09 вересня 2025 року справа №320/23431/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), у якому просить суд:
- визнати протиправною відмову відповідача включити до страхового (трудового) стажу позивача, який обліковується в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, період з лютого 2002 року по грудень 2003 року (включно) та період з 1 січня 2005 року по грудень 2010 року (включно) в повному розмірі (всі місяці та всі дні відповідних місяців);
- зобов'язати відповідача включити до страхового (трудового) стажу позивача, який обліковується в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, період з лютого 2002 року по грудень 2003 року (включно) та період з 1 січня 2005 року по грудень 2010 року (включно) в повному розмірі (всі місяці та всі дні відповідних місяців).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що відповідачем протиправно не включено до трудового та страхового стажу позивача періоди, протягом яких він здійснював діяльність як фізична особа-підприємець, перебував на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок, зокрема, не включено період з лютого 2002 року по грудень 2003 року включно, а період з 1 січня 2005 року по грудень 2010 року включено до страхового стажу позивача не в повному розмірі, позаяк окремі місяці зазначеного періоду враховано не в повному розмірі.
При цьому ОСОБА_1 стверджує, що відповідачем була відхилена його заява про включення відповідних періодів до трудового та страхового стажу, який обліковується в Реєстрі застрахованих осіб, у зв'язку з чим він звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що згідно наявних електронних баз даних ОСОБА_1 , як фізична особа - підприємець, перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві з 01.02.2002.
Відповідно до картки особового рахунку платника страхові внески до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за період з лютого 2002 року по грудень 2003 року, у тому числі за роками: з 01.02.2002 по 31.12.2002 перебував на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) та сплачував страховий збір; з 01.01.2003 по 31.12.2003 перебував на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) та сплачував страховий збір.
Відповідач зазначив, що згідно зі статтею 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов?язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. У зв'язку з цим страховий стаж за 2006 рік, 2007 рік, 2008 рік, з січня 2009 року по квітень 2009 року та з жовтня 2009 року по червень 2010 року зараховано не в повному обсязі, а відповідно до сплачених позивачем внесків. Період з червня по грудень 2005 року не враховано до страхового стажу, оскільки відсутня позначка про сплату страхових внесків.
Також відповідач зауважив, що 2002 та 2003 роки не відображені в довідці за формою ОК-5 у зв'язку з відсутністю звітів з персоніфікованого обліку по Позивачу як ФОП за зазначений період.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач як застрахована особа перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.
Позивач зазначає, що ним з форми ОК-5 були встановлені такі дані про страховий стаж щодо нього:
- за період з 1 лютого 2002 по 31 грудня 2003 року: кількість днів, за які сплачено страхові внески та які враховані до стажу, лютий 2002 року - 4 дні, березень - грудень 2002 року 0 днів, відомості за 2003 рік відсутні;
- у періоді з 1 січня 2005 по 31 грудня 2010 року до страхового стажу повністю враховано: за 2005 рік - 2 місяці (січень, лютий) з 12 місяців (не враховані повністю або частково березень-грудень); за 2006 рік - враховано 8 місяців 19 днів з 12 місяців (всі місяці в періоді січень - грудень враховані частково, не в повному розмірі); за 2007 рік - враховано 7 місяців 0 днів з 12 місяців (всі місяці в періоді січень-грудень враховані частково, не в повному розмірі); за 2008 рік - враховано 5 місяців 17 днів з 12 місяців (всі місяці в періоді січень-грудень враховані частково, не в повному розмірі); за 2009 рік - враховано 7 місяців 19 днів з 12 місяців (всі місяці в періодах січень-квітень, жовтень-грудень враховані частково, не в повному розмірі); за 2010 рік - враховано 7 місяців 20 днів з 12 місяців (всі місяці в періоді січень-червень враховані частково, не в повному розмірі).
29.11.2023 позивач звернувся до ГУ ПФУ в м.Києві з заявою про врахування страхового (трудового) стажу, в якій просив включити до його до страхового (трудового) стажу період з лютого 2002 року по грудень 2003 року включно, а також включити до страхового стажу період з 1 січня 2005 по грудень 2010 року включно в повному розмірі (всі місяці та всі дні відповідного місяця).
Відповідач листом №43461-43024/П-07/8-2600/23 від 22.12.23р. відмовив у задоволенні заяви позивача. В обґрунтування відмови щодо задоволення заяви відповідач послався на відсутність в нього звітів з персоніфікованого обліку позивача як ФОП за 2002-2003 роки, врахування страхового стажу за 2006-2010 рік відповідно до розміру сплачених внесків, а відсутність даних за період червень-грудень 2005 року пояснив відсутністю в автоматизованій системі відповідача позначки щодо сплати страхових внесків позивачем у цей період.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються положеннями Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-IV).
Частинами 1, 3, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, передбачено, що період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу. Для підтвердження періоду здійснення підприємницької діяльності до 01 січня 2004 року можуть прийматись інші документи про сплату страхових внесків. Періоди підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, можуть зараховуватись до страхового стажу також на підставі свідоцтва про сплату єдиного податку або спеціального торгового патента, або патента про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування.
Крім того, пунктом 4 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, передбачено, що періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності зараховуються до стажу роботи за умови підтвердження документами про сплату страхових внесків (платіжними дорученнями, квитанціями установ банків, документами, що підтверджують поштовий переказ, інформацією Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків (за наявності), а періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, фіксованого податку, спеціального торгового патенту підтверджуються свідоцтвом про сплату єдиного податку; спеціальним торговим патентом; документами про сплату єдиного податку, фіксованого податку, придбання спеціального торгового патенту (за наявності платіжних доручень, квитанцій установ банків, документів, що підтверджують поштовий переказ).
Судом встановлено, що у матеріалах справи наявні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 28.01.2002 року був зареєстрований та протягом 2002-2003 років здійснював діяльність як фізична особа-підприємець, перебував на спрощеній системі оподаткування, сплачував єдиний податок та перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва та Святошинському районному управлінні Київського міського управління ПФУ, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП Серія В00 №195228, Повідомленням страхувателю, Свідоцтвом про сплату єдиного податку в період 28.01.02р.-31.12.02р. Серія НОМЕР_1 , Свідоцтвом про сплату єдиного податку в період 2003 рік Серія А №65411.
Зазначені обставини визнаються і відповідачем. З наявного в матеріалах справи листа ГУ ПФУ в м. Києві №43461-43024/П-07/8-2600/23 від 22.12.23р. слідує, що «згідно наявних електронних баз даних ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), як фізична особа - підприємець перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.02.2002 року.
Відповідно до картки особового рахунку платника страхові внески до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві за період з лютого 2002 року по грудень 2003 року, у тому числі за роками:
з 01.02.2002 року по 31.12.2002 року перебував на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) та сплачував страховий збір;
з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року перебував на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок) та сплачував страховий збір.»
При цьому, відповідно до форми ОК-5 до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано лише 4 дні лютого 2002 року.
Отже, враховуючи, що у період з 01.02.2002 по 31.12.2003 позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебував на спрощеній системі оподаткування та сплачував єдиний податок, зазначений період має бути зарахований до страхового стажу позивача.
Оцінюючи позовні вимоги щодо зарахування страхового стажу за період з 01.01.2005 по 31.12. 2010 в повному розмірі, суд приймає до уваги наступне.
Згідно матеріалів справи 28.01.2002 позивач був зареєстрований як фізична особа-підприємець, в період з 01.01.2005 по 31.12.2010 здійснював підприємницьку діяльність на спрощеній системі оподаткування і сплачував єдиний податок в повному розмірі та за всі місяці зазначеного періоду, перебував на обліку в Державній податковій інспекції у Святошинському районі м. Києва та Святошинському районному управлінні Київського міського управління ПФУ, подавав передбачену законодавством звітність, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію ФОП Серія В00 №195228, Повідомленням страхувателю від 31.01.2002р., Довідкою про відсутність заборгованості по платежах до Пенсійного фонду №1415/04 від 26.07.2011р., Довідкою про взяття на облік платника податків від 12.02.2002 №38/28-00, Довідкою про відсутність заборгованості по податках і зборах №3508/29-114 від 19.07.2011р., Ярликами-розписками про здачу пачки документів (Звіти про нарахування та сплату суми страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування) за 2005, 2006, 2007, 2008, 2009, 2010 роки).
Сплата позивачем єдиного податку у зазначений період підтверджується наданими ним та наявними в матеріалах справи виписками з поточного рахунку від 17.10.2022 №81-23/2/25256 за період 01.01.2002-12.02.2009 та від 17.10.22 №81-23/2/25280 за період 12.02.2009-31.12.2009, 01.01.2010-22.12.2010, Довідкою про відсутність заборгованості по платежах до Пенсійного фонду №1415/04 від 26.07.2011, Довідкою про відсутність заборгованості по податках і зборах №3508/29- 114 від 19.07.2011, Довідкою від 10.06.2011 №1049/17-40/2587511791 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Розмір та порядок сплати єдиного податку фізичними особами, які здійснювали підприємницьку діяльність без створення юридичної особи та обрали спрощену систему оподаткування в період, щодо зарахування стажу за який виник спір, тобто з 01.01.2005 по 31.12.2010, регулювався Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року N727/98 (далі - Указ №727/98).
Згідно положень пункту 2 Указу №727/98 ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків.
Згідно з пунктом 6 Указу № 727/98 суб'єкт малого підприємства, який сплачує єдиний податок, не є платником податків, в тому числі збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Таким чином, здійснюючи підприємницьку діяльність та сплачуючи єдиний податок у період з 01.01.2005 по 31.12.2010, позивач сплачував у Пенсійний фонд внески у складі єдиного податку через орган Державного казначейства відповідно до вимог Указу № 727/98 (42% від суми сплаченого єдиного податку перераховувались на рахунок територіального управління Пенсійного фонду).
З наданих позивачем виписок по рахунку слідує, що в спірний період він сплачував єдиний податок в максимально можливому розмірі 200 гривень на місяць та на момент припинення підприємницької діяльності і не мав заборгованості зі сплати податків, що підтверджується наявними у справі Довідкою про відсутність заборгованості по платежах до Пенсійного фонду №1415/04 від 26.07.2011р., Довідкою про відсутність заборгованості по податках і зборах №3508/29-114 від 19.07.2011р. та Довідкою від 10.06.2011р. №1049/17-40/2587511791 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.
Таким чином, позивач мав право розраховувати на своєчасне та повне, в розмірі 42 % від суми єдиного податку за кожний місяць зазначеного періоду, перерахування Державним казначейство коштів до Пенсійного фонду України.
Відповідно, позивач має право на зарахування до страхового стажу вищевказаного періоду здійснення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем, у якому позивач сплачував єдиний податок, а відтак і внески до Пенсійного фонду.
Суд не погоджується з твердженнями відповідача про те, що відповідно до ст.24 Закону №1058 до страхового стажу позивача має зараховуватись період (строк), за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок, оскільки для спірного періоду та кола суб'єктів, до яких відноситься позивач законом встановлене спеціальне правило. Так, як було вказано вище, згідно з підпунктом 1 пункту 3-1 Прикінцевих положень Закону №1058 до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
За таких обставин, суд дійшов висновку, що дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо відмови у зарахуванні до загального страхового стажу позивача періодів здійснення ним підприємницької діяльності з лютого 2002 по грудень 2003 року (включно) та з 1 січня 2005 по грудень 2010 року (включно) в повному розмірі (всі місяці та всі дні відповідних місяців) є неправомірними.
Водночас з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 7 частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
З огляду на викладене, з метою захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в м. Києві зарахувати до страхового стажу позивача періоди здійснення ним підприємницької діяльності з лютого 2002 року по грудень 2003 року (включно) та з 1 січня 2005 року по грудень 2010 року (включно) в повному розмірі (всі місяці та всі дні відповідних місяців).
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо включення до страхового стажу ОСОБА_1 , який обліковується в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, період з 1 лютого 2002 року по 31 грудня 2003 року та період з 1 січня 2005 року по 31 грудня 2010 року в повному розмірі (всі місяці та всі дні відповідних місяців).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві включити до страхового стажу ОСОБА_1 , який обліковується в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, період з 1 лютого 2002 року по 31 грудня 2003 року та період з 1 січня 2005 року по 31 грудня 2010 року в повному розмірі (всі місяці та всі дні відповідних місяців).
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.