Справа № 420/9610/25
09 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання - Соловйової О.А.
представника позивача - Сендика О.О.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій, скасування рішення, притягнення до відповідальності,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій, скасування рішення, притягнення до відповідальності, у якому позивач, просив суд:
1. визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які були вчинені відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у результаті незаконного затримання 31.03.2025 року з 06:55 години по 17:35 год.,
2. скасувати рішення ТВО ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 , про виклик ОСОБА_1 на 07.04.2025 року на 11:00, для уточнення військових даних,
3. притягнути до відповідальності ТВО ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 за вчинення вищезазначених правопорушень.
При вирішенні питання про відкриття провадження справі, суд встановив, що в частині заявлених позивачем вимог про скасування рішення ТВО ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 про виклик ОСОБА_1 на 07.04.2025 року на 11:00 для уточнення військових даних, тобто повістку, та про притягнення до відповідальності ТВО ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 за вчинення вищезазначених правопорушень не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, у зв'язку із чим ухвалою суду від 09.04.2025 у відкритті провадження у справі в указаній вище частині вимог було відмовлено.
В іншій частині позовних вимог ухвалою суду від 09.04.2025 позов був залишений без руху.
16.04.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від позивача за підписом його представника - адвоката Сендика О.О. електронною поштою надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 22.04.2025 вказану заяву про усунення недоліків повернуто без розгляду, з огляду на невідповідність поданої заяви вимогам процесуального закону, а саме порушення порядку подання до суду заяви.
Враховуючи nt, що недоліки позову, про усунення яких вказав суд в ухвалі від 09.04.2025 позивачем залишились не усунуті, ухвалою суду від 22.04.2025 продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви у справі №420/9610/25 - на 3 днів з моменту отримання копії цієї ухвали суду.
24.04.2025 представником позивача - адвокатом Сендиком О.О. подана заява про усунення недоліків, у якій викладені уточнені позивачем позовні вимоги, та згідно яких позивач просить суд:
1. Визнати незаконними та протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 , щодо затримання не військовозобов'язаного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , код НОМЕР_2 у результаті незаконного затримання 31.03.2025 року з 06.55 години по 17.35год.
2. Визнати незаконними та протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 ЄДРПОУ НОМЕР_1 , щодо перешкоджання у здійсненні адвокатської діяльності та погрожування в бік адвоката Сендик О.О
3. Притягнути до відповідальності, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 , за вчинення вище зазначених правопорушень.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 31.03.2025 року, приблизно о 06,55 годин ранку, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був затриманий та силоміць погружений в автомобіль під керуванням працівників РТЦК, з послідуючою доставкою його в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказані не законі дії були вчинені в супереч того, що Позивач є цивільною особою знятий з військового обліку 25 грудня 2008 року, у зв'язку зі станом здоров'я, хворобою легенів за ст. 46А, 2в, 3 гр., Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», про що Позивач відразу повідомив та надав усі відповідні докази разом з військовим квитком. Отже, станом на день затримання, перебування та утримання на території Позивач уже мав статус цивільної невійськовозобов'язаної особи з певними обмеженнями дієздатності та відповідні тяжкі розлади здоров'я.
Також, позивач зазначає, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 перешкоджали здійсненню адвокатської діяльності, погрожували фізичною розправою адвокату Сендику О.О, який після неодноразових спроб зайти на територію ІНФОРМАЦІЯ_4 для того щоб надати правову допомогу Позивачу, був вимушений звернутись на гарячу лінію Міністерства Оборони України, де було зафіксовано звернення, щодо незаконних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 за фактом утримання невійськовозобов'язаного та викликати поліцію, де також працівниками було прийнято заяву з вищезазначених підстав. Після звернення в Міністерство Оборони України та допомоги працівників поліції, Позивача випустили з території ІНФОРМАЦІЯ_4 , вручивши повістку, яка була підписане не позивачем, де вказувалось про те, що Позивач повинен з'явитись для уточнення військово облікових даних.
Таким чином, позивач вважає, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 , виконуючи свої владні управлінські функції грубо порушують права Позивача, який з 25 грудня 2008 року вважається цивільним, не військовозобов'язаним громадянином України та тим паче своїми незаконними діями порушують чинне законодавство України
Ухвалою від 29.04.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження в адміністративній справі. Вирішив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
09.07.2025 представник позивача звернувся до суду із заявою, у якій просив розглянути справу в судовому засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 11.07.2025 суд вирішив перейти із спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Призначив перше судове засідання на 04 вересня 2025 року об 11:00 год.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги. Надав пояснення аналогічні тим, що були викладені в позові, зокрема про те, що позивач незаконно був затриманий працівниками відповідача, у результаті чого адвокат Сендик О.О. змушений був звернутися до урядового контактного центру та до поліції. З боку працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 були вчинені дії, які перешкоджали здійсненню адвокатської діяльності та полягали у недопущенні адвоката до свого клієнта - ОСОБА_1 , ненаданні можливості з ним поспілкуватися, надати додаткові документи та життєво необхідні препарати. Просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, заяв та клопотань не подав, був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового засідання. Ухвала суду про відкриття провадження у справі та повістка про виклик до суду були надіслані відповідачу до електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» та, згідно складених секретарем довідок, документи доставлено до електронного кабінету 30.04.2025 та 14.07.2025.
У встановлений судом строк, відповідач відзиву на позовну заяву не надав, що в силу приписів КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд вбачає підстави для закриття провадження у справі, з огляду на наступне.
Згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини 1 статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною п'ятою статті 125 Конституції України визначено, що з метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Верховний Суд зазначав, що предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Критеріями розмежування предметної судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності.
За визначенням частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Частина перша статті 5 КАС України передбачає право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
За правилами ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ч.2 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Як вбачається з наведених положень та відповідає усталеній судовій практиці, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин, учасником якого суб'єкт владних повноважень при здійсненні владних управлінських функцій (повноважень), і спір стосується саме цих відносин.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Повноваження територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, визначені пунктом 15 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, згідно якого керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_5 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов'язаних, серед інших повноважень:
організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі);
звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
вживають заходів разом з представниками територіальних органів (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку.
Повертаючись до предмету та підстав заявленого ОСОБА_1 позову суд зауважує, що обгрунтовуючи позовні вимоги позивач як підставу позову вказує обставини за яких позивач був протиправно затриманий та силоміць погружений в автомобіль під керуванням працівників РТЦК, та доставлений в ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки не є військовозобов'язаним, та знятий з військового обліку. Також, позивач зазначає, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 перешкоджали здійсненню адвокатської діяльності, погрожували фізичною розправою адвокату Сендику О.О, який був вимушений звернутись на гарячу лінію Міністерства Оборони України, де було зафіксовано звернення, щодо незаконних дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 за фактом утримання невійськовозобов'язаного та викликати поліцію, де також працівниками було прийнято заяву з вищезазначених підстав.
Відтак, підставами позову є дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо незаконного затримання, перешкоджання діяльності адвоката, які, як стверджує позивач, вчинених ними не при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, а тому не можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 можуть містити ознаки кримінальних чи адміністративних правопорушень, вчинених у процесі мобілізації чи призову на військову службу. Суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається звернення представника позивача - адвоката Сендика О.О. із заявою до Начальника ВП №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, у якій виклав обставини незаконного затримання позивача. Оцінку діям працівників ІНФОРМАЦІЯ_4 повинні надати правоохоронні органи.
Також суд зазначає, що статтею 259 КАС України визначені повноваження адміністративного суду при вирішенні справи, наведено перелік рішень, які може прийняти суд за результатами розгляду справи.
Суд зауважує, що він не уповноважений вирішувати питання про притягнення до відповідальності ТВО ІНФОРМАЦІЯ_1 за вчинення будь-яких правопорушень.
Відповідно до ч.2 чт.5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Водночас такого способу захисту порушеного права як притягнення до відповідальності посадових осіб суб'єкта владних повноважень КАС України не містить.
Враховуючи усе вищевикладене, виходячи із суті права, за захистом якого звернувся позивач, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі, суд дійшов висновку, що жодна із заявлених позивачем позовних вимог не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, у зв'язку із чим, суд вбачає підстави для закриття провадження у справі.
При цьому суд зазначає, що заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку інших видів судочинства, оскільки обставини на які посилається позивач підлягають встановленню в ході провадження у справах про адміністративні правопорушення або в ході кримінального провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.238, 239, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд,
Провадження у справі №420/9610/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнати незаконними та протиправними затримання ОСОБА_1 , перешкоджання у здійсненні адвокатської діяльності та погрожування в бік адвоката Сендика Олега Олександровича, притягнення до відповідальності ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 , - закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.238 КАС України.
Роз'яснити сторонам, що у разі закриття провадження в адміністративній справі повторне звернення до адміністративного суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА