Рішення від 10.09.2025 по справі 460/11554/25

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2025 року м. Рівне №460/11554/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

Головне управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому позивач просить суд стягнути з відповідача до бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 13289,47 грн.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що за відповідачем, як платником податків, перед бюджетом рахується податкова заборгованість в загальній сумі 13289,47 грн, що виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань, але не сплачених платником податків (відповідачем) в добровільному порядку та складається виключно з нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідно до статті 129 Податкового кодексу України. Відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачем направлено для відповідача його податкову адресу податкову вимогу форми "Ф", яку відповідач у добровільному порядку в установлений чинним законодавством строк до бюджету не сплатив, а тому на підставі приписів статті 67 Конституції України та норм Податкового кодексу України (далі - ПКУ) вказана заборгованість є узгодженою і набула статусу податкового боргу та підлягає примусовому стягненню з відповідача до бюджету за позовом контролюючого органу, а саме Головного управління ДПС у Рівненській області.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, щодо дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана до суду 07.07.2025 позивачем через свого уповноваженого представника у електронній формі із використанням електронного кабінету позивача у підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 07.07.2025.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 визначено суддю Максимчука О. О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 14.07.2025 суд суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та встановив учасникам справи строки для подання до суду їх заяв по суті спору та доказів.

Зазначена ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.07.2025 була направлена судом для позивача та відповідача у електронній формі і отримана ними через електронний кабінет в ЄСІТС, що відповідно до приписів статті 251 КАС України вважається належним врученням судового рішення для учасника справи.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, не подав до суду свій відзив на позов у строк, встановлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі, про причини неподання відзиву в установлений строк для суду не повідомив, щодо дає суду підстави для висновків про те, що у відповідача відсутні поважні причини неподання відзиву в установлений судом строк, а тому наявні передбачені частиною 2 статті 175 КАС України умови і підстави для вирішення судом цього спору за наявними матеріалами справи та без відзиву відповідача.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи, зміст спірних правовідносин і їх нормативно-правове регулювання, висновки суду.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті, а також вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню наступні норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Приписами статті 1 та частини 1 статті 2 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, суверенітет якої поширюється на всю її територію, а норми статті 67 Конституції України передбачають обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (далі - ПКУ) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзаци 1 та 2 пункту 1.1 статті 1 ПКУ).

Згідно з приписами пункту 15.1 статті 15 ПКУ платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПКУ передбачено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до приписів пункту 54.1 статті 54 ПКУ крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 ПКУ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню.

Пунктом 57.1 статті 57 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом пункту 57.3 статті 57 ПКУ у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом з причин, пов'язаних з порушенням податкового законодавства (за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу), платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначені Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5 (далі Порядок №5).

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку №5 з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегрована картка платника податків (далі - ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Згідно з п. 6 глави 2 розділу ІІІ Порядку №5 у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до п.129.1 та пп.129.3.1 п.129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.

Системний аналіз положень вказаного Порядку свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом.

Відповідач - ОСОБА_1 у розумінні статті 15 ПКУ є платником податків, а тому зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених ПКУ та законами з питань митної справи.

За даними контролюючого органу - Головного управління ДПС у Рівненській області (позивача), за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 13289,47 грн.

Вказана заборгованість у відповідача виникла на підставі визначених контролюючим органом податкових зобов'язань, але не сплачених платником податків (відповідачем) в добровільному порядку та складається виключно з нарахованої пені за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань відповідно до статті 129 Податкового кодексу України.

Податковою адресою відповідача відповідно до статті 45 ПКУ є адреса: вул. Богдана Хмельницького, буд. 5, с. Городок, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35331, що є зареєстрованим в установленому порядку місцем проживання відповідача, за яким він взятий на облік як платник податків у контролюючому органі.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Відповідно до ПК України нарахування пені розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

З аналізу наявної в матеріалах справи інтегрованої картки платника податків судом встановлено, що відповідачу було нараховано пеню ІКП на борг минулих років (стаття 129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19)). Розрахунок пені здійснено на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки на податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця №9372127806 від 10.02.2021, №9113105500 від 07.05.2021, №9226370962 від 09.08.2021, №9337011868 від 09.11.2021, №9430928734 від 09.02.2022 та №9052142248 від 10.05.2022.

Наявними матеріалами справи також підтверджено, що відповідачу було виставлено податкову вимогу форми «Ф» №0021172-1303-1712, яку надіслано рекомендованим листом платнику податків, що свідчить про виконання контролюючим органом вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України.

Згідно із п.54.5 ст.54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, суд звертає увагу, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов'язань не охоплюється предметом цього позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов'язання визначено, не є предметом дослідження у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати їх правовий аналіз.

За вимогами пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов'язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов'язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд враховує, що у питанні застосування пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України у редакції, чинній з 01.01.2017, Верховний Суд сформулював правові висновки, зокрема, але не виключно, у постановах від 19.06.2018 у справі №820/3878/17, від 27.11.2018 у справі №822/2591/17, від 05.12.2019 у справі №520/10442/18 та від 11.02.2021 у справі №825/1198/17.

Враховуючи вимоги пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України, пеня розпочинає нараховуватись з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Згідно з пп.129.3.1 п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Згідно пункту 6 Глави 2 Розділу 3 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.

Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум пені, нарахованих на податкові зобов'язання, визначені платником податків, у разі їх несвоєчасної сплати (крім пені у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу I Кодексу), забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює облік платежів.

Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум пені, нарахованих на податкові зобов'язання, визначені платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 розділу II Кодексу, забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, відповідального за адміністрування платежів.

На час розгляду справи судом, податковий борг відповідача в сумі 13289,47 грн підтверджено витягом з інтегрованої картки платника податків.

Суд зауважує, що ні Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ні ПК України не передбачено обов'язку контролюючого органу щодо необхідності прийняття та надсилання платнику податків окремого рішення про нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої суми грошового зобов'язання.

У відповідності до статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов'язання є узгодженими та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктами 57.1 та 57.3 статті 57 ПК України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного суд вважає, що у цій справі наявні фактичні і правові підстави для ухвалення судового рішення про повне задоволення позову та стягнення з відповідача до бюджету податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 13289,47 грн, оскільки позивачем доведено правомірність заявлених вимог, а доказів сплати чи часткового погашення заборгованості зазначеної вище суми податкового боргу відповідачем суду не надано.

5. Розподіл судових витрат.

У зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення позову суб'єкта владних повноважень до особи, яка не є суб'єктом владних повноважень, передбачені статтею 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 13289,47 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Рівненській області (місцезнаходження: вул. Відінська, буд. 12, м. Рівне, Рівненська обл., 33023, код ЄДРПОУ: 44070166);

Відповідач: ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 ).

Суддя Олександр МАКСИМЧУК

Попередній документ
130111237
Наступний документ
130111239
Інформація про рішення:
№ рішення: 130111238
№ справи: 460/11554/25
Дата рішення: 10.09.2025
Дата публікації: 12.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; погашення податкового боргу, з них; стягнення податкового боргу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (17.10.2025)
Дата надходження: 07.07.2025
Предмет позову: про стягнення податкового боргу
Учасники справи:
суддя-доповідач:
МАКСИМЧУК О О
відповідач (боржник):
Домащук Назар Миколайович
позивач (заявник):
Головне управління ДПС у Рівненській області
представник позивача:
Гуменюк Ірина Василівна