10 вересня 2025 року Київ № 320/18376/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Кроп» до Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,
ТОВ «Голден Кроп» (далі - позивач) звернулось 26.12.2023 засобами поштового зв'язку до Київського окружного адміністративного суду з позовом (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 27.04.2024) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України).
Просили суд
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві: від 28.08.2023 № 9414353/44304110 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.07.2023 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних; від 29.08.2023 № 9421801/44304110 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 17.08.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 28.07.2023 № 4 та розрахунок коригування від 17.08.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідачем 1 прийняті рішення, якими позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування по реальним господарським операціям, здійснення яких підтверджено документально. Наголошували, що спірні рішення відповідача 1 не містять чітко визначених підстав відмови в реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування, не мають конкретизованих посилань на виявлені порушення та посилань на первинні документи, які складені позивачем із порушенням законодавства. Окрім того, оскаржувані рішення відповідача 1 позивач уважає незаконними, прийнятими за відсутності об'єктивного розгляду наданих ним первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій, зазначених у відповідній податковій накладній та розрахунку коригування, чим порушено його права платника податків. Стверджували, що податковий орган не проаналізував жодних із поданих позивачем доказів, при прийнятті рішень обмежився ненаданням первинних документів і не зазначив, які саме помилки містяться у первинних документах.
Ухвалою від 06.05.2024 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання. Крім того, ухвалою суду від 09.09.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
До суду від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшли відзиви на позовну заяву, відповідно до яких у задоволенні позову просили відмовити з підстав, зазначених у них. Стверджували, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Зазначено, що у квитанціях вказано конкретні підстави неприйняття податкової накладної та розрахунку коригування, проте, позивачем ні до контролюючого органу ні до суду не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій. Контролюючий орган посилався на те, що оскаржувані рішення прийняті на підставі наданих позивачем документів, та прийняті лише за наслідком розгляду цих документів, у зв'язку із чим уважають за недоцільне скасовувати їх, посилаючись на документи, які не мали місце при поданні повідомлення разом із документами на підтвердження здійснення господарської операції.
У зв'язку із цим контролюючий орган уважає недостатнім наданий позивачем обсяг первинних документів для підтвердження реальності здійснення спірної господарської операції.
Уважають, що контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, визначений Податковим кодексом України для забезпечення адміністрування та справляння обов'язкових платежів на території України.
Від відповідача 1 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у задоволенні якого відмовлено.
Від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої просили суд позов задовольнити. До відповіді на відзив додано рішення від 22.11.2023 № 243122 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Указане рішення, на переконання позивача, підтверджує факт неправомірності зупинення реєстрації податкової накладної.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Кроп» є юридичною особою, місцезнаходженням якої є: 03057, м. Київ, вул. Цедіка Антона, буд. 12, офіс 308, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом в ЄДРПОУ: 44304110.
Видами діяльності товариства є: 46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами (основний) 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції 46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами 47.76 Роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.
Із матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «Голден Кроп» (виконавець) та ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» (замовник, контрагент) було укладено договір про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) від 14.07.2023 № 1407-23/59, відповідно до предмету якого виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послуги сільськогосподарською технікою та/або обладнання (далі - техніка), з особами, що мають право на керування технікою (далі - послуги), а замовник зобов'язується оплатити виконавцю послуги в порядку та на умовах передбачених цим договором.
Умови послуг передбачені пунктом 1.2 договору.
Вартість послуг, ціна договору та порядок розрахунків обумовлені сторонами у розділі 2 договору, а порядок приймання та передачі наданих послуг - у розділі 3.
Між сторонами договору складено та підписано акт надання послуг від 28.07.2023 № 11 на загальну суму 1860748,50 грн, у т.ч. ПДВ - 310124,75 грн.
Відповідно до банківської виписки, оплата послуг здійснена кількома платежами у період з 03.08.2023 по 08.11.2023.
За результатами вказаних фінансово-господарських операцій позивачем складено податкову накладну від 28.07.2023 № 4 на суму 1860748,50 грн, у т.ч. ПДВ 310124,75 грн та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
Крім того, позивачем було помилково складено податкову накладну від 17.08.2023 № 4 на суму 1860748,50 грн, у т.ч. ПДВ 310124,75 грн та направлено її для реєстрації в ЄРПН.
Позивач зазначив, що ПН від 17.08.2023 № 4 містила помилку, у зв'язку із цим складено довідку, відповідно до якої зазначено, що позивачем на підставі акта № 11 від 28.07.2023 було помилково виписано ПН № 4 від 17.08.2023 на ТОВ «СХК «Вінницька промислова група» на загальну суму з ПДВ - 1860748,50 грн, ПДВ складає 310124,75 грн.
На цю помилкову податкову накладну від 17.08.2023 № 4, було виписано розрахунок коригування № 2 від 17.08.2023, ПДВ - 310124,75 грн.
Названий РК було направлено на реєстрацію в ЄРПН.
18.08.2023 позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9211282836, відповідно до якої податкову накладну від 28.07.2023 № 4 збережено, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку № 1165, реєстрація ПН від 28.07.2023 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D»=15.0193%, «Р»=1347015.34. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Крім того, 18.08.2023 позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9210703913, відповідно до якої розрахунок коригування від 17.08.2023 № 2 до податкової накладної від 17.08.2023 № 4 збережено, але його реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку № 1165, реєстрація ПН від 28.07.2023 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D»=13.8719%, «Р»=543744.75. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Позивачем 22.08.2023 та 23.08.2023 до контролюючого органу надіслані пояснення та копії документів щодо ПН та РК, реєстрацію яких зупинено, з наданням копій підтверджуючих документів, про що свідчать квитанції.
За результатом розгляду наданих пояснень та документів комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 28.08.2023 № 9414353/44304110 про відмову в реєстрації ПН від 28.07.2023 № 4 в ЄРПН.
Крім того, комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 29.08.2023 № 9421801/44304110 про відмову в реєстрації РК від 17.08.2023 № 2 в ЄРПН.
Відмова відповідача-1 в оскаржуваних рішеннях мотивована наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У якості додаткової інформації зазначено про необхідність подання первинних документів щодо придбання/постачання товарів/послуг.
Не погодившись із оскаржуваними рішеннями, позивачем були подані скарги щодо рішень про відмову в реєстрації ПН та РК в ЄРПН.
Відповідачем 2 були прийняті рішення за результатами розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації ПН та РК в ЄРПН, від 13.09.2023 № 67845/44304110/2 та № 67857/44304110/2, якими залишено скарги без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Уважаючи рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації ПН та РК в ЄРПН протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.
Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
За правилами пункту 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
У матеріалах справи відсутні рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Натомість, разом із відповіддю на відзив позивачем надано рішення від 22.11.2023 № 24322 про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке прийняте з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій відповідних документі від 14.11.2023 № 1.
Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 (пункт 11 Порядку № 1165, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до отриманих платником податку квитанцій Комісії регіонального рівня операції, відображені у податковій накладній та розрахунку коригування, відповідають пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податку на додану вартість оформлені у вигляді Додатку № 1 до Порядку № 1165.
Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (у редакції на момент прийняття оскаржуваних рішень), у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Так, в отриманих позивачем квитанціях № 9211282836 та № 9210703913, контролюючий орган зазначив: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку № 1165, реєстрація ПН від 28.07.2023 № 4 та РК від 17.08.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинені. ПН та РК складені та подані платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: щодо квитанції № 9211282836 - показник «D»=15.0193%, «Р»=1347015.34; щодо квитанції № 9210703913 - показник «D»=13.8719%, «Р»=543744.75. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, зокрема, наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення про наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про наявність у відповідача 1 під час прийняття спірних рішень, податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації ПН та РК.
Щодо зазначеного контролюючим органом у квитанції № 9211282836 показник «D»=15.0193%, «Р»=1347015.34, а у квитанції № 9210703913 - показник «D»=13.8719%, «Р»=543744.75, суд зазначає, що ці показники не можуть бути самостійними та єдиними підставами для віднесення господарської операції позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з підстав, зазначених вище.
Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):
1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;
2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;
3) одночасно виконуються такі умови:
загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;
значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;
значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.
Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;
4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
До того ж, зазначений контролюючим органом у квитанціях показників «Р»=1347015.34 та «Р»=543744.75, де «Р» - це сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податковій накладній.
Як свідчить зміст ПН від 28.07.2023 № а та РК від 17.08.2023 № 2, у них зазначена сума ПДВ у розмірі 310124,75 грн, у той час як контролюючий орган у квитанціях відобразив показники «Р», які дорівнюють 1347015.34 та 543744.75.
Крім того, надіслані позивачу квитанції містили лише загальне посилання на наявність у позивача права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.
На переконання суду, під час прийняття рішень про реєстрацію податкової накладної та розрахунку коригування, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення відповідної перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, під час реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування, контролюючим органом фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
Суд констатує, що у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація ПН та РК стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку № 1165.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав стверджувати, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування.
Згідно з вимогами пунктів 9 та 12 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.
Згідно з вимогами пунктів 44-46 Порядку № 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Як зазначено у спірних рішеннях, підставами для відмови податковим органом позивачу у реєстрації ПН та РК в ЄРПН є надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
У якості додаткової інформації в оскаржуваному рішенні зазначено про необхідність подання первинних документів щодо придбання/постачання товарів/послуг (яких саме, не конкретизовано).
Суд констатує, що позивачем до контролюючого органу 22.08.2023 та 23.08.2023 були надіслані пояснення та копії документів щодо ПН та РК, реєстрацію яких зупинено, з наданням копій підтверджуючих документів, про що свідчать квитанції. Зокрема, було надано договір від 14.07.2023 № 1407-23/59, акт від 28.07.2023 № 11, акт від 29.07.2023 № 3-23, платіжні доручення контрагента від 03.08.2023-10.08.2023.
У матеріалах справи наявні пояснення позивача з підтверджуючими доказами щодо реальності здійснення господарських операцій по спірній ПН та РК.
Крім того судом установлено, що у поясненнях для прийняття рішення про реєстрацію ПН та РК в ЄРПН, було детальним описано господарську операцію, за фактом здійснення якої було складено ПН № 4 від 28.07.2023 та РК № 2 від 17.08.2023, та зазначено про наявність достатнього обсягу ресурсів для спроможності ведення господарської діяльності та виконання відповідних робіт.
Зокрема, для здійснення господарської діяльності позивач орендує офіс у м. Києві по вул. Антона Цедіка, 12 відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2023 № 093/07-2023 укладеного з ТОВ «Тезар», та складське приміщення в м. Прилуки Чернігівської області по вул. Жовтнева, 83 згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 07.04.2023 № 07/04/2023-1, укладеного з фізичною особою ОСОБА_1 . Крім того, позивач орендує у юридичних та фізичних осіб техніку з екіпажем. У подальшому, надаючи техніку в суборенду, чи надаючи послуги такою технікою у фермерських господарствах та агрохолдингах. 13.06.2023 орендовано техніку, про що свідчить договір оренди від 13.06.2023 № 13/06/2023/ГА та від 15.06.2023 № 15/06/2023/ГМ. У подальшому, товариство передало техніку в суборенду, про що свідчить договір від 10.07.2023 № 10/07-3 та договір про виконання сільськогосподарських робіт (послуг) від 14.07.2023 № 1407-23/59.
На підтвердження господарських відносин із контрагентом, позивачем було надано вичерпний пакет первинних документів.
Всі перераховані документи були надані разом із поясненнями до податкового органу щодо ПН та РК, реєстрацію яких зупинено.
Із урахуванням викладеного, судом не встановлено, а відповідачем 1 не доведено правомірності прийнятих рішень.
Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, які подавались відповідачу 1 разом із поясненнями, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію ПН та РК в ЄРПН, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у їх реєстрації.
Суд уважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації ПН та РК в ЄРПН. Зворотного матеріали справи не містять.
Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
У цьому випадку судом установлено, що рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН та РК в ЄРПН, що свідчить про їх необґрунтованість та протиправність.
Під час розгляду справи відповідач 1, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації ПН та РК в ЄРПН. У той же час сукупність первинних документів, наявних у матеріалах справи, свідчать про реальність проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом та у ході розгляду справи відповідачем нереальність цих операцій не доведена.
Крім того, відповідачами до відзиву не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній та розрахунку коригування.
У ході розгляду справи відповідачем-1 не надано жодних доказів, які б досліджувались під час засідання комісії, та які слугували підставами для прийняття оскаржуваних рішень, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по поданих на реєстрацію податковій накладній та розрахунку коригування, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Щодо позовних вимог у частині зобов'язання ДПС України зареєструвати ПН та РК в ЄРПН, суд зазначає таке.
Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246,
Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.
Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій ПН та РК, а позивачем, у свою чергу, на пропозицію контролюючого органу були надані вичерпні пояснення та докази. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації ПН та РК в ЄРПН.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію ПН та РК в ЄРПН, судом не встановлено.
Із урахуванням викладено позов у частині зобов'язання відповідача 2 зареєструвати спірні ПН та РК в ЄРПН, підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до платіжних інструкцій від 22.12.2023 № 464 та № 465 позивачем сплачено судовий збір по 2684,00 грн, у загальному розмірі 5368,00 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 5368,00 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Головного управління ДПС у м. Києві, як суб'єкта владних повноважень, який прийняв оскаржувані рішення.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Кроп» - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.08.2023 № 9414353/44304110 про відмову в реєстрації податкової накладної від 28.07.2023 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Кроп» податкову накладну від 28.07.2023 № 4 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.08.2023 № 9421801/44304110 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 17.08.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складений товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Кроп» розрахунок коригування від 17.08.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Кроп» (код ЄДРПОУ: 44304110; місцезнаходження: 03057, м. Київ, вул. Цедіка Антона, буд. 12, офіс 308) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судовий збір у розмірі 5368,00 грн (п'ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 0 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.