10 вересня 2025 року справа №320/2832/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (позов зареєстровано у суді 19.01.2024, передано судді 25.01.2024).
Просив суд:
- визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в м. Києві, що полягає у відмові повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_1 , посвідчення водія громадянина рф серії та номер НОМЕР_2 ), транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , протиправною;
- зобов'язати відповідача повернути позивачу транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у травні 2023 року під час зупинки його для перевірки документів у ході огляду документів у працівника поліції виникли сумніви щодо того, чи не підроблені надані документи, зокрема посвідчення водія, після чого транспортний засіб, ключі від нього, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу були вилучені і визнані речовими доказами; також до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальний проступок. Звернув увагу, що у подальшому (07.07.2023) винесена постанова про повернення тимчасово вилученого майна позивачу, повернуті фактично ключі, посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, однак у поверненні транспортного засобу - відмовлено. Повідомив, що звернувся через це до відповідача із заявою, однак знову отримав відмову, обґрунтовану відсутністю діючих документів, якими можна ідентифікувати особу. Наголосив, що під час вилучення речей позивача його особу було встановлено працівниками поліції. Зазначив, що вилучений автомобіль є єдиною власністю позивача на території України. Також звернув увагу, що має дійсне посвідчення водія та тимчасове посвідчення військовозобов'язаного. Крім того, вказав, що є на цей час громадянином України, що підтверджується тимчасовим посвідченням громадянина України, рішення про позбавлення українського громадянства - не приймалося; у зв'язку із початком війни позивач не встиг вийти з громадянства російської федерації, тому не має наразі змоги оформити паспорт громадянина України через вимогу для цього виходу з громадянства країни-походження. Підкреслив, що задля оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення і вилучення майна органи Нацполіції мали можливість встановити його особу, а для повернення безпідставно вилученого майна - не можуть цього зробити. Також зазначав, що тимчасове посвідчення громадянина України позивача не скасовувалось і не вилучалося органами Державної міграційної служби України, його термін дії вважається продовженим.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду Скрипки І.М. від 26.01.2024 відмовлено у відкритті провадження у справі. Так, зроблено висновок, що транспортний засіб про який йдеться вилучено в ході досудового розслідування кримінального проступку і скарги стосовно його повернення, у відповідності до норм статей 303, 306 Кримінально процесуального кодексу України, розглядаються і вирішуються слідчим суддею, у зв'язку із чим зазначений спір не випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій і, відповідно, не належать до юрисдикції адміністративних судів.
У подальшому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.06.2024 ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2024 про відмову у відкритті провадження скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції вказав, що на момент звернення до суду з цим позовом кримінальне провадження №12023105030000534 від 20.05.2023 завершено та процесуальне питання щодо повернення транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , позивачу було вирішено в рамках КПК України.
Також зазначив, що спірні правовідносини виникли не щодо рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, а щодо бездіяльності ГУ НП у м. Києві стосовно невжиття заходів щодо видачі позивачу транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 07.07.2023, з підстав відсутності у позивача діючих документів, за якими можна ідентифікувати особу.
Констатував відсутність підстав для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі і необхідність її розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказували, що зазначений у цій справі спір не випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій і не належить до юрисдикції адміністративних судів. Також звернули увагу, що відділом дізнання Деснянського УП ГУНП у м. Києві повідомлено, що дізнавачем у вказаному провадженні було надано дозвіл ОСОБА_1 на повернення транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , однак у зв'язку із відсутністю у позивача дійсних документів, які посвідчують особу, йому не було повернуто відповідний автомобіль.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
21.11.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видано тимчасове посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 , дійсне до 21.11.2021.
У травні 2021 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 видано тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_4 .
13.01.2020 позивачу видано картку платника податків, з якої вбачається реєстрацію ОСОБА_1 10.01.2020 у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податку, РНОКПП НОМЕР_5 .
Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області у рішенні від 22.11.2021 «Про розгляд звернення» повідомили ОСОБА_1 , що питання, по'вязані з набуттям позивачем громадянства України мають вирішуватися консульською установою України, яка прийняла рішення про видачу тимчасового посвідчення громадянина України серії НОМЕР_1 .
Державна міграційна служба України у листі від 25.07.2022 вказала, що після подання в установленому Законом порядку до установи, якою оформлено набуття громадянства України, документа про припинення іноземного громадянства замість тимчасового посвідчення громадянина України ОСОБА_1 зможе отримати паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Як видно із примірника свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Також позивач надав і копію його водійського посвідчення НОМЕР_7 .
Крім того, позивачу 15.12.2021 видано посольством російської федерації в Україні довідку про прийняття до розгляду заяви про вихід з громадянства російської федерації, заява зареєстрована за №269100480.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.05.2023 у м. Києві по проспекту Броварському, 32 (КП «Биківня») було зупинено автомобіль Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У ході огляду вилучено посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб та ключ від транспортного засобу; це відображено у протоколі огляду від 20.05.2023, огляд провів дізнавач відділу дізнання Деснянського УП ГУНП у м. Києві А.Ю. Беренда.
20.05.2023 складено акт приймання-передачі транспортного засобу, за яким дізнавач ВД Деснянського УП ГУНП у м. Києві Беренда А.Ю. передав, а поліцейський ГУНП у м. Києві Анатолій Мельничук прийняв транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 ; у акті зазначено, що транспортний засіб буде зберігатися на спеціальному майданчику ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, буд. 20Б.
Постановою старшого дізнавача відділу дізнання Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Лажевського А.О. від 20.05.2023, за результатами розгляду матеріалів досудового розслідування, транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_1 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №12023105030000534. Також цією постановою визнано речовими доказами і посвідчення водія на ім'я « ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мовою оригіналу) серії та номер НОМЕР_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Chevrolet Aveo (державний номерний знак НОМЕР_3 ), ключ від автомобіля Chevrolet Aveo із визначенням місця зберігання при матеріалах кримінального провадження. Для транспортного засобу визначено місце зберігання - спеціальний майданчик утримання транспортних засобів ГУНП у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича, буд. 20Б.
Як видно із висновку судового експерта №56-2035/35 від 07.07.2023 Головного експертно-криміналістичного центру Державної прикордонної служби України, посвідчення водія рф серії та номер НОМЕР_7 за своїми характеристиками відповідає аналогічним документам, які видавалися/видаються уповноваженими органами російської федерації.
07.07.2023 вказаним вище дізнавачем Лажевським А.О. винесено постанову про закриття кримінального провадження у резолютивній частині якої, зокрема, вирішено повернути ОСОБА_1 транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , а також інші речові докази, які вилучалися (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ключ від автомобіля).
Цією ж постановою кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12023105030000534 від 20.05.2023, закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України.
Крім того, 07.07.2023 старшим дізнавачем відділу дізнання Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Лажевського А.О. винесено постанову про повернення тимчасово вилученого майна; постановлено перераховані вище посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб і ключ від автомобіля повернути ОСОБА_1 .
У відповіді Центру забезпечення №1 Головного управління Національної поліції у м. Києві від 08.08.2023 №1994/125/21/03-2023 позивача повідомлено про розгляд його заяви стосовно повернення транспортного засобу і зазначено, що у нього відсутні діючі документи, за якими можна ідентифікувати особу, тому повернути відповідний транспортний засіб не є можливим.
Відділом дізнання Деснянського управління Національної поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві у листі від 23.08.2024 повідомлено, що дізнавачем у відповідному кримінальному провадженні надано дозвіл позивачу на повернення транспортного засобу Chevrolet Aveo, однак оскільки ОСОБА_1 не має дійсних документів, що посвідчують особу, автомобіль повернуто не було.
Отже, на час звернення до суду із цим позовом кримінальне провадження №12023105030000534 від 20.05.2023 завершено, процесуальне питання щодо повернення транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 позивачу, було вирішено у постанові про закриття кримінального провадження від 07.07.2023 і у постанові про повернення тимчасово вилученого майна шляхом повернення позивачу .
Тобто право на повернення ОСОБА_1 транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , не оспорюється.
Разом із тим, фактична реалізація постанов про закриття кримінального провадження і у постанові про повернення тимчасово вилученого майна від 07.07.2023 у частині повернення названого вище транспортного засобу не відбулася.
Стосовно викладеної у відзиві позиції відповідача про необхідність розгляду цієї справи за правилами Кримінального процесуального кодексу України, а не Кодексу адміністративного судочинства, суд зазначає таке.
Так, ухвалою судді Скрипки І.М. від 26.01.2024 у цій справі відмовлено у відкритті провадження, із зазначенням про те, що майно (транспортний засіб), про яке йдеться, вилучено в ході досудового розслідування кримінального проступку і скарги стосовно його повернення, у відповідності до норм статей 303, 306 Кримінально процесуального кодексу України, розглядаються і вирішуються слідчим суддею. Резюмовано, що зазначений спір не випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій і, відповідно, не належать до юрисдикції адміністративних судів.
Разом із тим, Шостим апеляційним адміністративним судом постановою від 20.06.2024 таку ухвалу скасовано, наголошено, що у випадках, коли на момент звернення особи зі скаргою на проведені у кримінальному провадженні процесуальні дії, які за правилами КПК України не підлягають окремому оскарженню і можуть перевірятися при розгляді судом кримінальної справи по суті, кримінальне провадження припинено на підставі визначеного законом процесуального рішення, розгляд таких скарг за правилами кримінального судочинства стає неможливим. Зазначено, що в цьому разі, у зв'язку з відсутністю в особи альтернативного способу юридичного захисту, а також з урахуванням того, що в такій ситуації перевірка правомірності слідчих дій за іншою процедурою не може зашкодити реалізації завдань кримінального провадження, позов має розглядатися судом адміністративної юрисдикції.
Висновки названої постанови суду апеляційної інстанції є обов'язковими при розгляді цієї справи, тому суд, відповідно, розглядає позов ОСОБА_1 за правилами адміністративного судочинства.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» №580-VIII (Закон №580-VIII).
За змістом статті 2 Закону №580-VIII завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (стаття 6 Закону №580-VIII).
За правилами статті 7 цього ж Закону під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
27.08.2010 наказом №51/401/649/471/23/125 Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України, затверджено Інструкцію про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду. Цією Інструкцією встановлюються єдині правила вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів, цінностей та іншого майна на стадії дізнання, досудового слідства і судового розгляду, а також порядок виконання рішень органів досудового слідства, дізнання і суду щодо речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна.
За нормами пункту 19 цієї Інструкції зберігання транспортних засобів та інших самохідних машин, а також пристроїв і механізмів, які використовувалися як знаряддя для вчинення злочинів і визнані речовими доказами, а також транспортних засобів, на які накладено арешт, якщо вони не можуть бути передані на зберігання власникові, його родичам або іншим особам, а також організаціям, проводиться за постановою слідчого, прокурора, судді, за ухвалою суду протягом досудового слідства або судового розгляду відповідними службами органів внутрішніх справ, служби безпеки, підрозділів податкової міліції (у справах, що перебувають у її провадженні відповідно до компетенції), керівники яких дають про це розписку, яка приєднується до справи. В розписці вказується, хто є персонально відповідальним за зберігання прийнятого транспортного засобу. При вилученні, а також при передачі на зберігання транспортного засобу за обов'язковою участю співробітника Державної автомобільної інспекції або спеціаліста, а при можливості і за участю його власника складається документ про технічний стан транспортного засобу.
У відповідності до пункту 58 Інструкції після винесення вироку (ухвали), постанови про закриття кримінальної справи в книзі (журналі) обліку речових доказів робиться відмітка про прийняте рішення щодо речових доказів та іншого майна із зазначенням змісту та дати рішення. Рішення щодо речових доказі підлягає виконанню після набрання вироком (ухвалою) законної сили або після закінчення строку оскарження ухвали, постанови про закриття справи.
Якщо речові докази та інше майно знаходяться на спеціальному зберіганні, за місцем їх зберігання надсилається копія або виписка з вироку, ухвали, постанови, де вказується про подальшу долю цих об'єктів. Прийняте рішення є обов'язковим для керівників тих установ, де зберігаються речові докази (пункт 59 Інструкції).
За положеннями пункту 60 названої Інструкції речові докази та інше майно, яке підлягає поверненню власникам, видається їм у натурі під розписку, яка долучається до кримінальної справи та нумерується наступним її аркушем. Про можливість отримання зацікавленими особами вилучених у них предметів та цінностей їм повідомляється письмово, копія повідомлення долучається до кримінальної справи. В розписці отримувач вказує дані свого паспорта або іншого документа, який засвідчує його особу та місце проживання. У разі неможливості особистої явки власника предметів і цінностей вони можуть бути отримані за його довіреністю іншою особою, розписка якої разом з довіреністю також приєднується до справи. Якщо власником є підприємство, установа, організація, предмети і цінності передаються їх представникам при наявності довіреності, документа, що засвідчує особу, і під розписку.
За змістом статті 13 Закону України № 5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство Україн, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на:
1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України;
2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця; є) посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; ж) проїзний документ особи, якій надано додатковий захист.
За нормами пункту 117 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 № 215, у разі прийняття щодо особи рішення про встановлення належності до громадянства України, прийняття до громадянства України або оформлення набуття громадянства України територіальний орган Державної міграційної служби України, дипломатичне представництво чи консульська установа України за місцем її проживання реєструють особу громадянином України.
Згідно із пунктом 119 цього ж Порядку особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, як вже зазначалося, право на повернення ОСОБА_1 належного йому транспортного засобу є беззаперечним і не оспорюється. У той же час, відповідач обґрунтовує свою бездіяльність із неповернення транспортного засобу відсутністю у позивача дійних документів, які посвідчують особу.
Разом із тим, ГУ НП у м. Києві не вказали, чому при вилученні відповідних транспортного засобу, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія і ключа від транспортного засобу у посадових осіб Національної поліції не виникло проблем із встановленням особи позивача, а під час реалізації постанови про повернення транспортного засобу посадові особи відповідача вже не змогли встановити особу ОСОБА_3 .
У той же час, посвідчення водія, ключ від транспортного засобу і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, як стверджує позивач і не заперечує відповідач, повернуто ОСОБА_3 на виконання постанови про повернення тимчасово вилученого майна. При цьому знову ж таки труднощів із встановленням особи позивача у співробітників ГУНП у м. Києві не було.
Так само, відповідач не спростував доводів ОСОБА_3 про можливість встановлення особи останнього на підставі водійського посвідчення та/або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного, а також можливості врахування наявного тимчасового посвідчення громадянина (зважаючи на обставини, які склалися з неможливістю оформлення на цей час паспортного документа). Крім того, посвідчення водія ОСОБА_1 було предметом експертного дослідження, такий документ ідентифікований за позивачем, дефектності такого документа під час кримінального провадження встановлено не було.
Суд наголошує, що у спірних відносинах відповідач не забезпечив дотримання у тому числі і положень статті 41 Конституції України, у відповідності до якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
У випадку, який розглядається, відповідач не виконав свого обов'язку по доведенню правомірності бездіяльності, про яку йдеться.
За наведеного, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
За змістом частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно із квитанції до платіжної інструкції від 05.09.2023, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1073 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1073 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача як із суб'єкта владних повноважень, протиправність рішень/дій якого було встановлено.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в м. Києві із неповернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (тимчасове посвідчення громадянина України № НОМЕР_1 , посвідчення водія НОМЕР_7 ), транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 , протиправною
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в м. Києві повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортний засіб Chevrolet Aveo, державний номерний знак НОМЕР_3 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1073 грн (одна тисяча сімдесят три гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в м. Києві (код ЄДРПОУ: 40108583; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 15).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.