09 вересня 2025 року справа №320/59447/24
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національної поліції України, в якому просив суд:
- визнати бездіяльність Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108578) протиправною щодо ненарахування і невиплати позивачу частини премії за березень-листопад 2023 року та січень-травень 2024 року;
- зобов'язати Національну поліцію України (код ЄДРПОУ 40108578) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину недорахованої та невиплаченої премії за березень-листопад 2023 року та січень-травень 2024 року;
- зобов'язати Національну поліцію України (код ЄДРПОУ 40108578) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні 31 липня 2024 року до прийняття рішення у цій справі (але не більше шести місяців) з розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 3281,82 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що Національна поліція України протиправною щодо не нарахувала і не виплатила йому у повному обсязі із розрахунку « 175%» частини премії за березень-листопад 2023 року та січень-травень 2024 року, відповідно, вважає, що наявні правові підстави для виплатити йому недоплаченої премії та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні 31 липня 2024 року до прийняття рішення у цій справі (але не більше шести місяців) з розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 3281,82 грн.
Ухвалою судді від 25.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, просив суд у його задоволенні відмовити, надав до суду відзив на позов, в якому вказав, що оцінка результатів роботи поліцейського є виключно дискреційним повноваженнями керівника. Також вказано, що встановлення премії є правом, а не обов'язком керівника, а її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI «Перехідні положення» Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року №485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07.11.2015 по 31.07.2024 проходив службу в центральному органу Національної поліції України та обіймав посаду начальника Департаменту документального забезпечення, маючи спеціальне звання «полковник поліції».
За період проходження позивачем служби в Національній поліції України за період з 01.01.2023 по 31.07.2024 позивачу виплачено преміювання у наступних розмірах: січень-березень 2023 року у сумі 45360 грн (140%), квітень 2023 року 56700 грн (175%), травень-серпень 2023 року у сумі 45360 грн (140%), вересень-жовтень 2023 року у сумі 47304 грн (146%), листопад 2023 року у сумі 49572 грн (153%), грудень 2023 року у сумі 74196 грн (229%), січень-травень 2024 року у сумі 49572 грн (153%), червень-липень 2024 року у сумі 56700 грн (175%).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати повному обсязі із розрахунку « 175%» частини премії за березень-листопад 2023 року та січень-травень 2024 року, звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Частиною 1 ст.1 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
За визначенням статті 3 Закону №580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини першої статті 94 Закону№ 580-VІІІ поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.
Крім того, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», якою установив, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у також надав право керівникам органів, закладів та установ Національної поліції в межах затверджених для них асигнувань на грошове забезпечення здійснювати преміювання поліцейських відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби (абзац другий підпункту 2 пункту 4 зазначеної постанови).
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Верховний Суд у постанові від 9 травня 2024 року у справі №580/3690/23, аналізуючи вищенаведені положення КАС України зазначив, що за приписами вказаних норм у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення або вчинив бездіяльність за наслідками звернення особи, але таке рішення чи вчинена бездіяльність визнані судом протиправними з огляду на невідповідність чинному законодавству, то суд, як виняток, за відсутності сумнівів у тому, що суб'єктом звернення (позивачем у справі) дотримано усіх визначених законом умов для отримання позитивного результату за наслідками розгляду його звернення та за умови відсутності у суб'єкта, що уповноважений прийняти відповідне рішення за наслідками звернення позивача, дискреції (можливості на власний розсуд визначити зміст рішення та обрати на підставі поданих позивачем документів один з варіантів дій), вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти конкретне рішення.
Суд також вказує, що поняття дискреційних повноважень наведене у пункті 7 частини першої статті 2 Закону України «Про адміністративну процедуру» 17 лютого 2022 року №2073-IX (далі - Закон №2073-IX), згідно з яким дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обирати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону №2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов:
дискреційне повноваження передбачено законом;
дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом;
правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом;
вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.
З огляду на вищезазначене, дискреційними є такі повноваження, у межах яких норма права допускає кілька варіантів поведінки суб'єкта владних повноважень у кожній конкретній ситуації та встановлених обставинах справи, кожна з яких буде правомірною.
Як встановлено судом із матеріалів справи, предметом цього спору є дії/бездіяльність Національної поліції України, якими визначено ОСОБА_1 розмір премії за березень-листопад 2023 року та січень-травень 2024 року у розмірі, меншому ніж 175%.
З метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 затверджено «Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» (далі - Порядок № 260).
Відповідно до п. 2 Порядку № 260 до складу грошового забезпечення входять:1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Пунктом 6 Порядку № 260 передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат.
Згідно з пункту 12 Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції.
Розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.
Виплата премій поліцейським здійснюється за наказами керівників органів поліції.
У випадку допущення поліцейськими проступків, які впливають на розмір премії, до наказу вносяться відповідні зміни та проводиться перерахунок премії в наступному місяці.
Премія відноситься до виду заохочення за результатами служби поліцейського відповідно до його особистого вкладу в загальні результати служби, а преміювання працівників відноситься до права керівника, а не до його обов'язку.
Отже, премія відноситься до виду складової грошового забезпечення, яке залежить, по-перше, від наявності відповідних бюджетних асигнувань, по-друге, від оцінки керівництвом роботи поліцейського, його особистого внеску в загальні результати служби.
Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 28 жовтня 2020 року по справі № 818/819/17.
При цьому преміювання поліцейського є правом керівника, а не його обов'язком, розмір премій встановлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, виходячи з рівня виконання нею службових обов'язків та дотримання дисципліни.
Суд звертає увагу, що призначення або зменшення премії поліцейського, не є заходом дисциплінарної відповідальності, не потребує службового розслідування, доведеності вини поліцейського у скоєнні правопорушення, а є суто управлінським рішенням, яке переслідує виховні цілі, підвищує зацікавленість поліцейського у результатах своєї роботи, підвищує виконавську дисципліну. Премія відноситься до виду складової грошового забезпечення, яке залежить, зокрема, від оцінки керівництвом роботи поліцейського, його особистого внеску в загальні результати служби. Така оцінка результатів роботи поліцейського є виключно дискреційним повноваженням керівника поліцейського підрозділу, яка приймається на власний розсуд з урахуванням ефективності роботи підлеглого.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу частину недорахованої та невиплаченої премії за березень-листопад 2023 року та січень-травень 2024 року - задоволенню не підлягають.
Оскільки позовна вимога позивача щодо зобов'язання відповідача здійснити нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні - є похідною вимогою від вищезазначеної, у задоволенні якої суд дійшов висновку відмовити, відповідно, дана позовна вимога також задоволенню не підлягає
Таким чином, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено і відповідачами не надано доказів понесення ними судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати присудженню на користь відповідача не підлягають.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Національна поліція України (ідентифікаційний код: 40108578, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Богомольця, 10).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Білоноженко М.А.