Справа № 420/20589/25
10 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -
26.06.2025 року до суду через систему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 (далі в/ч НОМЕР_1 ), в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати пункт п. 2.1. наказу № 52 від 09.01.2025, п. 2.37 наказу № 188 від 30.01.2025, п. 2.37. наказу № 352 від 27.02.2025, п. 2.35. наказу командира в/ч НОМЕР_1 № 475 від 20.03.2025;
- зобов'язати в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити йому - ОСОБА_1 , премію, яка ненарахована та невиплачена в/ч НОМЕР_1 на підставі наказів командира в/ч НОМЕР_1 : №52 від 09.01.2025, №188 від 30.01.2025, №352 від 27.02.2025, №475 від 20.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум;
- стягнути з в/ч НОМЕР_1 на його - ОСОБА_1 , користь моральну шкоду у розмірі 400000 грн.
Ухвалою суду від 01.07.2025 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
У зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів вручення позивачу наказів №52 від 09.01.2025, №188 від 30.01.2025, №352 від 27.02.2025, №475 від 20.03.2025, суд на стадії відкриття провадження по справі не вирішував питання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою суду від 18.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Також ухвалою суду зобов'язано в/ч НОМЕР_1 надати до суду завірені копії оскаржуваних наказів командира військової частини НОМЕР_1 №52 від 09.01.2025, №188 від 30.01.2025, №352 від 27.02.2025, №475 від 20.03.2025 з доказами їх вручення ОСОБА_1 , а також всіх документів, що стали підставою для прийняття цих наказів.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, та витребувані судом докази, зокрема, копії оскаржуваних наказів.
На виконання ухвали суду відповідачем подано витребувані документи, зокрема, акти про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказами:
акт від 10.01.2025 року щодо наказу командира військової частини НОМЕР_1 №52 від 09.01.2025;
акт від 03.02.2025 року щодо наказу №188 від 30.01.2025;
акт від 28.02.2025 року щодо наказу №352 від 27.02.2025.
Таким чином, суд дійшов висновку, що накази №52 від 09.01.2025, №188 від 30.01.2025 та №352 від 27.02.2025 вважаються врученими позивачу 10.01.2025, 03.02.2025 та 28.02.2025. Отже заявлені позивачем обставини його необізнаності про існування вказних наказів є недоведеними.
Згідно з пунктом 88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець, який вважає себе безпідставно притягнутим до дисциплінарної відповідальності, має право протягом місяця з часу накладення стягнення звернутися зі скаргою до старшого командира або до суду.
Частинами 1, 2 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Оскільки оскаржувані накази №52 від 09.01.2025, №188 від 30.01.2025 та №352 від 27.02.2025 вважаються врученими позивачу 10.01.2025, 03.02.2025 та 28.02.2025, а позов подано до суд через систему «Електронний суд» лише 26.06.2025 року, суд вважає, що позивачем пропущено встановлений законом місячний строк звернення до суду в частині оскарження цих наказів.
Водночас, відповідач не надав до суду доказів вручення чи відмови позивача від ознайомлення з наказом №475 від 20.03.2025, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про недоведеність факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом в частині оскарження наказу №475 від 20.03.2025.
03.07.2025 року на виконання ухвали про залишення позову без руху позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, обґрунтовуючи її тим, що пропущений строк є об'єктивно незначним, суд має правові підстави поновити строк та не відмовляти у судовому захисті.
Розглянувши заяву позивача і заперечення відповідача, суд дійшов висновку, що пропущений позивачем процесуальний строк є значним, враховуючи наступне.
Позов до суду подано 26.06.2025, зокрема: щодо наказу №52 від 09.01.2025 - через 5 місяців 17 днів після вручення; щодо наказу №188 від 30.01.2025 - через 4 місяці 24 дні після вручення; щодо наказу №352 від 27.02.2025 - через 3 місяці 30 днів після вручення.
Таким чином, за умови законодавчо встановленого місячного строку, наведена тривалість свідчить про його істотний пропуск.
Суд вважає, що наведені у заяві доводи не підтверджують наявності поважних причин пропуску строку, передбаченого ч.5 ст.122 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАС України).
Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунуті шляхом: надання до суду відповідно до вимог ст.123,161 КАС України заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом (в частині позовних вимог щодо оскарження наказів №52 від 09.01.2025, №188 від 30.01.2025 та №352 від 27.02.2025) із зазначенням інших причин поважності його пропуску, ніж зазначені у поданій заяві (які визнаються неповажними), а саме об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Також суд повідомляє, що у разі ненадання заяви про поновлення пропущеного строку звернення, недоліків позову, або визнання причин пропуску строку неповажними - позов буде залишений без розгляду у відповідності до п.7 ч.1 ст.240 КАС України в частині позовних вимог щодо оскарження наказів №52 від 09.01.2025, №188 від 30.01.2025 та №352 від 27.02.2025.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 160, 161, 171, 240, 242, 248 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в п'ятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде залишений без розгляду.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва