р.
За змістом п.6.2 договору доручення №20 від 08.04.2005р. договір доручення припиняється у разі відмови довірителя або повіреного від договору. Довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь - який час.
Згідно із ст.1008 Цивільного кодексу України договір доручення припиняється на загальних підставах припинення договору, а також у разі:
1) відмови довірителя або повіреного від договору;
2) визнання довірителя або повіреного недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або визнання безвісно відсутнім;
3) смерті довірителя або повіреного.
При цьому, довіритель або повірений мають право відмовитися від договору доручення у будь-який час. Відмова від права на відмову від договору доручення є нікчемною.
Оскільки господарський суд дійшов до висновку про правомірність відмови відповідача від договору доручення, підстави для поновлення дії довіреності №77 від 08.04.2005р. відсутні.
З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку про правомірність відмови відповідача від договору доручення, таким чином вимоги про визнання вказаного договору доручення дійсним відсутні.
Стосовно вимог позивача про спонукання відповідача відновити продаж орендованого ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» майна відповідно до наданої раніше згоди, викладеної ним в листі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області №09-2459 від 08.04.2005р., господарський суд вважає вимоги позивача в цій частині такими, що не підлягають задоволенню, оскільки відкликання вказаного листа з дозволом на відчуження було виконане на підставі окремого доручення Голови Фонду Державного майна України №К/48 від 05.04.2005р., яким було заборонено здійснення дій щодо відчуження майна об'єктів права державної власності, до вилучення їх з переліку підприємств, що не підлягають приватизації.
Оскільки «Слов'янський солевиварювальний комбінат», до складу якого входить завод №2, не підлягає приватизації згідно з Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», господарський суд вважає правомірним відкликання листа з дозволом на відчуження №09-2459 від 08.04.2005р.
В позовній заяві позивач стверджує, що державне майно, яке орендує Товариство з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія» за договором оренди №343/99 від 01.05.199р. на даний час та на час передачі його в оренду і укладення відповідного договору оренди не є і не було цілісним майновим комплексом, оскільки в разі відокремлення від нього майна орендаря, воно не в змозі буде забезпечити провадження окремої господарської діяльності, на постійній і регулярній основі.
Одночасно, позивач посилається на те, що в договорі оренди майно було помилково зазначене як цілісний майновий комплекс.
За таких підстав, 11.09.2006р. для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у відповідності з вимогами ст.81 Кодексу адміністративного судочинства України була призначена будівельно - технічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
- Чи має майно, яке надане в оренду за договором №343/99 від 01.05.1999р., завершений цикл та технологічну єдність виробництва?
- Чи можливо на базі даного орендованого майна здійснювати самостійну окрему господарську діяльність на постійній і регулярній основі в разі відокремлення від нього власного майна Орендаря?
- Чи являється надане в оренду за договором №343/99 від 01.05.1999р. майно «цілісним майновим комплексом»? Якщо так, то згідно яких характеристик?
- Якщо вказане майно не є «цілісним майновим комплексом», то до якої категорії об'єктів оренди воно може бути віднесене?
07.11.2006р. господарським судом був отриманий висновок експертизи, яким встановлено, що в результаті дослідження договору оренди №343/99 від 01.05.1999р. визначити чи мало майно, яке надане в оренду, завершений цикл та технологічну єдність виробництва, не являється можливим; при відділенні від всього майнового комплексу власного майна орендатора господарська діяльність на постійній та регулярній основі на базі орендного майна по договору №343/99 від 01.05.1999р. не можлива.
У відповідності із ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов'язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
На підставі висновку експертизи №4898/23 складеного 16.10.2006р., господарський суд дійшов до висновку про те, що при відділенні від всього майнового комплексу власного майна орендатора господарська діяльність на постійній та регулярній основі на базі орендного майна по договору №343/99 від 01.05.1999р. не можлива.
Таким чином, на момент проведення експертизи і розгляду справи майно, що передавалось позивачу в оренду по договору оренди державного майна №343/99 від 01.05.1999р.цілісним майновим комплексом не являється.
За приписом ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
За таких підстав, господарський суд вважає, що позивачем не надано доказів в підтвердження своїх доводів, тому вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Витрати пов'язані із проведенням судової експертизи у сумі 479 грн. 42 коп. підлягають віднесенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 99, 100, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 186, 254, Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія», м. Київ до Регіонального відділення Фонду Державного майна України в Донецькій області, м. Донецьк про визнання не чинним рішення Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області про зупинення продажу орендованого майна, викладеного ним в листі №09-5732 від 01.08.2005р.; спонукання відповідача відновити продаж орендованого майна ТОВ «Слов'янська солевидобувна компанія» майна, відповідно до наданої раніше згоди, викладеної ним в листі Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області №09-2459 від 08.04.2005р.; зобов'язання Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області поновити дію довіреності №77 від 08.04.2005р. та визнання договір доручення №20 від 08.04.2005р. дійсним., відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Слов'янська солевидобувна компанія», м. Київ на користь Донецького науково - дослідного інституту судових експертиз, м.Донецьк витрати пов'язані із проведенням судової експертизи у сумі 479 грн. 42 коп.
Видати виконавчий лист.
У судовому засіданні 07.12.2006р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Повний текст постанови виготовлений 12.12.2006р.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Плотніцький Б.Д.